Документарні форми міжнародних розрахунків: інкасова форма

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 25 Февраля 2015 в 12:44, контрольная работа

Описание работы

Розрахунки за інкасовим дорученням ( інкасо ) — це банківська операція, за допомогою якої банк за дорученням свого клієнта (експортера) отримує на основі розрахункових документів суму коштів, що йому належить , від платника ( імпортера ) за відвантажені йому товари чи надані послуги та зараховує ці кошти на рахунок клієнта-експортера у себе в банку.

Файлы: 1 файл

МЕЖДУНАРОДНЫЕ ФИНАНСЫ.docx

— 43.48 Кб (Скачать файл)

У свою чергу, банки, як правило, укладають форвардні угоди з клієнтами, які мають   постійний  залишок  коштів на   рахунку і вимагають цей залишок підтримувати.

Але      на       практиці       трапляється    й    так,   що   платіж     за  зовнішньоторговельною   операцією,    що   лежить   в   основі    укладення  форвардної  угоди,  відміняється або,  що  трапляється  частіше, переноситься  на  пізніший термін (наприклад, якщо  експортер  затримав  поставку).

1. Якщо клієнт не може виконати   своїх зобов’язань за форвардною угодою,  то   він має закрити цю   угоду   на   ринку    спот. Тобто  якщо за форвардним контрактом  клієнт мав купити валюту, то він все одно має її купити і відразу ж продати на ринку спот; якщо форвардна угода була укладена на продаж банку валюти, то клієнт має купити валюту за курсом спот і виконати форвардну угоду, продавши валюту за форвардним курсом. При цьому на  розрахунковому  рахунку   клієнта  відображається   лише результат, тобто  різниця   між  купівлею  та   продажем однієї й тієї самої кількості валюти, але за різними курсами.

 Клієнт має здійснити дві  обертані операції :

      1. Купити 200 000євро  за курсом 0,9587 :

200 000 * 0,9587 = 191 740 євро,

 

      1. а потім продати їх за курсом 1,3630:

              200 000 * 1,3630 = 272 600евро,

      1. Результатом закриття контракту є списання з рахунку клієнта :

              272 600 – 191 740 = 80 860 дол.США

При закритті форвардної угоди на ринку спот у клієнта  на рахунку  має бути лише кошти  для  сплати  ризниці  між  операціями  купівлі та продажу валюти. Результатом закриття  контракту є списання з рахунку клієнта сума    80 860дол. США

 

Продовження угоди :

У разі, коли платіж не скасовано, а лише відкладено, у клієнта виникає необхідність   поряд із закриттям форвардної  угоди укладати   нову,   щоб покрити платіж за новою домовленістю. Звичайно, це не дуже зручно для клієнта.У таких випадках банк може запропонувати клієнту після закриття угоди на ринку спот не  відкривати   нової   угоди, а   подовжити    стару. Особливість цієї операції   полягає в тому, що (на відміну від  укладення нового контракту, в основі якого лежатиме курс спот на дату укладання, скоригований на форвардні пункти на відповідний термін) при подовженні форвардної угоди   використовується так  зване правило діагоналі.   Воно полягає в тому,  що курс нової   угоди розраховується як курс   закриття попередньої угоди, скоригований на форвардні пункти по діагоналі.

 Курс   закриття — це  курс, що використовується    для   закриття форвардної угоди   на ринку спот, тобто якщо початковий форвардний контракт укладався на купівлю валюти, то курсом закриття його контракту буде курс спот продажу валюти на дату виконання, для контракту на продаж — курс спот купівлі. Таким чином, при поширенні форвардної угоди клієнт дістає можливість укласти контракт за більш вигідним курсом. 

4)Розрахунок нового курсу для заключення  форвардного контракта:

1,3827 + 0,019 = 1,3846

5)Розраховуємо суму доларів необхідних для покупки 200 000євро:

200 000 * 1,3846 = 276 920дол.

6)Угода буде  продовжена за курсом  1,3649:

1,3630 + 0, 0019 = 1,3649

На дату виконання:

200 000 * 1,3649 = 272 980євро

 

Відповідь : вигідним для клієнта буде продовження  по курсу 1,3649.

 

 

 

 

 

Використана література

 

1. Д'яконова   І. І. Міжнародні  фінанси : навч. посіб. / [ І. І. Д'яконова, М. І. Макаренко, Ф. О. Журавка та ін.] ; за ред. М. І.   Макаренка   та  І. І. Д'яконової. - К. : ЦУЛ, 2013. - 548 с.

2.  Макаренко  М. І. Міжнародні  фінанси:   Навчальний    посібник. –                      К.: 2013. – 546 с.

3.  Патика Н.І. Міжнародні валютно- кредитні відносини: Навчальний посібник. – К.: 2012. – 566 с.

4. Бойцун Н . Є.,     Стукало Н . В.    Міжнародні      фінанси.    К. : В Д «Професіонал», 2005. – 336 с.

5. Боринець С.Я. Міжнародні валютно – фінансові відносини: підруч. / С.Я. Боринець  - К.: Знання, 2008. – 582 с.

6. Єлецьки С. Я. Міжнародні фінанси: термінологічний словник / С. Я. Єлецьких, С. Є. Борисова, Ю. О. Гетьманенко, О. В. Свідрак. — К.: ДДМА, 2007.— 64 c.

7. Коваленко Д.І. Фінанси, гроші та кредит: теорія та практика. – 4-тє видання: Навчальний посібник. – К.: 2013. – 352 с.

8. Мозговий О.М. Міжнародні фінанси: навч. посіб. / О.М. Мозговий,  Т.Є. Оболонська, Т.В. Мусієць – К.: КНЕУ, 2005. – 504 с.

 

 


Информация о работе Документарні форми міжнародних розрахунків: інкасова форма