Платоспроможність підприємства: управління, аналіз, можливості підвищення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

Платоспроможність підприємства: управління, аналіз, можливості підвищення. 
ЗМІСТ

 

ВСТУП........................................................................................................ 2

1. Напрямки політики  управління платоспроможності

підприємств...................................................................................... 5

2. Аналіз стану платоспроможності  підприємства 

за 1999-2000 роки............................................................................. 8

2.1. Оцінка загального  фінансового стану підприємства.................. 8

2.2. Аналіз платоспроможності  підприємства..................................... 20

2.3. Аналіз фінансових  коефіцієнтів...................................................... 26

3. Можливості підвищення платоспроможності

підприємства в наступному періоді............................................ 30

ВИСНОВКИ.............................................................................................. 33

ЛІТЕРАТУРА............................................................................................ 34

 

 

ВСТУП

Перехід до ринкової економіки  жадає від підприємств фінансової стабільності, що є важливою передумовою  успішного ведення господарської діяльності Вона досягається налагодженням ритмічної і ефективної роботи підприємств, вмілого управління виробничими фондами і джерелами їх формування Цьому сприяють розробка економічно обґрунтованих бізнес-планів і нормативів ресурсна збалансованість бізнес-плану, раціональне розміщення і ефективне використання власного і залученого капіталу, оптимальність управлінських рішень; всебічний аналіз і об'єктивна оцінка фінансового стану за даними обліку і звітності, вжиття конкретних заходів для стабілізації фінансово-господарської діяльності

В умовах ринку фінансова  стабільність формує імідж господарюючого суб’єкта, с його візитною карткою  Тому організаціям і підприємствам  необхідно постійно дбати про фінансову стабільність, вживати заходів для її зміщення.

Характерними ознаками фінансової стабільності організацій і підприємств є ритмічне виконання планових завдань з обсягів діяльності при одночасному забезпеченні протягом тривалого часу (2-3 і більше років підряд) фінансової стійкості рентабельності, платоспроможності, ліквідності і ділової активності в цілому.

Фінансова стійкість характеризується таким станом фінансових ресурсів (їх наявністю, розміщенням і використанням), при якому підприємство забезпечує процес відтворення за рахунок зростання прибутку і накопичення власного капіталу, зберігаючи при цьому платоспроможність і кредитоспроможність.

Рентабельність характеризує кінцевий результат господарсько-фінансової діяльності організацій і підприємств, їх ділову активність. Вона створює передумови фінансової стійкості, а ефективне використання прибутку (на виробничий соціальний розвиток) є передумовою фінансової стабільності.

Платоспроможність характеризує здатність організацій і підприємств своєчасно розраховуватися за своїми зобов’язаннями. Фінансове стійке підприємство, яке працює рентабельно, має реальну можливість бути платоспроможним, оскільки забезпечує в процесі кругообігу виробничих фондів перевищення грошових надходжень над їх видатками, тобто сплачує борги і накопичує власний капітал.

Кредитоспроможність характеризує наявність в організацій і підприємств передумов для отримання кредиту, передбачених нормативними документами з кредитування, їх спроможність своєчасно повернути позичку і сплатити відсотки за користування нею Кредитоспроможність значною мірою залежить від забезпеченості господарюючих суб’єктів власними коштами (їх наявності, ефективності розміщення і використання) і рентабельності.

Ліквідність характеризує спроможність організацій її підприємств виконувати свої грошові зобов’язання, передусім сплачувати борги Вона забезпечується наявністю ліквідних засобів (активів), які можуть бути використані на погашення боргових зобов’язань До поточних ліквідних активів відносяться запаси і затрати (II розділ активу балансу), грошові кошти, розрахунки та інші активи (III розділ активу балансу) за виключенням неліквідних матеріальних запасів і зобов'язань Господарюючі суб’єкти здатні погасити свої боргові зобов’язання тоді, коли сума наявних поточних ліквідних активів є не меншою від короткострокових грошових зобов’язань (ІІІ розділ пасиву балансу) Забезпечується ліквідність наявністю власних оборотних коштів та діловою активністю

Ділова активність організацій  і підприємств характеризується ефективністю господарської діяльності, прибутковістю Інвестицій Вона оцінюється динамікою обсягів діяльності і рівнем рентабельності Рентабельність обчислюється як відношення прибутку до сукупного обороту, основних фондів, оборотних засобів, загальної суми активів власного і залученого капіталу.

Таким чином, фінансова  стабільність характеризується низкою самостійних і водночас тісно взаємопов'язаних економічних категорій, які доповнюють одна одну. У бізнесі вони використовуються як комплексно, так і окремо, їх використовують зовнішні і внутрішні інвестори, кредитори, ділові партнери.

Тому в умовах ринку  важливо, щоб господарюючі суб’єкти систематично аналізували фінансовий стан, оперативно реагували на відхилення від критичної межі задовільної  оцінки за вище названими ознаками фінансової стабільності, вживали заходів для підвищення ефективності господарсько-фінансової діяльності.

 

 

1. НАПРЯМКИ ПОЛІТИКИ  УПРАВЛІННЯ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Фінансовий стан підприємства – це економічна категорія, яка відображає стан капіталу в процесі його кругообігу.

В процесі постачальницької, виробничої, фінансової діяльності проходить безперервний процес кругообігу капіталу, змінюється структура засобів і джерел їх формування, наявність і потреба в фінансових ресурсах, і як наслідок фінансового стану підприємства зовнішнім проявом його виступає платоспроможність.

Фінансовий стан може бути стійким, не стійким і кризисним.

Здібність підприємства своєчасно проводити платежі, фінансувати  свою діяльність на розширеній основі, переносити непередбачені потрясіння і підтримувати свою платоспроможність свідчить про стійкий фінансовий стан.

Для забезпечення фінансової стійкості підприємство повинно  володіти міцною структурою капіталу, уміти організовувати його рух таким  чином, щоб забезпечити  перевищення  доходів над затратами з метою  збереження платоспроможності і створенню належних умов для виробництва.

Головна мета фінансової діяльності зводиться до одного стратегічного  завдання – збільшення активів підприємства. Для цього воно повинно постійно підтримувати платоспроможність і  рентабельність, а також оптимальну структуру активу і пасиву балансу.

Між статтями активу і  пасиву балансу існує тісний взаємозв’язок. Кожна стаття активу балансу має  свої джерела фінансування. Джерелом фінансування довгострокових активів, як правило, являються власні кошти і довгострокові займані засоби.

Оборотні активи утворюються, як за рахунок власних коштів, так  і за рахунок короткострокових позичок  банку. Бажано, щоб вони були сформовані наполовину за рахунок власних коштів, а наполовину – за рахунок позичкового  капіталу. Тоді буде гарантія погашення зовнішнього боргу.

В залежності від джерел формування загальної суми поточних активів їх прийнято ділити на 2 частини: а) зміна, яка створена за рахунок  короткострокових зобов’язань підприємства; б) постійний мінімум поточних активів, який утворюється за рахунок власного капіталу.

Дефіцит власного оборотного капіталу приводить до збільшення змінної  і зменшення постійної частини  поточних активів, що свідчить про посилення  фінансової залежності підприємства і  нестійкості його положення.

Однак, треба врахувати, що фінансування діяльності підприємства тільки за рахунок власних коштів не завжди вигідно для нього, особливо в тих випадках, коли виробництво  має сезонний характер. Якщо в окремі періоди будуть накопичуватися великі кошти на рахунках в банку то в інші періоди коштів буде не достатньо. Крім того треба мати на увазі те що ціни на фінансові ресурси не високі, а підприємство може забезпечити більш високий рівень віддачі на вкладений капітал, ніж платить за кредитні ресурси, то залучаючи займані кошти, воно зможе підвищити рентабельність власного капіталу.

В той же час, якщо кошти  підприємства створенні в основному  за рахунок короткострокових зобов’язань, то його фінансове положення буде не стійким. Так як з капіталом короткострокового використання необхідна постійна оперативна робота, направлена для контролю за своєчасним поверненням його і залученням в оборот іншим капіталам.

Відповідно від того, наскільки оптимальне співвідношення власного і позичкового капіталів  залежить фінансовий стан підприємства. Розробка правильної  фінансової стратегії в цьому питанні допоможе підприємству підвищити ефективність своєї діяльності.

Загальна оцінка фінансового  стану підприємства базується на цілій системі показників, характеризуючих структуру джерел формування капіталу і його розміщення, рівновагу між активами підприємства і джерелами їх формування, ефективність і інтенсивність використання капіталу, платоспроможність і кредитоспроможність. Проводячи всебічний аналіз вищеназваних показників виявляємо, які резерви має підприємство для покращення фінансового стану та платоспроможності.

Для цього слід більш  повно використовувати виробничі  потужності підприємства, скоротити  простої машин, обладнання, робочої  сили, матеріальних фінансових ресурсів, більш ефективно реагувати на кон’єктуру ринку, змінюючи у відповідності з його вимогами асортимент продукції і цільову політику. Прискорити оборотність капіталу за рахунок скорочення понаднормованих запасів і періоду інкасації дебіторської заборгованості. Все це дозволить збільшити прибуток, поповнити власний оборотний капітал і досягти більш стійкої платоспроможності підприємств.

 

2. АНАЛІЗ СТАНУ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ  ПІДПРИЄМСТВА ЗА 1999-2000 РОКИ

2.1. Оцінка загального  фінансового стану підприємства.

Аналіз фінансового  стану підприємства починається  із загальної його оцінки за даними бухгалтерського балансу на звітну дату у порівнянні з минулим періодом.

Аналіз проводиться  детальним переглядом статей пасиву і активу балансу в їх взаємозв’язку. Методами порівняння, різниць і коефіцієнтів господарюючий суб’єкт вивчає фінансовий стан, дає йому загальну оцінку з урахуванням змін, що відбулися за звітний період.

У процесі аналізу  необхідно визначити об’єкти, які  потребують поглибленого вивчення з метою розробки конкретної програми дій, а саме:

- оперативного реагування  і прийняття управлінських рішень, спрямованих на зміцнення фінансового  стану;

- вироблення фінансової  стратегії щодо забезпечення  фінансової стабільності в наступному  періоді і на перспективу.

Основними критеріями оцінки фінансового стану є:

- забезпеченість підприємства  власними коштами та ефективність  їх розміщення;

- наявність власних  оборотних коштів, їх відповідність  встановленому нормативу та ефективність використання;

- рентабельність роботи підприємства та ефективність використання прибутку поточного року і за звітний рік;

- економічна виваженість  залучення банківського і комерційного  кредитів;

- стан розрахункової  і платіжної дисципліни;

- ліквідність боргових  зобов’язань і балансу в цілому;

- ділова активність  підприємства.

Загальну оцінку фінансового  стану підприємства на кінець звітного періоду порівняно з минулим періодом можна дати безпосередньо за даними бухгалтерського балансу шляхом перегляду статей пасиву і активу балансу в їх взаємозв'язку беї попереднього складання аналітичних таблиць. Такий аналіз і оцінка фінансового стану проводиться з метою оперативного реагування. Конкретні управлінські рішення можуть прийматися як в ході складання балансу, так і в процесі його аналізу (ліквідація прострочених платежів, списання нереальних до стягнення боргових зобов’язань, нормалізація матеріальних запасів, ефективне використання прибутку тощо).

Однак оцінка фінансового  стану з метою визначення фінансової стабільності протягом тривалого часу (2-3 і більше періодів підряд) зобов’язує вести книгу (зошит) аналітичних таблиць з оцінки фінансового стану підприємства, розраховану на 3-5 років. Наявність концентрованого інформаційного забезпечення в динаміці дає можливість фінансовому менеджеру швидко і виважено реагувати на зміни тих чи інших показників, вивчати їх тенденцію, фактори впливу тощо.

Для загальної оцінки фінансового стану доцільно на основі бухгалтерського звіту складати   трупову таблицю структури розміщення  капіталу  та  ефективності   його  використання.

В курсові роботі будуть використовуватись данні за 1999-2000 роки Хотинського міського споживчого товариства (надалі - підприємство).

Таблиця 1

Структура розміщення капіталу та ефективність його використання

Статті балансу	На початок року		На кінець року		Відхиленні (+.-)
	сума, тис.грн	В % до підсумку	сума, тис. гри.	В % до підсумку	в сумі, тис.грн	В %
Актив І. Основні засоби та інші позаоборотні активи	653	65.0	680	58.0	27	4.1
2. Запаси і затрати	231	23.0	375	32.0	144	62.3
3. Грошові кошти, розрахунки та інші активи	120	12.0	118	10.0	-2	-1,7
3. 1 . Прострочена дебіторська  заборгованість	3	0,3	-	-	-3	-0.3
Баланс	1004	100,0	1173	100,0	169	16.8
Паств 1. Власні та прирівняні до.них  кошті!	673	67,0	751	64,0	78	11,6
2. Довгострокові пасиви	-	-	-	-	-	-
3. Розрахунки та інші  короткострокові пасиви	331	33,0	422	36,0	91	27,5
3.1. Кредити банків	50	5,0	106	9,5	56	112,0
3.2. Прострочена заборгованість: - банку
- іншим кредиторам	21	1.3	-	-	-21	-1.3
Баланс	1004	100,0	1173	100.0	169	16.8
Фактична наявність  власних оборотних коштів	20	Х	71	Х	51	255,0
Норматив власних оборотних коштів*	35	Х	50	X	15	42,9
Відхилення від нормативу (+, -)	-15	X	+21	X	X	X
Частка власних оборотних  коштів: - в оборотних засобах (у розділах II + ІІІ активу балансу	-	5,7	-	14,4	-	+8,7 пункта
В запасах і затратах ( у розділі II активу  балансу)	-	8,7	-	18,9	-	+10,2 пункта
Сукупний оборот**, тис. грн..	1620	-	1984	.	364	22.5
в т ч  на 1 грн.  активів  грн.	1.61	.	1.69	.	0.08
балансовий прибуток, тис. грн.	14		68		54	385,7
В т.ч. на 1 гри. активів  коп	1.4		5,8		4.4
На 100 грн. сукупного обороту, грн.	0,86	-	3,43	-	2.56