Аналіз формування і розподілу валового і чистого прибутку

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ  УКРАЇНИ

Дніпропетровська державна фінансова академія

Фінансовий факультет

Кафедра фінансів ПІДПРИЄМСТВ ТА БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

з дисципліни «ФІНАНСИ ПІДПРИЄМСТВ»

на тему «Аналіз формування і розподілу валового і чистого прибутку»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала:

студентка гр.ФК-09-3

Ковтун Н.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дніпропетровськ - 2012

 

ЗМІСТ

 

Вступ…………………………………………………………………………….	3
Валовий прибуток та його формування………………………………………	5
Методи розрахунку прибутку…………………………………………………	8
Розподіл прибутку підприємства……………………………………………...	13
Використання чистого прибутку……………………………………………...	16
Прибуток українських підприємств…………………………………………..	19
Методи максимізації прибутку………………………………………………..	21
Висновок………………………………………………………………………..	25
Список використаної літератури……………………………………………...	27

 

 

ВСТУП

 

Прибуток є однією з основних категорій товарного виробництва. Це передусім виробнича категорія, що характеризує відносини, які складаються в процесі суспільного виробництва.

Поява прибутку безпосередньо пов'язана з появою категорії „витрати виробництва”. Прибуток - це та частина додаткової вартості продукту, що реалізується підприємствам, яка залишається після покриття витрат виробництва. Відособлення частини вартості прибутку у вигляді витрат виступає в грошовому виразі як собівартість продукції.

Додатковий продукт - це вартість, створювана виробниками понад вартість необхідного продукту. Додатковий продукт властивий усім суспільно-економічним формаціям і є однією з важливих умов їхнього успішного розвитку.

Прибуток - це частина додаткової вартості, виробленої і реалізованої, готової до розподілу. Підприємство одержує прибуток після того, як втілена у створеному продукті вартість буде реалізована і набере грошової форми.

Отже, об'єктивна основа існування прибутку пов'язана з необхідністю первинного розподілу додаткового продукту. Прибуток - не є формою прояву вартості додаткового продукту.

Таким чином, можна зробити висновок, що прибуток є об'єктивною економічною категорією. Тому на його формування впливають об'єктивні процеси, що відбуваються у суспільстві, у сфері виробництва й розподілу валового внутрішнього продукту.

Водночас прибуток - це підсумковий показник, результат фінансово-господарської діяльності підприємств як суб'єктів господарювання. Тому прибуток відображає її результати і зазнає впливу багатьох чинників. Особливості формування прибутку підприємства залежать від сфери їхньої діяльності, галузей господарства, форми власності, розвитку ринкових відносин. Розмір прибутку свідчить про необхідність заходів, спрямованих на зниження собівартості продукції, нарощення обсягів виробництва і реалізації, розширення асортименту виготовлюваних товарів, змін у ціновій політиці. Прибуток є визначальним критерієм ефективності господарювання і основним джерелом фінансових ресурсів підприємства.

 

 

Валовий прибуток та його формування

 

Валовий прибуток - різниця між чистим доходом (виручкою) від реалізації продукції (виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг) і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг). Чистий дохід від реалізації визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації податку на додану вартість та акцизного збору.

Отримання валового прибутку залежить від здійснення основної діяльності суб'єктів господарювання. Прибуток є складовою частиною виручки від реалізації. Однак, на відміну від виручки, надходження якої на поточний рахунок підприємства фіксується регулярно, обсяг отриманого прибутку визначається тільки за певний період (квартал, рік) на підставі даних бухгалтерського обліку.

Валовий прибуток - вся сума прибутку підприємства до здійснення платежів і відрахувань; вартісний вираз загального фінансового результату діяльності підприємства. Величина валового прибутку визначається як різниця між виручкою підприємства від реалізованої продукції і затратами на її виробництво і реалізацію.

Із валового прибутку проводять розрахунки з бюджетом і вищестоящими органами, виплачують проценти за кредит, штрафи і неутримки.

Реально формування прибутку на підприємстві відбувається в міру реалізації продукції. Згідно із законодавчими актами України момент реалізації визначається за датою відвантаження продукції (товарів), а для робіт (послуг) - за датою фактичного виконання (надання) таких, або за датою зарахування коштів покупця на банківський рахунок постачальника.

У додатку 2 наведено структурно-логічну схему формування валового прибутку підприємства, а також названо основні показники, що впливають на валовий прибуток.

Валовий прибуток безпосередньо залежить від двох основних показників: обсягу реалізації продукції та її собівартості. На зміну обсягу реалізації продукції впливає зміна обсягу виробництва, залишків нереалізованої продукції, частки прибутку в ціні продукції (рентабельність продукції).

Істотний вплив на обсяг реалізації продукції справляє розмір прибутку, що включається в ціну виробів. За умов формування ринкової економіки державного регулювання рентабельності продукції, як правило, уже немає. Отже, створюється можливість збільшення прибутку підприємства за рахунок збільшення частки прибутку в ціні окремих виробів. Цьому сприяє брак належної конкуренції, монопольне становище деяких підприємств у виробництві та реалізації продукції.

Розглянемо вплив на формування прибутку собівартості продукції (робіт, послуг). Собівартість є узагальнюючим, якісним показником діяльності підприємств, показником його ефективності. Є певні особливості у формуванні собівартості продукції залежно від сфери діяльності, галузі господарства. Узагальнено можна дати таке визначення собівартості.

Собівартість продукції (робіт, послуг) - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на їх виробництво (виконання).

Витрати на виробництво продукції утворюють виробничу собівартість.

Слід зазначити, що нині підприємства всіх форм власності отримали більше самостійності в прийнятті рішень щодо формування собівартості. Однак, вони не можуть порушувати чинних законодавчих і нормативних документів, що регламентують ці питання.

Отже, можна зробити висновок, що можливості підприємств впливати на обсяг валового прибутку, змінюючи обсяги виробництва, залишки нереалізованої продукції, її рентабельність є досить суттєвими.

 

 

 

Рис. 1 Структурно-логічна схема формування валового прибутку підприємств

 

 

Методи розрахунку прибутку

Приклад 1. Фірма отримала загальний виторг у 50 000 грн. Явні грошові витрати (зарплата найманих робітників і вартість придбаної сировини і матеріалів) склали 30 000 грн. Залишок у сумі 20 000 грн. - це бухгалтерський прибуток. Власник фірми раніше працював найманим робітником і отримував на рік 10 000 грн. Це неявні витрати. Для початку власного діла він використав 20 000 грн. своїх заощаджень в якості первісного капіталу. Хоча він міг їх покласти в банк, де отримував би 10% доходу, що становить 2 000 грн. на рік. Ці 2 000 грн. - неявні альтернативні витрати капіталу, вкладеного у фірму (нормальний прибуток) або, інакше кажучи, - це нормальний дохід на капітал, необхідний для того, щоб залучити капітал саме сюди, а не в інший проект.

Якщо від загального виторгу відрахувати явні (грошові) і неявні витрати, включаючи нормальний прибуток, то залишиться економічний прибуток у сумі 8 000 грн.

Цей приклад (табл. 1) ілюструє поняття економічного, бухгалтерського і нормального прибутку.

Таблиця 1 Розрахунок бухгалтерського та економічного прибутку

Загальний виторг:	50 000 грн.
за мінусом явних витрат:
зарплата і оклади	20 000 грн.
вартість сировини і матеріалів	10 000 грн.
Отримуємо бухгалтерського прибутку:	20 000 грн.
за мінусом неявних витрат:
втрачена зарплата	10 000 грн.
альтернативні витрати капіталу (нормальний прбуток)	2 000 грн
Отримуємо економічного прибутку:	8 000 грн.

 

 

Приклад 2. Для з'ясування понять економічного і розрахункового прибутку розглянемо табл. 2, яка є спрощеною схемою рахунку прибутків і збитків підприємств.

Таблиця 2 Схематичний розрахунок прибутків і збитків (тис. грн.)

Показник економічної діяльності підприємства	Підприємство
	збиткове	прибуткове
Вартість реалізованої продукції	1 000	1 000
Розрахункові (явні) витрати виробництва:
заробітна плата	500	500
допоміжні матеріали тощо	250	200
оренда	100	100
амортизація	100	100
Сума розрахункових витрат	950	900
Розрахунковий прибуток (АсР)	50	100
Інвестиційний капітал	1 000	1 000
Нормальний прибуток (NР) (8% інвест. капіталу)	80	80
Економічний прибуток (ЕР)	-30	+20

Процес виробництва продукції передбачає витрати на такі виробничі потреби:

робоча сила (заробітна плата);

допоміжні матеріали (сировина, напівфабрикати);

оренда землі;

амортизація інвестованого капіталу.

Припустімо, що вартість інвестованого капіталу (Ік) - 1 млн. грн. Мета діяльності інвестора полягає у максимізації прибутку при втіленні в життя своїх економічних рішень залежно від їх альтернативної вартості. У цьому випадку альтернативна вартість інвестованого капіталу буде еквівалентна вартості нормального прибутку. Пояснімо це положення.

Нормальний прибуток (NР) від вкладу інвестованого капіталу визначається як:

,(2.1)

де k - значення рентабельності середньостатистичного підприємства.

Припустімо, що середня рентабельність інвестованого капіталу дорівнює 8%. Тоді його альтернативна вартість або нормальний прибуток становитиме 80 тис. грн. Інвестування підприємства вигідне лише тоді, коли прибуток від інвестованого капіталу дорівнюватиме значенню нормального прибутку або буде більшим. Нормальний прибуток, який концептуально пояснює значення альтернативної вартості капіталу, входить до складу не фінансових витрат виробництва. Тому вирішальним критерієм визначення реальної прибутковості підприємства вважається не розрахунковий (бухгалтерський) прибуток (АсР), а величина економічного прибутку (ЕР):

ЕР = АсР - NР,(2.2)

Звідси (табл. 1) видно: якщо розрахунковий прибуток збиткового підприємства становить 50 тис., то його економічний прибуток становитиме - 30 тис. Від'ємний результат сигналізує про необхідність скорочення інвестицій та змін напряму альтернативної діяльності. Якщо значення бухгалтерського прибутку перевищує величину нормального, економічний прибуток має додане значення (+20 тис. за даними табл. 2), то процес інвестування в цю сферу діяльності розширюватиметься.

У конкурентних галузях фірми можуть отримувати економічний прибуток тільки певний час. Прибуток працює як сигнал. Якби всі галузі були конкурентні, то фірми могли б постійно вступати в нову для себе галузь або залишати її у відповідь на заміну прибутковості. В довгостроковому періоді жодна фірма в досконало конкурентній галузі не зможе отримувати більше, ніж нормальний прибуток. Економічний прибуток у такій галузі неминуче зменшитися до нуля, як тільки до неї вступлять нові виробники. Це називається парадоксом прибутку: економічний прибуток породжує міжгалузеву конкуренцію, яка зводить його до нуля.

Аналогічно збитки також є тимчасовими. Якщо фірма несе збитки в конкурентній галузі, то, врешті-решт, вона її залишить. Оскільки фірма залишить галузь, то ціни зростуть, і збитки в галузі у кінцевому підсумку зникнуть. Довгий період часу жодна фірма не може сподіватись на більший, ніж нормальний прибуток.

Методи розрахунку прибутку від реалізації

Управління формуванням прибутку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) передбачає розрахунок його планового обсягу. Планування, прогнозування суми прибутку суб'єктів господарювання необхідне для складання поточних і перспективних фінансових планів. Визначення суми прибутку від реалізації продукції має певні особливості залежно від сфери діяльності суб'єкта господарювання: виробничої сфери, торгівлі, сфери послуг.