Інвестиційна діяльність підприємства в умовах ринкових відносин

Коефіцієнт маневрування власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності. Він показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто яку частину вкладено в оборотні кошти, а яку капіталізовано. Низький коефіцієнт маневрування призводить до погіршення фінансового стану підприємства та до зменшення його прибутковості.

Діагностика фінансового стану підприємства в умовах ринкових відносин особливо важлива для вирішення конкуренції і фінансової стабільності, надійності підприємства як партнера. У значній мірі втрачає значення контроль виконання планів, які регламентують діяльність підприємств, зростає потреба в аналізі платоспроможності і ліквідності підприємства.

Під платоспроможністю розуміють готовність підприємства своєчасно і повністю виконувати свої платіжні зобов’язання, що випливають з торгівельних, кредитних та інших операцій грошового характеру, а також перед своїми контрагентами. Це важливий показник, який характеризує фінансовий стан підприємства.

Платоспроможність підприємства характеризується ліквідністю його балансу і оцінюється за швидкості можливого перетворення активів у грошову форму у сумах, що відповідають сумам платежів по його зобов’язаннях.

Під ліквідністю підприємства розуміють його здатність розраховуватися за своїми зобов’язаннями за рахунок наявних активів, що можуть бути використані для погашення боргів.

За ступенем ліквідності активи підприємства діляться на:

• найбільш ліквідні активи – грошові кошти підприємства та короткострокові фінансові вкладення (А1);
• активи, які швидко реалізуються – дебіторська заборгованість та інші активи (А2);
• активи, які повільно реалізуються – статті розділу 2 «Запаси і затрати» за виключенням статті «Витрати майбутніх періодів» та статті «Довгострокові фінансові вкладення», стаття «Розрахунки з учасниками” розділу 1 активу (АЗ );
• активи, які важко реалізуються – статті розділу 1 активу балансу, за виключенням статей, що увійшли в попередню групу (А4).

Пасиви балансу групуються за ступенем терміновості їх оплати :

• термінові зобов'язання – до них відноситься кредиторська заборгованість(П1);
• короткострокові пасиви – короткострокові кредити і позикові кошти (П2);
• довгострокові пасиви – довгострокові кредити та позикові кошти (ПЗ);
• постійні пасиви – статті розділу 1 пасиву балансу.

Для визначення ліквідності балансу слід співставити підсумки приведених груп активу і пасиву. Баланс вважається ліквідним, якщо мають місце такі співвідношення

1.А1 П1;

2.А2 П2;

3.АЗ ПЗ;

4.А4 П4

Проаналізуємо аналіз ліквідності балансу за 2009 рік (табл.2.9.)

Таблиця 2.7.

Аналіз ліквідності балансу на 01.01.2010 р.

 

А	На початок року	На кінець року	П	На початок року	На кінець року
А1	300	301	П1	325	272
А2	919	821	П2	-	-
А3	1628	1579	П3	-	-
А4	1820	1797	П4	1801	2008
	3448	3377		3448	3377

 

Аналіз отриманих даних свідчить про недостатню ліквідність балансу. Наприклад, наявні грошові кошти в декілька разів менше термінових зобов’язань. Це означає, що підприємство, якщо всі кредитори одночасно пред’являть вимогу погасити заборгованість, буде не в змозі розрахуватися в повному обсязі, та в кінцевому підсумку буде вимушене користуватися для цих цілей іншим джерелом (менш ліквідним – дебіторською заборгованістю). Хоча підприємство в цілому, можна сказати, забезпечене оборотними коштами, але всі вони мобілізовані в активи, які повільно реалізуються, і в дебіторську заборгованість.

Але аналізу тільки ліквідних активів підприємства далеко недостатньо для визначення ступеню його платоспроможності, тому на практиці розраховують деякі інші показники.

Коефіцієнти ліквідності в оцінці фінансового стану підприємства є найбільш важливими. Ці показники визначають стан ділової активності підприємства і його ефективність, спроможність наявними власними коштами розрахуватися з кредиторами, акціонерами, бюджетом, банками.

Виходячи з цього, розрізняють:

• коефіцієнт абсолютної ліквідності;
• коефіцієнт швидкої (проміжної)ліквідності;
• коефіцієнт поточної (загальної) ліквідності;
• коефіцієнт маневрування власних оборотних коштів.

Проведемо даний аналіз показників ліквідності та платоспроможності для ТОВ «ДЕКС» за період 2008-2010 року (табл.2.10.).

Таблиця 2.8

Динаміка показників ліквідності та платоспроможності

Показники	На початок 2008 року	На початок 2009 року	На кінець 2009 року	На початок 2010 року	На кінець 2010 року
Величина власних оборотних коштів	822	932	358	358	557
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,16	0,27	0,24	0,24	0,29
Коефіцієнт швидкої ліквідності	1,29	1,31	0,99	0,99	1,18
Коефіцієнт поточної ліквідності	1,47	1,62	1,28	1,28	1,55
Коефіцієнт маневрування власних оборотних коштів	0,34	0,43	0,84	0,84	0,54
Частка оборотних коштів в активах	0,56	0,56	-0,47	0,47	0,47
Частка запасів в поточних активах	0,12	0,19	-0,23	0,23	0,24
Частка власних оборотних коштів у покритті запасів	2,57	2,01	0,97	0,97	1,47

 

Аналізуючи дані таблиці, можна зробити наступні висновки. Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує частину короткострокової заборгованості, яку підприємство має погасити негайно.

Коефіцієнт загальної ліквідності полягає в тому, що підприємство погашає поточні зобов’язання за рахунок поточних активів. Він дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну грошову одиницю поточних зобов’язань.

Коефіцієнт швидкої ліквідності, на відміну від попереднього коефіцієнта, враховує якість активів і є більш суворим показником ліквідності, оскільки при його розрахунку враховуються найбільш ліквідні поточні активи (запаси не враховуються). Значення даного показника протягом 2008-2010 років є негативним для підприємства, тобто почали зменшуватись поточні активи. В 2010 році коефіцієнт знизився і становив 0,99. Для підприємства падіння швидкої ліквідності повинно було б послужити першим сигналом погіршення загального фінансового стану.

Значення коефіцієнта маневрування функціонуючого капіталу характеризує зростання частини власних оборотних коштів, яка має абсолютну ліквідність. Протягом 2008-2010 років відбувалося збільшення даного коефіцієнта, але протягом 2010 ми бачимо різке зменшення цього показника, що є негативною тенденцією і зумовлене зменшенням власних оборотних коштів підприємства.

Значення частки оборотних коштів в активах протягом 2008 – 2010 р. зменшилася і залишилось на рівні приблизно 0,47.

Частка запасів в поточних активах відображає, яку частину поточних активів складають виробничі запаси. Досліджений період характеризується незначним, але стабільним зменшенням значення цього показника.

Отриманий результат свідчить про не досить високий рівень ліквідності та платоспроможності підприємства, особливо в 2009-2010 роках. Це звичайно свідчить про нестабільне фінансове становище підприємства протягом цього періоду. Окрім того, структура майна і капіталу підприємства вимагає здійснення додаткових інвестицій, що створить підґрунтя для покращення фінансового стану підприємства.

 

 

2.2 Оцінка ефективності  інвестиційних проектів

 

 

Визначимо період окупності інвестицій за проектом реконструкції будівлі під торговий центр «Лілея». Оскільки грошові потоки мінливі упродовж терміну реалізації проекту реконструкції, період окупності знаходимо таким чином:

Таблиця 2.12

Розрахунок періоду окупності проекту реконструкції ТЦ «Лілея»

Період (рік)	Очікуваний грошовий потік	Чистий грошовий потік
2010	–10000	–10000
2011	– 4000	– 14000
2012	2000	– 12000
2013	2000	– 10000
2014	2000	– 8000
2015	2000	– 6000
2016	2000	– 4000
2017	5000	1000

 

Первісні інвестиції відновлюються протягом сьомого року. Позаяк 4000грн. залишаються зайвими на початку сьомого року, а 5000грн. очікується отримати упродовж сьомого, то первісні інвестиції будуть покриті за термін (4000/5000) ´ 12 = 10 місяців сьомого року. Тож період окупності проекту дорівнюватиме 6 рокам 10 місяцям.

Розглянутий вище метод окупності може бути модифікований шляхом врахування вартості фондів, необхідних для забезпечення проекту. Методологію включення вартості фондів у метод окупності розглянемо на даних проекту реконструкції ТЦ «Ювілейний», де ставку прибутковості необхідно підтримувати на рівні 6%.

Визначимо період, потрібний для відновлення як інвестицій, так і вартості фондів підтримки цих витрат.

Таблиця 2.13

Грошові потоки і витрати капіталу для підтримки фондів

Період (рік)	Очікувані грошові потоки	Витрати в фонд при 6%	Накопичений чистий грошовий потік
2009	–10000	0	- 10000,00
2010	– 4000	- 600,00	- 14600,00
2011	+ 3000	- 876,00	- 12476,00
2012	+ 3000	- 748,56	- 10224,56
2013	+ 3000	- 613,47	- 7838,03
2014	+ 3000	- 470,28	- 5308,31
2015	+ 3000	- 318,50	- 2626,81
2016	+ 6000	- 157,61	3215,58

 

Отже, бачимо, що інвестиційний проект має функціонувати 7 років 7 місяців для того, щоб ТОВ «ДЕКС» могло б покрити свою вартість капіталу і відновити кошти, що спочатку інвестуються в проект.

Рекомендуємо замість обчислення періоду окупності інвестицій надати перевагу визначенню терміну, впродовж якого чиста теперішня вартість (ЧТВ) перетворюється з негативної в позитивну.

Будь-який інвестиційний проект слід приймати, коли теперішня вартість грошових надходжень перевищує теперішню вартість інвестицій, тобто:

, (2.1)

де S – щорічний грошовий потік;

A0 – первинні інвестиції;

i – ставка дисконту.

При зростанні життєвого циклу проекту максимальний придатний період окупності також збільшується (при фіксованій ставці дисконту). Якщо проект має нескінченний життєвий цикл, то максимальний придатний період окупності прагне до 1/i.

Підприємство використовує ставку дисконту 10%. Первинні інвестиції дорівнюють 10000грн. в обладнання з життєвим циклом 20 років, а щорічні позитивні грошові надходження –1000грн.

.

Період окупності інвестицій дорівнює 10 рокам, що більше ніж 8,5 років (максимальний прийнятний період за таблицею теперішньої вартості ануїтета). Тому ЧТВ такого інвестиційного проекту буде негативною і його прийняття недоцільне для підприємства.

Середня ставка прибутковості проекту:

. (2.2)

Хоча метод ССП легкий для розуміння й роботи, але ми не рекомендуємо застосовувати як основний для фінансового аналізу.