Фінансове прогнозування на підприємстві на прикладі ДП ПАТ «Київхліб» Дослідний хлібзавод

Розрізняють формальну і прогнозну екстраполяції. Формальна екстраполяція ґрунтується на припущенні про збереження в майбутньому реальних тенденцій розвитку об’єкта прогнозу. Під час прогнозних екстраполяції фактичний розвиток пов’язується з гіпотезами про динаміку досліджуваного процесу з урахуванням його фізичної і логічної суті. Основу екстраполяційних методів прогнозування становлять вивчення часових рядів, які являють собою впорядковані по часу вимірювання тих або інших характеристик досліджуваного об’єкта.

Перший спосіб ґрунтується на припущенні, що прогнозний показник змінюється прямо пропорційно часу. Параметри рівняння регресії (a,b) знаходять, як правило, методом найменших квадратів.

Суть методу найменших квадратів полягає в пошуку параметрів моделі тренда, який мінімізує відхилення від точок початкового часового ряду.

В основу другого методу закладено доволі очевидне припущення, що економічним процессам притаманна визначена специфіка. Вони відрізняються, по-перше, взаємозалежністю, по друге визначеною інерційністю. Останнє свідчить, що значення будь-якого показника в момент t визначено залежить від стану цього показника в попередніх періодах, тобто значення цього показника в попередніх періодах повинно розглядатися як факторна ознака.

Друга ситуація—наявність просторової сукупності – відомо тоді, коли дані про показник є відсутніми, або його значення визначається впливом деяких факторів. У цій ситуації можна використовувати багатофакторний регресійний аналіз, який являє собою поширення простого динамічного аналізу на багатовимірні випадки.

Третя ситуація – існування  просторово-часової сукупності –  спостерігається у разі, коли:

– ряди динаміки недостатні по своїй довжині для побудови статистично значимих прогнозів;

– аналітик має намір  врахувати в прогнозі вплив факторів, які розрізняються за економічною природою, і їхні динаміки. Вихідними даними слугують матриці показників, кожна з яких являє собою значення тих самих показників за різні періоди або за різні послідовні дати.

Методи екстраполяції  включають перспективну, ретроспективну та прогнозну екстраполяцію. При цьому для підвищення точності екстраполяції, використовується трендовий метод, метод найменших квадратів, метод екстраполяційного згладжування, метод плаваючої середньої та інші.

Основу   методів   математичного моделювання скаладає процес дослідження об’єкта на основі побудованих економічних моделей та систем.

Таким чином, конкретний метод прогнозування вибирається залежно від ступення визначеності оцінок об’єкта, що прогнозується.

Для вибору метода прогнозування грошових потоків підприємства зазвичай виконується попередній аналіз грошових потоків підприємств, вивчення їх визначеності та ризикованості.

 

3. Аналіз та прогнозування основних фінансових показників на ДП ПАТ «Київхліб».

Оцінювання основних фінансово-економічних показників діяльності підприємства необхідне для того, щоб одержати певну кількість основних, найінформативніших параметрів, які дають об’єктивну та точну картину фінансово-господарського стану підприємства.

З метою виявлення  тенденцій розвитку ДП ПАТ «Київхліб» проведемо аналіз основних фінансових показників за даними Форми № 1 та № 2 за три останні роки. Оцінку та аналіз основних показників необхідно здійснювати методом горизонтального (часового) аналізу, суть якого полягає в порівнянні кожної позиції звітності з відповідним показником за попередні періоди та визначенні відхилення значення показника поточного періоду від відповідного значення показника попередніх періодів.

Оцінювання основних фінансово-економічних показників діяльності підприємства здійснимо за такими показниками фінансових результатів:

1. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

2. Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг.

3. Валовий прибуток (збиток).

4. Фінансовий результат від операційної діяльності.

5. Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування.

6. Чистий прибуток (збиток).

7. Загальний капітал підприємства (валюта балансу).

8. Власний капітал.

9. Залучений капітал.

10. Необоротні активи.

11. Оборотні активи.

Отже, здійснивши розрахунки, маємо результати, які наведені в  Таблиці 3.1.

За базовий період будемо брати попередній рік.

 

Показники	2009	2010	2011	абсолютне відхилення		відносне відхилення,%
				2010	2011	2010	2011
Чистий дохід від реалізації	117302	150990	186260	+33688,6	+35270,2	28,72	23,36
Собівартість реалізованої продукції	89953,2	114737	122656	+24783,5	+7919,3	27,55	6,90
Валовий прибуток	27348,3	36253,4	54511,8	+8905,1	+18258,4	32,56	50,36
Фінансовий результат  від операційної діяльності	4318,9	11357,3	17967,9	+7038,4	+6610,6	162,97	58,21
Фінансовий результат  від звичайної діяльності до оподаткування	3758,3	7832,5	12661,4	+4074,2	+4828,9	108,41	61,65
Чистий прибуток	3123,5	6709,1	7957,9	+3585,6	+1248,8	114,79	18,61
Валюта балансу	41150,8	56278,7	76331,2	+15127,9	+20052,5	36,76	35,63
Власний капітал	12225,8	17142,1	24475,6	+4916,3	+7333,5	40,21	42,78
Залучений капітал	28925,1	39136,7	51855,7	+10211,6	+12719	35,30	32,50
Необоротні активи	27105,3	27800,8	29289,8	+695,5	+1489,05	2,57	5,36
Оборотні активи	14028,2	26772,2	44488,5	+12743,95	+17716,3	90,85	66,17

Таблиця 3.1 - Основні фінансово-економічні показники діяльності підприємства ДП ПАТ «Київхліб», тис. грн.

За результатами аналізу можна ззробити такі висновки:

Ми бачимо, що аналізуючи, абсолютні відхилення можемо зробити висновки, що всі показники мають збільшення. Це,звичайно, є позитивним для підприємства, адже збільшуються фінансові можливості підприємства. Проте, аналізуючи, відносні відхилення, можна відмітити, що деякі з показників все ж мають тенденцію до зниження. Зокрема:

1. Чистий дохід від  реалізації почав зменшуватись. Відносне відхилення у 2011 році  порівняно з 2010 зменшився на 5,36 п.п.

2. Значне зменшення  відносного відхилення можемо спостерігати у такого показника як фінансовий результат від операційної діяльності. Так, у 2010 році відносне відхилення перевищує більш ніж на 100 п.п. ніж у 2011 році.

3. Зменшення ми можемо  спостерігати також фінансового  результату від звичайної діяльності  до оподаткування, чистого прибутку, валюти балансу, залученого капіталу, оборотних активів.

Тобто, ми бачимо, що основні  показники дохідності підприємств  зменшуються. Можливо саме через  не використання методів прогнозування  підприємством відбувається зниження цих показників.

Тепер, за допомогою методу оброблення часових, просторових і просторово-часових сукупностей, знайдемо прогноз основних фінансово-економічних показників на 2012-2013 роки. Це можна здійснити простим динамічним аналізом і аналізом за допомогою авторегресійних залежностей.

Отже, припустимо, що прогнозний показник змінюється прямо пропорційно часу. Саме тому для визначення прогнозних значень показника Y будується залежність у такому вигляді:

(3.1) 

де t – порядковий номер періоду.

Параметри рівняння регресії (a,b) знаходять, як правило, методом найменших квадратів.

Підставивши в рівняння (3.1) необхідне значення t, розраховують необхідний прогноз. Суть методу найменших квадратів полягає в пошуку параметрів моделі тренда, який мінімізує відхилення від точок початкового часового ряду.

Для розрахунку прогнозу використаємо дані в Таблиці 3.1.

Для розрахунку потрібно за допомогою методів найменших  квадратів знайти параметри рівняння регресії (3.1) a, b.. Процедура знаходження прямої, для якої буде мінімальна сума квадратів відстаней між точками, що описують дані, та самою прямою називається методом найменших квадратів. Кутовий коефіцієнт (коефіцієнт нахилу – b) прямої регресії можна знайти так:

 

(3.2)

Вільний коефіцієнт рівняння регресії (a) можна знайти за формулою, підставивши у рівняння регресії значення коефіцієнта b та середні значення величини X та Y:

(3.3)

де

 

Ці коефіцієнти можна розрахувати також, використавши відповідні статистичні функції у пакеті Microsoft Excel: для вільного коефіцієнта a-INTERCEPT (ОТРЕЗОК), кутового коефіцієнта b- SLOPE (НАКЛОН).

Для нашого прикладу коефіцієнти  та рівняння регресії мають такий  вигляд (таблиця 3.2):

Таблиця 3.2. Коефіцієнти для розрахунку прогнозу фінансово-економічних показників на 2012-2013 рр.

a	b
82558,50	76412,50
34479,40	16351,40
12207,67	13581,75
-2434,30	6824,50
-819,03	4451,55
1095,77	2417,20
22739,83	17590,20
5697,98	6124,90
17041,85	11465,30
25880,72	1092,28
-2030,65	15230,13

 

Тепер знайдемо прогнозні значення показників, за допомогою підставлення коефіцієнтів  у рівняння регресії (таблиця 3.3):

 

 

 

 

Таблиця 3.3. Прогнозні  значення фінансово-економічних показників на 2012-2013 рр.

Показники	2009	2010	2011	2012	2013
Чистий дохід від реалізації	117302	150990	186260	220476,1	254956
Собівартість реалізованої продукції	89953,2	114737	122656	141818,1	158170
Валовий прибуток	27348,3	36253,4	54511,8	66534,67	80116,4
Фінансовий результат від операційної  діяльності	4318,9	11357,3	17967,9	24863,7	31688,2
Фінансовий результат від звичайної  діяльності до податкування	3758,3	7832,5	12661,4	16987,17	21438,7
Чистий прибуток	3123,5	6709,1	7957,9	10764,57	13181,8
Валюта балансу	41150,8	56278,7	76331,2	93100,63	110691
Власний капітал	12225,8	17142,1	24475,6	30197,58	36322,5
Залучений капітал	28925,1	39136,7	51855,7	62903,05	74368,4
Необоротні активи	27105,3	27800,8	29289,8	30249,82	31342,1
Оборотні активи	14028,2	26772,2	44488,5	58889,85	74120

 

Таким чином, ми спрогнозували  значення основних фінансово-економічних  показників на 2012-2013 роки на основі значень цих показників за 2009 – 2011 роки за допомогою методу оброблення часових, просторових і просторово-часових сукупностей.

 

4. Шляхи покращення механізму правління фінансовими ресурсами підприємства

У процесі управління фінансовими ресурсами забезпечується необхідний попередній контроль за створенням і раціональним використанням фінансових ресурсів. Фінансове планування є однією з найважливіших ділянок механізму управління фінансовими ресурсами та фінансової діяльності і відображає багатоманітні грошові відносини підприємства зі своїми робітниками, з бюджетом та кредитною системою. Об'єктами планування є доходи підприємства, включаючи нагромадження, взаємовідносини з державним бюджетом і державними позабюджетними фондами, обсяг капіталовкладень, інших форм інвестування фінансових ресурсів, обсяг довготермінових кредитів банків на інвестиційні заходи, потреба підприємства у власних обігових коштах і джерелах їх покриття.

Однак поряд із необхідністю широкого застосування фінансового  планування, як складової механізму управління фінансовими ресурсами підприємства, в теперішніх умовах діють фактори, що обмежують його використання на підприємствах. На мою думку основні з цих факторів такі:

1) високий ступінь  невизначеності на українському  ринку, пов'язаний із глобальними змінами в усіх сферах суспільного життя (їх непередбачуваність ускладнює планування);

2) незначна частка  підприємств, які мають фінансові  можливості для здійснення серйозних  фінансових розробок;

3) відсутність ефективної  нормативно – правової бази вітчизняного бізнесу.

Фінансове прогнозування  дає можливість підприємству досягти  високого рівня управління виробничо-господарською  діяльностю, яке гарантує успіх на ринку та постійне вдосконалення  управління підприємством. В умовах жорсткої конкуренції , зростання витрат та збільшення кількості конкурентів перед підприємствами постало завдання застосування на новій технологічній основі фінансового планування та прогнозування. Для прогнозування економічних процесів виникає необхідність застосовувати нові методи, які обумовлюють ефективність реалізації нових підходів до управління фінансово-економічною діяльністю підприємства. До нових підходів можна віднести розв’язування завдань за допомогою нейронних мереж та систем з нечіткою логікою.

Дослідження ефективності фінансової діяльності на прикладі ДП ПАТ «Київхліб» показали, що фінансова діяльність підприємства, яка проводиться без врахування впливу результатів діяльності на фінансовий стан підприємства призводить до неефективного використання ресурсів та позбавляє отримання високих доходів.