Облік палива (на матеріалах ТОВ «Комбікормовий завод» с.м.т. Близнюки Харківської області)

Проаналізувавши дані табл. 2.5 можемо сказати наступне: коефіцієнт мобільності активів у 2011 р. зменшився порівняно з 2010 р. на 0,17, і становив при цьому 0,68, а це означає, що 0,68 обігових коштів припадає на одиницю необігових (рекомендований рівень 0,5). Що стосується показника власні обігові кошти (робочий функціонуючий капітал), то у 2011 р. він також скоротився. Економічним змістом даного показника є: оборотні активи, які фінансуються за рахунок власного капіталу і довгострокових зобов’язань. Наявність робочого капіталу означає не лише здатність платити поточні борги, а й можливість розширити виробництво. Коефіцієнт фінансової незалежності характеризує можливість підприємства виконати зовнішні зобов’язання за рахунок власних активів; його незалежність від позикових джерел. В даному Товаристві цей показник також зменшився і становив 0,88. А коефіцієнт фінансової залежності зріс на 0,08 (становив 1,14): він показує скільки одиниць сукупних джерел припадає на одиницю власного капіталу. Коефіцієнт маневреності власного капіталу становить 0,32 (частка власних обігових коштів у власному капіталі). Коефіцієнт концентрації позикового капіталу на 01.01.2010 становив 0,06, а на 01.01.2011 – 0,12, цей коефіцієнт зменшився на 0,06 і характеризує: скільки припадає позикового капіталу на одиницю сукупних джерел. Коефіцієнт фінансової стабільності (коефіцієнт фінансування) на 01.01.2011 становив 7,23(нормативне значення>1); він показує наскільки власні кошти перевищують над позиковими, наскільки підприємство є фінансово стійким. Наступні показники свідчать, що дане Товариство є більш менш фінансово стійким. Показник співвідношення короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованості станом на 01.01.2011 складав 320,0, що порівняно з 2010 р., більше на 308,22. Він показує, яка здатність розрахуватися з кредиторами за рахунок дебіторів протягом одного року.

3 переходом до ринкової  економіки і ускладненням господарських  зв'язків зростають, вимоги до, управління економікою. Рівень управління  економікою підприємств і об'єднань  значною мірою залежить від  повноти, обґрунтованості і достовірності  інформації, яка міститься в бухгалтерському  обліку і звітності. Від того, як організовано бухгалтерський  облік на підприємстві, як він  виконує свої контрольні функції,  значною мірою залежить рівень  економічної роботи. Чим раціональніше  організовано бухгалтерський облік  у господарстві, чим менше він  потребує затрат праці облікових  працівників, тим більше залишається  у них часу для аналізу і  контролю.

Раціональною вважають таку організацію, за якої облік може найбільш успішно виконувати поставлені перед  ним завдання при найменших затратах засобів і праці.

Однією з важливих передумов  раціональної організації обліку є  розробка плану організації бухгалтерського  обліку, яким визначається зміст, послідовність  і строки виконання облікових  робіт на підприємстві, порядок одержання інформації, складання і подання звітності.

Формою бухгалтерського  обліку є певна система взаємопов’язаних облікових регістрів встановленої форми і змісту для відображення наявності та руху активів, капіталу, зобов’язань і процесів господарської діяльності, а також способів і технічних засобів запису операцій в облікових регістрах. Отже, це сполучення різних регістрів аналітичного і синтетичного обліку, їх взаємозв'язок, послідовність і способи облікових записів з метою узагальнення й одержання звітності.

В ТОВ "Комбікормовий завод"  ведеться меморіально-ордерна форма обліку.

У ТОВ "Комбікормовий завод"  заходи по проведенню бухгалтерського обліку та виборі облікової політики здійснюються згідно вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 11 травня 2000 року № 1707-111, від 08 червня 2000 року № 1807-111, від 22 червня 2000 року, № 1829-111, затверджених Положень (Стандартів) бухгалтерського обліку.

На даному підприємстві є Наказ керівника про організацію бухгалтерського обліку і облікову політику, в якому встановлені основні вимоги до ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності, напрямки облікової політики.

3. Стан обліку палива

3.1. Економічний  зміст і завдання обліку

Діяльність будь-якого  підприємства не обходиться без використання автотранспорту.

Одним із основних елементів  витрат автотранспорту є вартість паливно-мастильних матеріалів для надання автотранспортних послуг.

Паливно-мастильні матеріали (ПММ) - синтетичні та нафтопродукти, до яких відносять різні види пального і мастила: паливо (бензин, дизельне пальне, скраплений природний газ, скраплені нафтові гази), мастильні матеріали - (моторні, трансмісійні та спеціальні оливи, мінеральні мастила, пластичні мастила), рідини на нафтовій основі та спеціальні рідини (гальмівні та охолоджувальні).

Паливо і мастильні  матеріали є специфічною статтею  витрат при експлуатації автомобільного транспорту. Витрати на придбання  палива, а також інших паливно-мастильних матеріалів (ПММ) займають найбільшу  питому вагу в загальній сумі витрат на автомобільні роботи.

Так, для багатьох підприємств використання автотранспортних засобів, отриманих на умовах оренди або тих, що значаться на балансі підприємства, є виробничою необхідністю. Тому питання придбання, обліку, списання палива і паливно-мастильних матеріалів і документальне оформлення таких операцій актуальні для таких підприємств.

Завданням обліку палива є:

• забезпечення зберігання і встановлення контролю за наявністю та рухом палива;
• спостереження за дотриманням норм витрат палива;
• отримання точних даних про залишки палива у місцях зберігання;
• забезпечення всіх рівнів управління інформацією про на явність і рух палива тощо.

3.2. Організація  обліку палива

Розглянемо особливості обліку палива і паливно-мастильних матеріалів на ТОВ «Комбікормовий завод» за 1 місяць, а саме за жовтень 2011 року. 

Отже, основним завданням є: показати облік надходжень паливно-мастильних матеріалів, їх наявність на складі, вибуття та списання ПММ, документальне оформлення ПММ на підприємстві.

Підставою для придбання  палива в постачальника є договір, укладений між підприємством і АЗС чи оптовим постачальником.

26 серпня 2011 року був укладений Договір поставки нафтопродуктів № 26-2/08/11 між ТОВ «ОІЛ-ЦЕНТР 2011» і ТОВ «Комбікормовий завод», який вступив в силу з моменту його підписання сторонами і діяв до 31 грудня 2011 року.

До Договору поставки нафтопродуктів входять такі розділи: предмет договору; умови и терміни поставки, порядок  приймання; порядок розрахунків; відповідальність сторін; форс-мажор; термін дії договору та інші умови.

Предметом даного Договору є наступне: постачальник зобов’язується забезпечити зберігання за оплачене дизельне паливо і передати в термін згідно вимог, а покупець прийняти і  оплатити на умовах, викладених в Договорі; одиниця виміру – літри; якість ПММ, що поставляються повинна відповідати діючим ДСТУ; загальна вартість товару, що поставляється по справжньому договору, визначається згідно з накладними документами.

ТОВ «Комбікормовий завод», оплату здійснює безготівковим розрахунком, згідно з видатковими накладними.

Оскільки, згідно з договором  підприємства з АЗС оплата за нафтопродукти  здійснюється за безготівковим розрахунком, то використовуються для оформлення відпуску нафтопродуктів Відомості (форма  № 16-нп), затверджені новою Інструкцією  № 281, а потім водій отримує оплачені нафтопродукти безпосередньо з АЗС.

Відомість (форма № 16-нп) ведеться на АЗС і відкривається  на звітний період (місяць). По підприємству виписується одна відомість, у якій фіксуються всі випадки відпуску нафтопродуктів водіям цього підприємства із зазначенням державного номера автомобіля, номера дорожнього листа, кількості  відпущеного нафтопродукту (л), П.І.Б. та підписи водія.

На підставі відомостей (форма  № 16-нп) АЗС не рідше одного разу на місяць виписують зведені відомості-рахунки  за видами і марками закуплених підприємством  нафтопродуктів із зазначенням цін, які діяли протягом місяця. У рахунках обов’язково вказується кількість  та загальна вартість відпущених нафтопродуктів (зокрема, ПДВ). Звіряння розрахунків  за відпущені нафтопродукти з  підприємством проводиться щомісячно  не пізніше 5-го числа наступного місяця.

Видача нафтопродуктів зі складу. Кількість відпущених нафтопродуктів записується у Відомість обліку видачі нафтопродуктів (форма № 38-нп) або Книгу обліку палива та мастильних матеріалів (форма № 39-нп). Водій  розписується за отримані ПММ у цій  відомості (книзі), а матеріально  відповідальна особа – у дорожньому листі.

При цьому для оформлення робіт використовуються дорожні  листи:

• дорожній лист легкового автомобіля (форма № 3, затверджена Наказом № 74);
• дорожній лист вантажного автомобіля (типова форма № 2-ТН, затверджена Наказом № 488);
• обліковий лист тракториста-машиніста (сільгоспоблік, форма № 67) – при виконанні трактором (іншою сільськогосподарською технікою) сільгоспробіт;
• дорожній лист трактора (сільгоспоблік, форма № 68) – при виконанні трактором транспортної роботи.

Нафтопродукти для інших  виробничих потреб видаються з складу на підставі накладних-вимог за формою № М-10, М-11 або лімітно-забірних карток форми № ВЗСГ-1 (або форми № М-8) за наявності підпису осіб, яким за наказом керівника доручено давати дозвіл на відпуск нафтопродуктів.

У кінці місяця (або в  інші терміни, установлені керівником підприємства) на підставі документів, за якими проводилися приймання  і відпуск нафтопродуктів (ТТН, відомість обліку видачі нафтопродуктів за формою № 38-нп), матеріально відповідальна особа складає Звіт про рух нафтопродуктів (форма № 40-нп). Такий звіт разом з документами про оприбуткування і видачу нафтопродуктів подається в бухгалтерію і є підставою для відображення в обліку руху нафтопродуктів.

Коли нафтопродукти придбавалися (отримувалися) безпосередньо на АЗС, то матеріально відповідальна особа, що веде облік таких нафтопродуктів, відображає одночасно їх оприбуткування і видачу.

У кінці місяця матеріально  відповідальні особи, які ведуть облік таких нафтопродуктів, також  складають Звіт про рух нафтопродуктів (форма № 40-нп). На підставі таких  звітів проводиться списання нафтопродуктів з матеріально відповідальної особи.

Норми витрат ПММ для роботи автотранспорту встановлено наказом  Мінтрансу України від 10.02.98 р. № 43 «Про затвердження Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті».

Нормування витрат палива – це встановлення допустимої міри його споживання в певних умовах експлуатації автомобілів, для чого застосовуються базові лінійні норми, установлені  за моделями автомобілів, і система  нормативів та коригуючи коефіцієнтів, які дозволяють ураховувати виконану транспортну роботу, кліматичні, дорожні  та інші умови експлуатаціх.

Тобто списання паливно-мастильних матеріалів у бухгалтерському обліку здійснюється згідно з фактичною  вартістю витрачених паливно-мастильних матеріалів автомобіля з урахуванням  норм витрат.

Підприємства, які використовують у господарській діяльності як вантажні, так і легкові автомобілі, мають  вести окремий облік паливно-мастильних матеріалів. Основним документом, на підставі якого списують паливо і паливно-мастильні матеріали, є подорожній лист - документ установленого зразка для визначення та обліку роботи транспортного засобу (ст. 1 Закону № 2344-III).

Списання ПММ за сільгоспроботами. Для сільгосптехніки, зайнятої на сільгоспроботах (для тракторів, комбайнів та інших  самохідних машин), основним первинним  документом для списання витрати  палива служить Обліковий лист тракториста-машиніста (сільгоспоблік, форма № 67).

Такий лист оформляється на кожного працівника. Розрахований він  на декілька змін (як правило, 15). Щодня  до нього вноситься інформація про  види та обсяги робіт трактора (комбайна) у фізичних та еталонних гектарах.

Для заповнення цієї форми  потрібно розрахувати такі показники:

• Кількість виконаних змінних норм трактора (марка) = Фактично відпрацьована кількість гектарів за зміну : Норма виробітку.
• Еталонний змінний виробіток = Коефіцієнт переведення фізичних тракторів в еталонні × Кількість відпрацьованих годин. Такий коефіцієнт можна знайти в спеціальній довідковій літературі.
• Кількість виконаних умовних еталонних гектарів = Кількість виконаних змінних норм трактора (марка) × Еталонний змінний виробіток.

Для розрахунку нормативної  витрати палива отримана кількість  виконаних умовних еталонних  гектарів помножується на норму витрати  палива для конкретної марки трактора (комбайна) та виду сільгоспробіт. Такі норми приймаються згідно з Типовими нормами продуктивності і витрат палива на тракторно-транспортних роботах, розробленими Українським науково-дослідним  інститутом продуктивності агропромислового комплексу Мінагрополітики України.