Аналіз платоспроможності підприємства та шляхи їх зміцнення

Коефіцієнт маневреності власного капіталу нормативне значення якого >0,5,  в 2012 р. становить 0,82, а в 2013 р. 0,61. Це свідчить про те, що цей показник зменшився у 2013 р. на0,21 і це означає, що в 2013 цей показник був покращений, і це означає що підприємство стало нормально функціонувати.

Коефіцієнт концентрації залученого капіталу нормативне значення якого <0,5 ,  в 2012 р. становить 0,92, а в 2013 р.  0,96. Це свідчить про те, що цей показник збільшився у 2013 р. на 0,04, і це означає, що збільшилась частка позичених кошті у підприємства.

Коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів нормативне значення якого <0,1 ,  в 2012 р. становить 2,45, а в 2013 р.  3,41. Це свідчить про те, що цей показник збільшився у 2013 р. на 0,96, і це означає, що збільшилась частка залучених коштів на 1 грн. власного капіталу.

Коефіцієнт забезпечення власними коштами нормативне значення якого >0,1,  в 2012 р. становить 0,41, а в 2013 р. 0,29. Це свідчить про те, що цей показник зменшився у 2013 р. на 0,12  і це означає, що зменшується фінансування за рахунок оборотного капіталу, і в той же  час збільшується позичковий капітал із якого починається фінансування.

Показники рентабельності діяльності ТОВ “Кондлайн” за 2012 та 2013 роки, %

Показники	Методика розрахунку	2012р.	2013р.	Відхил.
Валова рентабельність виробничих витрат	Валовий прибуток Операційні витрати	39,80	12,50	-27,3
Рентабельність основної діяльності	Чистий прибуток (прибуток від реалізації) Собівартість реалізованої продукції	105,08	105,49	0,41
Рентабельність операційної діяльності	Прибуток від операційної діяльності Операційні витрати	10,09	11,42	1,33
Рентабельність звичайної діяльності	Прибуток від звичайної діяльності Операційні витрати	-21,77	0,32	22,09
Рентабельність господарської діяльності	Валовий прибуток Собівартість реалізованої продукції	5,08	5,50	0,42
Рентабельність підприємства	Чистий прибуток Собівартість реалізованої продукції	-2,78	0,04	2,82

Рентабельність — поняття, що характеризує економічну ефективність виробництва, за якої підприємство за рахунок грошової виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) повністю відшкодовує витрати на її виробництво й одержує прибуток як головне джерело розширеного відтворення.

Валова рентабельність виробничих витрат на 2012 р становить 39,80%, а на 2013 р. 12,50% і це свідчить про те, що цей показник зменшився на 27,3%.

Рентабельність основної діяльності на 2012 р становить 105,08%, а на 2013 р. 105,49% і це свідчить про те, що цей показник збільшився на 0,41%, і це вказує на те, що підприємство почало краще працювати в основній діяльності.

Рентабельність операційної діяльності на 2012 р становить 10,09%, а на 2013 р. 11,42% і це свідчить про те, що цей показник збільшився на 1,33% і це вказує на те, що підприємство почало краще працювати в операційній діяльності.

Рентабельність звичайної діяльності на 2012 р становить -21,77%, а на 2013 р. 0,32% і це свідчить про те, що цей показник збільшився на 22,09% і це вказує на те, що підприємство почало краще працювати в звичайній діяльності але цей показник дуже малий і його потрібно покращувати.

Рентабельність господарської діяльності на 2012 р становить 5,08%, а на 2013 р. 5,50% і це свідчить про те, що цей показник зріс на 0,42% і це вказує на те, що підприємство почало краще працювати в господарській діяльності.

Рентабельність підприємства на 2012 р становить -2,78%, а на 2013 р. 0,04% і це свідчить про те, що цей показник зріс на 2,82% і це вказує на те, що підприємство почало краще працювати, але цей показник майже дорівнює нулю і його потрібно покращувати.

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 3. Шляхи підвищення платоспроможності ТОВ “КОНДЛАЙН"

3.1. Обґрунтування планування  розміру активів підприємства  та джерел їх формування

Одним з найвагоміших чинників, що визначають рівень платоспроможності підприємства є політика фінансування активів підприємства.

Політика фінансування активів підприємства представляє собою частину загальної політики управління його активами і виявляється в оптимізації об'єму і складу фінансових джерел їх формування з позицій забезпечення ефективного використання власного та позикового капіталу, достатньої фінансової стійкості та платоспроможності підприємства.

Існує три принципових підходи до фінансування активів підприємства [4,c.375]:

Консервативний підхід передбачає, що за рахунок власного і довгострокового позикового капіталу повинні фінансуватися постійна частина активів і приблизно половина змінної їх частини. Друга половина змінної частини активів підприємства повинна фінансуватися за рахунок короткострокового позикового капіталу. Така модель фінансування активів забезпечує високий рівень фінансової стійкості підприємства (за рахунок мінімального обсягу використання короткострокових позикових коштів), однак збільшує витрати власного капіталу на їх фінансування, що при інших однакових умовах приводить до зниження рівня його рентабельності.

Помірний (або компромісний) підхід до фінансування активів передбачає, що за рахунок власного і довгострокового позикового капіталу повинна фінансуватися постійна частина активів, в той час як за рахунок короткострокового позикового капіталу весь обсяг змінної їх частини. Така модель (тип політики) фінансування активів забезпечує прийнятний рівень фінансової стійкості підприємства і рентабельність використання власного капіталу, наближену до средньоринкової норми прибутку на капітал.

Агресивний підхід до фінансування активів передбачає, що за рахунок власного і довгострокового позикового капіталу фінансується лише невелика частка постійної їх частини (не більше половини), в той час як за рахунок короткострокового позикового капіталу - переважна частка постійної і вся змінна частини активів підприємства. Така модель (тип політики) створить проблеми в забезпеченні поточної платоспроможності і фінансової стійкості підприємства. Разом з тим, вона дозволяє здійснювати операційну діяльність з мінімальною потребою у власному капіталі, а отже забезпечувати при інших рівних умовах найбільш високий рівень його рентабельності. Саме ця політика використовувалась у 2012-2013 рр. ТОВ “Кондлайн” для формування необхідних йому активів.

Політика фінансування активів обирається підприємством відповідно до запланованих розмірів активів і власних фінансових ресурсів.

Планування розміру активів підприємства здійснюється відповідно до потреби в них. Розрахунок потреби в активах підприємства здійснюється за їх видами (основні засоби, нематеріальні активи, запаси товарно-матеріальних цінностей, грошові активи та інші види активів).

Потреба в основних засобах розраховується по окремих їх групах.

На першому етапі визначається потреба в окремих видах машин і обладнання, що використовуються у виробничому технологічному процесі.

На другому етапі визначається потреба в окремих видах машин і обладнання, що використовуються в процесі управління операційною діяльністю (офісні меблі, електронно-обчислювальні машини, засоби зв'язку і т.п.).

На третьому етапі визначається потреба в приміщеннях (будівлях) для здійснення безпосереднього виробничого процесу (з усіма допоміжними його видами) і розміщення персоналу управління.

Потреба в нематеріальних активах визначається виходячи з технології здійснення операційного процесу.

При визначенні вартісного обсягу позаоборотних операційних активів, необхідних підприємству, враховується форма задоволення потреби в окремих їх видах - придбання у власність, фінансова або оперативна оренда тощо.

Потреба в запасах товарно-матеріальних цінностей розраховується диференційовано в розрізі наступних їх видів:

а) потреба в оборотному капіталі, що авансується в запаси сировини і матеріалів;

б) потреба в оборотному капіталі, що авансується в запаси готової продукції (для промислових підприємств);

в) потреба в оборотному капіталі, що авансується в запаси товарів (для торгових підприємств).

Потреба в оборотному капіталі, що авансується в запаси товарно-матеріальних цінностей кожного виду, визначається шляхом множення одноденної їх витрати на норму запасу в днях. Норми запасів товарно-матеріальних цінностей кожного виду встановлюються кожним підприємством самостійно виходячи з галузевих і інших особливостей його господарської діяльності шляхом їх нормування.

Для усереднених розрахунків в зарубіжній практиці застосовують наступні стандартні норми запасів: по сировині і матеріалам - 3 місяці (90 днів); по готовій продукції - 1 місяць (30 днів); по товарах, що реалізуються підприємствами торгівлі - 2 місяці (60 днів) [4,c.270].

Потреба в грошових активах визначається на основі майбутнього їх витрачання на розрахунки по оплаті праці (виключаючи нарахування на неї); по авансових та податкових платежах; по маркетинговій діяльності (витрати на рекламу); за комунальні послуги і інші. Така потреба визначається, переважно, в розрізі перерахованих видів платежів на майбутні три місяці (що забезпечує достатній запас платоспроможності підприємства). В умовах інфляції нормативи активів підприємства в грошовій формі знижуються.

Потреба в інших активах встановлюється методом прямого рахунку по окремих їх різновидах з урахуванням особливостей підприємства. Розрахунок потреби в інших активах здійснюється окремо по позаоборотних і оборотних активах.

За результатами проведених розрахунків визначається загальна потреба у позаоборотних і оборотних активах підприємства. Потреба у позаоборотних активах розраховується шляхом підсумовування потреби в основних засобах, нематеріальних активах і інших видах позаоборотних активів. Відповідно потреба в оборотних активах визначається шляхом підсумовування потреби в запасах товарно-матеріальних цінностей, грошових активів і інших видах оборотних активів.

Розрахунок потреби в активах ТОВ “Кондлайн” доцільно здійснювати в трьох варіантах :

1) мінімально необхідна сума  активів, що дозволяє вести господарську  діяльність;

2) необхідна сума активів, що  дозволяє вести господарську  діяльність з достатніми розмірами страхових запасів по основних видах оборотних коштів (матеріальним і грошовим активам);

3) максимально необхідна сума  активів, що дозволяє придбати у власність всі потрібні основні засоби і нематеріальні активи, а також створити достатні розміри страхових запасів по всіх видах оборотних активів.

У процесі розрахунків спочатку визначаються показники мінімального і максимального варіантів потреби в активах, а потім в рамках цих її меж формується необхідна їх сума.

Форма розрахунку потреби в активах ТОВ “Кондлайн” наведена в табл. 3.1.

Формування відповідних принципів фінансування оборотних активів в кінцевому результаті визначає співвідношення між рівнем рентабельності використання власного капіталу і рівнем ризику зниження фінансової стійкості і платоспроможності підприємства, своєрідним барометром якого виступають сума і рівень чистих оборотних активів (чистого робочого капіталу).

Таблиця 3.1.

Розрахунок потреби в активах ТОВ “Кондлайн” на 2014 рік

Види активів підприємства		Варіанти розрахунку (тис. грн.)
		Мінімально необхідна сума активів	Необхідна сума активів з достатніми розмірами страхових запасів	Максимально необхідна сума активів
1.       2. 3.	Основні засоби - всього в тому числі: - будівлі, приміщення, споруди - машини, механізми Нематеріальні активи Інші види позаоборотних активів	69,0     49,0 20,0 13,6 7,0	70,0   50,0 20,0   14,0 7,0	75,0   53,0 22,0   14,0 7,0
	Разом позаоборотні активи	89,6	91,0	96,0
4.           5. 6.	Запаси товарно-матеріальних цінностей - всього в тому числі: - запаси сировини і матеріалів - незавершене виробництво - запаси товарів Грошові активи Інші види оборотних активів	320,0   10,0 10,0 300,0 65,0 20,0	400,0   20,0 20,0 360,0 80,0 25,0	500,0   30,0 40,0 430,0 90,0 25,0
	Разом оборотні активи	405,0	505,0	615,0
	Загальна потреба в активах	494,6	596	711,0