Маркетинг в індустрії гостинності

 Їх можна розділити  на основні фізіологічні —  в їжі, теплі й безпеці; соціальні — у спілкуванні й прив'язаностях, індивідуальні — у знаннях і самовираженні. Більшість цих потреб визначаються вихідними складовими природи людини. Коли нужда не задоволена, людина робить одне з двох: або шукає засіб, з допомогою якого нужду можна задовільнити; або намагається знизити потребу в її задоволенні.

 Слід підкреслити, що нужди людини у тій чи іншій формі існували завжди, вони зовсім не детерміновані маркетинговою чи іншою діяльністю і випливають із природи людини як біологічної та соціальної істоти.

 Другою вихідною ідеєю маркетингу є ідея людських потреб.

 Потреба - це нужда, що прийняла специфічну форму у відповідності з культурним рівнем і індивідуальністю людини. Потреби виражаються в об'єктах, здатних задовольнити нужду тим способом, який властивий культурному устрою конкретного суспільства або соціальної групи.

 У міру прогресивного розвитку суспільства зростають і потреби його членів. Люди стикаються зі все великою кількістю об'єктів, що будять їх цікавість, інтерес і бажання. Виробники зі свого боку роблять цілеспрямовані дії для стимулювання бажання володіти товарами. Вони намагаються сформувати зв'язок тим часом, що вони випускають і потребами людей. Товар пропагують як засіб задоволення одній або ряду специфічних потреб. Діяч маркетингу не створює нужду, вона вже існує.

 Потреби  діляться на:

    абсолютні потреби — це ті, наявність яких люди усвідомлюють у інших людей, незалежно від ситуації;

   відносні — ті, задоволення яких піднімає нас над іншими людьми. Абсолютні потреби можна задовольнити, відносні — ні, оскільки розвиваються у міру задоволення попередніх відносних потреб. При цьому потреби психосоціологічні можуть бути не менш важливими, аніж примітивні, і відносні потреби можуть бути такими ж необхідними, як і абсолютні. Це дозволяє говорити про загальну неможливість насичення потреб.

 

 Значного поширення  набула класична концепція аналізу  потреб А. Маслоу.

 Ця концепція добре  підходить для виробників готельних послуг.

   Він розробив піраміду потреб — залежно можливості їх задоволення.

 Вона має такий вигляд:

виживання — безпека —  любов — повага — самореалізація.

На наступний рівень людина може вийти лише при задоволенні попереднього.

 Задоволення потреб  знаходиться в основі людського прогресу. Кожен акт споживання робить споживацькі запити більшими, і так — до нескінченності. Потреба визначення того, який набір товарів і послуг дасть найбільше задоволення найбільшій кількості людей у певному місці і в певний час є однією з пріоритетних соціальних проблем і фокусом маркетингу.

 

 ІІ. Управління маркетингом 

 

 

В основі діяльності будь-якого  підприємства, що працюють на основі принципів маркетингу, лежить девіз: робити тільки те, що вимагають ринок та споживач. Вихідним моментом, що лежить в основі маркетингу, виступає ідея людських нестатків, потреб, запитів. Звідси сутність маркетингу гранично коротко перебуває в наступному: варто робити тільки те, що безумовно знайде збут, а не намагатися нав'язати споживачу «неузгоджену» попередньо з ринком продукцію.

 Під час здійснення маркетингової діяльності доцільно врахувати принципи маркетингу, які виникли на ґрунті узагальнення практичного досвіду багатьох підприємців та сформульовані у вигляді поданих далі порад.

1. Споживач –це король, завдання полягає в тому, щоб із повагою і найбільшими для нього зручностями допомагати йому зробити вибір.

2. Треба намагатися виробляти  те, що можна продати, а не  намагатися продати те, що можна  виробити.

3. Інженери створюють  виріб, а маркетологи товар. При тому слід завжди пам’ятати що та сама продукція водночас може бути втіленням інженерної міри та жахом для відділу збуту.

4. Споживача належить  питати про те, який виріб йому потрібний, а про те у чому полягають його проблеми сьогодні і як він хоче розв’язати їх за допомогою ваших товарів завтра.

5. Хто забуває про конкурентів, того завтра забуде ринок.

6. Не забувайте та прогнозуйте  зміни зовнішнього середовища  і його вплив на ваш ринок та ваші товари.

7. Найбільш збитково –  це ефективно робити те, чого  робити взагалі не слід.

8. Хороший дизайн –  хороший бізнес.

9. Ніхто не хоче платити  за низьку якість, але ніхто  не хоче платити і за зайву  якість.

10. Хто економить на  системах збуту, той економить  на процвітанні фірми. 

11. Зайві витрати –  це витрати на недостатню рекламу. 

12. Немає сервісу – не має успіху.

13. Маркетинг – загальнофірмова  справа.

14. Маркетинг існує для  фірми – а не фірма для маркетингу.

  Основні принципи маркетингу полягають в наступному: орієнтація на споживачів і його потреби, що передбачає пропонування ринку засобів вирішення їхніх проблем. Цей принцип виходить з того, що компанія в центр своєї діяльності ставить потреби і вимоги споживача.

 Вирішення його проблем  – єдиний спосіб досягнення  цілей компанії гнучкість у  досягненні визначеної мети через  адаптацію до вимог ринку з  одночасним впливом на нього.  Даний принцип визначає необхідність  вивчення зовнішнього середовища, розробку механізмів пристосування  до неконтрольованих чинників, проведення  активної маркетингової політики, яка передбачала б створення  нових продуктів вдосконалення  каналів розподілу, засобів стимулювання збуту та ін.

Виходячи з цього, для  маркетингу в готельному бізнесі  характерні наступні основоположні  принципи: орієнтація на ефективне  рішення проблем конкретних споживачів.

Ринок утворюють споживачі  з певними потребами, для задоволення  яких вони бажають і здатні придбати готельні послуги. Саме ідентифікація запитів споживачів в маркетингу додається особливе значення. Пропоновані на ринок продукти повинні розглядатися підприємством з урахуванням того, наскільки вони можуть допомогти в рішенні їх проблем.

 Націленість на чітко виражений комерційний результат, що для готелю, кінець кінцем, зводиться до оволодіння наміченою часткою ринку відповідно її довготривалим цілям. Сформулювавши ці цілі, визначають три головні компоненти маркетингової діяльності: терміни, ресурси, відповідальність. Звідси орієнтація на довгострокове прогнозування всієї маркетингової ситуації, починаючи від платоспроможних потреб населення і закінчуючи власними можливостями в цій перспективі.

 

 

ІІІ. Сучасна індустрія  гостинності 

 

1.1 Динаміка глобалізації(конкурентноспроможність)

 

 В усьому світі готельно-ресторанний бізнес є одним з найбільш привабливих для інвесторів, а його рентабельність у розвинутих країнах не буває нижчою за 40%, при цьому досягаючи в "туристичних" зонах відмітки 100%. Щодо України, то на думку спеціалістів, до 1997 оператори ринку працювали в досить непоганих умовах: наявність не дуже вимогливих до рівня сервісу платоспроможних клієнтів дозволяло досягати рентабельності 50%. Саме у цей період у країні з`явилось немало нових приватних готелів, а старі "гравці" моли частково, або повністю реконструювати власні фонди.

 Сьогоднішня ситуація  докорінно відрізняється. Вибагливість клієнтів щодо рівня сервісу, конкуренція між гравцями та несприятлива економічна ситуація змінили правила гри у готельному бізнесі на суворіші.

 Попит на готельні  послуги зосереджено у чотирьох  основних категоріях клієнтів.

Перша група це відомі бізнесмени, політики, люди творчості, суспільне становище яких не дозволяє опускати планку нижче 4*-5*. Часто вони обирають стандартний номер у відомому готелі, а не "люкс" у 3* за ті ж гроші.

 Друга група - керівники  середньої ланки, спеціалісти  іноземних, а також вітчизняних  компаній. Їхні вимоги до "зірковості" готелю менш жорсткі - вони  можуть поселитися у готелі  як з 3* та і з 5*. Вирішальне  значення тут має рівень сервісу. Цінові переваги цього сегменту 120-250$ за добу.

  Третя група клієнтів - вітчизняні відрядні, яких за статистикою за останні 2-3 роки стало більше. Але фінансові можливості таких клієнтів далеко не однорідні від 75-200 гривень, що дозволяє обирати між 2* та 3*, гуртожитками готельного типу , послугами приватного сектору.

  Четверта група - це іноземці та вітчизняні туристи.

Загалом можна зробити  висновок про низьку конкурентоспроможність двозіркових та тризіркових готелів.

  Для підвищення рівня конкурентноздатності готелі повинні постійно вводити інновації, щоб залишатись провідними у своєму сегменті та бути на два кроки попереду конкурентів.

  Також потрібно заохочувати co-opetion (cooperation+competition співпраця + конкуренція), адже готельний бізнес змушений конкурувати не лише в середині галузі , а й з фірмами готельного сервісу, фірмами, які пропонують послуги оренди житла, гуртожитками, приватним сектором. У таких питаннях вони повинні діяти за одно як представники готельного бізнесу, водночас підтримуючи конкуренцію в середині галузі.

  Однією з найбільших проблем готельного бізнесу є відсутність реклами, отже потрібно запровадити агресивну рекламу на туристичних сайтах, в турагенціях, що певною мірою знизить зовнішню конкуренцію, тому що наприклад приватний сектор та гуртожитки, а часом і фірми з оренди житла не зможуть собі дозволити такої реклами.

 Для реклами є вигідною  підтримка різноманітних фестивалів, конкурсів.

 Агресивне рекламування  готельної галузі рекомендується  провадити в межах співпраці  в галузі, що дозволить суттєво  знизити фіксовані витрати, розкидавши  їх по всіх учасниках. Було  б добре вибити державну підтримку готельного бізнесу, наприклад на кордоні видавати іноземцям проспекти з усіма готелями України, налагодити співпрацю з Держкомтуризму тощо.

 Також конче необхідно  в кожному сегменті визначити  цільову групу та прилаштовувати  свій сервіс максимальне задоволення потреб цільової групи, надавати їй знижки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

         

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                      

                                  

        Реферат

 

      На тему: « Маркетинг в індустрії гостинності»

      з дисципліни: «Маркетинг послуг»