Франчайзинг та можливість використання цієї форми організації в сучасній Україні

МІНІСТЕРСТВО  АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА  УКРАЇНИ

Луганський  національний аграрний університет

 

 

 

 

Кафедра економічної теорії і маркетингу

 

 

 

 

КУРСОВА РАБОТА

з мікроекономіки

на  тему “Франчайзинг та можливості використання цієї форми організації

в сучасній Україні ”

 

 

 

Виконав: студент III курсу

ЦЗДО

Спеціальності «Менеджмент»

Шифр: 11031

Богацький Сергій Миколайович

 

Перевірив:

 

 

 

Луганск 2013

 

Введення. 3

Розділ 1. Теоретично-методологічні  підходи до аналізу 

франчайзингу. 

1.1. Сутність  і види франчайзингу.       5

1.2. Франчайзинговий  договір.        9

1.3. Переваги  та недоліки франчайзингу.      13

Розділ 2. Застосування франчайзингу в міжнародній практиці

ведення бізнесу.

2.1.Порівняльний  аналіз використання франчайзингу     16

у зовнішньоекономічній діяльності компаній різних країн.

2.2. Використання  франчайзингу українськими компаніями.   20

Розділ 3. Перспективи  та проблеми розвитку франчайзингу

в Україні.           29

Висновки           35

Список використаних джерел        37

 

Вступ

Для нашої економіки франчайзинг є відносно новим явищем, у той час як у розвинутих країнах він сторіччями практикувався як засіб забезпечення потреб суспільства в різних послугах.

На зростаючих ринках, такий як франчайзінг є самим  швидким способом навчання підприємців практичним стандартам, що необхідні, щоб вести прибутковий бізнес.

В період входження України  в ринкові відносини об'єкти інтелектуальної  власності стають предметом купівлі-продажу, а точніше виникає комплекс пов'язаних з цим майнових прав що охороняються Законом. Договірна передача прав інтелектуальної власності є ефективним засобом впровадження науково-технічних розробок. На цій основі виникли нові види договірних відносин - ліцензійний договір, договір франчайзингу, договір концесії та подібні до них.

Привабливість франчайзингу в наявності незаперечних переваг  для обох учасників франчайзінгових  відносин. Для малих підприємств  і індивідуальних підприємців він  надає в розпорядження стабільний дохідний бізнес, для відомих фірм і компаній - можливість розширити й усталити свої позиції на ринку. Саме цим можна пояснити настільки широке поширення франчайзингу як у Європі, так і в Америці.

В даний час розвиток Українського підприємництва, у першу  чергу малого, ускладнений підвищеними  комерційними ризиками. Реалізація сучасних бізнес-проектів жадає від підприємця широких знань в області керування, маркетингу, реклами й вміння враховувати особливості проекту. Відпрацьовування ефективної схеми і методів діловодства в кожнім конкретному випадку вимагають великих витрат часу і коштів.

Організація підприємства на умовах франшизи значно знижує підприємницькій  ризик, тому що в цьому випадку  відбувається використання уже відпрацьованого  бізнесу, що довів свою ефективність. Таким чином, розвиток франчайзингу може виявитися однією з найбільш ефективних форм підтримки підприємництва, одним з можливих рішень важливої державної задачі.

Актуальність теми дослідження  пов’язана з посиленням конкуренції  на внутрішніх ринках за рахунок присутності  на них не лише вітчизняних але й іноземних виробників. При цьому відбувається створення дочірніх підприємств, що використовують ноу-хау, створюються франчайзингові мережі. Франчайзинг представляє собою високоефективну форму організації діяльності, що характеризується низьким рівнем ризику та високим рівнем прибутку. При цьому він виступає як форма  довгострокового ділового співробітництва, в процесі якого велика компанія надає підприємцю або ліцензію (франшизу) на виробництво продукції, торгівлю товарами або надання послуг під торгівельною  маркою даної компанії на певній  території, на термін та умови, згідно угоди. Франчайзинг є перспективною  діловою моделлю для різних галузей виробництва та може широко застосовуватися на теренах України.

Дослідженням механізму  використання франчайзингу займалися багато вчених-економістів, проте через різноманітність його видів та типів вивчення особливостей франчайзингу залишається неповним. Усе це й зумовлює необхідність та доцільність розробки даної теми.

Предметом курсової роботи є франчайзинг. Об'єктом виступає розвиток бізнесу в Україні.

Структура даної  курсової роботи включає в себе 3 розділу, які в свою чергу мають  підрозділи. Перша частина присвячена розгляду теоретико-методологічного  аналізу франчайзингу, його сутності, видів, а також переваг та недоліків. У другому блоці буде розглянута практика застосування франчайзингу в міжнародному досвіді іноземних держав і в Україні. У третьому розділі увага приділяється проблемам та перспективам розвитку франчайзингу в нашій державі.

 

Розділ 1. Теоретично-методологічні підходи до аналізу франчайзингу.

1.1.Сутність  і види франчайзингу.

Для нашої економіки  франчайзинг сьогодні є відносно новим явищем, у той час як у  розвинених країнах він сторіччями практикувався як засіб забезпечення потреб суспільства в різних товарах і послугах.

Франчайзинг - це форма підприємництва, заснована  на системі взаємовідносин, закріплених  рядом угод, при яких одна сторона (франчайзер) надає оплатне право  діяти від свого імені (реалізовувати  товари та послуги) іншій стороні (франчайзі), сприяючи тим самим розширенню ринку збуту.

Франчайзі зобов'язується продавати цей продукт чи послуги  по заздалегідь визначених законах  і правилах ведення бізнесу, що встановлює франчайзер. В обмін на здійснення всіх цих правил франчайзі одержує  дозвіл використовувати ім'я компанії, її репутацію, продукт і послуги, маркетингові технології, експертизу, і механізми підтримки. Таким чином, виконання правил не є недоліком, навпаки, дотримання правил означає, що франчайзі має прекрасну можливість отримати прибуток і зрозуміти вигідність свого вкладення. Щоб одержати такі права, франчайзі робить первісний внесок франчайзеру, а потім виплачує щомісячні внески. Це свого роду оренда, тому що франчайзі ніколи не стає повним власником товарного знаку, а лише має право використовувати товарний знак на період виплати щомісячних внесків.

Франшиза - право  здійснювати певну економічну діяльність з використанням принципу франчайзингу, закріплене договором, угодою, а також  діяльність (виробництво, надання послуг тощо) здійснюється з використанням принципу франчайзингу.

Франчайзер - фізична  або юридична особа, яка пропонує на продаж угоди на умовах франшизи і забезпечує зі свого боку виконання  умов такої угоди.

Франчайзі - фізична  або юридична особа, яка діє у  відповідності з набутою франшизою.

Франчайзинговий договір - договір, за яким одна сторона (правовласник) передає другій стороні (користувачеві) за відповідну плату  і на визначений або невизначений термін права на використання фірмового  найменування, на комерційну інформацію, на товарний знак, знак обслуговування і т.д. Сторонами за договором комерційної концесії можуть бути юридичні та фізичні особи, зареєстровані як індивідуальних підприємців.

Паушальний  внесок - одноразову винагороду франчайзера  у вигляді певної твердо зафіксованої в договорі (угоді) суми, яка встановлюється виходячи з оцінок можливого економічного ефекту та очікуваних прибутків франчайзі на основі використання франшизи, також може розраховуватися як оплата витрат франчайзера пов'язаних з продажем франшизи;

Роялті - винагорода у вигляді періодичних відрахувань  фіксованих ставок, визначених франчайзером на підставі власної оцінки вартості права використання торговельної марки  єдиної франчайзингової мережі, які  виплачуються франчайзі франчайзеру  щомісяця.

Важливим складовим  елементом успіху є чітке й  повне знання підприємцем суті франчайзингу, його різновиду, структури, переваг  і можливих ризиків при його використанні. Франчайзинг може бути визначений як спосіб доставки продукції або послуг споживачеві, спосіб розвитку бізнесу і завоювання ринку на основі кооперації матеріальних і фінансових коштів і зусиль різних підприємств. Франчайзинг може розглядатися також і як угоду, при якому виробник або одноосібний розповсюджувач продукту або послуги, захищених торговою маркою, дає ексклюзивні права на поширення на даній території своєї продукції або послуг незалежним підприємцям (роздрібним торговцям) в обмін на отримання від них платежів за умови дотримання технологій виробничих і обслуговуючих операцій.

Існують три основні види франчайзингу.

• Товарний франчайзинг;

• Виробничий франчайзинг;

• Діловий франчайзинг  або франчайзинг бізнес формату.

Товарний франчайзинг  іноді називають «франчайзинг продукту (торгового імені)». Це франчайзинг  у сфері торгівлі на продаж готового товару. У товарному франчайзингу франчайзером зазвичай є виробник, продає продукт чи напівфабрикат дилеру-франчайзі. Останній здійснює передпродажне і після продажне обслуговування покупців продукції франчайзера і відмовляється від продажу товарів конкурентів. Це правило є істотним змістом взаємин партнерів - франчайзера і франчайзі-дилера.   

Цей вид діяльності, спрямований на придбання у ведучої  компанії права на продаж товарів  з її торговою маркою. У цьому  випадку франчайзі купує у  франчайзера товари і після цього перепродає їх від імені франчайзера. В окремих випадках провідна компанія має відношення і до оплати гарантійних послуг, відшкодуванню витрат на спільну рекламу. Як правило, для товарного франчайзингу характерна вузька спеціалізація франчайзі на реалізації одного виду товарів і послуг. 

В даний час  цей вид франчайзингу використовується багатьма компаніями, наприклад, по виробництву  автопокришок. Якщо ж товари і послуги  не мають торгових марок, вони не включаються  в цю категорію.

Другим видом франчайзингу є виробничий франчайзинг. Цей вид франчайзингу найбільш широко представлений у виробництві безалкогольних напоїв. Кожен з місцевих чи регіональних розливальних і пакувальних заводів є франчайзі від основної компанії. Coca Cola, Pepsi, і інші продають концентрати та інші продукти, необхідні для виробництва місцевим розливних компаніям, потім змішують концентрати з іншими складовими продуктами і розливають у пляшки чи банки для розповсюдження по місцевих дилерів. Зрозуміло, що товар у Нью-Йорку не повинен відрізнятися від товару в Сан-Франциско.   

Третім видом  франчайзингу є діловий франчайзинг, який ще називають «франчайзинг бізнес-формату». При цьому франчайзер продає ліцензію приватним особам чи іншим компаніям  на право відкриття магазинів, кіосків або цілих груп магазинів для продажу покупцям набору продуктів і послуг під ім'ям франчайзера.    

Таким чином, це франчайзинг на вид діяльності, тобто  включення малого підприємства в  повний виробничо-господарський цикл великої корпорації. Ледь не самий популярний вид франчайзингу, при якому ведуча фірма продає ліцензію приватним фірмам чи компаніям на право відкриття власної фірми з продажу продуктів і послуг під ім'ям франчайзера (наприклад, прокат і побутове обслуговування, ділові і професійні послуги, магазини, мережі закусочних, готелів) . З боку великої корпорації пред'являються рівні з нею вимоги до технологічного процесу, якості, а також забезпечується навчання персоналу, вибір площадки будівництва підприємства, інші послуги (методи забезпечення продажів, ведення оперативної звітності і т.п.).   

При діловому франчайзингу потрібно, щоб франчайзі оплачував  постійні внески, а також робив  внески в рекламний фонд, що знаходиться  у веденні франчайзера. Франчайзер може здати в оренду франчайзі основні фонди, запропонувати йому фінансування; він вправі також виступати і як постачальник для своїх франчайзі.

Поряд з основними  видами можна відмітити корпоративний  та конверсійний види франчайзингу.   

Корпоративний франчайзинг - сучасна форма організації франшизної бізнесу, при якій франшизоодержувач оперує не окремим підприємством, а мережею франшизних підприємств із використанням найманих менеджерів.        

Конверсійний  франчайзинг - спосіб розширення франшизної мережі, при якому діюче самостійне підприємство переходить на роботу за договором франчайзингу і приєднується до системи франшизних підприємств, що працюють під контролем одного франшизоодержувача.

 

 

1.2.Франчайзінговий  договір.

Франчайзинговий договір, як і будь-який офіційний  договір, являє собою винятково важливий документ. Франчайзинговий договір, проте, має ряд помітних відмінностей. Багато контракти служать для уточнення взаємин протягом невеликого періоду часу. Після завершення угоди такий контракт більше не має сили.

Франчайзинговий ж договір підписується між франчайзером і багатьма франчайзі на тривалий термін. До нього будуть звертатися часто і в перебігу багатьох років, тому франчайзинговий договір повинен бути ретельно підготовлений.

Франчайзер  підписує франчайзинговий договір  з багатьма франчайзі, тому було б нерозумно кожен раз міняти якісь пункти за запитом окремого франчайзі. Франчайзинговий договір повинен бути єдиним для всіх франчайзі.