Облік палива (на матеріалах ТОВ «Комбікормовий завод» с.м.т. Близнюки Харківської області)

 

Міністерство аграрної політики та продовольства України

Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва

 

 

Факультет обліку і фінансів                                     Кафедра бухгалтерського обліку і аудиту

 

Курсова робота

з дисципліни

«Фінансовий облік ІІ»

на тему:

«Облік  палива»

(на матеріалах ТОВ «Комбікормовий завод» с.м.т. Близнюки Харківської області)

 

 

Виконала:

студентка 3 курсу 1 групи 

факультету обліку і фінансів

спеціальності «Облік і аудит»

Тюфанова Т. Г.

 

Керівник:

Посилаєв В. В.

 

Харків – 2012

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………….3

1. Огляд літератури…………………..……………………………………….5
2. Організаційно-економічна характеристика ТОВ «Комбікормовий завод»………………………………………………………………………..9
3. Стан обліку палива………………………………………………………..20
1. Економічний зміст і завдання обліку……………………………..20
2. Організація обліку палива…………………………………………21
4. Шляхи вдосконалення обліку палива…………………………………....28
1. Напрями розвитку обліку………………………………………….28
2. Шляхи удосконалення обліку в господарстві……………………29

Висновки та пропозиції………………………………………………………….33

Список використаної літератури………………………………………………..35

Додатки…………………………………………………………………………...38

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Кожне агропідприємство повинно  забезпечити свою діяльність виробничими  запасами.

Виробничі запаси класифікуються на окремі групи, серед яких виділяють  групу «паливо». Оскільки, діяльність будь-якого підприємства не обходиться без використання автотранспорту, то ця група виробничих запасів є необхідною, оскільки нафтопродукти: гас, бензин, дизельне паливо, нігрол, солідол та інші використовуються для роботи автомобілів, тракторів, інших механізмів, їх ремонту та інших потреб, а тому важливим питанням є налагодження ефективного обліку пального.

Паливо може використовуватися: для технологічних потреб, коли воно використовується безпосередньо у технологічному процесі і зумовлює якісну зміну матеріалів; для енергетичних потреб, коли паливо сприяє виробітку теплової енергії; для господарських потреб.

Економічно паливо належить до допоміжних матеріалів, але відокремлюється  в обліку у зв'язку з його значною роллю у господарстві і великою часткою у загальних витратах матеріалів.

Так, дана тема на сьогоднішній день є дуже актуальною.

Метою курсової роботи є  з’ясування сутності обліку палива на підприємстві, а саме: економічний зміст і завдання обліку, організація первинного і синтетичного обліку; також визначення напрямів розвитку обліку та шляхи його удосконалення на підприємстві.

Завданням цієї роботи є  висвітлення наступних питань:

• вивчення та аналіз науково-економічної та нормативної інформації, яка стосується теми курсової роботи;
• вивчення організаційно-економічної характеристики підприємства, що підлягає дослідженню, його облікової політики;
• визначення сутності та необхідності обліку палива; організація первинного і синтетичного обліку палива на підприємстві;
• шляхи його вдосконалення обліку в господарстві;

Необхідність обліку палива є предметом даної курсової роботи, оскільки функціонування підприємства без нього неможливе.

Об’єктом дослідження  роботи є товариство з обмеженою  відповідальністю ТОВ «Комбікормовий завод».

При написанні даної курсової роботи використовувалися діалектичний, табличний, метод аналізу і синтезу, групування та інші  методи дослідження.

Методологічною основою  для написання курсової роботи стали: нормативно-правова база, підручники, навчальні посібники,  статті, первинна документація та фінансові звіти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Огляд літератури

Для обліку виробничих запасів Планом рахунків бухгалтерського обліку передбачено використання наступних рахунків: 20 «Виробничі запаси», 21 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі», 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», 25 «Напівфабрикати».

Рахунок 20 «Виробничі запаси»  призначено для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству запасів сировини і  матеріалів (у тому числі сировина й матеріали, які є в дорозі та в переробці), будівельних матеріалів, запасних частин, матеріалів сільськогосподарського призначення, палива, тари й тарних матеріалів, відходів основного виробництва [10, с. 133].

Облік запасів на підприємствах, в організаціях та в інших юридичних  осіб всіх форм власності (крім бюджетних  установ) з 1 січня 2000 р. регулюється  Положенням (стандартом) бухгалтерського  обліку  9 «Запаси», затвердженим наказом  Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 р. № 246 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. за № 751/4044 [8, с. 166].

На думку Коваленко  А. М., виробничі запаси – це оборотні активи підприємства, які утримуються для споживання при виробництві продукції, виконанні робіт, наданні послуг, обслуговуванні виробництва і для потреб управління підприємством. Такі запаси використовуються одноразово, їх вартість повністю переноситься на собівартість виготовленої продукції (виконаних робіт, наданих послуг) або включається до витрат звітного періоду [2, с. 193].

Пушкар М. С. вважає, що запаси підприємств становлять значну частку в активах балансу, тому від їх правильної оцінки та обліку залежать показники фінансового стану, на підставі яких приймаються управлінські рішення.

Для сільськогосподарських  підприємств характерною ознакою  є висока питома вага у загальній  структурі запасів таких цінностей, які призначені для процесу виробництва [24, с. 209].

Так, для кожної однорідної групи запасів виділяється свій бухгалтерський рахунок. У зв’язку  з цим дуже важливо відразу  правильно визначити призначення  запасів, що надходять на підприємство, і тоді не станеться помилки з  вибором рахунка [8, с. 169].

Щоб правильно організувати облік, усі виробничі запаси в  сільськогосподарських підприємствах  поділяються на класифікаційні групи, однією з яких є нафтопродукти  – газ, бензин, дизельне паливо, нігрол, автол, дизельне масло, солідол, технічний  вазелін тощо.

Паливо виділяється в  окрему групу матеріалів у зв’язку  з його значною роллю в народному  господарстві і великою питомою  вагою в загальних витратах виробничих запасів на виробництвот[28, с. 250].

Для багатьох підприємств  використання автотранспортних засобів, отриманих на умовах оренди або тих, що значаться на балансі підприємства, є виробничою необхідністю. Тому питання  придбання, обліку, списання палива і  паливно-мастильних матеріалів і документальне  оформлення таких операцій актуальні  для таких підприємств [19].

Група виробничих запасів – «Паливо» є необхідною для кожного сільськогосподарського підприємства. Облік палива ведеться на 203 субрахунку.

Паливо – це нафтопродукти, тверде паливо, мастильні матеріали  та запаси газу (у газосховищах), а  також оплачені талони на нафтопродукти  і газ, призначені для технологічних  потреб виробництва, експлуатації транспортних засобів, а також для вироблення енергії та опалення будівель [8].

На субрахунку 203 «Паливо» обліковується наявність і рух  палива (нафтопродуктів, твердого палива, газоподібного палива, змащувальних матеріалів), що придбане або виготовляється для технологічних потреб виробництва, експлуатації транспортних засобів, а також для виробництва енергії й опалювання будівель. Тут також облічуються сплачені талони на нафтопродукти і газ [21, с. 222].

Якщо деякі види палива використовують одночасно і як матеріали, і як паливо, то їх можна обліковувати на субрахунку 201 «Матеріали» і на субрахунку 203 «Паливо»  – за ознакою  переважності використання на цьому підприємстві.

Якщо на підприємстві для  технологічних та експлуатаційних  потреб, для вироблення енергії та опалення будівель створюються запаси газу (у газосховищах), то їх облік  ведеться на субрахунку 203 [10, с. 133].

Згідно з П(С)БО 9 запаси, до яких відноситься паливо – це активи, які:

• утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;
• перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;
• утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством [23, с. 72].

Облік пально-мастильних матеріалів має сою специфіку.

Питанням вивчення організації  обліку палива присвячені ряд публікацій авторів: Л. Сука, Р. Грачової, А. Малишкіна, Л. Кохтенко та інших. Їх публікації розкривають організацію обліку палива на підприємствах. Разом з тим, організація обліку та контролю палива на сільськогосподарських підприємствах вивчена не достатньо.

Облік нафтопродуктів ведеться за їх видами і матеріально відповідальними  особами.

Для документального оформлення операцій з пально-мастильних матеріалів рекомендують використовувати форми, затверджені Інструкцією № 81, хоча вона й втратила чинність із 17.07.08 р. Порядок документального оформлення надходження пально-мастильних матеріалів залежить від способу їх придбання. Найпоширеніші з них такі:

• Придбання пально-мастильних матеріалів оптом з доставкою на нафтосклад сільгосппідприємства;
• Придбання нафтопродуктів на АЗС за готівку та за безготівковим розрахунком (за відомостями, старт-картками або талонами) [2, с. 219].

Норми витрат пально-мастильних матеріалів для роботи автотранспорту встановлено наказом Мінтрансу  України від 10.02.98 р. № 43 «Про затвердження Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті» [13].

Нормування витрат палива – це встановлення допустимої міри його споживання в певних умовах експлуатації автомобілів, для чого застосовуються базові лінійні норми, установлені  за моделями (модифікаціями) автомобілів, і система нормативів та коригуючи  коефіцієнтів (п. 3 Норм № 43), які дозволяють ураховувати виконану транспортну  роботу, кліматичні, дорожні та інші умови експлуатації [2].

Пальне зі складу відпускається  за лімітно-заборними картками, а  підставою для списання пального на витрати виробництва є Обліковий  лист тракториста-машиніста, Дорожний лист вантажного або легкового автомобіля.

Так, при списанні пального на автомобільному транспорті використовуються такі види норм витрат палива: лінійні норми, які регламентують витрати палива в процесі руху автомобіля; норми витрати палива на роботу спеціального обладнання, встановленого на автомобілях [28, с. 251].

 

 

2. Організаційно-економічна характеристика ТОВ «Комбікормовий завод»

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод» діє відповідно до законів України «Про підприємства в Україні», «Про господарські товариства», «Про підприємництво», здійснює свою діяльність згідно з діючим законодавством України та Статутом.

Засновниками та Учасниками Товариства є громадяни України: Лисяк В.С., Лисяк В.І., Кузнєцова  Н.В., Лисяк С.В. ТОВ «Комбікормовий завод» розташоване за такою адресою: Україна, Харківська область, с.м.т. Близнюки, вул. Гвардістів-Танкістів,1.

Товариство є юридичною  особою, має круглу печатку на українській  мові, штампи та бланки зі своїм найменуванням, товарний знак, логотип та інші реквізити, відособлене майно, самостійний  баланс, розрахунковий та інші рахунки  в установах банків України.

Вищим керівним органом Товариства є загальні Збори Учасників, або  призначених ними представників. Представники можуть бути постійними або призначеними на певний строк, шляхом видачі їм доручення, посвідченого нотаріально, або підписом директора та печаткою Товариства. Учасники володіють кількістю голосів, пропорційно кількості часток у  Статутному фонді. Загальні Збори Учасників  Товариства вирішують питання на своїх засіданнях. Загальні Збори  мають право передавати частину  своїх повноважень виконавчому  органу. Збори Учасників скликаються  в міру необхідності, але не менше  одного разу на рік, якщо інше передбачене  установчими документами.

Управління Товариством  виконує виконавчий орган в особі  Директора. Контроль за діяльністю виконавчого  органу здійснюється ревізійною комісією, що утворюється загальними Зборами  у кількості не менше трьох  осіб, повноваження якої визначені  ст.63 Закону України «Про господарські товариства».