Шляхи вдосконалення методики оцінки кредитоспроможності позичальника

Аналіз кредитоспроможності на основі показників ділового ризику в Україні рідко застосовується, оскільки потребує оцінки кредитоспроможності з урахуванням показників виробничої діяльності. Діловий ризик пов’язаний знесвоєчасним завершенням кругообороту фондів і неефективним використанням ресурсів (фінансових, технічних, трудових). Тому банківським працівникам необхідно детально оцінити три стадії кругообороту фондів: постачання, виробництво та реалізацію.

Кредитоспроможність позичальника оцінюють шляхом зіставлення фактичного значення коефіцієнтів і показників, котрі характеризують епутацію позичальника, його фінансовий стан, грошові потоки та діловий ризик, з їхніми критеріальними рівнями. В результаті такого зіставлення визначають клас підприємства, відповідно до якого банк організовує з ним кредитні відносини.

Однією з умов на яких повинна будуватися оцінка кредитоспроможності позичальника є визначення широкого кола показників, які всебічно характеризують діяльність позичальника. Як бачимо, в методиціАКБ „Укрсоцбанк” присутній елемент дискримінантного аналізу, але відсутні деякі показники, тому неможна стверджувати, що діяльність позичальника охарактеризована всебічно. На мою думку доцільно було б додати наступні показники:

Коефіцієнти ефективності (оборотності) , які доповняють першу групу коефіцієнтів – показників ліквідності та дозволяють зробити більш обґрунтоване заключення. Наприклад, якщо показники ліквідності зростають за рахунок збільшення дебіторської заборгованості та вартості запасів при одночасному їх уповільненні, неможна підвищувати клас кредитоспроможності позичальника. До них включають:

• оборотність запасів:
• оборотність дебіторської заборгованості в днях:
• оборотність основного капіталу (фіксованих активів):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

 

Підводячи висновки курсової роботи ще раз доцільно підкреслити

актуальність теми. Більш за всіх в інформації про кредитоспроможність підприємств та організацій потребують банки: їх прибутковість та ліквідність багато в чому залежать від фінансового стану позичальника. Зниження ризику при здійсненні кредитних операцій можливо досягнути на підставі комплексного вивчення кредитоспроможності клієнтів банка, що одночасно дозволить організувати кредитування з урахуванням меж використання кредита. Важливість та актуальність проблеми оцінки кредитоспроможності підприємства обумовили вибір теми.

У зв’язку з цим в курсовій роботі розглянуті теоретичні аспекти кредитоспроможності клієнтів банку, увага яким приділяється в трьох розділах роботи.

У першому розділі ми проаналізувати оцінку кредитоспроможності позичальника, її необхідність та висвітлили значення кредитоспроможності.

Кредитоспроможність - наявність у боржника (контрагента банку) передумов для проведення кредитної операції і його спроможність повернути борг у повному обсязі та в обумовлені договором строки. Відобразили систему фінансових коефіцієнтів, котрі НБУ рекомендує комерційним банкам використовувати для економічної оцінки діяльності позичальника. Виділили п’ять класів позичальників, котрих поділили за рейтингом.

У другому розділі ми провели аналіз методів, які використовуються при оцінці кредитоспроможності, дослідили аналіз показників, що характеризують фінансовий стан позичальника. Виділили оцінки доцільності видачі кредиту. До методів оцінки кредитоспроможності позичальника відносять: мотод порівнянь, метод групувань, метод рейтингових оцінок, мотод експертних оцінок та метод коефіцієнтів. Проаналізували методику оцінки кредитоспроможності позичальників-юридичних осіб АКБ «УКРСОЦБАНК».

У третьому розділі ми запропонували шляхи вдосконалення методики оцінки кредитоспроможності позичальника.

Для вдосконалення кредитного аналізу можливо запропонувати:

1. Виконувати фінансовий аналіз з урахуванням досвіду іноземних банків.
2. Оцінювати ділові ризики, спроможні уповільнити повернення боргу, тобто ризики, які залежать від виду бізнесу позичальника.

Кредитні ризики залежать від організації кредитування, в зв’язку з цим можна запропонувати наступні рекомендації:

1.Приділити  посилену увагу ліквідності застави, влючати показники забезпеченості  кредиту до методики оцінки  кредитоспроможності.

2. Приймати  до уваги кадровий потенціал  позичальника – юридичної

особи.

3. Для  хеджування ризику неплатежу  по позиці застосовувати метод  диверсифікації кредитного портфеля.

Отже, запропоновані заходи нададуть можливість комерційному банку поліпшити стан кредитоспроможності клієнтів та мінімізувати дію кредитних ризиків, що в свою чергу підвищить ефективність здійснення кредитної діяльності та загальної прибутковості банку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Васюренко О.В. Банківські операції: Навч. посіб. / О.В. Васюренко. – К.: Т-во «Знання», 2000. – с. 21.

2. Агапова Т.Н. Кластеризация заемщиков с многомерными характеристиками / Т.Н.Агапова // Финансы и кредит. – 2004. – № 4 (142). – с. 12.

3. Экономический анализ: Учебн. для вузов / Под ред. Л.Т.Гиляровской. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. – с.350.

4. Кучер С.Л. Сучасні методи оцінки кредитоспроможності  позичальника // Формування ринкових  відносин в Україні. – 2003. – с. 25.

5. Стратегия и тактика анти кризисного управления фирмой / Под об. ред. проф., д.э.н. А.П.Градова и проф., д.э.н. Б.И.Кузина. – Санкт-Петербург: Специальнаялитература, 1996. – с. 287.

6. Галасюк  В., Галасюк В.В. SGMCA – спрощений метод оцінки кредитоспроможності компаній на основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку // Вісник Національного банку України (укр.). – 2006. – с. 10.

7. Банковское дело. /Под ред. Лаврушина О.И. – М. : Финансы и статистика – 1998. – с. 37.

8. Мікуліна М.О. Кредитний ризик та його прогнозування в сільському господарстві // Вісник Сумського національного аграрного університету. – 2003 р. – №1 – с. 35–41.

9. Карапетян Т. Оцінка кредитоспроможності позичальника // Економіка України – 2007 – №7 – с. 82–85.

10. Банківські операції. Підручник. /За ред. А.М.Мороза – К. : 2000. – с. 45.

11. Каримов Р.М., Степанов Ю.В. Вопросы результативности экономического анализа и мониторинга предприятий в системе банка России// Деньги и кредит – 2001- №2.

12. Банковское  дело: Учебн. / Под ред. проф. В.И.Колесникова. – 4-е изд.,

перероб. и доп. – М.: Фынансы и статистика,1999. – с. 450. 

13. Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент банку: Навч. посібн. / Л.О.Примостка. – К.: КНЕУ, 1999. – с. 91. 

14. Поездник А.И. Анализ и внутрибанковский контроль кредитоспособности

заемщика: автореф. дис… канд. эконом. наук / А. И. Поездник. – М., 1999. – с. 8.

15. Техника фінансового анализа / Под ред. Л.П.Белых. – М.: Аудит, ЮНИТИ, 1996. – с. 533.

16.Банківська статистика: Конспект лекцій.Навчальне видання. –К.:МАУП, 1999 – с. 124.

17. Чайковський Я. Удосконалення методики комплексної оцінки кредитоспроможності позичальників// Вісник НБУ – 2003 – с. 11.

18.Цирюльник Д. Оцінка фінансового стану позичальника - суб’єкта малого бізнесу. // Вісник НБУ – 2000р. - №10 – с. 36-38.

19.Табачук Г.П. Методологія визначення кредитоспроможності суб’єктів господарювання// Проблеми і перспективи розвитку банківської системи україни. Т.4: Збірник наукових праць: Наукове видання. – Суми: Ініціатива, 2000 – с. 292.

20.Сусіденко В.Т. Стратегія управління кредитною діяльністю комерційних банків. –К.: КЮТЕУ, 1998 – с. 384.

21. Офіційний сайт Національної бібліотеки України ім.В. І. Вернадського. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua.