Автор работы: Пользователь скрыл имя, 27 Декабря 2013 в 00:30, курсовая работа
Неодмінною складовою переходу України до ринкових відносин є створення нових підприємницьких структур та приватизація підприємств. Цей перехід зумовив еволюцію відносин власності і типів суб’єктів господарювання в напрямку забезпечення їх розмаїття. Процеси ринкових перетворень привернули суттєву увагу до дослідження теоретичних та практичних проблем подальшого розвитку та підвищення ефективності функціонування підприємств як державного, так і приватного сектора економіки України.
Важливу роль у забезпеченні ефективних форм господарювання на вітчизняних підприємствах відіграє аналіз фінансового стану підприємств, який відповідає за відбір, оцінку та інтерпретацію фінансових, економічних та інших даних, що впливають на процес прийняття інвестиційних та фінансових рішень.
Вступ
Роділ 1 Теоретико-методологічні засади організації фінансів суб’єктів малого підприємництва
1.1 Економічна суть малого підприємництва
1.2 Механізм та порядок створення малого підприємництва
1.3 Фінансові ресурси малого бізнесу, особливості управління діяльністю малих підприємств
Розділ 2 Аналіз та оцінка розвитку фінансової діяльності суб’єктів малого підприємництва на прикладі ПТФ <<Ендрю>>
2.1Аналіз стану обігових коштів ПТФ «Ендрю».
2.2 ПТФ «Ендрю» як суб’єкт податкового права.
Розділ 3 Державна підтримка малого підприємництва
3.1Об’єктивна необхідність та суть загальнодержавної та регіональної
підтримки малого підприємництва
ВисновкиСписок використаних джерел
Перш за все необхідно визначити поняття державної політики підтримки малого підприємництва, її об'єктивну необхідність та суть. Державна політика підтримки малого підприємництва, на мою думку, — це сукупність (комплекс) пріоритетних рішень, які визначають основні напрями і форми правового, економічного та організаційного сприяння розвитку малого підприємництва з урахуванням інтересів держави та суб'єктів господарювання.
Під державною підтримкою слід розуміти, з одного боку, дер-жавне регулювання цього сектору економіки, що передбачає насам-перед свідоме формування державними структурами правових, еко-номічних та організаційних умов становлення і розвитку малого підприємництва, а, з іншого боку, — створення стимулів, викорис-тання матеріальних і фінансових ресурсів, які залучаються у сферу малого підприємництва на пільгових засадах або безоплатно [53; 32].
Комплекс практичних заходів державної підтримки, що спря-мовані на перелом негативних тенденцій у процесі становлення та розвитку малого підприємництва, а в кінцевому підсумку — на здійснення останнім усіх своїх соціально-економічних функцій, необхідно зосередити на трьох основних напрямах.
По-перше, наведення елементарного порядку в зовнішньому середовищі малого підприємництва. Це передбачає насамперед: створення та вдосконалення відповідної правової бази; реформування оподаткування; ліквідація (у крайньому разі — обмеження) адміністративних бар'єрів; захист суб'єктів малого підприємництва від злочинних посягань; покращення умов збуту; сприяння розвитку кооперативних зв'язків з великим бізнесом тощо.
По-друге, це здійснення регулюючого впливу на внутрішнє середовище малого підприємництва, перш за все по лінії надання виробничої прямої ресурсної (насамперед фінансової) підтримки суб'єктам малого підприємництва.
По-третє, це організаційне вдосконалення системи (підсистеми) Державної підтримки. Формування та вдосконалення системи державної підтримки малого підприємництва має враховувати два аспекти:
В структурі цієї системи Державної підтримки діють три рівні: загальнонаціональний, регіональний та місцевий. [23;7]
На загальнонаціональному рівні встановлюються переважно «глобальні» правила розвитку малого підприємництва і приймаються нормативні акти загальнодержавної дії.
Найважливішим завданням регіональної програми є фінансово-кредитна та інвестиційна підтримка малого підприємництва.
Підприємствам малого бізнесу та підприємцям надається органами виконавчої влади допомога у пошуках джерел фінансування та придбання обладнання із залучення іноземних інвестицій, використання зарубіжного досвіду, технологій, проводиться робота по зовнішньоекономічному співробітництву.
Наявність «багатих» і «бідних» регіонів на території України унеможливлює самостійність регіональної політики областей, оскільки держава перерозподіляючи кошти бюджетними трансфертами, вирівнює депресивні регіони за рахунок вилучення в прибуткових частин фінансових джерел забезпечення програм їх економічного розвитку, а разом з тим засобів місцевого стимулювання підприємництва.
Основними завданнями державної політики розвитку малого
підприємництва є:
забезпечення зростання внутрішнього валового продукту за рахунок діяльності суб'єктів малого підприємництва;
залучення суб'єктів малого підприємництва до розв'язання соціально- економічних проблем на державному і регіональному рівнях;
удосконалення структури малого підприємництва;
створення конкурентного середовища;
підвищення технологічного
рівня виробництва малих
заохочення розвитку малих підприємств у пріоритетних га-лузях і на
територіях пріоритетного розвитку;
створення нових робочих місць, зменшення безробіття;
сприяння максимальній самореалізації громадян у підприєм-ницькій
діяльності;
формування соціального прошарку власників і підприємців.
Реалізація зазначених завдань має забезпечуватися шляхом підтримки малого підприємництва в таких основних напрямах:
формування нормативно-правової бази;
удосконалення податкової та фінансово-кредитної політики;
забезпечення інформацією;
сприяння впровадженню технологій та інновацій;
стимулювання
підготовка та перепідготовка кадрів. [26; 287]
Заходи державної підтримки малого підприємництва, в тому числі пільги та
преференції, зазначається в Концепції, застосовуються, передусім, у пріоритетних сферах, які встановлюються урядом для суб’єктів малого підприємництва та грунтуються на економічній діяльності.
Основні принципи державної політики розвитку малого підприємництва, що
визначаються в Концепції, такі:
системність та комплексність механізмів державного регулювання розвитку
малого підприємництва;
цілеспрямованість та адресність підтримки суб'єктів малого
підприємництва шляхом вибору пріоритетів та концентрації ресурсів для їхньої
реалізації; рівноправний доступ суб'єктів малого підприємництва всіх форм власності до матеріально-сировинних, фінансових та інших ресурсів;
всебічна мобілізація та концентрація фінансово-кредитних ресурсів для
розвитку малого підприємництва;
посилення регулюючої функції держави у здійсненні політи-ки підтримки
підприємництва, особливо на перехідному до ринко-вих відносин етапі;
створення сприятливих умов для використання іноземних інвестицій,
розвиток спільного
Важливою умовою формування і здійснення політики держав-ної підтримки малого підприємництва є визначення суб'єктів та об'єктів відповідної державної політики.
Конструктивною є концепція багато суб’єктності політики. Суб'єктами, що виробляють державну політику розвитку малого підприємництва, мають бути працівники, які зайняті у малому підприємництві, підприємці через їхні громадські об'єднання, проф-спілки та державні організації.
Об'єктом державної політики підтримки та розвитку малого підприємництва є реальні потреби та інтереси суб'єктів малого під-приємництва. Тому дуже важливо у проекті Закону України "Про державну підтримку малого підприємництва" чітко визначити суб'єкти. До суб'єктів малого підприємництва слід відносити зареєстрованих у встановленому порядку фізичних осіб — підприємців, які займаються підприємницькою діяльністю, а також юридичних осіб — малі підприємства будь-якої організаційно-правової форми (крім акціонерних товариств та об'єднань підприємців).
В И С Н О В К И
Світовий досвід і практика перших кроків вітчизняного малого підприємництва свідчать, що виконання малим підприємництвом суттєвої економічної та соціальної ролі можливе лише за умов ви-важеної державної політики всебічної підтримки цього сектору економіки.
Аналіз реальних процесів розвитку малого підприємництва в Україні, реалізації урядових дій щодо його підтримки показує, що головною причиною, яка стримує подальший розвиток малого підприємництва, є несформованість у країні ефективної законодавчо закріпленої державної політики розвитку підприємництва, і зо-крема, несформованість цілісної системи органів державної вико-навчої влади з питань підприємництва. Свідченням неефективності діяльності органів державної влади у сфері розвитку підприємниц-тва в Україні є, насамперед, зниження темпів зростання кількості діючих малих підприємств і чисельності працюючих у них, посилення процесу "тінізації" суб'єктів малого підприємництва. Негативний вплив на процес становлення та розвитку малого підприємництва мають відповідні правові, фінансово-економічні, організаційні та соціально-психологічні фактори, насамперед:
1. Неповнота, суперечливість,
і нестабільність чинної
2. Нечітке ставлення держави до ролі малого підприємництва в соціально-економічному розвитку України (державну політику підтримки малого підприємництва лише продекларовано, немає дійо-вого механізму її реалізації
3. Несформованість науково обґрунтованої стратегії проведен-ня необхідних реформ та системного підходу до становлення та розвитку малого підприємництва як дійового ринкоутворюючого фактора.
Зокрема чітко не визначено соціально-економічних завдань розвитку підприємництва, в тому числі малого,не обґрунтовано стратегію, тактику та пріоритети їхнього розвитку.
Немає системи фінансування, кредитування й страхування, малого бізнесу, пов'язаного з підвищеним підприємницьким ризи-ком (венчурних капіталовкладень). Уже більше двох років прак-тично не діє Український фонд підтримки підприємництва, не ство-рено регіональних фондів підтримки підприємництва в багатьох регіонах України.
Недостатня майнова та матеріально-технічна підтримка ма-лих підприємств, великі труднощі з одержанням виробничих та офісних приміщень.
Наявність науково необґрунтованих обмежень щодо підприємницької діяльності, адміністративні бар'єри (недосконалість систе-ми ліцензування, велика кількість контролюючих органів та дуб-лювання їхніх функцій тощо).
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
14.www.liga.kiev.ua
15.www.rada.gov.ua
16.www.ukrstat.gov.ua