Головні напрямки щодо підвищення ефективності використання грошових коштів на підприємстві

     Зміст

     Вступ

     1.Сутність та характеристика грошового потоку підприємства

     1.1.Характеристика  грошового потоку підприємства

     1.2 Інформаційна база щодо аналізу  грошового потоку в умовах  застосування сучасних інформаційних  технологій

     2. Напрямки організації та методика  проведення аналізу грошових  потоків

     3. Головні напрямки щодо підвищення ефективності використання грошових коштів на підприємстві 

     Список  використаних джерел

     Додатки 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ВСТУП 

     В сучасних умовах розвитку підприємств  України важливого значення набуває  управління процесами руху грошових коштів, який характеризує в кінцевому  рахунку платоспроможність підприємства та його ефективність функціонування.

     Для кожного напрямку використання грошових фондів повинне бути відповідне джерело. У широкому змісті активи підприємства являють собою чисте використання коштів, а пасиви й власний капітал - чисті джерела. Для діючого підприємства реально не існує початкової й  кінцевої крапки. Кінцевий продукт - це сукупність витрат сировини, основних засобів і праці, в остаточному  підсумку оплачуваних коштами. Продукція  потім продається або за готівку, або в кредит. Продаж у кредит спричиняє дебіторську заборгованість, що в остаточному підсумку інкасується, перетворюється в готівку. Якщо продажна ціна продукції перевищує всі  витрати (включаючи зношування активів) за деякий період, то за цей період буде отриманий прибуток; якщо ні - збиток. Обсяг коштів коливається в часі залежно від виробничого графіка, обсягу продажів, інкасації дебіторської заборгованості, капітальних витрат і фінансування. З іншого боку, запаси сировини, незавершене виробництво, запаси готової продукції, дебіторська  заборгованість і підлягаючій оплаті комерційний кредит коливаються  залежно від реалізації, виробничого  графіка й політики відносно основних дебіторів, запасів і заборгованості за комерційним кредитом.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Сутність  та характеристика грошового  потоку аідприємства

 

1.1.Характеристика грошового потоку підприємства 

     Господарська  діяльність будь-якого підприємства нерозривно пов’язана з рухом  коштів. Кожна господарська операція супроводжується або надходженням, або витратою коштів. Грошові кошти  являють собою готівку, кошти  на рахунках у банках та депозити до запитання. До еквівалентів грошових коштів належать короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і характеризуються незначним  ризиком зміни їх вартості. Кошти  обслуговують практично всі аспекти  операційної, інвестиційної і фінансової діяльності.

     Неперервний процес руху коштів у часі являє  собою грошовий потік. Від повноти  і вчасності забезпечення процесу  постачання, виробництва і збуту  продукції грошовими ресурсами  залежать результати основної (операційної) діяльності підприємства, ступінь його фінансової стабільності і платоспроможності, конкурентні переваги, необхідні  для поточного і перспективного розвитку.

     Основне завдання аналізу грошових потоків  полягає у виявленні причин нестачі (надлишку) коштів, визначенні джерел їхніх  надходжень і напрямків використання.

     Основним  документом для аналізу грошових потоків є „Звіт про рух грошових коштів”, за допомогою якого можна контролювати поточну платоспроможність підприємства, приймати оперативні рішення з управління коштами й пояснювати розбіжність між фінансовим результатом і зміною коштів.

     Метою аналізу грошових потоків підприємства є прискорення руху грошових коштів і підвищення на цій основі оборотності  активів і капіталу, а також  забезпечення фінансової стійкості  та платоспроможності підприємства.

     Для забезпечення ефективного управління грошовими потоками доцільно здійснювати  їхню класифікацію за різними ознаками.

     а) за спрямованістю руху коштів виділяють  такі види грошових потоків:

     1) додатний грошовий потік (приплив  коштів);

     2) від’ємний грошовий потік (відплив  коштів).

     У додатку А стрілки, спрямовані всередину, показують додатній грошовий потік (приплив коштів), назовні – від’ємний  грошовий потік (відплив коштів).

     Слід  зазначити їхню тісну взаємозумовленість: збій у часі або в обсязі одного з них зумовлює збій і іншого потоку. Тому їх доцільно розглядати у взаємозв’язку як єдиний об’єкт управління.

     б) за методом обчислення обсягу:

     1)валовий  грошовий потік – це всі  надходження або вся сума витрати  коштів в аналізованому періоді;

     2)чистий  грошовий потік (ЧГП), що становить  різницю між додатним (ДГП) і  від’ємним (ВГП) потоками коштів  в аналізованому періоді: 

     ЧГП = ДГП – ВГП, (1.1) 

     ЧГП може бути як додатною, так і від’ємною  величиною.

     в) за видами діяльності:

     1) грошовий потік від операційної  діяльності (відображає надходження  коштів від покупців і виплати  грошей постачальникам, заробітної  плати персоналу, зайнятому в  основному виробництві, податкових  платежів, відрахувань органам соцстраху);

     2) грошовий потік від інвестиційної  діяльності – це надходження  і витрати коштів, пов’язані з  процесом реального і фінансового  інвестування;

     3) грошовий потік від фінансової  діяльності – це надходження  і вплати коштів, пов’язані з  залученням додаткового акціонерного  і пайового капіталу, одержанням  довгострокових і короткострокових  кредитів та позик, з виплатою  дивідендів.

     г) за рівнем достатності обсягу розрізняють:

     1) надлишковий грошовий потік, при  якому надходження коштів значно  перевищують реальну потребу  підприємства у фінансових ресурсах, у результаті чого накопичуються  і простоюють вільні залишки  готівки на рахунках у банку;

     2) дефіцитний грошовий потік, при  якому надходження коштів значно  нижче від реальних потреб  підприємства.

     д) за неперервністю формування розрізняють:

     1) регулярний грошовий потік, при  якому в розглянутому періоді  за окремими господарськими операціями  здійснюється регулярний приплив  або відплив коштів;

     2) дискретний (епізодичний) грошовий  потік, пов’язаний зі здійсненням  одиничних господарських операцій  у розглянутому періоді.

     е) за стабільністю часових інтервалів регулярні грошові потоки можуть бути:

     1) з рівними часовими інтервалами,  що називається ануїтетом;

     2) з нерівномірними часовими інтервалами.

     є) за періодом часу:

     1) короткострокові грошові потоки (до року);

     2) довгострокові грошові потоки (понад  рік).

     ж) залежно від того, коли надходять  кошти – на початку періоду (передоплата) чи наприкінці періоду – розрізняють  грошові потоки:

     1) пренумерандо;

     2) постнумерандо.

     з) за видами використовуваних валют розрізняють:

     1) грошові потоки в національній  валюті;

     2) грошові кошти в іноземній  валюті.

     и) за законністю здійснення виділяють:

     1) легальний грошовий потік, що  відповідає чинним правовим нормам  і податковому законодавству;

     2) нелегальний грошовий потік, що  здійснюється з порушенням прийнятих  норм з метою відхилення від  оподаткування й особистої вигоди.

     Розглянуті  класифікації дають можливість більш  цілеспрямовано здійснювати облік, аналіз і планування різних видів  грошових потоків на підприємстві. 

     1.2 Інформаційна база  щодо аналізу грошового  потоку в умовах  застосування сучасних  інформаційних технологій 

     Взагалі, інформація — це впорядковані повідомлення про кількісний та якісний стан речей  чи явищ, сукупність даних і знань  про них. Вона може бути виражена за допомогою цифр, букв та інших символів. В економіці інформація відображає процеси та явища господарської  діяльності людей, закономірності функціонування ринку і його складових.

     Для одержання, опрацювання, збереження і  використання інформації витрачаються праця і матеріальні ресурси. Тому інформація має, крім споживної  цінності, ще й вартість, яка має  відшкодовуватися сторонніми її користувачами.

     Найважливішою властивістю інформації є її оперативність. Тільки завдяки комп'ютеризації виробництва  забезпечуються оперативність і  доступність інформації. Комп'ютерні технології вносять суттєві зміни  у зміст і методику вирішення  аналітичних завдань на підприємстві. Висока швидкість виконання розрахункових  і логічних операцій дає змогу  обробляти великі масиви аналітичної  інформації, плідно і своєчасно використовувати  її в управлінні виробництвом.

     Застосування  ЕОМ розширює перелік конкретних питань економічного аналізу, а також  зміщує його напрям з традиційного оцінювання діяльності за минулі періоди  до вивчення поточних і майбутніх  ситуацій з метою сприяння розробленню  обґрунтованих і зважених управлінських  рішень.

     Більша  частина інформації, використовуваної в аналізі, має форму показників. Вони можуть давати кількісні та якісні характеристики різних аспектів господарської  діяльності підприємства або окремих  економічних явищ і процесів. Кількість  показників може зростати шляхом диференціації  їх або інтеграції залежно від  мети і змісту аналізу, глибини вивчення відповідних об'єктів і процесів.

     Організаційно – інформаційна модель аналізу грошових потоків (додаток Б) є засобом формалізації аналітичного процесу. Реалізація елементів цієї моделі забезпечує досягнення поставленої мети .

     Важливим  джерелом нормативної інформації щодо руху грошових коштів є затверджені  наказом Міністерства фінансів План рахунків бухгалтерського обліку та Інструкція про його застосування, Положення (стандарти) бухгалтерського  обліку, зокрема, П(С)БО 2 „Баланс”, П(С)БО 3 „Звіт про фінансові результати”, П(С)БО 4 „Звіт про рух грошових коштів”, П(С)БО 10 „Дебіторська заборгованість”, П(С)БО 11 „Зобов’язання” та деякі інші документи.

     Планова інформація стосовно грошових потоків  формується безпосередньо на підприємстві, виходячи зі стратегічних напрямів його розвитку, вимог чинного законодавства  та відповідних нормативних документів, і містяться у фінансових планах, бізнес-планах, інвестиційних проектах, кошторисах.

     Основними джерелами фактографічної інформації щодо грошових потоків є бухгалтерський облік.

     За  напрямами використання інформація стосовно руху грошових коштів розподіляється на зовнішню (яка використовується для оцінки та контролю дотримання чинного законодавства, стандартів бухгалтерського обліку та інших  нормативних документів), планову (яка  є базою порівняння для аналізу  і контролю виконання планових показників), фактографічну (яка характеризує залишки, обороти з надходження і витрачання грошових коштів підприємства і використовується в аналізі, контролі та прогнозуванні).

     Методичні прийоми, які включено до моделі, дозволяють здійснити загальний аналіз грошових потоків, аналіз руху грошових коштів, а також аналіз фінансових коефіцієнтів, що визначають достатність чистого  грошового потоку, ліквідність грошового  потоку, ефективність грошового потоку підприємства.