Фінанси молого бізнесу

Але аналізу тільки ліквідних активів підприємства далеко не достатньо для визначення ступеню його ліквідності, тому розрахуємо коефіцієнти ліквідності.

Таблиця 2.5

Аналіз показників ліквідності

АТЗТ  "Мукачівська лижна фабрика "ТИСА"

Показники	На початок  року	На кінець року
Грошові кошти, тис. грн.	0,5	-
Дебіторська заборгованість, тис. грн.	9,1	161,6
Запаси і затрати, тис. грн.	705,6	838,0
Поточні зобов'язання, тис. грн.	134,2	331,5
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,004	-
Коефіцієнт миттєвої ліквідності	0,07	0,49
Коефіцієнт загальної  ліквідності	5,33	3,02

Згідно таблиці 2.3 можна  зробити висновки про не досить високий  рівень ліквідності підприємства за період, що аналізується. Це, звичайно, свідчить про нестабільне фінансове  становище підприємства на протязі  даного періоду.

Згідно отриманим даним, коефіцієнт абсолютної ліквідності  на початок року дуже низький. Його значення свідчить про те, що тільки 0,4% короткострокової заборгованості підприємство може погасити негайно. На кінець року значення даного коефіцієнту дорівнює нулю, оскільки в підприємства були відсутні грошові кошти.

Коефіцієнт миттєвої ліквідності  теж має низьке значення, яке в  декілька разів нижче оптимального. На кінець періоду цей показник трохи  збільшився і становив 0,49. Це зумовлено  збільшенням дебіторської заборгованості. А оскільки даний коефіцієнт має  вирішальне значення для банків, так  як характеризує ступінь надійності підприємства при поверненні кредитів, тенденція до збільшення свідчить на користь підприємству.

Отже, як бачимо, показники  абсолютної і миттєвої ліквідності  набагато нижчі нормативних значень. Це викликано перевищенням темпів росту  поточної заборгованості темпів росту  ліквідних коштів підприємства.

Високими лишаються тільки показники загальної ліквідності. Але вони також мають тенденцію  до зменшення. На жаль, високі показники  загальної ліквідності свідчать не про стабільний фінансовий стан підприємства і про ефективність його діяльності, а про наявність  у підприємства понаднормативних виробничих запасів, що не є позитивною рисою  при аналізі фінансового стану  підприємства.

Далі слід проаналізувати показники платоспроможності підприємства.

Таблиця 2.6

Аналіз показників платоспроможності

АТЗТ  "Мукачівська лижна фабрика "ТИСА"

Показники	На початок  року	На кінець року
Поточний або загальний  коефіцієнт покриття	5,33	3,02
Темпи росту поточного  коефіцієнту покриття, %	-	56,66
Коефіцієнт співвідношення кредиторської і дебіторської заборгованості	14,75	2,05
Темпи росту коефіцієнта  співвідношення кредиторської і  дебіторської заборгованості, %	-	13,90

Загальний коефіцієнт покриття підприємства на протязі всього періоду, що аналізується, залишався досить високим і відповідав нормативному значенню (навіть перевищував його). Тобто на початок звітного періоду  на кожну гривню короткострокових зобов'язань  припадало 5,33 гривні поточних активів; на кінець періоду – 3,02 гривні.

Відбувається також значне перевищення обсягу кредиторської  заборгованості над    обсягом  дебіторської. Але слід відмітити  тенденцію цього показника до зниження. Так, на кінець періоду він  зменшився на 86,10%. Високе перевищення  кредиторської заборгованості над  дебіторською свідчить про проблеми при реалізації продукції і розрахунках  з постачальниками.

Таким чином, не можна стверджувати про ліквідність і платоспроможність  лижної фабрики. Через брак ліквідних  коштів підприємство не здатне покрити  короткострокових зобов'язань. Більшість  коштів підприємства мобілізовані в  виробничі запаси і затрати, які  є важкореалізованими активами і не можуть забезпечити високу платоспроможність підприємства.

Причинами нестачі ліквідних  оборотних засобів є збитковість  діяльності підприємства, що веде до нестачі  власних джерел для самофінансування, а також відволікання коштів у  дебіторську заборгованість.

Наступним важливим показником, що характеризує фінансову стійкість  підприємства, є показник автономії, який показує наскільки підприємство незалежно від позикового капіталу.

Таблиця 2.7

Аналіз динаміки показника автономії

АТЗТ  "Мукачівська  лижна фабрика "ТИСА"

Показники	На початок  року	На кінець року
Власні кошти, тис. грн.	4143,2	4056,8
Загальна сума джерел коштів, тис. грн.	4277,4	4388,3
Коефіцієнт автономії	0,969	0,924
Темпи росту коефіцієнту  автономії, %	-	95,36

Доля власних коштів у  загальній сумі джерел коштів досить висока і на початок року становила 0,969. Але на кінець року трапилось  зниження коефіцієнту на 4,64%.

Взагалі отримані дані свідчать про високу ступінь незалежності підприємства від зовнішнього фінансування.

Наступними показниками, які заслуговують на увагу з боку економічного аналізу є коефіцієнт фінансової стійкості та коефіцієнт співвідношення залучених і власних  коштів.

Таблиця 2.8

Аналіз динаміки коефіцієнту фінансової стійкості

та коефіцієнту  співвідношення залучених і власних  коштів

АТЗТ  "Мукачівська  лижна фабрика "ТИСА"

Показники	На початок  року	На кінець року
Власні кошти, тис. грн.	4143,2	4056,8
Позичені кошти, тис. грн.	134,2	331,5
Коефіцієнт фінансової стійкості	30,87	12,24
Темпи росту коефіцієнту  фінансової стійкості, %	-	39,65
Коефіцієнт співвідношення позичених і власних коштів	0,03	0,08
Темпи росту коефіцієнту  співвідношення позичених і власних  коштів, %	-	266,67

Показник фінансової стійкості  підприємства відповідає нормативному значенню, навіть в кілька разів  перевищує його. Різке зниження даного коефіцієнту в кінці року обумовлено підвищенням обсягу позикових коштів майже в 2,5 рази.

Згідно даних таблиці 2.8 на кожну гривню вкладених в  активи підприємства власних коштів на початок року припадало 3 коп. позикових  коштів, на кінець року – 8 коп. Тобто  підвищився рівень фінансової залежності підприємства від позикових коштів.

З метою визначення рівня  фінансової стійкості підприємства оцінимо також показники, які  характеризують забезпеченість запасів  і затрат відповідними джерелами  їх фінансування.

Таблиця 2.9

Зведена таблиця  показників, які характеризують

забезпеченість  запасів і затрат відповідними джерелами  їх формування

на АТЗТ "Мукачівська  лижна фабрика "ТИСА", тис. грн.

Показники	На початок  року	На кінець року	Відхилення (+ , -)
Джерела формування власних  обігових коштів	4143,2	4056,8	-86,4
Необоротні активи	3562,2	3388,7	-173,5
Власні обігові кошти	581,0	668,1	+87,1
Довгострокові пасиви	-	-	-
Власні та довгострокові  позикові джерела формування запасів  і затрат	581,0	668,1	+87,1
Короткострокові пасиви	41,8	109,1	+67,3
Загальна величина джерел формування запасів і затрат	622,8	777,2	+154,4
Загальна величина запасів	705,6	838,0	+132,4
Надлишок (+) або нестача (-) власних джерел формування запасів  і затрат	-124,6	-169,9	-45,3
Надлишок (+) або нестача (-) власних та довгострокових позикових  джерел формування запасів і затрат	-124,6	-169,9	-45,3
Надлишок (+) або нестача (-) загальної величини джерел формування запасів і затрат	-82,8	-60,8	+22,0

Як видно з даних  таблиці 2.9, на підприємстві в звітному році спостерігалася нестача коштів для формування запасів і затрат. Це спричинено недостатнім обсягом  власних обігових коштів та повною відсутністю в підприємства довгострокових кредитів. Протягом року загальна нестача  джерел фінансування скоротилася з 82,8 тис. грн. до 60,8 тис. грн. Але не слід трактувати це явище як позитивну тенденцію, оскільки дане скорочення спричинене, значною мірою, збільшенням кредиторської заборгованості. У випадку одночасної вимоги погашення боргу з боку кредиторів підприємство опиниться в дуже скрутному становищі.

Таким чином, АТЗТ "Мукачівська  лижна фабрика "ТИСА" має нестійке фінансове становище. З одного боку, підприємство має достатньо високу частку власних коштів в загальній  сумі джерел їх формування і досить високий рівень незалежності від  зовнішнього фінансування, але з  другого боку, цих коштів не вистачає для того, щоб забезпечити ними виробничі запаси і затрати підприємства.

 

 

 

 

Розділ 3 Державна підтримка малого підприємництва.

3.1 Об’єктивна  необхідність та суть загальнодержавної  та регіональної

підтримки малого підприємництва

Аналіз світового досвіду  свідчить, що практично в усіх розвине-них країнах держава бере активну участь у формуванні та розвитку підприємницької діяльності, підтримці найбільш доцільних і ефек-тивних її напрямів. Навіть у тих країнах, де склалися давні тра-диції приватного підприємництва, мале підприємництво потребує такої підтримки й одержує її на основі державних програм підтрим-ки малого підприємництва. Одні країни з розвиненою ринковою економікою мають розгалужену та чітко усталену систему держав-ної підтримки малого підприємництва (США, Японія, Німеччина, Франція), в інших же подібна система перебуває у стадії становлен-ня або розвитку.

Для розв'язання проблем  економічного й соціального розвитку України на сучасному етапі становлення ринкової економіки слід посилити увагу держави до розвитку підприємницької діяльності, насамперед малого підприємництва, формування відповідної дер-жавної політики щодо підтримки малого підприємництва. [34; 297]

Недооцінку малого підприємництва, ігнорування його економічних та соціальних можливостей протягом майже всіх перших семи років реформаційних перетворень можна кваліфікувати як великий стратегічний прорахунок, здатний викликати численні народногосподарські негаразди, поглибити кризу економіки України в цілому.

Для того, щоб мале підприємництво могло виконувати свої соціально- економічні завдання, необхідно підвищувати життєздатність (стійкість) суб'єктів підприємництва. [50;38] Це, у свою чергу, стає можливим лише за умов реалізації комплексу цілеспрямованих, дійових заходів із підтримки малого підприємництва, який зумовлений його основною суперечністю і є формою її розв'язання. Цілеспрямована державна підтримка малого підприємництва має виключно важливе значення для перехідної економіки України. Але слід зазначити, що зроблено лише перші, не завжди правильні та послідовні кроки по шляху формування цілісної політи-ки підтримки малого підприємництва і створення механізмів її реалі-зації. Деякі заходи державного регулювання мають суперечливий ха-рактер, основні напрями підтримки фактично не забезпечені ресурсами. Усе це потребує чіткішого наукового підходу до формування держав-ної політики підтримки та розвитку малого підприємництва.