Аналіз руху грошових коштів на підприємствіТОВ «Ей.Ем.Джей»

Залежно  від  змісту  і  завдань  аналізу  використовують  такі  основні   інформаційні джерела:  фінансову  звітність;  статистичну  звітність; дані внутрішньогосподарського  (управлінського)  бухгалтерського  обліку;  дані з первинної облікової  документації  (вибіркові  дані);  експертні  оцінки.  На підприємствах України незалежно від форм власності (крім банків і бюджетних установ) запроваджені перелічені далі форми фінансової звітності, що відповідають міжнародним стандартам:

• Форма 1 „Баланс” – звіт про фінансовий стан, що відображає активи, зобов'язання і капітал підприємства на встановлену дату.

• Форма 2 „Звіт про фінансові результати”, що містить дані про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства за звітний та попередній період.

• Форма 3 „Звіт про рух грошових коштів”, що відображає надходження та  витрачання коштів у звітному періоді за операційним, інвестиційним і фінансовим напрямками діяльності підприємства.

• Форма 4 „Звіт про власний капітал”, що відбиває зміни у складі власного капіталу протягом звітного періоду.

Мета складання фінансової звітності – надати користувачам повну, правдиву та  неупереджену інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів  підприємства  для  прийняття  рішень. Фінансова звітність забезпечує такі інформаційні потреби користувачів:

− щодо придбання, продажу цінних паперів та володіння ними;

− участі в капіталі підприємства;

− оцінювання якості управління;

− оцінювання здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання;

− забезпеченості зобов'язань підприємства;

− визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;

− регулювання діяльності підприємства;

− прийняття інших рішень.

Разом  з  формами  фінансової  звітності  впроваджено  План  рахунків бухгалтерського обліку та Інструкція про застосування  Плану рахунків.

Основна мета Плану рахунків – надати інформацію, необхідну для контролю за  діяльністю  підприємства,  прийняття  управлінських  рішень і складання фінансової звітності. Структура  Плану  рахунків  погоджена  зі структурою „Балансу” і „Звіту  про фінансові результати”. Аналітичний облік за рахунками запасів, витрат і доходів дає змогу здійснювати калькулювання собівартості продукції, контроль витрат і визначати результати діяльності за центрами відповідальності. Таким чином, кожний клас рахунків має конкретне призначення і тісно пов'язаний  з  потребами зовнішніх і внутрішніх користувачів.

Розділ 2. Фінансовий аналіз руху грошових коштів на підприємстві ТОВ «Ей.Ем.Джей» 

Рух коштів на підприємстві відображається у розрізі трьох видів діяльності:  операційної, фінансової та  інвестиційної.  Управління  грошовими потоками підприємства потребує здійснення попереднього їх аналізу, під час якого вивчають:

− співвідношення грошових коштів і поточних зобов`язань;

− період обороту грошових коштів;

− структуру середнього залишку грошових активів за основними його елементами;

− оборотність грошових активів;

− рух грошових потоків у оборотному періоді.

Для цілей внутрішнього і зовнішнього аналізу необхідно  знати, у який спосіб та з яких джерел підприємство отримує грошові кошти і які основні напрямки їх використання.

У світовій практиці застосовують один із двох методів аналізу руху грошових коштів: прямий або непрямий. Різниця між ними полягає у різній послідовності процедур визначення величини потоку грошових коштів у результаті поточної діяльності.

При прямому  методі у звіті відображаються абсолютні  суми надходжень і витрат грошових коштів. Позитивною стороною використання прямого методу є те, що він дає змогу оцінити загальні суми припливу і відпливу грошових коштів підприємства, зробити висновки про достатність коштів для сплати за поточними зобов`язаннями, виділити статті, які формують найбільший приплив грошових потоків у розрізі трьох видів діяльності. Недолік цього методу полягає в тому, що він не розкриває взаємозв`язку отриманого фінансового результату зі змінами грошових коштів на рахунку підприємства.

Для подолання  зазначеного  недоліку  у  фінансовому  аналізі використовують  непрямий метод, сутність якого полягає в перетворенні чистого прибутку у величину грошових коштів. Необхідність здійснення цього полягає в тому, що існує об`єктивна невідповідність між величиною грошових потоків та величиною отриманих прибутків, і підприємство, яке за даними бухгалтерської звітності є прибутковим, може  зазнавати  значних  труднощів із грошовими коштами. Важливим моментом аналізу руху грошових коштів є виявлення основних причин розбіжності між величиною грошових потоків і сумою прибутку.

2.1. Рух  грошових коштів у результаті  операційної діяльності

Операційна діяльність підприємства – це основний вид діяльності, а також інша діяльність підприємства, яка не є інвестиційною та фінансовою, що характеризується рухом коштів від реалізації продукції (товарів, послуг), від надання права користування активами (оренда, ліцензії), сплати постачальникам, виплат працівникам тощо.

Рух коштів  у  результаті  операційної  діяльності  визначається  шляхом коригування фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування на суми:

− змін запасів, дебіторської та кредиторської заборгованості у результаті операційної діяльності;

− доходів (прибутків) і витрат (збитків), не пов`язаних з рухом грошових коштів (амортизація необоротних активів, прибутки (збитки) від нереалізованих курсових різниць);

− доходів (прибутків) і витрат (збитків), пов`язаних з інвестиційною і фінансовою діяльністю.

Таблиця 1. Рух коштів у результаті операційної діяльності

Стаття	Код	За звітний  період
		Надходження	Видатки
1	2	3	4
І. Рух коштіву  результаті операційної діяльностіПрибуток(збиток) відзвичайної діяльності дооподаткування2

 

2.2. Рух  грошових коштів у результаті  інвестиційної діяльності

Інвестиційна  діяльність – це сукупність операцій з придбання та продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних)фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів.

Таблиця 2. Рух коштів у результаті інвестиційної  діяльності

Стаття	Код	За звітний  період
		Надходження	Видатки
1	2	3	4
І. Рух коштіву  результаті операційної діяльностіПрибуток(збиток) відзвичайної діяльності дооподаткування2

 

Рух грошових коштів у розрізі інвестиційної діяльності пов’язаний з такими потоками:

− надходження коштів від продажу необоротних активів, від фінансових інвестицій;

− вибуття коштів: від придбання основних засобів і нематеріальних активів, надання позик іншим підприємствам.

Отже, для визначення грошового потоку у результаті інвестиційної  діяльності використовуються дані про кожне надходження або використання грошових коштів, що мали місце в результаті придбання чи продажу необоротних активів у тому числі віднесених до довгострокових фінансових інвестицій; активів, віднесених до поточних фінансових інвестицій. Операції, що відносяться до інвестиційної діяльності, але не потребують використання грошових коштів та їх еквівалентів (не грошові операції), у Звіті про рух грошових коштів не відображаються. Але інформація про такі операції повинна бути обов’язково розкрита в примітках до звіту.

2.3. Рух  грошових коштів у результаті фінансової діяльності

Фінансова діяльність – це сукупність операцій, які призводять до зміни величини і складу власного та позикового капіталу. Рух грошових коштів у розрізі фінансової діяльності пов’язаний з такими потоками:

− надходження коштів: отримання позик, випуск акцій;

− вибуття коштів: погашення позик, викуп акцій власної емісії, виплати дивідендів.

Для визначення грошового потоку від фінансової діяльності використовуються дані про кожне надходження або використання грошових коштів, що мали місце в результаті емісії цінних паперів, викупу власних акцій, виплати дивідендів, погашення зобов’язань за борговими цінними паперами.

Таблиця 3. Рух грошових коштів у результаті фінансової діяльності.

Стаття	Код	За  звітний період
		Надходження	Видатки
1	2	3	4
І. Рух  коштіву результаті операційної діяльностіПрибуток(збиток) відзвичайної діяльності дооподаткування2

2.4. Чистий  рух грошових коштів.

Проводиться визначення чистого руху коштів за звітний період та перевіряється правильність складання Звіту про рух грошових коштів.

Таблиця 4.

 

 

При заповненні ф 3 «Звіт про рух грошових коштів» та аналізі грошових потоків треба знати, що:

− нарахована амортизація є видатком, який зменшує прибуток підприємства, але не призводить до видатку коштів, тому цю величину слід додати до прибутку і відобразити в графі «Надходження»;

− збільшення забезпечень наступних витрат і платежів призводить до збільшення витрат звітного періоду, які не є видатком коштів. Тому цю величину слід додати до прибутку. Сума зменшення забезпечень ставиться в графу «Видаток» і зменшує прибуток;

− збиток від нереалізованих курсових різниць відображається в графі«Надходження», а прибуток – в графі «Видаток»;

− із загального прибутку необхідно виключити прибутки від не операційної діяльності і додати збитки від неї;

− при збільшенні запасів відбувається зменшення грошових коштів, тому прибуток зменшується, а при зменшенні запасів прибуток збільшується;

− збільшення дебіторської заборгованості означає відволікання коштів з обороту, тому прибуток зменшується, при зменшенні дебіторської заборгованості прибуток збільшується;

− зменшення витрат майбутніх періодів означає їх списання на витрати звітного періоду, що не призводить до видатку грошових коштів, тому ця величина додається до прибутку. Збільшення цих витрат пов’язане з видатком коштів, тому вони віднімаються з прибутку;

− збільшення поточних зобов’язань означає, що збільшилася сума коштів в розпорядженні підприємства, і додається до прибутку, а зменшення – навпаки віднімається;

− збільшення доходів майбутніх періодів означає надходження коштів і додається до прибутку, а зменшення – віднімається;

− при відображенні руху коштів від надзвичайних подій надходження коштів додаються до прибутку, а видаток коштів віднімається. 

Слід зазначити, що залишок  коштів на кінець року, який наведений  у рядку 430 Звіту про рух грошових коштів, повинен дорівнювати сумі залишків грошових коштів та їх еквівалентів на кінець звітного періоду, наведених у Балансі у рядках 230 і 240.