Інспектування стану усунення порушень і недоліків, виявлених попередніми ревізіями (перевірками)

Малі підприємства, в яких працює більше 10 осіб, облік нарахування  заробітної плати і утримань з  неї ведуть на розрахункових відомостях типових форм. Перевірка операцій за рахунком 66 “Розрахунки з оплати праці” здійснюється за даними відомості  і доданих до неї аналітичних  розрахункових відомостей.

Аналітичний облік розрахунків  з оплати праці може вестись також  на картках, особових рахунках, нагромаджувальних відомостях (журналі) або в пам’яті персональних машин (ПЕОМ). Розрахунково-платіжні відомості зіставляють із відповідними картками, особовими рахунками, нагромаджувальними відомостями або з даними пам’яті в персональних електронно-обчислювальних машинах.

Необхідно перевірити також  достовірність звітності з оплати праці, порівняти дані звітності  з реєстрами бухгалтерського  обліку (журналами 5 або 5-А), особовими  картками робітників і первинними документами: нагромаджувальними і розроблюваними відомостями з оплати праці, розрахунково-платіжними відомостями, нарядами, відомостями обліку виробітку, табелями обліку відпрацьованого часу, цеховими звітами, записами з обліку в журналі за кредитом субрахунка 661 “Розрахунки за заробітною платою”, а також з особовими рахунками (картками) та іншими реєстрами аналітичного обліку. Крім того, під час ревізії застосовують прийоми аналізу. Порівнюють суму і рівень заробітної плати згідно з нормативом щодо фактичних витрат на заробітну плату. Нормативні або планові показники корегують процент виконання плану обсягу випуску продукції, з’ясовують вплив на витрати за заробітною платою структури випущеної продукції. Особливу увагу звертають на доплати за понаднормові роботи, оплату простоїв, брак, з’ясовують, чи немає випадків приписок обсягів випущеної продукції, за яку нарахована заробітна плата, чи немає завищення тарифних розрядів робітників, завищення норм виробітку та розцінок.

При перевірці з’ясовують, чи немає випадків нарахування заробітної плати особам, які взагалі не значились  у відділі кадрів. Крім того, перевіряють, чи правильно зазначені показники  відпрацьованого часу. Ці показники  порівнюють з даними табельного обліку. Це дасть можливість виявити випадки  включення у відомості для  нарахування оплати праці осіб, які  були раніше звільнені, або вигаданих  осіб чи нарахування одночасно зарплати і оплати за лікарняними листами, або нарахування особам, які взагалі  не працювали на підприємстві.

З’ясовують також, чи немає  випадків, коли в різні розрахунково-платіжні відомості включають одних і  тих же осіб і тому двічі виплачують заробітну плату.

Перевіряють, чи немає випадків подвійного нарахування заробітної плати за одну і ту ж випущену продукцію (тобто нарахування за приписки фактично не випущеної продукції). Для цього порівнюють фактичний  випуск продукції з даними нарядів, за якими оплачена продукція, або  порівнюють із показниками виробничих звітів, маршрутних листів, даними виробничих цехів і даними прибутково-видаткових накладних на здачу продукції  на склад. З’ясовують також, чи немає  випадків нарахування заробітної плати  за продукцію, яка взагалі не вироблялася  або нарахування заробітку за випуск продукції, яка вважається як незавершене виробництво.

Приписки в обліку невиробленої продукції можна встановити шляхом порівняння показників, що відображені  в документах про випуск продукції  з показниками цехових журналів, маршрутних відомостей. Факти неправильного  нарахування заробітної плати можна  виявити шляхом порівняння первинних  документів щодо обліку виробництва  продукції за окремі дні з даними табельного обліку і показниками  обліку особового складу працівників  підприємства у відділі кадрів.

Достовірність нарахування  заробітної плати виявляється також  порівнянням обсягу випуску за структурою, що відображена в документах із даними оперативного обліку (картками обліку виробітку, що ведуться в цехах). Все  це дає можливість визначити, чи немає  випадків включення для нарахування  заробітної плати обсягів не випущеної  продукції з метою незаконного  одержання заробітної плати.

У тих випадках, коли ведеться позамовний аналітичний облік витрат, необхідно співставити суми нарахованої заробітної плати з урахуванням кожного замовлення. Звертають також увагу на можливі випадки нарахування великих сум оплати плати. Для цього ретельно перевіряють наряди і документи, з’ясовують можливі випадки оплати праці за роботи, які не передбачені технологією виробництва або оплати за виправлення внутрішнього браку. Особливу увагу приділяють перевірці можливих випадків необґрунтованого завищення розрядів працівникам, з’ясовують, чи всі наряди правильно оформлені. Перевіряють також наряди допоміжних цехів (ремонтних майстерень, експериментальних цехів). Це пояснюється тим, що тут частіше всього мають місце факти виписки нарядів на роботи, які фактично не виконувались. Для цього використовують методи контрольного обміру обсягу виконаних робіт і особливо визначення обсягу незавершеного виробництва продукції або окремих замовлень. Ретельно перевіряють ті наряди, які мають відхилення від нормального виробничого процесу та різні доплатні листи і листи простоїв.

У ряді випадків оплата простоїв оформляється під виглядом виконаних  робіт, непередбачених технологією  виробництва.

Однією із важливих ділянок  ревізії є вибіркове зіставлення  сум нарахованої заробітної плати, що зазначена в первинних документах, з даними підрахунків накопичувальної  відомості згідно з табличними номерами працівників, а також звіряння даних  цих відомостей із сумами, зазначеними  в розрахунково-платіжній відомості. Дані розрахункових і нагромаджувальних відомостей порівнюють з даними кредитового обороту за рахунком 66 “Розрахунки по оплаті праці” за даними журналів 5 або 5-А. Якщо виявляються розходження між нагромаджувальними відомостями і розрахунково-платіжною відомістю, то це може бути наслідком включення в цю розрахунково-платіжну відомість вигаданих осіб або безпідставне нарахування доплати окремим особам.

При ревізії звертають  увагу також на можливі випадки  спотворення при обліку даних  про фактично відпрацьований час, що призводить до незаконного нарахування  заробітної плати. Для цього доцільно вибірково звірити чисельність  працівників за розрахунково-платіжною  відомістю з даними табеля відпрацьованого  часу, особових карток у відділі  кадрів та даними фактично випущеної  продукції або виконаної роботи. Це дозволяє виявити факти включення  у розрахунково-платіжні відомості  нарахування заробітної плати особам, які не працюють на підприємстві. Особливо ретельно перевіряють нарахування  заробітної плати за виконання окремих  випадкових або разових робіт  за трудовими угодами, за завищеними розцінками.

За допомогою контрольних  підрахунків по вертикалі і горизонталі  в розрахунково-платіжних відомостях перевіряють правильність цих підрахунків  у цих відомостях. Виявляють також  приписки в підсумках розрахунково-платіжних  відомостей за одним і тим же видом  оплати праці в графі “Всього  нараховано” і у графі відомості “Сума до видачі” на одну і ту ж суму.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

 

Задача: необхідно пов’язати принципи ревізії з їх визначенням.

Принципи:

1) всеосяжність; 2) безперервність; 3) об'єктивність; 4) оперативність; 5) економічність; 6) науковість; 7) дієвість; 8) доцільність; 9) раціональність.

Визначення:

а) виявлення недоліків у роботі об'єктів господарювання на якомога ранній стадії з метою швидкого їх усунення;

б) активний вплив контролюючих органів на підконтрольні об'єкти шляхом прийняття ефективних рішень з метою усунення виявлених недоліків та їх попередження в майбутньому;

в) поширення контролю на всі сфери суспільної діяльності та на весь господарський механізм;

г) проведення ревізії без  певних складнощів і значних витрат;

д) систематичне виконання контрольних функцій, що зумовлюється безперервним характером господарських та виробничих процесів;

е) його інформація повинна  мати певний економічний зміст інформації, отриманої під час ревізії, її потрібність і корисність для  прийняття управлінських рішень;

ж) незацікавлене та неупереджене виконання контрольних функцій  особами, які здійснюють перевірки, точна фіксацію відхилень від  встановлених параметрів у діяльності об'єктів, що перевіряють, та правдиве висвітлення результатів контролю;

з) здійснення контролю з  якнайменшими витратами мінімальною  численністю робітників, які мають  спеціальні знання та навички контрольної  діяльності;

і) використання останніх досягнень  науки і техніки, передового досвіду  у процесі проведення контролю.

 

1) в.

2) д.

3) ж.

4) а.

5) з.

6) і.

7) б.

8) е.

9) г.