Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Мая 2013 в 19:52, контрольная работа
У виставковій діяльності рекламу і паблік рилейшнз, стимулювання збуту, персональні продажі неможливо чітко розмежувати. Рекламування продукції та надання інформації про підприємство супроводжують увесь період проведення виставки.
Рекламування розпочинається задовго до виставкової роботи — підприємство повинно заздалегідь надати інформацію про його участь у виставці чи ярмарку. Можливі шляхи — реєстрація в офіційному каталозі виставки, публікація в галузевих періодичних виданнях, бізнес-виданнях, радіореклама. Інколи використовують пряме поштове звернення до цільової аудиторії через надсилання запрошень на виставку.
У період підготовки до виставки заздалегідь виготовляють комунікативні матеріали, призначені для підтримки рекламних заходів під час роботи виставки. Значне місце в таких матеріалах займає друкована продукція.
1. Основні напрямки роботи паблік рілейшнз на виставковому полі.
2. Методи співпраці з державними структурами.
3. Суспільна діяльність, пабліситі.
4. Прес-служба виставки як механізм забезпечення PR в ЗМІ та її функції.
5. Аналіз ефективності PR-акцій.
6. Значення паблік рілейшнз в розвитку міжнародних зв’язків виставкової організації.
7. Задачі.
Список використаної літератури.
2. Розміщення протягом року в спеціалізованій і діловій пресі у всіх матеріалах присвячених даному сегменту ринку (або близьким областям).
3. Сформувати за допомогою різнопланових публікацій в спеціалізованій пресі (аналітика, огляди, новини) образ успішної і професійної компанії (її чіткої організаційної структури, відповідної світовим стандартам управління і обслуговування).
Питання:
• Як оцінювати ефективність PR-кампанії?
• Як зміряти результат на виході?
В даному випадку можна використовувати декілька методів, якраз звертаючи увагу на цілі, яких прагне досягти компанія.
Маркетингові
дослідження вимагають професійного
підходу і застосування безлічі методів.
Цілі організації пов'язані з підвищенням необхідного рівня впізнанності компанії і торгової марки. З одного боку, збільшення рівня обізнаності з приводу того або іншого бренду вимагає проведення спеціальних маркетингових досліджень, які необхідно провести до кампанії по зв'язках з громадськістю, під час її, а потім після.
Проте дана компанія повинна бути готова до того, що таке дослідження часто перевищує весь бюджет на PR. Але дослідження і, звичайно, спостереження за своєю цільовою аудиторією – єдиний можливий варіант перевірки рівня обізнаності.
Провести таке дослідження силами самого PR-агентства або ж силами клієнта – нереально. Для цього в штаті повинні бути соціологи, аналітики і ін. Маркетингові дослідження вимагають професійного підходу і застосування безлічі методів. В деяких випадках маркетингове агентство може використовувати опит методом особистого інтерв'ю (це найпопулярніший метод кількісного маркетингового дослідження). Опити можуть проводитися на вулиці і в суспільних місцях, магазинах і торгових центрах, удома і на роботі у респондентів. Особисте інтерв'ю може тривати до 100 хвилин і охоплювати всі сфери інформаційних інтересів замовника (що клієнти знають про марку, чи знають про неї взагалі, хто, на їх думку є конкурентом компанії і ін.). У такій роботі, як правило, зайняті інтерв'юєри з багаторічним досвідом. Для підтвердження достовірності зібраних даних маркетингове агентство проводитиме перевірку цих польових робіт.
Якщо ж поки засобів на подібні маркетингові дослідження немає, то тоді оцінка PR-кампанії буде, швидше за все, вестися по завданнях.
Крім методу особистого інтерв'ю в запасі у маркетингового агентства є і інші методи (кількісні, якісні, етнографічні): фокус-група, глибинне інтерв'ю, експертне інтерв'ю, спостереження, хол-тест, складання поведінкових карт і ін. Частина якраз може визначити рівень знання про марку, що і потрібне.
Якщо ж поки засобів на подібні маркетингові дослідження немає, то тоді оцінка PR-кампанії буде, швидше за все, вестися по завданнях.
Створення інформаційних приводів.
У книгах про зв'язки з громадськістю дуже люблять приводити в приклад 10, 50, 100 інформаційних приводів, по яких за бажання можна скласти прес-реліз, відповідно, можна припустити, що агентство пропонуватиме такі приводи і випускатиме по ним релізи. Для будь-якої компанії хоч би один прес-реліз в місяць буде доречний, а оскільки ми розглядаємо крупний міжнародний бізнес, то я вважаю, що хоч би два прес-релізи в місяць робити точно буде можна. Зазвичай реліз виходить в 10-20 ЗМІ, тут багато що залежить від його теми і галузі.
Необхідно відстежувати, щоб ці релізи виходили, а також, щоб вони виходили в потрібних ЗМІ. Для цього доцільно скласти карту медіа, поділивши їх на "ключових", "другорядних" і "інших", кожному з них привласнивши свій бал оцінки. Якщо наш реліз виходить тільки в "інших", то це не дуже добре, треба щось робити. Якщо ми стабільно потрапляємо в "ключових" і "другорядних", то і балів заробляємо більше.
Розміщення протягом року в спеціалізованій і діловій пресі у всіх матеріалах присвячених даному сегменту ринку (або близьким областям).
Це завдання представляється декілька спірною, оскільки важливо не просто розміщуватися у всіх матеріалах в двох видах медіа (спеціалізовані і ділові), але вірно доносити ключові повідомлення бренду.
Зараз рівень інформаційного шуму в ЗМІ дуже високий, тому не варто указувати "всі матеріали", а краще сформулювати завдання як "активність в ключових ЗМІ повинна бути на стільки-то відсотків вище, ніж у конкурентів", і це можна буде оцінювати хоч би кількістю матеріалів, що вийшли. Надалі можна буде зробити моніторинг повідомлень компанії і її конкурентів і проаналізувати їх кількість, тональність матеріалів і ін. Тут може допомогти такий метод, як структурний контент-аналіз.
Також тут же можна оцінювати індекс цитування (число згадок в ЗМІ) – чи падає, чи росте, чи залишається постійним – і AVE індекс. Метод AVE припускає, що площа (ефірний час), яке займають PR-матеріали, оцінюється за вартістю аналогічно розміщеної реклами. У деяких компаніях вартість рекламної площі умножається на якийсь умовний коефіцієнт, що обгрунтовується тим, що PR-повідомлення у декілька разів ефективніше за рекламне повідомлення. Тобто, грубо кажучи, Ви можете наступного року вирішити, чи було Вам вигідно відразу ж заплатити гроші за рекламу і отримати статті або ж краще все-таки використовувати PR-інструменти| і користуватися послугами PR- агентства.
Щоб отримати об'єктивну оцінку ефективності проведеного PR-заходи, необхідно розрахувати індекс рівня складності (національна PR-кампанія або розсилка прес-релізу) – Difficult, індекс об'єктивної оцінки рівня підготовки і проведення заходу – Feedback, індекс рівня освітлення в ЗМІ (вводиться у разі оцінки пресс-заходів, а не спец-проектів, розсилок і інших PR-інструментів, не орієнтованих на публікації в ЗМІ) – Coverage, і, зрозуміло засоби, інвестовані в проект. При цьому передбачається обчислення кожного з цих параметрів по певних формулах. Наприклад, індекс складності D (Difficult) розраховується по наступній формулі:
D = K*T+K1*T1+Kn*Tn,
где K – коефіцієнт кваліфікації співробітника, T – час, нижній індекс показує приналежність витрат часу. Як варіант оцінки проведеного заходу пропонується проведення анкетування учасників за підсумками проекту (при цьому опитується 10 %, але не менше 10 чоловік учасників).
Індекс рівня підготовки заходу розраховується на основі результатів анкетування учасників заходу. Склад опитуваних, як правило, включає клієнтів і журналістів. Тим самим, індекс оцінки F (Feedback, відгук) розраховується з суми балів всіх анкет поділеною на кількість анкет:
F = Σ / η.
Відповідно, для того, щоб розраховувати об'єктивний індекс успішності заходу необхідно значення індексу F прив'язати до значень індексів D (Difficult, рівень складності) і B (Budget, бюджет).
Для цього розраховується вартість одного балу в анкеті діленням бюджету заходу на коефіцієнт складності. З урахуванням того, що в анкеті 10 питань, на які можна відповісти, поставивши бал від 1 до 10, анкетування може дати результат мінімум в 100 балів і результат максимум в 1000, кожен з яких, відповідно до рівня складності і витрачених засобів коштує n одиниці.
На сьогоднішній день не існує єдиної послідовної думки про ефективні вимірювання оцінки дії PR| на відносини з цільовою аудиторією.
І хоча модель не дає можливості проаналізувати довгострокові кампанії погляду економічної ефективності, проте, завдяки цій моделі можливо покрокова оцінка ряду основних форм PR-активності|. Залишається під питанням спосіб визначення коефіцієнтів (наприклад, коефіцієнт кваліфікації співробітників або вага визначеного ЗМІ), оскільки зберігається значна частка суб'єктивності розстановки цих значень.
6. Значення паблік рілейшнз в розвитку міжнародних зв’язків виставкової організації.
Головною функцією паблік рилейшнз є надання громадськості інформації про підприємство для досягнення доброзичливого ставлення до нього і розуміння його діяльності, тобто створення підприємству бажаної репутації. Фахівці із зв'язків з громадськістю будують паблік рилейшнз як діяльність підприємства шляхом консультування вищого керівництва і менеджерів вищої ланки з питань громадської думки і позитивних або негативних наслідків певних видів поведінки. Вони також з'ясовують думки різних груп суспільства щодо діяльності підприємства. Інакше кажучи, паблік рилейшнз — це використання і поширення фахівцями інформації з метою формування громадської думки за допомогою найрізноманітніших засобів донесення її до широких кіл громадськості.
Крім того, паблік рилейшнз створює популярність підприємству. Тільки-но інформація про підприємство з'являється у засобах масової інформації, підприємство безперечно стає більш відомим і це додає йому ваги.
Public relations в міжнародних відносинах - це діяльність, що проводиться країною для створення позитивного образу в міжнародному співтоваристві.
Міжнародні відносини
- домовитись про пріоритети, проаналізувати майбутню аудиторію, визначити джерела інформації, яким довіряє міжнародне співтовариство, виявити засоби переконання і працювати у певному напрямку не перетинаючи напрямків діяльності конкурентів або союзників,
- визначити посередників і підготувати моніторингові тести, врахувати міжнародні процеси, суспільні явища, та інші зовнішні обставини, які безпосередньо не пов'язані з напрямком стратегії, але можуть вплинути на ефективність кампанії;
- запросити досвідчених фахівців, які зможуть зробити все задумане.
7. Задачі.
Задача 1. Визначити фінансовий результат від реалізації послуг з організації виставкового заходу за вихідними даними, враховуючи при цьому:
Кошторис витрат на
2. Технічне обслуговування експонента під час роботи виставки – 6
Кошторис витрат на необладнану виставкову площу (у.о. кв.м.)
1. Оренда виставкової площі (7 днів) – 11
2. Монтаж фриза стенда і стінових панелей, що відділяють стенд експонета від суміжних стендів - 8
3. Технічне обслуговування експонента під час роботи виставки – 8
4. Загальне електроосвітлення і опалювання (термін 7 днів) - 8
4. Прибирання стенда експонента (термін 5 днів) – 2
5. Охорона експозиції (термін 5 днів) – 2
Кошторис витрат на додаткове обладнання, монтаж – демонтаж та технічне обслуговування
1.Подіум 0,5*0,5 м.- 4
2.Подіум 1*1 м. – 15
3.Вітрина скляна 0,5*0.5*1 м – 11,9
4.Вітрина скляна 0,5*1*1 м. – 21
5.Вітрина скляна 1*1*1 – 13,6
6.Вітрина скляна 0,5*0,5*2,5 – 15,2
7.Вітрина скляна 0,5*1*2,5 – 300
8.Панель скляна 1*1,4 м. – 8,3
9.Панель з ДВП 1*2,5 м. – 18,2
10.Двері з замком – 7,5
11.Лампа люмінесцентна – 38
12.Електрична розетка – 24,7
13.Напис на фризі кольоровий з логотипом – 250
14.Рекламні установки на території виставки – 28
15.Барабан рекламний на висоті 3,5 м. – 27
16. Кольорове оформлення стінових панелей – 41
Організація фуршету на одну особу – 23
Організація конференції (у.о. за одну годину)
1. Оренда конференц – залу – 23
2. Монтаж та технічне обслуговування проекційного обладнання – 2
Постійні
витрати на організацію
Оренда приміщень організації (у.о. за місяць)
1.Оренда офісу – 262
2.Оренда складського приміщення – 369
Амортизаційні відрахування (у.о. за місяць)
1.Амортизаційні відрахування офісного обладнання – 349
2.Амортизаційні
відрахування виставкового
Информация о работе Значення паблік рілейшнз в розвитку міжнародних зв’язків виставкової організації