Контрольная работа по "Маркетингу"

8. Сливовий. Регулює діяльність  шлунково-кишкового тракту, корисний  при гастриті.

9. Грейпфрутовий. Нормалізує сон,  допомагає при сечокам’яній хворобі,  підвищеної стомлюваності. 

10. Вишневий. Корисний при малокровії, зміцнює стінки кровоносних судин,  має протизапальну дію.

11. Гарбузовий. Підвищує рівень  гемоглобіну в крові, покращує  сон, робить волосся шовковистим,  сприяє виведенню токсинів з  організму, захищає від деяких  форм раку.

12. Журавлинний. Корисний для  профілактики і лікування інфекцій  сечостатевої системи.

13. Капустяний. Застосовується для  зниження ваги, корисний при гастриті, виразці шлунка і дванадцятипалої  кишки, ангіні, стоматиті, запаленні  ясен.

14. Морквяний. Покращує апетит  і травлення, застосовується при  лікуванні виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, підвищує опірність організму до інфекційних захворювань, зміцнює нервову систему, корисний для очей.

15. Огірковий. Одне з кращих  природних сечогінних засобів,  корисний для людей з високим  і низьким кров’яним тиском, допомагає  при захворюваннях зубів та ясен.

Щодо вибору марочної стратегії, то «Джерельник» буде використовувати стратегію «розширення  товарної лінії», яка припускає, що в рамках тієї ж категорії товарів  і під тією же торговельною маркою підприємство буде провадити соки, доповнені новими властивостями (нові смакові якості, компоненти, упаковка іншої форми, інші розміри тощо).

Асортимент  соків «Джерельник» буде спочатку включати не менш, ніж 35 видів (15 з них вже  перелічені вище).

У свою чергу, в  умовах ринкової системи господарювання під збутом (збутовою діяльністю) слід розуміти комплекс процедур просування готової продукції на ринок (формування попиту, отримання і обробка замовлень, комплектація і підготовка продукції до відправлення покупцям, відвантаження продукції на транспортний засіб і транспортування до місця продажу або призначення) і організацію розрахунків за неї (встановлення умов і здійснення процедур розрахунків з покупцями за відвантажену продукцію).

Головна мета збуту ‒ реалізація економічного інтересу виробника (отримання підприємницького прибутку) на основі задоволення платоспроможного попиту споживачів.

Збутова політика відіграє ключову роль у декількох  областях стратегічного планування компанії. Служба збуту повинна визначити  кращий спосіб досягнення стратегічних цілей для кожного підрозділу компанії. Метою менеджерів зі збуту не завжди є забезпечення росту продажів. Їхньою метою може бути підтримка існуючого обсягу продажів при одночасному скороченні витрат на рекламу і просування товарів на ринку чи навіть зниження попиту. Іншими словами, служба збуту повинна підтримувати попит на рівні, визначеному в стратегічних планах вищого керівництва. Служба збуту допомагає компанії оцінити потенціал кожної господарської одиниці компанії, встановити цілі для кожної з них і потім успішно досягти цих цілей.

В якості критеріїв  прийняття рішень при здійсненні заходів збутової політики можуть застосовуватися: величина товарообігу; частка ринку; витрати  зі збуту; ступінь розгалуженості мережі розподілу, що характеризується рівнем зберігання продукту в процесі його збуту від виробника до кінцевого споживача; імідж каналів збуту, тобто організацій, які забезпечують розподіл і збут товарів; рівень кооперації суб’єктів у системі розподілу, що забезпечує зниження конфліктності і комерційного ризику; гнучкість та живучість збутової мережі.

У підприємств  сокової галузі традиційно існує  три канали збуту:

1) через дистриб’юторів, як правило, постійних;

2) самостійна  доставка продукції в точки  продажу;

3) підтримка  складів, з яких роздрібні продавці можуть забрати товар.

Використання  каналів збуту залежить від типу виробника. Лідери вітчизняного ринку  використовують всі канали збуту. По-перше, вони мають своїх постійних дистриб’юторів у багатьох областях України. Дистриб’ютори  забезпечують доведення продукції до магазинів та інших пунктів продажу, можуть давати консультації по асортименту фірми та рекомендації щодо викладення товарів на прилавку. Проте дистриб’ютори великих фірм часто воліють працювати з супермаркетами та універсальними магазинами, не приділяючи достатньо уваги більш дрібним торговим точкам, що особливо характерно для регіональних ринків, так як продукція національних компаній дорожче і її аудиторія ‒ це відвідувачі супермаркетів і великих гастрономів. Вирішити цю проблему дозволяють склади, з яких зацікавлені особи можуть самостійно вивезти потрібний товар. Однак якщо у великих магазинах асортимент сягає 30-40 найменувань, то на ринках 10-15. Також лідери ринку працюють і з окремими оптовими покупцями.

В нашому випадку також передбачається працювати з трьома каналами збуту: через дистриб’юторів, самостійна доставка і підтримка складів. Особливу увагу буде приділено навчанню дистриб’юторів щодо продукції «Джерельник». Не менш важливим є і питання їхньої мотивації.

Також у політиці розподілу одним з головних питань буде питання розподілу соків «Джерельник» серед дрібних торгових точок. З цією метою будуть навчені і орієнтовані дистриб’ютори підприємства «Джерельник».

Таким чином, стратегія  розподілу соків «Джерельник» складається з наступних напрямків.

1. Побудова власної  мережі регіональних (обласних) представництв.

2. Створення  мережі дилерів в областях  і регіонах України.

3. Високий рівень  сервісного обслуговування клієнтів. Розподіл соків «Джерельник»  будується за принципом створення мережі регіональних представництв паралельно з укладенням дилерських договорів в областях. Дана схема створення регіональних представництв полягає у відкритті офісу підтримки і оперативного складу в заданому регіоні, які будуть здійснювати продаж соків «Джерельник» в регіоні та забезпечувати якісний сервіс на місцях.

Для забезпечення найбільш якісного сервісу необхідно  організувати та забезпечити:

1. Власну складську  мережу з достатнім рівнем  запасів соків «Джерельник» по  всій номенклатурі і оптимальними умовами для зберігання.

2. Високоефективну  службу сервісу і супроводу.

3. Конкурентоспроможний  рівень цін по доставці соків  «Джерельник».

4. Швидкість  виконання замовлення та можливість  здійснення термінової поставки.

5. Готовність  прийняти назад поставлену сокову продукцію, якщо в ній буде виявлений дефект, і в найкоротший термін замінити її або компенсувати понесені споживачем збитків.

 

2. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

 

 

2.1. Ринок товарів перебуває в рівноважному стані, якщо:

1. Сума цін на товар дорівнює бюджету споживачів.
2. Ціна дорівнює витратам плюс запланована норма прибутку.
3. Рівень технології міняється плавно.
4. Обсяг попиту дорівнює обсягу пропозиції.

Правильна відповідь: 4. Обсяг попиту дорівнює обсягу пропозиції.

 

Взаємодія попиту і пропозиції, їх координація здійснюються на основі цінового механізму і конкуренції. Дана взаємодія веде до формування рівноважної ціни, при якій величини попиту і пропозиції збалансовані. Загалом стан ринкової рівноваги можна означити як стан ринку, при якому ні один з економічних агентів (за інших рівних умов) не змінює своє рішення про заплановану величину індивідуального попиту або пропозиції і ціну, яку заправляють чи пропонують.

Отже, ринок  перебуває у рівновазі, коли при  певному обсязі ринкових угод у фізичному  виразі ціна попиту дорівнює ціні пропозиції або коли при певній ціні заплановані величини попиту і пропозиції дорівнюють одна одній.

Ринковий механізм реалізує тенденцію до рівноваги, тобто  об’єктивно існує здатність ринку, виведеного зі стану рівноваги, знову  повернутися до рівноваги під впливом лише внутрішніх сил. Це явище називають стабільністю рівноваги.

Стан ринкової рівноваги не обов’язково єдиний. Множинність станів рівноваги визначається існуванням аномалій у формуванні ринкових попиту і пропозиції, які полягають у тому, що на певній ділянці крива попиту може відображати пряму залежність величини попиту від ціни, а крива пропозиції ‒ обернену залежність величини пропозиції від ціни. Проте якщо рівновага єдина, то умовою її досягнення є максимум ринкових угод у фізичному виразі при заданих попиті і пропозиції. У протилежному випадку один із досягнутих максимумів буде локальним.

 

 

 

 

 

2.2. У постійні витрати  в бюджеті маркетингу не включають:

1. Витрати на функціонування служби маркетингу.
2. Витрати, пов’язані з дослідженнями ринку.
3. Знижки й націнки.
4. Ні друге, ні третє.

Правильна відповідь: 3. Знижки й націнки.

 

Витрати на маркетинг  часто є основною частиною всіх дискреційних витрат компанії. По суті вони є важливими  факторами короткострокового прибутку. Звичайно, бюджети на маркетинг і збут можна також розглядати як інвестиції в залучення і збереження клієнтської бази. Однак при будь-якому підході корисно відрізняти постійні витрати на маркетинг від змінних маркетингових витрат. Іншими словами, менеджери повинні розуміти, які витрати на маркетинг будуть завжди незмінними, а які будуть змінюватися в міру зміни обсягів продажів. Така класифікація зажадає постатейного перегляду всього бюджету на маркетинг.

Зазвичай валові змінні витрати розглядаються як витрати, які змінюються зі зміною обсягу одиничних продажів. Щодо витрат обігу знадобиться дещо інша концепція. Замість того, щоб змінюватись в залежності від зміни штучних продажів, сукупні змінні витрати обігу, найімовірніше, будуть змінюватися безпосередньо разом з вартісним обсягом проданих одиниць товару, тобто зі зміною доходу. Таким чином, найімовірніше, змінні витрати обігу будуть виражатися як відсоткова частка доходу, а не як певна частина грошової вартості одиниці товару.

Класифікація  витрат обігу (постійні та змінні) буде залежати від організаційної структури і від конкретних рішень керівництва. Однак ряд позицій зазвичай підпадає під ту чи іншу категорію ‒ за умови, що їх статус як постійних або змінних, може залежати від часу. В кінцевому рахунку всі витрати стають змінними.

Протягом квартального або річного планового періоду  постійні витрати на маркетинг можуть включати в себе:

1. Заробітну  плату та підтримку торгового  персоналу.

2. Витрати на  основні рекламні кампанії, включаючи  виробничі витрати.

3. Витрати на  маркетинговий персонал.

4. Витрати на  маркетингові дослідження.

5. Витрати на  матеріали для стимулювання збуту,  такі як засобу продажу в  торгових точках, і на виготовлення  купонів, а також витрати обігу.

Змінні витрати  на маркетинг можуть включати в себе:

1. Комісійні з продажів, що виплачуються торговому персоналу, брокерам або представникам підприємства-виготовлювача.

2. Премії за  продажі, які залежать від цільових  показників збуту.

3. Знижки з  фактурної ціни та знижки за  досягнутими результатами, які взаємопов’язані з поточним обсягом продажів.

4. Засоби попередньої  оплати (якщо вони включені до  кошторису витрат на стимулювання  збуту).

5. Знижки за  місцеві рекламні кампанії, які  проводяться роздрібними торговцями, але відшкодовуються головною  компанією, і знижки за спільну рекламу, засновані на поточних продажах.

 

3. ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

 

На ринку  загальний оборот продукції склав 17 тис. грн.

Оборот підприємства в загальному обороті 9 тис. грн. Результати дослідження  ринку показали, що на цьому ринку  оборот можна підвищити до 25 тис. грн., якщо зацікавити потенційних покупців.

1. Яка частка цього підприємства  на ринку.

2. Які ємність ринку, потенціал ринку, потенціал збуту підприємства?

3. Який потенціал уже використаний?

 

Рішення

Частка ринку  підприємства дорівнює:

Ємність ринку - це можливий обсяг реалізації товару / послуги при певному рівні цін. Показник ємності ринку обчислюється в грошах, тобто це максимальна сума, яку може отримати продавець (продавці) на даному ринку при незмінних обставин (обсязі пропозиції, рівні попиту, ціни і т.д.).

Ємність ринку = 25 тис. грн.

Потенціал ринку:

Потенціал збуту  підприємства:

Використаний  потенціал:

Використаний  потенціал підприємства:

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Вачевський М.В. Маркетинг. Формування професійної компетенції: Підручник. – К.: ВД «Професіонал», 2005. – 512с.
2. Все  о маркетинге:  Сборник материалов для руководителей предприятий,  экономических и коммерческих  служб.  –  М.: Азимут-Центр. 1992. – 367с.
3. Гаркавенко С.С. Маркетинг. Підручник. – Київ: Лібра, 2002. – 712 с.
4. Маркетинг менеджмент. 11-е изд. / Ф. Котлер. – СПб.: Питер, 2005. – 800с.
5. Шуманн Г. Безалкогольные напитки: сырье, технология, нормативы. – Пер. с нем. – СПб: Профессия, 2004 – 256 с.
6. Эрл М., Эрл Р., Андерсон А. Разработка пищевых продуктов. – Пер. с англ. – СПб: Профессия, 2004 – 420 с.
7. України
8. http://www.allbest.ru/Аналіз ринку плодово-ягідних соків в Україні
9. http://www.CoolReferat.com/ Аналіз ринку соків в Україні
10. http://www.sandora.ua