Боргові цінні папери як інструмент залучення фінансових ресурсів

         Залежно від способу визначення  правомочної особи проводиться  класифікація цінних паперів  на пред`явника, іменні та ордерні,  наділяючи кожну групу цінних паперів юридично значущими особливостями. Практичне значення такої класифікації виражається у наданні різного правового значення певному виду цінних паперів, а також у встановленні порядку передачі прав за цінним папером.

        Найбільш  високою оборотоздатністю характеризуються  боргові  цінні папери на  пред’явника. У цінному папері на пред`явника права за цінним папером належать особі, яка пред`являє цінний папір. Права за такими цінними паперами передаються іншій особі шляхом вручення їй сертифікату цінного паперу. Зобов`язана за таким борговим цінним папером особа ( емітент )  повинна здійснити виконання такій особі, не вимагаючи нічого, крім пред`явлення документа – сертифіката [10, с.438].

      Іменні  цінні папери засвідчують права,  які  належать «особі, названій у цінному папері». Зобов`язана особа (емітент) повинна виконати зобов`язання за цінним папером тільки такій особі. Згідно ст.1 Закону України « Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», «документарною» формою цінного паперу є сертифікат цінного паперу, а «без документарною» формою цінного паперу є здійснений зберігачем обліковий запис на рахунку у цінних паперах [2].

        На  відміну від цінних паперів  на пред`явника процедура передачі  прав за іменними цінними   паперами  ускладнена необхідністю  дотримання певних формальностей,  що суттєво знижує їх оборотоздатність. Права за іменним цінним папером передаються у порядку , встановленому для відступлення права вимоги  (цесії). Це означає, що для передачі прав за іменним цінним папером, його новий власник та новий придбавач зобов`язані дотриматися необхідних вимог до форми такої уступки, крім того, про таку уступку має бути повідомлено зобов`язану за цінним папером особу. На практиці це робиться через прямих учасників Національної депозитарної системи України.

      На відміну  від іменного цінного паперу, права за ордерним цінним папером  можуть належати не тільки  поіменованій у цінному папері  особі, але й особі, призначеній  розпорядженням останньої . Індосамент, шляхом вчинення якого передаються  права за ордерним цінним папером,  являє собою передавальний напис  на самому цінному папері ( на  обороті ), який вчиняється індосантом  на індосата, тобто на особу,  якій ( або за наказом якого  ) переходять права за ордерним  цінним папером [12].

      Слід зазначити,  що такі види боргових цінних  паперів, як облігації, ощадні  сертифікати, казначейські зобов`язання, можуть бути як іменними, так  і на пред`явника. Вексель може  бути як іменним  цінним  папером, так і ордерним.

       Таким  чином, юридично оборотоздатність  боргових цінних паперів є  наслідком двох обставин : технічної  можливості передачі фактичного  володіння борговим цінним папером  та встановлення законодавцем  певної процедури легітимації  власника. Технічна можливість передачі  боргового цінного папера обумовлена  або матеріальністю його носія,  або системою правил обліку  цінних паперів.

       Враховуючи  такий аспект інструментального  призначення цінних паперів, як  забезпечення  оборотоздатності  посвідчених ними майнових прав, винятковим повинне  бути законодавче  віднесення окремих їх видів  до об`єктів, обмежених у обороті  або вилучених з нього. Обмеженість  боргових цінних паперів у  цивільному обороті нівелювала  б їх інструментальне призначення - забезпечити транзитивність посвідчених ними майнових прав. Вилученими з цивільного обороту можуть бути тільки речі, право власності на які можуть набувати окремі суб`єкти. Разом з тим, окремий документарний борговий цінний папір може бути вилучений із нього за умови його невідповідності вимогам чинного цивільного законодавства України щодо його форми або після виконання емітентом визначеного змістом розглядуваних правовідносин зобов`язання. Деякі з них можуть бути вилученими з цивільного обороту в разі їх підробки, необхідності їх анулювання і заміни на документи іншого випуску, у зв`язку з втратою здійсненності посвідчених ними майнових прав [20].

         Ступінь оборотоздатності боргових  цінних паперів визначається  їх видом і способом легітимації  їх власника. Найбільш універсальну  і спрощену оборотоздатність  мають боргові цінні папери  на пред`явника, оскільки для передачі  виражених у них майнових прав  досить одного їх вручення  новому набувачу. Необхідність дотримання  певних формальностей, враховуючи  обов`язковість вказівки імені  ( найменування ) управоможеної особи  в ордерних та іменних боргових  цінних паперах, ускладнює їх  передачу, а відтак і їх оборотоздатність. Припинення участі боргових цінних  паперів у цивільному обороті  має індивідуальний характер. Нормативно  визначена оборотоздатність боргових  цінних паперів, а завдяки їй  і майнових прав, які становлять  їх зміст, забезпечує вирішення  низки потреб цивільного обороту,  що знаходить свій вияв у  можливості випуску та обігу  окремих їх видів [6].

Банки з метою формування оптимальної структури ресурсної  бази й отримання додаткових ресурсів для здійснення активних операцій можуть випускати власні боргові зобов'язання.

Цінні папери власного боргу  враховуються за рахунками груп:

330 - короткострокові цінні папери власного боргу, емітовані банком;

331 - довгострокові цінні папери власного боргу, емітовані банком;

332 - короткострокові ощадні (депозити) сертифікати, емітовані банком;

333 - довгострокові ощадні (депозити) сертифікати, емітовані банком;

334 - ощадні (депозити) сертифікати на вимогу, емітовані банком.

Боргові цінні папери можуть продаватися за номіналом, зі знижкою (дисконтом) або з надбавкою (премією). Кожна складова обліковується за відповідними рахунками (див. таблицю 1.1 у додатку до розділу 1) [21].

Операції з продажу  цінних паперів власного боргу відображаються:

Д-т 1200, 2600, 1001;

К-т 3300, 3305, 3310, 3315, 3320, 3330, 3340 - на суму номіналу;

- якщо з дисконтом (премією):

Д-т/К-т 3306, 3316, 3326, 3336, 3346/3307, 3317, 3327, 3337, 3347.

За борговими цінними  паперами власної емісії протягом періоду  від дати продажу до дати його погашення  не рідше одного разу на місяць нараховуються  проценти та амортизується дисконт (премія) із зарахуванням нарахованих сум на рахунки групи 705 «Процентні витрати за цінними паперами власного боргу».

Цінні папери власного боргу  можуть обліковуються при настанні строку погашення або достроково. Погашення боргових цінних паперів  відображається проводкою:

Д-т 3300, 3305, 3310, 3315, 3320, 3330, 3340;

Д-т 3308, 3318, 3328, 3338, 3348;

 К-т 1200, 2600, 1001.

У разі дострокового погашення  цінного папера амортизується відповідна частина дисконту (премії) до дати погашення. Отримані дозволи на випуск цінних паперів обліковуються за позабалансовим рахунком 9811 «Отримані дозволи на випуск цінних паперів» у сумі виданого свідоцтва про реєстрацію.

Бланки цінних паперів  обліковуються за номінальною вартістю або в умовній оцінці за позабалансовим рахунком 9820 «Бланки цінних паперів».

Облік погашених цінних паперів  здійснюється за позабалансовим рахунком 9812 «Погашені цінності» в сумі їх погашення або в номінальній оцінці, якщо вони погашені у зв'язку з технічним браком або зіпсовані та списуються на підставі акта про їх знищення [10].

 

 

 

Розділ 2. Оцінка боргових цінних паперів як інструменту залучення капіталу в Україні

 

2.1. Обсяги та структура  використання боргових цінних  паперів на фондовому ринку  України

 

Основними параметрами боргових цінних паперів  є номінальна ціна, терміни сплати основного боргу, норма доходу, термін та порядок  сплати відсотків.

Номінальна ціна (вартість) - це ціна боргового цінного паперу на час його погашення.

Термін сплати основного  боргу (термін погашення) - це дата, коли той, хто випускає цінні папери, має  повернути інвестору їх повну (номінальну) вартість.

Норма дохідності - це розмір відсотку, що сплачується, або це купонна  ставка, яку позначено на купонному  листі.

Термін та порядок сплати відсотків визначає регулярність їх сплати протягом року [18, с.232].

Боргові цінні папери є  одним із організаційно-правових способів опосередкування руху капіталу в  економіці, від накопичення його у грошовій формі до перетворення у позичковий чи виробничий. Відповідно, сферу обігу власне цінних паперів  можна розглядати як один із сегментів  більш широкого механізму, що включає всі «канали» такого перерозподілу.

Тому перед тим, як перейти  до розгляду безпосередньо суті і  особливостей функціонування фондового  ринку в економічній системі, слід приділити увагу співвідношенню таких категорій, як власне «фондовий ринок», « ринок цінних паперів », « фінансовий ринок». Адже принциповим є те, що фондовий ринок не є абсолютно самостійним інститутом ринкової економіки, він включений у більш загальну систему організації руху капіталу. З цього випливає щонайменше два аспекти розгляду фондового ринку:

- як елемент системи перерозподілу суспільного капіталу у його грошовій формі сутність і функції його підпорядковані найбільш загальному системному призначенню;

- фондовий ринок має певні специфічні якості у межах системи кругообігу капіталу, що визначають його особливе місце у ній і взаємозв'язки з іншими секторами [15, c. 27-28].

Необхідність у фінансовому  перерозподільному механізмі визначається певною автономністю збережень і  інвестування, тобто постачальник і  споживач збережень, як правило, розірвані. У зв'язку з цим, виникає потреба  у механізмі фінансового посередництва  і перерозподілу.

Боргові цінні папери підлягають класифікації залежно від способу  легітимації управоможеної особи. За цим критерієм цінні папери і в законодавстві (ч. 1 ст. 197 Цивільного кодексу України), і в доктрині цивільного права визначаються як пред'явницькі, іменні й ордерні [3].

Практична цінність такої  класифікації полягає в тому, що спосіб легітимації управоможеної особи визначає особливості передачі майнових прав, посвідчених борговим цінним папером. Слід зазначити, що такі види боргових цінних паперів, як облігації, ощадні сертифікати, казначейські зобов'язання, можуть бути як іменними, так і на пред'явника. Вексель може бути як іменним цінним папером, так і ордерним.

Боргові цінні папери здатні до участі в цивільному обороті. Оборотоздатність боргових цінних паперів означає, що з їх передачею переходять усі  засвідчувані ними майнові права  в сукупності. У залежності від  виду боргових цінних паперів способи  їх передачі можуть бути різними:

- вручення сертифіката боргового цінного папера на пред`явника іншій особі;

- у випадку передачі прав, засвідчених іменним борговим папером, використовуються правила, характерні для цесії;

-  здійснення передавально-облікового запису по рахунку у боргових цінних паперах при передачі посвідчених ними майнових прав;

- вчинення на іменному або ордерному борговому цінному папері індосаменту і його вручення новому правонабувачу.

Залежно від способу визначення правомочної особи проводиться  класифікація цінних паперів на пред`явника, іменні та ордерні, наділяючи кожну  групу цінних паперів юридично значущими  особливостями. Практичне значення такої класифікації виражається  у наданні різного правового  значення певному виду цінних паперів, а також у встановленні порядку  передачі прав за цінним папером [5, c. 20-22].

Найбільш високою оборотоздатністю характеризуються боргові цінні  папери на пред`явника. У цінному  папері на пред`явника права за цінним папером належать особі, яка пред`являє  цінний папір. Права за такими цінними  паперами передаються іншій особі  шляхом вручення їй сертифікату цінного  паперу. Зобов`язана за таким борговим цінним папером особа (емітент) повинна  здійснити виконання такій особі, не вимагаючи нічого, крім пред`явлення документа – сертифіката [16].

 

2.2 Особливості залучення фінансових ресурсів підприємств за допомогою боргових цінних паперів в Україні

 

Існує безліч причин того, що підприємства відчувають нестачу грошей і, водночас, є дуже обмежена кількість  способів їх залучення. Це в основному  отримання позики та запрошення до участі у капіталі підприємств. Отримуючи позику, боржник зобов’язується повернути гроші кредитору разом з платою за користування ними; кредитор при цьому має від підприємства чи посередника певні гарантії щодо своєчасного повернення боргу. За участі у капіталі купується частка майна, котра дає право на отримання доходів від функціонування підприємства, що гарантується можливістю управління останнім.

Крім підприємств, грошей постійно потребує влада, яка має (у  порівнянні з підприємствами) набагато більше способів їх залучення. Однак, зважаючи на те, що прямі фіскальні вилучення  мають свої межі, вона теж користується позиками, при цьому на таких самих  умовах платності, поверненості та гарантованості, що й інші боржники [8].