Причини та види бюджетного дефіциту

4. Розрахунок фінансового  результату від звичайної діяльності  до оподаткування; 

5. Визначення фінансового  результату від звичайної діяльності;

6. Визначення чистого  прибутку (збитку) звітного періоду. 

Крок 1. Визначення чистого  доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Чистий дохід (виручка) від  реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування  з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відповідних  податків, зборів, знижок тощо.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) включає  загальний дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тобто  без вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів та податків з продажу (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Під іншими вирахуваннями  з доходу розуміються надані знижки, повернення товарів та інші суми, що підлягають вирахуванню з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Крок 2. Розрахунок валового прибутку

Валовий прибуток (збиток) розраховується як різниця між чистим доходом  від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг ).

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) складається  з собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) або собівартості реалізованих товарів.

Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається  з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована  протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включається:

- прямі матеріальні витрати; 

- прямі витрати на оплату  праці; 

- інші прямі витрати; 

- змінні загальновиробничі та постійні розподілені

- загальновиробничі витрати.

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюється підприємством самостійно. Передусім  слід визначити, що витрати бувають  прямі, тобто які можна віднести на одиницю виробництва, і непрямі, які не можна віднести на одиницю  виробництва економічно доцільним  шляхом. З іншого боку, витрати можна  класифікувати як постійні, що залишаються  незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності, та змінні, що змінюються прямо (або майже  прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. Загальновиробничі витрати, які поділяються на змінні та постійні, розподіляються на кожну одиницю  виробництва з використанням  бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо). База розподілу для змінних  загальновиробничих витрат розраховуються виходячи з фактичної потужності звітного періоду, а для постійних  загальновиробничих витрат - з нормальної потужності.

Нормальна потужність - це очікуваний середній обсяг діяльності, що може бути досягнутий за умов звичайної  діяльності підприємства з урахуванням  запланованого обслуговування виробництва.

Нерозподілені постійні загальновиробничі  витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у період їх виникнення.

Перелік і склад змінних  і постійних загальновиробничих витрат, тобто витрат на обслуговування і управління виробництвом, установлюється підприємством.

Собівартість реалізованих товарів складатиметься з витрат на їх придбання, які включають:

- ціну придбання; 

- ввізне мито та інші  податки, що не компенсуються  податковими органами підприємству;

- витрати на транспортування,  навантаження та розвантаження; 

- інші витрати, безпосередньо  пов'язані з придбанням товарів  та послуг.

Крок З. Визначення фінансового  результату від операційної діяльності.

Фінансовий результат - прибуток (збиток) - від операційної діяльності визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

До складу інших операційних  доходів входять:

- дохід від операційної  аренди активів; 

- дохід від операційних  курсових різниць; 

- відшкодування раніше  списаних активів; 

- дохід від реалізації  оборотних активів (крім фінансових  і інвестиційних).

Адміністративні витрати  включають загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням підприємства. До них відносяться:

- загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати);

- витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;

- витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна аренда, страхування майна, амортизація, ремонт, комунальні послуги, охорона);

- винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна);

- витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телефакс, факс);

- амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;

- витрати на врегулювання спорів у судових органах;

- податки, збори та інші передбачені законодавством -бов'язкові платежі (крім тих, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);

- плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;

- інші витрати загальногосподарського призначення.

До складу витрат на збут відносяться витрати підприємства, пов'язані з реалізацією продукції (товарів), а саме:

- витрати на пакувальні  матеріали та ремонт тари;

- оплата праці та комісійні  винагороди продавцям, торговим  агентам та працівникам підрозділів,  що забезпечують збут;

- витрати на рекламу  та дослідження ринку (маркетинг);

- витрати на передпродажну  підготовку товарів; 

- витрати на відрядження  працівників, зайнятих збутом;

- витрати на утримання  основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов’язаних зі збутом продукції (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);

- витрати на транспортування,  перевалку і страхування готової  продукції (товарів);

- витрати на гарантійний  ремонт і гарантійне обслуговування;

- інші витрати, пов'язані  зі збутом продукції, товарів,  робіт, послуг.

До інших операційних витрат включаються:

- витрати на дослідження  та розробки;

- собівартість реалізованої  іноземної валюти;

- собівартість реалізованих  виробничих запасів; 

- сума безнадійної дебіторської  заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів;

- витрати від операційних  курсових різниць; 

- витрати від знецінення  запасів; 

- нестачі і втрати від  псування цінностей; 

- визнані економічні санкції; 

- витрати на утримання  об'єктів соціально-культурного  призначення; 

- інші витрати операційної діяльності (крім тих, включаються до собівартості продукції, товарів, робіт, послуг).

Крок 4. Розрахунок фінансового  результату від звичайної діяльності до оподаткування.

Прибуток (збиток) від звичайної  діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та інших витрат (збитків).

Дохід від участі в капіталі включає дохід, отриманий від  інвестицій в асоційовані, дочірні  або спільні підприємства, облік  яких ведеться методом участі в капіталі.

До інших фінансових доходів  включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються  за методом участі в капіталі).

До складу інших доходів  включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій, необоротних  активів і майнових комплексів; дохід  від не операційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.

Фінансові витрати включають  витрати на проценти та інші витрати  підприємства, пов'язані із залученням позикового капіталу.

До втрат від участі в капіталі відноситься збиток, спричинений  інвестиціями в асоційовані, дочірні  або спільні підприємства, облік  яких проводиться методом участі в капіталі.

Інші витрати включають  собівартість реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, втрати від не операційних курсових різниць; втрати від уцінки фінансових інвестицій та необоротних активів; інші витрати, які виникають у процесі звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але пов’язані з операційною діяльністю підприємства.

Крок 5. Розрахунок фінансового  результату - прибутку (збитку) - від  звичайної діяльності.

Прибуток від звичайної  діяльності визначається як різниця  між прибутком від звичайної  діяльності до оподаткування та сумою  податків з прибутку. Збиток від  звичайної діяльності дорівнює збитку від звичайної діяльності до оподаткування.

Податок на прибуток від  звичайної діяльності, визначається на підставі суми прибутку до оподаткування  та чинної ставки податку на прибуток.

Крок 6. Визначення чистого  прибутку (збитку) звітного періоду.

Чистий прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної  діяльності, надзвичайного доходу та надзвичайних витрат і податків з  надзвичайного прибутку.

Надзвичайні доходи і надзвичайні  витрати включають відповідно:

- невідшкодовані збитки  від надзвичайних подій, включаючи  затрати на запобігання виникненню  втрат від стихійного лиха, техногенних  аварій, які визначені за вирахуванням  суми страхового відшкодування  та покриття втрат від надзвичайних  ситуацій за рахунок інших  джерел;

- прибутки або збитки  від інших подій та операцій, які відповідають вище зазначеному  визначенню надзвичайних подій.  Збитки від надзвичайних подій  відображаються за вирахуванням  суми, на яку зменшується податок  на прибуток від звичайної  діяльності внаслідок цих збитків. 

До податків з надзвичайного  прибутку відноситься сума податків, що підлягає сплаті з прибутку від  надзвичайних подій.

Таким чином, послідовне зіставлення  доходів і витрат відповідно до національних стандартів бухгалтерського обліку дає змогу визначити чистий прибуток (збиток) звітного періоду. Але розрахований показник буде відрізнятися від суми грошових коштів, яка повинна залишитися у розпорядженні підприємства внаслідок  принципових розбіжностей між бухгалтерським та податковим обліком.

 

2 ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

ЗАДАЧА 1. Фірма «ПРО» у січні у платників ПДВ придбала галантерейні вироби товарів на загальну суму 357000 грн. і одяг на загальну суму 428500 грн. Торгова націнка підприємства по галантерейним виробам складає 45 %, а по одягу – 63 %. Придбані товари у цьому ж місяці було реалізовано, при чому 33 % галантерейних виробів було реалізовано польським покупцям.

Розрахувати суму ПДВ, яку  необхідно перерахувати в бюджет.

 

Розв’язок:

Сума на галантерейні товари з націнкою=428500*1,45=621325грн

Сума на одяг з націнкою =428500*1,63=698455грн

Сума ПДВ на галантерейні товари (при ПДВ20%) = 621325* 0,67*0,2 = 83258 грн

Сума ПДВ на одяг (при  ПДВ 20%)=698455*0,2=139691грн

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗАДАЧА 2. Автомобіль застрахований на суму 260 тис.грн. Умовами страхової угоди передбачено франшизу 10 %. Розрахувати розмір страхових виплат за умовної та безумовної фрнашизи, якщо:

а) збиток страхувальника складає 26100 грн.;

б) збиток страхувальника складає 18800 грн.

 

Розв’язок:

Умовна франшиза

Умовна або інтегральна (невід’ємна) франшиза – умова звільнення страховика від відповідальності за збиток, що не перевищує розміру  встановленої франшизи. Якщо збиток перевищує  встановлену франшизу, то страховик  зобов’язаний виплатити суму збитку повністю. Умовна франшиза може вноситися  до договору страхування за допомогою  запису “ вільно від F відсотків за страховою сумою ” (де F – величина відсотків від страхової суми).

А) При збитку 26100 розмір франизи складає 26000тис.грн. Збиток більше суми франшизи. Страховик має сплатити збиток повністю .

розмір страхової виплати=26100

Б) При збитку 18800 розмiр франшизи складає 26000тис.грн. Збиток менше франшизи. Страховик не сплачує нiчого.

розмір страхової виплати=0

Безумовна франшиза

Безумовна, або ексцедентна (та, що віднімається) франшиза означає, що страховий збиток за будь-яких умов завжди відшкодовується за відрахуванням  встановленого відсотка франшизи. 
Безумовна франшиза може записуватися в договорі страхування таким чином: “ вільно від перших F відсотків за страховою сумою ” (де F – відсотки від страхової суми, що завжди відраховуються із суми певного страхового збитку, якщо розмір цього збитку перевищує розмір безумовної франшизи). Якщо розмір збитку менше безумовної франшизи, страхова виплата не здійснюється.