Державна підтримка малого бізнесу в Україні: фінансовий аспект

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

Академія митної служби України

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

 

з дисципліни «Фінанси»

на тему: «Державна  підтримка малого бізнесу в Україні: фінансовий аспект»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконав:

Перевірив: к. е. н. доц. кафедри

фінансів і кредиту

 

 

 

 

 

 

 

м. Дніпропетровськ

2011

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП……………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФІНАНСУВАННЯ МАЛОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ………………………………………………………………………...5

1.1. Сутність і характеристика  малого бізнесу в Україні ...................................5

1.2. Оцінка розвитку малого бізнесу в провідних країнах світу........................8

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СИСТЕМИ  ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МАЛОГО БІЗНЕСУ  В УКРАЇНІ .........................................................................12

2.1. Оцінка розвитку малого бізнесу в Україні у виробничій сфері економіки…………………………………………………………………………12

2.2. Державна фінансова  підтримка малого бізнесу в  Україну ........................15

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ МАЛОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ.21

3.1. Спрощена система оподаткування ...............................................................21

3.2. Форми державної та регіональної підтримки малого підприємництва...24

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...29

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ…………………..31

ДОДАТКИ………………………………………………………………………..33

 

 

ВСТУП

 

Актуальність теми полягає у виявленні та науковому обґрунтуванні шляхів удосконалення розвитку малого бізнесу в Україні. Значущість цього завдання зумовлена міжнародним досвідом трансформаційних процесів, глобалізацією ринкового господарства, адаптацією до вимог постіндустріального суспільства.

Мета дослідження - на основі дослідження сучасних концепцій  і тенденцій розвитку малого бізнесу в світових центрах підприємництва проаналізувати його стан в Україні та розробити конкретні пропозиції щодо підвищення та ефективного використання потенціалу українського малого бізнесу з метою формування в країні необхідних умов економічного зростання.

 Для досягнення цієї мети були поставлені наступні завдання;

• дослідити правовий аспект функціонування малого бізнесу;
• вивчити і узагальнити зарубіжний досвід розвитку малого бізнесу;
• визначити основні етапи розвитку малого бізнесу в Україні;
• визначити шляхи поліпшення малого бізнесу в Україні.

При дослідженні даної проблеми було використано такі загальнонаукові та специфічні методи: діалектичного матеріалізму, наукової абстракції, економіко-статистичні, метод порівняння, аналізу і синтезу та ін. При написанні роботи були опрацьовані такі джерела: наукові статті, монографії.

Об’єкт дослідження. Об'єктом дослідження є процеси формування та розвитку малого бізнесу в Україні. Предметом дослідження є відносини які склалися в процесі розвитку малого бізнесу в Україні.

Структура роботи складається  з вступу, в якому обгрунтовано актуальність теми дослідження, визначені його мета і завдання; трьох розділів, перший з яких присвячений дослідженню теоретичних аспектів забезпечення фінансування малого бізнесу в Україну, у другому розділі курсової роботи проведений аналіз системи фінансового забезпечення малого бізнесу в Україну , третій розділ включає шляхи удосконалення малого бізнесу в Україну. Завершують роботу узагальнюючі висновки за результатами дослідження, список використаних джерел і додатки.

 

 

РОЗДІЛ 1

 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФІНАНСУВАННЯ МАЛОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ

 

1. Сутність і характеристика малого бізнесу в Україні

 

Малий бізнес, або мале підприємництво, представляє самий  численний шар дрібних власників, які внаслідок своєї масовості  в значній мірі визначають соціально - економічний і частково політичний рівень розвитку країни. По своєму рівню життя і соціальному положенню вони належать до більшості населення і являють собою і безпосередніх виробників, і споживачів широкого спектра товарів і послуг одночасно. Мале підприємство є «клітинкою» малого підприємництва. Звідси слідує, що останнє є особливий сектор економіки, що утворюється сукупністю малих підприємств і тому є специфічною суспільною формою дрібного виробництва в умовах ринку.

Як виявляється із самого визначення, «малий бізнес» - це підприємницька діяльність, здійснювана суб'єктами ринкової економіки при певних встановлених законах, державними органами або іншими представницькими організаціями критеріях. [5, ст. 11]

Основними економічними рисами малого підприємництва є:

• відособленість (тобто господарювання на свій страх і ризик);
• спеціалізація на якому-небудь виді діяльності;
• реалізація вироблених товарів (послуг) через купівлю - продаж на ринку;

Можна сформулювати декілька груп стійких меж малого підприємництва, зумовлених:

• характером виробничого процесу;
• специфікою системи управління і керівництва;
• станом окремих компонентів (кадри, фінанси і т.д.);
• особливостями зовнішніх впливів. [10, ст. 79]

На розвиток малого бізнесу  найбільший вплив надають наступні чинники:

• розвиток коштів зв'язку;
• розширення сфери послуг, що базується на малих підприємствах;
• зменшення вартості і спрощення використання інформаційних систем;
• підвищився загальноосвітній рівень людей з одночасним накопиченням досвіду у великих компаніях;
• сприяння малими фірмами розв'язанню питання про безробіття;
• скорочення робочої зміни;
• велика конкурентоздатність за рахунок менших витрат, пов'язаних зі зниженням накладних витрат і меншими коливаннями заробітної плати.

Можна виділити три моделі розвитку малого бізнесу:

• повільне розширення ділової активності;
• швидкий розвиток малих підприємств і перетворення їх в середні, а потім у великі компанії;
• збереження масштабів діяльності на досягнутому рівні. [2, ст. 76]

Значний плюс малих підприємств  полягає в тому, що багато хто з них виявився більш пристосованими, ніж великі компанії, до умов розвитку в кризові періоди для економіки. Великі фірми не так чутливо і швидко реагують на які-небудь зміни в економіці. Невеликі підприємства найбільш чуйно реагують на зміну в економіці, на падіння або підвищення норми прибули в галузях економіки. Розорення і утворення нових компаній відбувається, передусім, в немонополізованому секторі і лише пізніше, набравши силу, відбуваються і на більш великих фірмах, відбиваючись на їх діяльності. У таких умовах великі компанії експортують капітал. Дрібні ж фірми, як правило, не мають такої можливості. Для виживання дрібні фірми вимушені переглядати свою виробничу і збутову діяльність. Ті фірми, які зуміли пристосуватися вижили, інші просто розорилися. Однак, розвиток малих підприємств при подоланні цієї кризи послужив важливим засобом для оздоровлення економіки. І пояснюється це передусім роллю і функціями, які малий бізнес виконує. [16, ст. 25]

 

2.  Оцінка розвитку малого бізнесу в провідних країнах світу

 

Малий бізнес представляє  собою найбільший прошарок дрібних  власників, які визначають соціально-економічний  рівень розвитку країни. В країнах  ЄС функціонує більше 20 мільйонів підприємств  малого і середнього бізнесу, які  виробляють більше половини загального обсягу ВВП, а число зайнятого населення на підприємствах малого бізнесу становить близько 70 % від всього зайнятого населення ЄС. У Євросоюзі малі та середні підприємства становлять 99 % усіх підприємств та забезпечують 65 млн. людей робочими місцями. Найбільша кількість малих підприємств припадає на торгівлю, будівництво та харчову промисловість [7, ст. 34]

Досвід зарубіжних країн  з розвинутою ринковою економікою свідчить, що малий бізнес має певні переваги, що дає змогу йому домінувати на деяких ринках. Він оперативно реагує на зміни споживчого попиту, добре пристосований до обмежених ринків і ринків, де інновації і персональні взаємовідносини є дуже важливі, надає економіці потрібної гнучкості, характеризується високою швидкістю обігу авансованого капіталу, робить внесок у формування конкурентного середовища. Крім того, малий бізнес надає робочі місця тисячам і навіть мільйонам громадян, він простий у формуванні і управлінні, швидко реагує на можливості, оскільки характеризується мобільністю у прийнятті рішень під впливом кон'юнктури ринку, потребує порівняно невеликого початкового капіталу, в багатьох країнах користується державними пільгами.

По розвитку підприємств  малого бізнесу Сінгапур займає 5-те місце у світі за рахунок надання пільг в оподаткуванні (особливо у перші роки створення підприємства), постійного зниження відсотків по кредитам, які надаються малим підприємствам, великої кількості пільгових програм кредитування, державного фінансування навчання та підвищення кваліфікації робітників, які зайняті у сфері малого бізнесу. Завдяки такій підтримці в Сінгапурі функціонує близько 140 тисяч підприємств малого і середнього бізнесу, що становить 90 % від усіх підприємств країни, які забезпечують приріст ВВП на рівні 5-6 % на рік [16, ст. 65].

Малий бізнес у Китаї  розвивається душе стрімко і успішно, що підтверджується значними обсягами виробництва дешевих товарів, які  виробляються саме на підприємствах  малого бізнесу. Уряд Китаю прийняв  рішення про переорієнтацію економіки  країни з ресурсомістких виробництв на підприємства малого бізнесу, а також підтримує розвиток підприємств у сфері розробки програмного забезпечення і виробництва електротоварів. Значна увага також приділяється розвитку інноваційних технологій, 65 % патентів та більше 80 % виробництва нової продукції припадає на підприємства малого бізнесу. Більше 50 % податкових надходжень та більше 60 % обсягу експорту також є заслугою підприємств малого бізнесу [11, ст. 13]. Регулювання розвитку малого бізнесу в Китаї здійснює Національна комісія по розвитку і реформуванню, яка приймає рішення про стимулювання створення і розвитку деяких видів малих підприємств, здійснює контроль за проведенням тендерних аукціонів, які дозволяють малим підприємствам отримувати державні замовлення на поставку товарів і послуг.

В Японії питома вага підприємств  малого бізнесу становить близько 40 %, які функціонують в галузях  будівництва, легкої промисловості  та сфери послуг. Пільги на розвиток малого бізнесу залежать від статусу  підприємства та виду діяльності. Державна підтримка малого бізнесу полягає у наданні державних субсидій та кредитів для розвитку підприємства, держава виступає поручителем при отриманні кредиту в банку, навчання спеціалістів за рахунок державних коштів у спеціально створених центрах та безкоштовне кваліфікаційне консультування підприємців. Законодавство Японії жорстко регулює ринкову вартість на всі види продукції, уряд контролює необґрунтоване підвищення цін на сировину, матеріали, готову продукцію і послуги, що дає хороші умови для розвитку малого бізнесу в країні.

Японія досягла економічних висот завдяки розвитку МП. Після 1952 року, в промисловості та торгівлі спостерігалося бурхливе розширення конкуренції і створення нових фірм. Великі відомі на світовому рівні концерни становлять тут тільки вершину економічного айсбергу, а його основна частина – МП. На них припадає близько 55 % реалізованої продукції промисловості, коло 60 % обсягів промисловості. Функціонує 6,5 млн. невеликих підприємств, або 90 % від загальної їх кількості, працюють близько 40 млн. людей. Зайнятих у малому бізнесі 85 % працездатного населення Японії створює майже 90 % валового національного продукту [1]. Правове положення МП в Японії регулюється системою спеціальних законів у статусі МП та пільгових (всього 12), а також положеннями про пільги для МП в податковому, зовнішньоторговому та галузевому законодавстві.

США є країною з найвищим рівнем підприємницької активності в світі. Для оцінки цього рівня Національна комісія по підприємництву розробила спеціальний індекс, який становить суму частки дорослого населення країни у віці від 18 до 64 років, залученого в створення нових фірм за 12 місяців. Цей індекс повної підприємницької активності в США становить 12,7 %, в Бразилії –16 % (високий індекс МП в Бразилії експерти пояснюють наявністю в цій країні аграрного сектора), Південній Кореї – 13,7 %, Канаді – 7,9 %, Італії – 5,7 %, Великобританії – 5,2 %, Німеччині – 4,7 %, Франції – 2,2 %, Японії – 1,3 %.

Розквіт малого бізнесу  у США забезпечує значною мірою належна підтримка з боку держави. Конгресом США ще у 1953 році на правах федерального відомства було створено Адміністрацію у справах малого бізнесу. На кінці 80-х – початку 90-х років Правління США провело через Конгрес ряд законодавчих актів та поправок до них. Ці акти відобразили радикальні зміни державної науково-технічної політики США [12, ст. 79].

У США діють пільгові ставки податку на доходи до 16 тис. дол., 15 % – податок на перші 50 тис. дол. і 25 % – на наступні 25 тис. Понад цю суму діє максимальна ставка – 34 %. Також діє прогресивне оподаткування прибутку: до 25 тис. дол. –15 %; 25-30 тис. дол. – 18 %; 50-75 тис. дол. – 30 %; 75-100 тис. дол. – 40 % [3]. Таким чином, реалізується роздільний підхід до малого підприємництва за принципом – чим менше підприємство, тим більше податкових пільг.