Стан банківської системи та перспективи її розвитку

 

Рис.3.1

      На основі цих даних можна  зробити  стратегію розвитку українського банківського сектора на кілька наступних років.Основа тенденція розвитку банківського сектора - відсутність довгострокових і дешевих гривневих ресурсів. Основні постачальники довгострокових фінансових ресурсів - це недержавні пенсійні фонди та компанії із страхування життя. Навіть якщо уряд запустить пенсійну реформу, банківська система отримає довгострокові гривневі ресурси не раніше, ніж через п'ять років. Тому у середньостроковій перспективі вітчизняних фінансових ресурсів не буде вистачати і вони будуть дорогими. Основним джерелом фінансування будуть депозити. Висока вартість фінансування, висока інфляція, значні банківські ризики - кредитний, курсовий, ризик ліквідності - обмежать потенціал для зменшення ставок кредитів. Отже, за умови відносно несприятливого економічного зростання  очікується , що зростання кредитування у середньостроковій перспективі буде пригніченим. Це означає, що темпи зростання кредитування будуть нижчими, ніж номінальне зростання ВВП. Відтак, коефіцієнт відношення кредитування до ВВП далі падатиме.

      У ситуації повільного темпу зростання амортизація старих кредитів буде вищою, ніж темп зростання нових позик. У результаті, процентний дохід буде знижуватися. Тому є два шляхи для того, щоб банки могли компенсувати зниження процентного доходу і підтримувати прибутковість.

По-перше, зростання залежності від комісійного доходу, що вимагатиме концентрації на програмах, орієнтованих на клієнта, а не тільки на програмах лояльності. Як показує міжнародний досвід, глибока орієнтація на клієнта є єдиною життєво важливою стратегією для успіху фінансової установи.

По-друге, банки і надалі будуть зменшувати витрати шляхом поглиблення  рівня автоматизації процесів та просування дистанційних банківських каналів. Деякі банки можуть залишити роздрібний сектор через високий коефіцієнт співвідношення витрат та доходів, що виникає в цьому сегменті.

     Крім цього  було проаналізовано фінансовий стан банківської системи за 2010-2012 роки, а використовуючи статистичні дані  на основі цих показників були визначено економічну ефективність ,значення якої занесено до табл. 3.3.

Таблиця 3.3

Економічний ефект від  впровадження запропонованих заходів

Показник	До впровадження	В результаті впровадження	Відхилення %
Коефіцієнт надійності	0,148	0,17	+17,1
Коефіцієнт поточної ліквідності	0,7516	0,7733	+77,33
Коефіцієнт загальної  ліквідності зобов’язань	1,148	1,171	+117,1
Продовження табл.3.3
Коефіцієнт ресурсної  ліквідності зобов’язань	0,988	0,962	+96,2

        Коефіцієнт  надійності  до впровадження найбільше  наблизився  до  свого  мінімального значення і склав 13,1%, що на 4  процентних  пункти  менше  значення в результаті впровадження. Щорічне збільшення цього показника, максимальне значення якого в результаті впровадження склало 17,1%, свідчить про зменшення рівня залежності банків від залучених коштів. Таким чином, банківська система України має високу забезпеченість власним капіталом, а отже, високу надійність й прибуток.

      Коефіцієнт  поточної  ліквідності, за  допомогою  якого  визначається  збалансованість  строків  і  сум  ліквідних активів  та  зобов’язань  банків,  до і в результаті впровадження також достатньо високий. Так, при нормативному значенні в 40% до впровадження цей коефіцієнт склав 75,31,в результаті впровадження – 77,33%. Таким чином, банки  здатні  виконувати  свої  поточні зобов’язання за рахунок ліквідних активів терміном погашення до 31 дня року.

     Коефіцієнт  загальної  ліквідності зобов’язань,  який  характеризує  мож­ ливість  банків  погашати  зобов’язання всіма активами,  перевищує оптимальне значення в 100%: до впровадження він склав 113,1, а після впровадження прогнозуэться – 117,1%. Щорічне підвищення показника свідчить про спроможність  банків  погасити  будь­які зобов’язання перед клієнтами.

     Коефіцієнт  ресурсної  ліквідності зобов’язань, оптимальне значення якого становить  70–80%,  достатньо  високий:до впровадження –  94,7,  а після впровадження прогнозуэться  – 96,2%.  Це свідчить про підвищення забезпеченості доходними активами всіх зобов’язань банків

       Проаналізувавши основні показники, що характеризують фінансовий стан банківської системи, можна зробити такі висновки:

– банківська система України сьогодні характеризується високою забезпеченістю власним капіталом, а отже, надійністю;

– для БСУ характерне зменшення активності банків щодо залучення вільних коштів на грошовому ринку;

-Коефіцієнт поточної ліквідності, за допомогою якого визначається збалансованість строків і сум ліквідних активів та зобов’язань банків,до й після впровадження також достатньо високий. Так, при нормативному значенні в 40% цей коефіцієнт склав 75,31,а в результаті впровадження – 77,33%. Таким чином, банки здатні виконувати свої поточні зобов’язання за рахунок ліквідних активів терміном погашення до 31 дня.

– концентрація капіталу в капіталізованих активах свідчить про захищеність власного капіталу;

– рівень ділової активності щодо використання позичених і залучених  коштів показує ефективну депозитну політику банків;

– прогнозується ефективне використання активів та узгодженість процентної політики за кредитними та депозитними операціями;

• очікуване від’ємне значення рентабельності активів та загального
• капіталу свідчить про неефективне використанням наявних ресурсів та неефективне управління щодо розміщення активів. [Офіційний сайт Національного банку України // http://www.bank.gov.ua]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

        Написання курсової роботи , дало змогу здійснити порівняльний аналіз тенденцій та напрямів діяльності банківської системи в цілому, а також проаналізувати сучасний стан банківської системи.

       Банківська система України не зважаючи на складнощі, обумовлені політичною ситуацією в державі, посилення нестабільності валютного, фінансового ринків, протягом 2011 року розвивалася динамічніше, ніж інші сектори економіки й залишалася найбільшим сегментом фінансового ринку країни.

         Становлення банківської системи тісно пов’язане зі створенням ефективного механізму управління банківською діяльністю, дійової системи регулювання і контролю банківських операцій. Це, у свою чергу, потребує глибокого вивчення основ сучасної банківської справи, дослідження сутності й особливостей надання різноманітних банківських послуг, відстежування та врахування міжнародного досвіду, а також перспективних можливостей розвитку фінансово-кредитної системи України в цілому.

               На сьогоднішній день банківська система України представлена двома рівнями, такими як НБУ та інші банки. Національний банк встановлює правила та проводить реєстрацію інших банків, видає ліцензії на ведення валютних операцій, здійснює нагляд за діяльністю інших банків в Україні. Як банк-банків тобто центральний банк, веде рахунки інших банків, здійснює їх розрахунково–касове обслуговування, надає кредити банкам, встановлює правила існування міжбанківського кредитного ринку в Україні. НБУ організовує касове виконання бюджету банківської системи України, надає кредити уряду. Головною метою Центрального банку є забезпечення стабільності грошової одиниці, це є чітко вказано в Основному Законі України – Конституції.Головною метою інших банків є отримання максимального прибутку.

      В результаті  написання курсової роботи було здійснено характеристику банківської системи України, проведено аналіз процесу формування ресурсів банківської системи, було зібрано документи, щодо оформлення основних банківських операцій, а також здійснено аналіз фінансових результатів діяльності банків України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1.Васюренко О. В. Банківські операції: Навч. посіб. – 4-те вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2009. – 324 с.

2.Гранкевич-Вальтц Г. Центральний банк. Центр освіти та розвитку бізнесу. – Варшава, 2009. – 158 с.

3.  Гроші та кредит: Підручник. – 3-тє вид., перероб. і доп. / М.І. Савлук, А.М.Мороз, М.Ф. Пуховкіна та ін.; за заг. ред. М.І.Савлука. – К.:КНЕУ, 2009.– 598 с.

4.Динаміка фінансового стану банків України на 1 січня 2010р. // Вісник НБУ. – 2010. - № 2. – с. 44 – 45.

5. Сухарський В.С. Ощадно-банківська справа. – Тернопіль: Астон, 2010. – 464 с.

6. Романишин В.О., Уманців Ю.М. Центральний банк і грошово-кредитна політика: Навчальний посібник.–К.:Атіка, 2010.– 480 с.

7. Р. Коцовська, В. Ричаківська, Г. Табачук, Я. Грудзевич, М. Вознюк Операції комерційних банків: – 2-ге вид., доп. – Львів: ЛБІ НБУ, 2010.– 516 с.

8. Петрук О.М. Банківська справа: Навч. Посібник / За ред.д.е.н., проф. Ф.Ф.Бутинця. – К.: Кондор.,2009.- 461 с.

9. Коваленко В.В. Центральний банк і грошово-кредитна політика: Навч. посібник. – К.: Знання України, 2009. – 332 с.

10. Косова Т.Д. Аналіз банківської діяльності: Навч. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 486 с.

11. Краснова, І. Внутрішній контроль у банку: завдання та організація / І. Краснова // Вісник НБУ. – 2009. - №9. – с. 40 – 42.

12. Леончук І.Д. Операції центрального банку: Навч. посібник. – К.: Алеута, 2008. – 143 с.

13. НБУ. Консенсус-прогноз: аналітики банків UniCredit, "Райффайзен банк аваль", "ОТП", "ІНГ", "Ерсте банк"

14. Снігурська Л.П. Банківські операції і послуги: Навч. посібник. – К.: МАУП, 2009. – 456 с.

15. www.bank.gov.ua – сайт Національного банку України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

Додаток А

Таблиці одержані з даних  на такі посилання

1. www.bank.gov.ua – сайт Національного банку України.