Механізм кредитування юридичних осіб і шляхи його вдосконалення

По кожному позичальнику в електронному вигляді в Кредитно-депозитній інформаційній системі (КДІС) формується картка супроводження кредитного проекту, в якій систематизується та накопичується вся інформація, одержана при оформленні кредитного договору та під час дії кредитного договору, гарантій. На основі картки супроводження кредитного проекту в системі КДІС щомісяця  формується  та роздруковується  звіт  про  стан  кредитного  проекту  і  його супроводження.

 Начальник відповідного  кредитного підрозділу щомісяця  контролює повноту та своєчасність заповнення кредитним фахівцем картки супроводження кредитного проекту.

Протягом усього строку дії кредитного договору кредитний фахівець :

1. Після надання позички протягом 1 тижня розробляє та затверджує  у керівника структурного підрозділу, установою план роботи по кожній позичці (проведення  нарад,  відвідання позичальника   на місці,  проведення  перевірок, контрольні дати та цифри тощо).

           2. Постійно підтримує ділові контакти (телефонні переговори не рідше  ніж один раз на тиждень, зустрічі, участь в нарадах, зборах, тощо). У разі ухилення позичальника від контактів або зміни реквізитів без повідомлення банку негайно з'ясовує причини несвоєчасного інформування банку та повідомити фахівців служби безпеки банку, а, при необхідності, розпочинає розшук позичальника через органи внутрішніх справ або суд. Про всі дії кредитний фахівець робить нотатки у картці по контролю виконання позичальником умов кредитного договору.

           3. З метою контролю за діяльністю  позичальника та визначення перспектив погашення  основного  боргу  та  процентів   проводить  перевірки  на  місцях

розташування позичальника з питань: 1) правильності ведення бухгалтерського обліку (в ході перевірки може бути виявлено, що у позичальника запущено бухгалтерський облік), 2) достовірності наданих звітів (всіх, що наявні в кредитній справі) за даними первинного бухгалтерського обліку (співставлення наданих до банку бухгалтерських звітів даним головної книги, відомостям, первинним документам тощо), 3) хід виконання кредитного проекту (при кредитуванні капітального ремонту, будівництва, обладнання, що потребує монтажу, необхідно проводити контрольні обміри виконаних робіт), 4) цільового використання позички (порівняння напрямків перерахування  кредитних коштів, фактичне отримання товарів, здійснення послуг, виконаних робіт (документально та візуально) тощо), 5) стану розрахунків, дебіторсько-кредиторської заборгованості (наявність простроченої дебіторської заборгованості, якщо вона безнадійна до повернення, то потрібно відкоригувати результати діяльності позичальника на суму такої заборгованості; вивчення стану кредиторської заборгованості та термінів її сплати тощо), 6) касової дисципліни, 7) стану збереження заставленого майна (кредитний фахівець бере участь в таких перевірках та надає на розгляд керівника установи банку пропозиції щодо їх проведення). При передачі на збереження предметів застави до банку потреби в такій перевірці немає. Перевірки проводяться несподівано для позичальника, повідомляють позичальника лише напередодні. У разі відмови позичальника від прийому фахівців банку про це повідомляється керівника підрозділу та службу безпеки банку.

         Протягом 3-х робочих днів результати перевірок оформлюються звітом про відвідання підприємства позичальника та актом, до якого додаються всі необхідні документи (копії товарно-транспортних накладних, митні декларації, копії платіжних документів, довідка про перевірку касової дисципліни тощо) та висновки фахівців, які проводили перевірку про хід реалізації проекту стан бухгалтерського обліку, розрахунків, достовірності звітів тощо та пропозиції щодо подальшого кредитування позичальника. Акт підписується фахівцями банку, що здійснили перевірку, з боку позичальника - керівником (його заступником) та головним бухгалтером (фінансовим директором).

   Після підписання, звіт про відвідання підприємства позичальника та акт перевірки надається на розгляд керівника структурного підрозділу, в установах банку-керуючому (його заступнику). Останні приймають відповідне рішення про подальші відносини з позичальником. У разі наявності значних порушень (бухгалтерський облік запущено або взагалі не ведеться, позичка використана не за цільовим призначенням, всі розрахунки проводяться готівкою та вона не здається до банку, позичальник взагалі відсутній тощо) керівник дає вказівки про подальші дії кредитного фахівця шляхом накладання відповідної резолюції.

         4. Кредитний  фахівець  що  кварталу  на  підставі  фінансової  та         бухгалтерської   звітності   позичальника,  не  пізніше  25  числа   місяця,  наступного

за звітним періодом, здійснює аналіз діяльності позичальника, його фінансового стану відповідно до затвердженої Інструкції з аналізу ризиків (Методики оцінки кредитних ризиків). В процесі аналізу показники квартальних звітів порівнюються з показниками за станом на початок року, попередню звітну дату і показниками, які використовувались при прийнятті початкового рішення про надання позички (за минулий рік) та темпу росту згідно з техніко-економічним обґрунтуванням  (бізнес-планом).

                5. За результатами такого аналізу кредитний фахівець оформлює довідку з висновками  та  пропозиціями  щодо  подальшого  кредитування  та  надає її на розгляд керівника установи банку. У разі погіршення показників діяльності позичальника, установа банку ставить питання перед позичальником про необхідність  усунення  недоліків,  розробляє  разом з ним заходи  про вихід з ситуації, а при невжитті позичальником заходів щодо виправлення становища про припинення кредитування і дострокове стягнення боргів відповідно до умов кредитного договору (якщо це передбачено договором) в порядку згідно з чинним законодавством. Такі рішення приймаються кредитним комітетом (комісією) банку.

6. Контролюють своєчасність  погашення позичок, сплату процентів  та інших платежів по кредитному договору.

    7. Не пізніше  ніж за два тижні до настання  кожного строку погашення позички та за тиждень до терміну сплати процентів кредитний фахівець вивчає можливості виконання позичальником зобов'язань перед банком в обумовлений договором строк на підставі даних позичальника про надходження коштів на розрахунковий рахунок і видатків з нього з урахуванням наявності першочергових платежів (на невідкладні потреби, безспірні, безакцентні платежі, платежі до бюджету тощо). Якщо результати розрахунків покажуть, що коштів позичальника може не вистачити для погашення боргів, то питання про виконання умов договору підлягає розгляду керівниками підрозділу (установи) банку. В таких випадках позичальнику може бути запропоновано розглянути можливість скорочення видатків, прискорення реалізації продукції, реалізації лишків матеріальних цінностей чи застави, збільшення інших надходжень, приближення строків погашення кредиту, стягнення дебіторської заборгованості, надання можливої допомоги дебіторам для розрахунків з позичальником, погашення кредиту за рахунок коштів на невідкладні потреби тощо. У разі потреби в додатковій інформації для прийняття рішення, банк здійснює перевірки стану справ позичальника за даними бухгалтерського обліку, позичальнику можуть надаватись консультації, інша допомога в пошуках шляхів можливого усунення труднощів. Матеріали перевірок підлягають розгляду керівництвом установи банку для прийняття відповідних рішень.

При погашенні заборгованості за позичкою кредитний фахівець дає розпорядження бухгалтерії про списання з позабалансового рахунку застави та розпорядження про закриття рахунків по обліку позичок, нарахованих та несплачених процентів, обліку застави, вносить відповідні записи до системи КДІС, тощо.

Якщо у позичальника виникли труднощі з реалізацією продукції, товарів, наданню послуг, знизилися обсяги реалізації та з інших об'єктивних причин, а також вжиті заходи по своєчасному погашенню позички виявились безрезультатними за письмовими клопотанням позичальника банком може бути розглянуто питання про надання відстрочки погашення основного боргу або процентів за діючим у банку порядком. При цьому необхідно враховувати, що надання відстрочки на тривалий час збільшує ступінь ризику, в зв'язку з чим виникає необхідність додатково формувати резерви на можливі втрати.

Якщо конкретні строки часткових платежів за позичкою визначалися кредитним договором, то внесення таких змін до графіку оформлюється додатковою угодою до кредитного договору. При цьому повинні враховуватися можливості позичальника мобілізувати кошти для повернення боргу в нові строки. Одночасно з клопотанням позичальник подає до банку заходи щодо погашення позички із зазначенням конкретних сум та термінів погашення позички та сплати процентів, розрахунки грошового потоку коштів на час пролонгації, уточнений бізнес-план (техніко-економічне обґрунтування) та всі підтвердження надходження коштів по проекту, фінансові та бухгалтерські звіти на останню звітну дату та додатки до них. Терміни погашення пролонгованої позички встановлюються відповідно до уточненого бізнес-плану. Клопотання та документи повинні бути подані на розгляд як найменше за 15 днів  до терміну погашення позички по договору.

           Кредитний фахівець, протягом 3-х днів аналізує надані позичальником документи та визначає реальність заходів щодо погашення боргів, тенденцій у фінансовому стані  позичальника.   Крім  того,   надає  дані  щодо   пролонгації  позичок  та доручення:

  а) службі безпеки  банку для проведення останньою  перевірки документів та достовірності інформації позичальника, виявлення фактів відкриття додаткових рахунків, залучення додаткових кредитних коштів, можливих змін у складі засновників, акціонерів тощо;

 б) юридичній службі  для проведення експертизи;

 в) підрозділам, які  займаються оцінкою та супроводженням застави про проведення перевірки наявності, стану збереження майна та у разі необхідності, переоцінки майна, що знаходиться у банку в забезпеченні та проведення з позичальником переговорів щодо надання додаткової застави або заміни існуючої на більш ліквідну.

Вказані вище служби протягом 5 днів проводять відповідні заходи та подають свої висновки та пропозиції щодо кредитування до кредитного підрозділу для узагальнення.

Після опрацювання наданих підрозділами банку висновків, кредитний фахівець, який займається обслуговуванням кредиту, готує висновки та пропозиції щодо можливості та умов пролонгації заборгованості по кредиту та рівня процентних ставок. При підготовці висновків проводиться розрахунок процентів за користування кредитом з урахуванням умов кредитного договору, необхідності - пролонгації кредитних ресурсів, переходу заборгованості по кредиту до іншої групи, згідно з класифікацією НБУ, та необхідністю створення резервів на можливі втрати банку тощо.

Пролонгація позичок здійснюється лише з дозволу Головного банку. Установи банку мають право самостійно приймати рішення про пролонгацію кредитних договорів лише у випадках, якщо сума заборгованості по кредиту не перевищує встановлені їм граничні розміри на право прийняття самостійного рішення та термін  пролонгації  не  перевищує  одного  місяця;  зміни  графіку погашення позички, процентів без зміни остаточних  термінів  погашення

позички.

  КВ АППБ  “Аваль”  надсилає  не  пізніше, ніж за  5  днів  до  настання  строку

погашення позички,  інформацію  щодо  стану   виконання    позичальником   умов

кредитного договору, стану заставленого майна, розрахунок процентів за      пролонгованою позички тощо. [87]

          Кредитним комітетом (комісією) на підставі наданих висновків та пропозицій приймається рішення про пролонгацію позички (процентів) або про необхідність розпочати претензійно-позовну роботу. У разі прийняття рішення про відмову у пролонгації позички, кредитний фахівець повідомляє позичальника протягом 3-х днів шляхом надсилання претензійного листа. Після отримання позитивного рішення стосовно пролонгації, укладається додаткова угода до кредитного договору та додаткова угода до договору застави, поруки, у випадках заміни майна на більш ліквідне або прийняття в забезпечення   додаткового майна договори переоформлюються. Пролонгація (переоформлення) договорів по забезпеченню позички повинні бути  проведені у встановленому порядку одночасно з підписанням додаткової угоди про відстрочку погашення позички.

         У разі несвоєчасного погашення боргів банку (позички, частки кредитної заборгованості згідно з графіком, процентів, інших платежів) при відсутності домовленості про відстрочення платежу.

а) відносить заборгованість на окремий рахунок для обліку простроченої заборгованості в термін не пізніше наступного дня з моменту настання дати погашення заборгованості за кредитним договором;

б) протягом 3-х днів надсилає позичальнику та поручителю (гаранту) претензійного  листа   в   якому   обов'язково   зазначає  суму  боргів,    пропонує

найближчим часом подати  перелік  заходів  щодо  погашення  прострочених

боргів і попереджає, що в разі непогашення боргу протягом 30 днів матеріали буде передано до арбітражного суду, здійснено виконавчий напис на договорі застави тощо. Претензія надсилається рекомендованим листом чи вручається під розписку. У разі звернення до арбітражного суду доказом направлення претензійного листа є копія  претензії та документ,  що  засвідчує  факт  пересилки

претензії боржнику (розписка про отримання претензії, оригінали поштової квитанції та реєстру відправлень (бажано претензійні листи надсилати по окремому реєстру));

              в) застосовує штрафні санкції у розмірах, передбачених кредитним договором та чинним законодавством;

г) повідомляє службу безпеки банку про непогашення боргу ;

д) при непогашенні боргу понад 15 днів надсилає повідомлення відділу по роботі з проблемними позичками. [87]

Якщо позичальник протягом 20 днів після направлення банком претензії не відреагував на неї або заходи, що були розроблені позичальником (поручителем) та банком не забезпечили погашення боргу, кредитний фахівець готує пропозиції на розгляд кредитного комітету (комісії) щодо стягнення боргів з позичальника (поручителя) в примусовому порядку та направити юридичній службі службову записку про необхідність розпочати позовну роботу.

          Претензійно-позовну роботу по  стягненню боргів ведуть юристи  банку, а 
якщо юридичної служби немає, тоді цю роботу виконує кредитний підрозділ 
або інші особи, уповноважені на це наказом по установі банку. 

           Якщо позичальник систематично не забезпечує виконання зобов'язань по сплаті боргу відповідно до кредитного договору, то банк може у передбаченому законодавством порядку звернутися до суду із заявою про порушення справи про банкрутство. [87]

Варто зауважити, що порядок контролю за виконанням позичальниками умов кредитних договорів тісно пов'язаний з аналізом кредитного, портфелю банку.