Державне регулювання фондового ринку в Україні

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 10 Апреля 2013 в 11:52, реферат

Описание работы

Метою даної роботи визначення особливостей державного регулювання фондового ринку та розроблення рекомендацій спрямованих на удосконалення механізму державного регулювання фондового ринку в Україні.
Досягнення визначеної мети потребує вирішення комплексу таких завдань:
Визначення поняття, мети та форм державного регулювання фондового ринку України;
Визначення органів відповідальних за проведення державного регулювання фондового ринку України;
Розгляд механізму управління фондовим ринком;

Содержание работы

ВСТУП
Поняття, мета та форми державного регулювання фондового ринку
Органи, що здійснюють державне регулювання фондового ринку
Основні напрями вдосконалення регулювання фондового ринку
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Файлы: 1 файл

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ.docx

— 61.52 Кб (Скачать файл)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ  УНІВЕРСІТЕТ УКРАЇНИ

Імені Вадима Гетьмана

Кафедра міжнародних фінансів

 

 

 

 

 

Індивідуальна робота на тему:

«Державне регулювання фондового ринку в Україні.»

 

 

 

 

 

Виконав: студент

ІV курсу, 6503,

ФМЕіМ, гр. №21

Черниш І.О.

 

Перевірила: асистент

Кущ А.О.

 

 

 

 

 

 

Київ – 2012

ПЛАН:

ВСТУП

Поняття, мета та форми державного регулювання фондового ринку

Органи, що здійснюють державне регулювання фондового ринку

Основні напрями вдосконалення регулювання фондового ринку

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність  теми. Головним аргументом на користь державного регулювання фондового ринку у розвинених країнах є необхідність оперативного вирішення проблем, передусім у випадках, коли діяльність учасників цього ринку не забезпечує надходження у необхідних обсягах фінансових ресурсів до ділових одиниць. Розумне поєднання ринкових і державних регуляторів дає можливість реалізувати цілі розвитку фондового ринку України, недостатній розвиток якого гальмує інвестиційні процеси, стримує структурну перебудову вітчизняної економіки, що унеможливлює підвищення її конкурентоспроможності.

Забезпечити становлення  фондового ринку, уникнувши хаосу  та стихійних руйнівних процесів, що відкидають економіку країни далеко назад, може тільки держава. Саме вона, володіючи чіткою стратегією і програмою  реформування та використовуючи весь арсенал, існуючих в її розпорядженні  засобів, здатна у найкоротші терміни  і з найменшими втратами створити умови для становлення цивілізованого фондового ринку.

Метою даної роботи визначення особливостей державного регулювання фондового ринку та розроблення рекомендацій спрямованих на удосконалення механізму державного регулювання фондового ринку в Україні.

Досягнення визначеної мети потребує вирішення комплексу таких завдань:

    • Визначення поняття, мети та форм державного регулювання фондового ринку України;
    • Визначення органів відповідальних за проведення державного регулювання фондового ринку України;
    • Розгляд механізму управління фондовим ринком;

 

Об'єктом роботи є фондовий ринок України. Предметом роботи є механізм державного регулювання фондового ринку України.

ПОНЯТТЯ, МЕТА ТА ФОРМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ФОНДОВОГО  РИНКУ

Регулювання фондового  ринку — це упорядкування діяльності на ньому всiх його учасникiв та операцiй мiж ними з боку уповноважених на це державних органiв та органiзацiй. Регулювання фондового ринку охоплює всiх його учасникiв як професій них, так i не професiйних та всi види операцiй на ньому.

Регулювання фондового ринку  за критерієм суб’єкта, який виконує  функцiїщодо регулювання ринку, поділяється  на:

— державне регулювання, яке здiйснюється спецiально уповноваженими органами держави, до компетенцiїяких належить виконання тих чи iнших функцiй регулювання;

— саморегулювання, яке здiйснюється саморегулiвними органiзацiями професiйних учасникiв ринку цiнних паперiв.

Окремi дослiдники видiляють  також суспiльне регулювання або  регулювання через суспiльну думку, вважаючи, що передумовою регулятивних дiй держави або професiйних учасникiв  є саме реакцiя широких верств суспiльства на окремi дії на ринку цiнних паперiв.

Вiдповiдно до ст. 1 Закону України «Про державне регулювання  ринку цiнних паперiв» вiд 30 жовтня 1996 р. державне регулювання ринку цiнних паперiв — це здiйснення державою комплексних заходiв щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цiнних паперiв та їх похiдних та запобiгання зловживанням i порушенням у цiй сферi.

 

 

 

 

 

 

 

Метою державного регулювання ринку цiнних паперiв відповiдно до ст. 2 Закону України «Про державне регулювання ринку цiнних паперiв» є:

  • реалiзацiя єдиної державної полiтики у сферi випуску та обiгу цiнних паперiв та їх похiдних;
  • створення умов для ефективної мобілізації та розміщення учасниками ринку цiнних паперiв фiнансових ресурсiв з урахуванням iнтересiв суспiльства;
  • одержання учасниками ринку цiнних паперiв інформації про умови випуску та обiгу цiнних паперiв, результати фінансово-господарської дiяльностi емiтентiв, обсяги i характер угод з цiнними паперами, іншої iнформацiї , що впливає на формування цiн на ринку цiнних паперiв;
  • забезпечення рiвних можливостей для доступу емiтентiв, iнвесторiв i посередникiв на ринок цiнних паперiв;
  • гарантування прав власностi на цiннi папери;
  • захист прав учасникiв фондового ринку;
  • iнтеграцiя в європейський та свiтовий фондовi ринки;
  • дотримання учасниками ринку цiнних паперiв вимог актiв законодавства;
  • запобiгання монополізації та створення умов розвитку добросовiсної конкуренції на ринку цiнних паперiв;
  • контроль за прозорiстю та вiдкритiстю ринку цiнних паперiв.
  • Процес регулювання на ринку цiнних паперiв охоплює:
  • створення нормативно-правової бази функціонування ринку;
  • вiдбiр професiйних учасникiв ринку;
  • контроль за дотриманням учасниками ринку норм та правил функцiонування ринку;
  • систему санкцiй за вiдхилення вiд норм та правил, встановлених на ринку.

 

Форми державного регулювання ринку цiнних паперiв встановленi ст. 3 Закону «Про державне регулювання ринку цiнних паперiв». До них належать:

    • прийняття актiв законодавства з питань дiяльностi учасникiв ринку цiнних паперiв;
    • регулювання випуску та обiгу цiнних паперiв, прав та обов’язкiв учасникiв ринку цiнних паперiв;
    • видача лiцензiй на здiйснення професійної дiяльностi на ринку цiнних паперiв та забезпечення контролю за такою дiяльнiстю;
    • заборона та зупинення на певний термiн (до одного року) професійної дiяльностi на ринку цiнних паперiв у разi вiдсутностi лiцензiїна цю дiяльнiсть та притягнення до відповідальності за здiйснення такоїдiяльностi згiдно з чинним законодавством;
    • реєстрацiя випускiв (емiсiй) цiнних паперiв та інформації про випуск (емiсiю) цiнних паперiв;
    • контроль за дотриманням емiтентами порядку реєстрації випуску цiнних паперiв та iнформацiїпро випуск цiнних паперiв, умов продажу (розмiщення) цiнних паперiв, передбачених такою iнформацiєю;
    • створення системи захисту прав iнвесторiв i контролю за дотриманням цих прав емiтентами цiнних паперiв та особами, якi здiйснюють професiйну дiяльнiсть на ринку цiнних паперiв;
    • контроль за достовiрнiстю iнформацiї, що надається емi тентами та особами, якi здiйснюють професiйну дiяльнiсть на ринку цiнних паперiв, контролюючим органам;
    • встановлення правил i стандартiв здiйснення операцiй на ринку цiнних паперiв та контролю за їх дотриманням;
    • контроль за системами цiноутворення на ринку цiнних паперiв;
    • контроль за дiяльнiстю осiб, якi обслуговують випуск та обiг цiнних паперiв;

Як зазначається в Указi Президента України «Про додатковi заходи щодо розвитку фондового ринку  України» вiд 26 березня 2001 р., удосконалення  системи регулювання ринку цiнних паперiв в Українi потребує:

    • визначення прiоритетiв державної полiтики на фондовому ринку та розроблення заходiв щодо його дальшого розвитку;
    • забезпечення єдиного пiдходу до регулювання діяльності на фондовому ринку як банкiвських, так i небанкiвських фiнансових установ;
    • розширення повноважень Національної комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку щодо регулювання дiяльностi небанкiвських фiнансових установ;
    • оптимізації державного регулювання фондового ринку та розвитку саморегулювання, посилення контролю за дотриманням учасниками фондового ринку регулятивних вимог;
    • поступової передачi саморегулiвним органiзацiям (CPO) професiйних учасникiв фондового ринку частини повноважень щодо перед ліцензійної роботи, монiторингу дiяльностi своїх членiв, пiдготовки, перепiдготовки, попередньоїсертифiкацiїфахiвцiв;
    • пiдвищення вимог до лiцензування професiйних учасникiв ринку;
    • розробка програми оперативних дiй щодо регулювання фондового ринку в разi фінансової кризи;
    • спрямування зусиль Державної комісії з цiнних паперiв та фондового ринку переважно на регулювання вiдкритого обiгу цiнних паперiв;
    • створення системи контролю за торгiвлею цiнними паперами за участю афiлiйованих осiб;
    • забезпечення правового захисту працiвникiв Державної комісії з цiнних паперiв та фондового ринку, якi здiйснюють пра возастосовчi функцiї;
    • розроблення та запровадження ефективноїсистеми обмiну iнформацiєю мiж державними органами, що здiйснюють регулювання i контроль на фондовому ринку;
    • створення єдиноїбази даних про акцiонернi товариства.

Розпорядженням КМУ вiд 131-р вiд 7 березня 2006 р. затверджено план з реалізації основних напрямiв розвитку фондового ринку на 2006—2010 роки. Цей документ передбачає здiйснення заходiв за такими напрямами, як: удосконалення механiзму захисту прав iнвесторiв; розвиток iнструментiв ринку цiнних паперiв; зосередження укладення договорiв купівлі продажу цiнних паперiв на фондових бiржах та в iнших органiзаторiв торгівлi цiнними паперами; удосконалення Нацiональної депозитарної системи; удосконалення системи розкриття iнформацiїна ринку цiнних паперiв; розвиток інвестиційної iнфраструктури. Державну комiсiю з цiнних паперiв та фондового ринку зобов’язано у найближчi роки розробити ряд проектiв нормативних документтiв для розвитку фондового ринку, зокрема: щодо запровадження в акцiонерних товариствах посади корпоративного секретаря; щодо запровадження системи рейтингування суб’єктiв господарювання та iнструментiв фондового ринку; зберiгання копiй реєстрiв власникiв iменних цiнних паперiв в Нацiональному депозитарiю; вирiшення питання про можливiсть створення спецiалiзованих судiв для розгляду корпоративних спорiв та iн.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ОРГАНИ, ЩО ЗДIЙСНЮЮТЬ  ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ

ФОНДОВОГО РИНКУ

Вiдповiдно до ч. 2 ст. 166 Господарського кодексу України та ст. 5 Закону України «Про державне регулювання ринку цiнних паперiв» вiд 30 жовтня 1996 р. державне регулювання ринку цiнних паперiв здiйснює Державна комiсiя з цiнних паперiв та фондового ринку. Iншi державнi органи контролюють дiяльнiсть учасникiв ринку цiнних паперiв у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.

Вiдповiдно до ст. 47 Закону «Про цiннi папери та фондовий ринок» регулювання фондового ринку здiйснює держава та саморегулiвнi органiзацiї. Державне регулювання ринку цiнних паперiв проводить Державна комiсiя з цiнних паперiв та фон дового ринку, а також iншi державнi органи у межах своїх повноважень, визначених законом.

Органи, що здiйснюють загальнодержавне регулювання ринку цiнних паперiв, можна подiлити на три групи. До першої групи в рамках системи органiв, якi в межах своїх повноважень здiйснюють регулювання ринку цiнних паперiв, належать:

Верховна  Рада України приймає закони, затверджує Державний бюджет України та вносить змiни до нього, здiйснює контроль за виконанням Державного бюджету України, визначає засади внутрiшньоїi зовнішньої полiтики; затверджує загально державнi програми економiчного, науково-технiчного, соцiального, національно-культурного розвитку, охорони довкiлля, призначає чи обирає на посади, звiльняє з посад осiб у випадках, передбачених Конституцiєю (ст. 85);

Президент України утворює, реорганiзовує та лiквiдовує за поданням Прем’єр мiнiстра України мiнiстерства та iншi центральнi органи виконавчоївлади, дiючи в межах коштiв, передбачених на утримання органiв виконавчоївлади (ст. 106 КонституцiїУкраї ни);

 

Кабiнет  Мiнiстрiв України забезпечує проведення фiнансової, цiнової, iнвестицiйної та податкової полiтики, розробляє проект закону про Державний бюджет України i забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховнiй Радi звiт про його виконання, розробляє та здiйснює загальнодержавнi програми економiчного, науково-технiчного, соцiального i культурного розвитку України.

Другу групу органiв, якi здiйснюють  державне регулювання ринку цiнних паперiв України в межах своїх повноважень, складають Мiнiстерство фiнансiв України, Антимонопольний комiтет, Нацiональний банк України, Державна комiсiя з регулювання ринкiв фiнансових послуг України та iншi органи.

Мiнiстерство фiнансiв України здiйснює за дорученням Кабiнету Мiнiстрiв України в установленому порядку випуск державних цiнних паперiв, визначає обсяги емiсiї облiгацiй внутрішньої державної позики за строками погашення у межах загального обсягу емiсiї, виступає вiд iменi Кабiнету Мiнiстрiв гарантом своєчасного погашення облiгацiй, що випускаються; органiзовує в межах своїх повноважень виготовлення бланкiв цiнних паперiв i документiв суворого облiку, затверджує нормативно технiчну документацiю з цих питань; розробляє за дорученням Кабiнету Мiнiстрiв програми державних зовнiшнiх запозичань, затверджує в установленому порядку плани рахункiв, типові форми бухгалтерського облiку i звiтностi, зокрема щодо операцiй з цiнними паперами тощо (п. 4 Положення про Мiнiстерство фiнансiв України, затверджене Указом Президента України вiд 26 серпня 1999 р.).

Антимонопольний комiтет України здiйснює державний контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренцiї, запобiгання, виявлення i припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренцiї ; контроль за концентрацiєю та узгодженими дiями суб’єктiв господарювання;контроль за регулюванням цiн (тарифiв) на товари суб’єктiв природних монополiй; сприяння розвитку добросовiсної конкуренцiїта має iншi повноваження, що визначаються Законом України «Про Антимонопольний комiтет України» та iншими актами законодавства.

Нацiональний банк України здiйснює дисконтнi операцiїз векселями i чеками, купує та продає на вторинному ринку цiннi папери у порядку, передбаченому законодавством України; приймає на зберiгання та в управлiння державнi цiннi папери; виконує операцiїпо обслуговуванню державного боргу, пов’язанi iз розмiщенням державних цiнних паперiв, їх погашенням i виплатою доходу за ними тощо (ст. 42 Закону України «Про Нацiональний банк України» вiд 20 травня 1999 р.).

Информация о работе Державне регулювання фондового ринку в Україні