Франчайзинг та можливість використання цієї форми організації в сучасній Україні

Франчайзинговий договір зазвичай включає визначення "інтелектуальної власності" франчайзера. Під інтелектуальною власністю франчайзера розуміється торговий знак, ноу-хау, спеціальні деталі виробничого процесу, торгові і виробничі секрети й інша конфіденційна інформація. Рекомендується, щоб професійний юрист брав участь в опрацюванні даного питання.

Успішна франчайзингова структура складається з чотиристороннього  партнерства між франчайзером, франчайзі, іншими франчайзі в системі та споживачем. Ці відносини повинні  бути детально викладені в договорі, захищаючи права всіх сторін. Договір  повинен викладати механізм, завдяки якому франчайзер може контролювати стандарти серед франчайзі. Якщо франчайзер не в змозі зробити це, то страждає вся франчайзингова система. Найкращим способом захисту інтересів кожного окремого франчайзі є жорсткий контроль усієї системи.

Франчайзинг часто  описується як "сімейна" концепція. Усі члени родини слідують певним правилам для загального блага. Ця модель допомагає зрозуміти, чому стандартний  франчайзинговий договір повинен  прийматися як є, без модифікацій. Франчайзі  повинен бути готовий працювати відповідно до правил та положень, встановлених франчайзером. Якщо франчайзі не готовий розпрощатися з незалежністю і слідувати повчанням франчайзера, то його рішення про покупку франшизі швидше за все невірно. 

Франчайзинговий договір включає в себе наступні основні елементи:

1.Три фази. Франчайзинговий договір, по суті кажучи, має справу з трьома фазами або етапами розвитку взаємин між франчайзером і франчайзі.

• Перша фаза. Перший етап взаємин - це період, коли франчайзер знайшов франчайзі, і франчайзинговий договір підписаний і приведений у виконання. У цей час франчайзі проходить навчання, знаходить придатне місце розташування, займається його облаштуванням і починає вести свої справи.

• Друга фаза. Цей етап являє собою період, у плині якого працює франчайзингове підприємство. Якщо франчайзі і франчайзеру вдається успішно пройти цей етап, то їхні взаємини можуть продовжуватися практично нескінченно.

• Третя фаза. Тут відбувається закінчення взаємин  між франчайзером і франчайзі. Тому можуть бути безліч причин: одна зі сторін порушила положення договору, смерть франчайзі і т.п.

2.Франшіза як  ліцензія. Велика частина франчайзингових договорів обмовляють ліцензію, по якій франчайзі може користатися ноу-хау, торговим знаком і бізнес системою франчайзера. Деталі бізнес системи знаходяться у виробничому посібнику.

Франчайзинговий договір містить пункт, по якому  франчайзер зобов'язаний розкрити франчайзі  всі деталі функціонування підприємства. Франчайзер також зобов'язаний навчити  франчайзі вести даний бізнес. Договір повинен зобов'язувати франчайзі слідувати всім стандартам виробництва. На відміну від франчайзингового договору операційний посібник (посібник по функціонуванню підприємства) може бути модифіковане і доповнено. Договір також передбачає положення, по якому франчайзер може час від часу модифікувати і оновлювати франчайзингову систему. Цей момент, однак, не означає, що франчайзер може відхилятися від операційного посібника.

3.Финансово  зобов'язання. Велика частина франчайзингових договорів передбачають наявність первинного внеску за покупку франшизи. Ця первинна плата покриває видатки франчайзера, зв'язані з навчанням франчайзі і його персоналу, відкриттям його підприємства й інших витрат у цей період.

Франчайзі повинний робити регулярні внески франчайзеру (названі також сервісна плата, чи роялті, чи управлінська плата) за право користування його системою і підтримку. Договір обмовляє, як ці регулярні внески розраховуються, виплачуються і перевіряються. Більшість франчайзерів віддають перевагу, щоб внески робилися щотижня, максимум щомісяця.   

4. Строк договору. Франчайзинговий договір передбачає  термін, протягом якого він діє.  Франчайзі може мати право  на продовження договору, якщо  під час його дії він не  зробив серйозних порушень.

Важливо, щоб  термін дії франчайзингового договору співпадав з терміном договору про  оренду приміщень, так як в противному випадку франчайзі може опинитися  в неприємній ситуації, коли договір  з франчайзером припинений, а він  все ще повинен нести витрати  по оренді без можливості продовжувати свій бізнес в цьому приміщенні .

5.Ексклюзивність. Питання про ексклюзивність території, на якій працює франчайзі вимагає ретельного опрацювання. Більшість франчайзерів не надають ексклюзивну територію франчайзі, якщо він обслуговує дуже велику площу. Це робиться, щоб бути більш гнучким у реакції на дії конкурентів у цьому районі.

6.Обязанності  сторін. Франчайзинговий договір  включає положення, що обмовляють  обов'язки франчайзера і франчайзі.  Ці положення викладаються дуже детально і займають велику частину договору.

7.Інші важливі положення. Існують декілька положень, які також можуть бути включені в договір. Ось деякі з них.

• Поставки. Франчайзинговий  договір може включати положення, що обмовляють, як франчайзі здійснює постачання. Франчайзі може бути зобов'язаний робити постачання тільки від схвалених франчайзером постачальників. Якщо франчайзі може закуповувати тільки у франчайзера, він повинен бути поставлений до відома про це з самого початку. Франчайзер повинний пояснити франчайзі, що він не одержує від цього надприбутків.

• Припинення дії  договору. Франчайзинговий договір  повинен містити детальний опис припинення взаємин між франчайзером і франчайзі, що може виникнути в  результаті продажу підприємства, припинення договору через серйозне порушення обов'язків однієї зі сторін або через смерть франчайзера або франчайзі. Будь-яке з цих подій спричиняє за собою серйозні наслідки, і тому вони повинні бути детально обговорені в договорі.

• Умови припинення договору. Договір домовляється про умови, при яких франчайзинговий договір може бути припинений. Положення договору про наслідки припинення не менш важливі, ніж положення про саме розірвання договору. Франчайзі повинен припинити використання інтелектуальної власності франчайзера. Франчайзинговий договір також часто обмежує колишнього франчайзі у веденні подібного бізнесу на даній території в плині певного часу. Це обмеження, щоправда, необхідно ретельно опрацювати, щоб їм можливо було скористатися.

У даному питанні  слід зазначити, що мною були висвітлені не всі, а тільки основні елементи франчайзингового договору, так як вимоги франчайзингового договору відрізняються в залежності від типу бізнесу.

 

 

 

1.3.Преімущества  і недоліки франчайзингу.

Привабливість франчайзингу полягає в наявності незаперечних переваг для обох учасників франчайзингових відносин. Саме цим слід пояснити настільки широке поширення франчайзингу як у Європі так і в Америці. Але є й недоліки. І при зверненні до франчайзингу, йому необхідно розглядати наступні переваги та недоліки: 

А) Переваги для  франчайзера:

• Франчайзинг  приносить додаткові гроші для  розповсюдження бізнесу. Якщо компанія прагне до розвитку на регіональному, національному чи міжнародному рівні, то будуть потрібні додаткові вкладення  на програму розвитку. Ці фонди можна створити за допомогою франчайзі. Франчайзі роблять початковий внесок, купуючи повний франчайзинговий пакет.

• Франчайзі  роблять додаткові виплати на підтримку послуг що надаються франчайзером. Усі працюючі франчайзі щомісяця платять франчайзеру за надання послуг.

• Франчайзинг  відкриває можливості швидкого розширення на новому ринку і зміцнення своєї  репутації на існуючому ринку

• Франчайзинг  відкриває для споживача можливість більше довідатися про продукт і  послуги. З відкриттям нових підприємств споживачі більше довідаються про продукт і послуги.

• Успіх франчайзингової  системи при створенні нових  бізнес концепцій. Успіх франчайзингової  компанії багато в чому залежить від  перевіреності і прибутковості  бізнес концепції. Франчайзер розвиває свою концепцію бізнесу і доводить її прибутковість на прикладі своїх власних магазинів. Франчайзер розділяє свій досвід з усіма франчайзі системи, надаючи їм можливість вести свій бізнес так само успішно.

Б) Недоліки для  франчайзера:

• Неможливість завершити відносини з франчайзі, що не дотримується правил системи. Франчайзинговий договір передбачає ряд положень, що захищають франчайзі.

• Франчайзі  не є працівниками франчайзера. Франчайзі  є незалежними власниками бізнесу.

• Вплив погано працюючих франчайзингових підприємств.

• Недоплата  або виплата внесків із запізненням.

• Труднощі збереження конфіденційності комерційної таємниці.

• Вихід із франчайзингової  системи успішно працюючих франчайзі. Франчайзі може вважати, що франчайзингові відносини накладають на нього занадто великі обмеження й у результаті втратити інтерес до цього бізнесу. Розірвавши контракт із франчайзером він, можливо, захоче відкрити свій власний бізнес, який буде представляти пряму конкуренцію франчайзеру.

В) Переваги для  франчайзі:

• Всі матеріали  і підтримка, наданими франчайзером індивідуальним франчайзі, призначені для підтримки і посилення  значимості франшизи.

• Франчайзинг  означає, що у вас є власний  бізнес, але ви не залишаєтеся один на один із усіма проблемами і ризиками.

• Франчайзинг - це швидкий і ефективний початок  бізнесу. Франчайзингова система дає  інформацію, що допомагає франчайзі  знайти придатне місце розташування для підприємства, зробити його дизайн і переконатися в тому, що бізнес правильно функціонує. Франчайзі не потрібно турбуватися про проблеми, що виникають на початковій стадії, тому, що він має досвід свого франчайзера.

• Франчайзинг  дає підтримку франчайзі в  період перед відкриттям бізнесу.

• Франчайзинг  означає постійну підтримку.

• Франчайзинг  дає можливість використовувати репутацію і товарний знак франчайзера.

• Франчайзинг  встановлює чіткі територіальні  межі ведення бізнесу. Франчайзер визначає своєму франчайзі територію ведення  бізнесу. Границі цієї території  визначені умовами франчайзингового договору. Одержуючи територію, франчайзі може ефективно розвивати свій бізнес на визначеній території. Це знімає погрозу суперництва з боку інших власників цієї ж франшизи. Індивідуальний підприємець ніколи не знає, у якому місці виникне найбільша конкуренція, у такий спосіб його територія завжди залишається більш відкритою для конкурентів. 

Г) Недоліки для  франчайзі:

• Невиконання  контракту по франчайзинговому договору.

• Погляд на франчайзингову систему, як обмежуючу ініціативу франчайзі. На додаток до франчайзинговому договору франчайзі повинен слідувати спеціальним правилам, що стосуються щоденних операцій у бізнесі та використання товарного знаку франшизи.

• Встановлення необхідного співробітництва серед  усіх франчайзі системи.

• Визначення фінансової потужності франчайзера. Потенційні франчайзі повинні вивчити доступну інформацію про фінансове становище франчайзера. Може статися так, що франчайзер оголосить про банкрутство, що може привести до продажу франшизи чи її ануляції.

 

Розділ 2. Застосування франчайзингу в міжнародній практиці ведення бізнесу.

2.1.Сравнітельний  аналіз використання франчайзингу  у зовнішньоекономічній діяльності  компаній різних країн.

Франчайзинг почав  вперше використовуватися в США  компанією Зінгер з виробництва  швейних машинок в середині XIX століття. Наступним, хто пішов за їхнім прикладом була компанія Дженерал Моторс в 1898 р. Таким чином можна вважати США - «батьками» франчайзингу.

У США є понад 1 500 франчайзингових систем в понад 75 видах діяльності.

На одного франчайзера  припадає в середньому 230 франчайзингових точок. Однак більшість франчайзерів має менше 100 точок.

Близько 80% франчайзингових  систем вимагає обсяг інвестицій від 50 до 250 тис. доларів США. Однак  це не означає, що системи з низьким  рівнем інвестування не отримують розвитку. Близько 20% систем мають інвестиційний показник менше 50 тис. доларів США.

Періодичні  платежі, так звані роялті, що становлять основу доходу франчайзерів, в середньому варіюють від 3% до 6% від обсягу продажів.

81,1% франчайзингових  підприємств США відносяться до категорії "франчайзинг_бізнес_-_формату". У цих підприємствах задіяно 79,5% службовців від загального числа у сфері франчайзингу.

18,9% франчайзингових  підприємств США відносяться  до товарного франчайзингу. У  цих підприємствах задіяно 20,5% службовців від загального числа у сфері франчайзингу.

У 2007 році в США  налічувалося 967 483 франчайзингових  підприємств, на яких задіяно 13797117 працівників, що складає 7,4% робочих місць у  приватному секторі.

Обсяг прибутку франшизних підприємств США в 2007 році склав 924,6 мільярда доларів.

За системою франчайзингу в США підприємства працюють в різних сферах ведення  бізнесу, таких як: ресторани швидкого обслуговування, підприємства з продажу  продуктів харчування, ресторани  повного сервісу, підприємства готельного бізнесу, підприємства, що пропонують бізнес послуги, підприємства, що пропонують авто послуги, а також послуги на ринку нерухомості і персональні послуги. Співвідношення їх у структурі частки ринку ми розглянемо на прикладі наступної діаграми.