Сучасна банківська система України та її роль у сучасній економіці країни

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 28 Сентября 2015 в 14:37, курсовая работа

Описание работы

Метою курсового дослідження є розкриття сутності та аналіз сучасної банківської системи України та її ролі у сучасній економіці країни.
Відповідно до мети у курсовій роботі поставлені наступні завдання :
1. Розкрити загально –теоретичні основи діяльності банківської системи України.
2. Проаналізувати фінансову діяльність банків в Україні.
3. Розкрити проблеми функціонування банківської системи України та дослідити шляхи їх розв’язання.

Содержание работы

Вступ………………………………………………………………………….3
Розділ 1. Загально –теоретичні основи діяльності банківської системи України…………………………………………………………………………….5
1.1 Поняття, функції та структура банківської системи України………...5
1.2. Методи та прийоми аналізу банківської діяльності…………………11
Розділ 2. Аналіз фінансової діяльності банків в Україні………………...15
2.1. Аналіз стану та динаміки кредитної діяльності банків України…...15
2.2 Сучасний стан депозитної діяльності банків України……………….21
Розділ 3. Проблеми функціонування банківської системи України та шляхи їх подолання……………………………………………………………...29
Висновки……………………………………………………………………34
Список використаних джерел……………………………………………..36

Файлы: 1 файл

фин Сучасна банківська система .docx

— 456.85 Кб (Скачать файл)

Перелік інформації, що підлягає обов'язковому опублікуванню, встановлюється Національним банком України та додатково самим банком на його розсуд.

Керівники та службовці банків зобов'язані не розголошувати та не використовувати з вигодою для себе чи для третіх осіб конфіденційну інформацію, яка стала відома їм при виконанні своїх службових обов'язків, а порядок розкриття банківської таємниці суворо регламентується чинним законодавством.

 

 

 

1.2. Методи та прийоми аналізу банківської діяльності

 

У процесі комплексного аналізу банківської діяльності необхідно використовувати таку методику, яка найбільшою мірою сприятиме його ефективності. Під методикою проведення будь-якого аналізу слід розуміти сукупність способів, правил і заходів щодо найбільш доцільного виконання певної роботи. В аналізі банківської діяльності методика являє собою сукупність аналітичних способів і правил вивчення діяльності банку, спрямованих ми дослідження різних об'єктів аналізу. Вони допомагають одержані найбільш повну оцінку фінансової стійкості та прибутковості банку, яка враховується його керівництвом у процесі прийняття управлінських рішень щодо вироблення подальшої стратегії розпитку банку.

 Під методом у широкому значенні наука розуміє спосіб дослідження свого предмета. Методом аналізу банківської діяльності комерційного банку є комплексне органічно пов'язане дослідження діяльності комерційного банку з використанням статистичних, економіко-математичних, облікових та інших способів обробки інформації. Особливостями методу аналізу банківської діяльності є: використання системи показників, які характеризують діяльність банку; вивчення факторів та причин їх зміни; виявлення і вимірювання взаємозв'язку між ними. Для проведення комплексного аналізу банківської діяльності використовуються такі методи:

1. Метод порівняння. Передбачає  зіставлення невідомого (досліджуваного) явища, предметів із відомими, вивченими  раніше, з метою визначення їх  спільних рис або відмінностей. За допомогою цього методу  визначаються загальне і специфічне  в економічних явищах, вивчаються  зміни досліджуваних об'єктів, тенденції  і закономірності їх розвитку. В аналізі фінансової стійкості  порівняння (як основний або допоміжний  метод) використовують для вирішення  всіх його завдань. Можна виділити  такі найтиповіші ситуації, коли  використовується порівняння та  його цілі:

1) зіставлення планових і фактичних  показників для оцінки ступеня  виконання плану;

2) зіставлення фактичних показників  із нормативними, що дає змогу  проконтролювати дотримання банком  різних нормативів, установлених  НБУ;

3) порівняння фактичних показників  із показниками минулих років (звітних періодів) для визначення  тенденцій розвитку як банку, так і економічних процесів, що  впливають на його діяльність;

4) зіставлення показників банку, що аналізуються, з показниками  інших банків-конкурентів для  визначення позицій банку на  фінансовому ринку за різними  показниками фінансової діяльності;

5) зіставлення паралельних динамічних  рядів для вивчення взаємозв'язків  досліджуваних показників; наприклад, паралельний аналіз динаміки  доходів і витрат дає можливість  виявити, чи забезпечується перевищення  доходів над витратами, що позитивно  впливає на прибутковість банку;

6) зіставлення різних варіантів  управлінських рішень із метою  вибору оптимального; наприклад, установлюючи  процентну ставку за депозитами  населення, вибирають такий її  рівень, який забезпечив би необхідний  обсяг даного виду банківського  ресурсу з урахуванням наявності  достатніх можливостей для обслуговування  вкладників;

7) зіставлення результатів діяльності  до і після впровадження якогось  нововведення; наприклад, витрати коштів  на придбання (будівництво) офісу  банку в центрі міста можуть  компенсуватися залученням солідних  клієнтів, що забезпечить банку  збільшення залишків на розрахункових  рахунках [16, с. 327].

2. Метод приведення показників  до порівнянного вигляду. Наприклад, щоб згрупувати усі видані  банком кредити, необхідно привести  їх суми до порівнянного вигляду (оскільки банк видає кредити  як у національній, так і в  іноземній валюті); для цього суми  кредитів в іноземній валюті  трансформуються в гривневий  еквівалент множенням на відповідний  валютно-обмінний курс, і тільки  після цього підсумовуються усі  видані банком кредити (гривневі  кредити і гривневі еквіваленти  кредитів в іноземній валюті). Цей метод використовується також  у разі порівняння фактичних  показників із показниками попередніх  періодів. Наприклад, в умовах інфляції  складно проаналізувати динаміку  показників без приведення їх  до порівнянного вигляду. Для  цього необхідно фактичне значення  якогось вартісного показника  розділити на індекс інфляції  за даний період, і лише після  цього отриманий показник можна  порівнювати з показником минулого  періоду.

3. Метод використання абсолютних  і відносних показників. Абсолютні  показники характеризують кількісні  розміри наданих кредитів, залучених  коштів, капіталу банку та ін., а відносні відбивають співвідношення  певних абсолютних показників. Відносні  показники виражаються у формі  коефіцієнтів (за базу взято 1) або  відсотків (за базу взято 100). До  них відносять показники виконання  плану, динаміки, структури (питома  вага), ефективності та ін. Цей  метод є одним із ключових  в аналізі банківської стійкості. З його допомогою (через різні  коефіцієнти) оцінюються показники  ліквідності, платоспроможності, прибутковості  банку.

4. Метод групувань дає змогу  через систематизацію даних балансу  розібратися в сутності аналізованих  явищ і процесів. Під час аналізу  банківської діяльності застосовуються  різні угруповання рахунків балансу, а саме: власних і залучених  коштів, довго- і короткострокових  кредитів, термінів активно-пасивних  операцій (для розрахунку показників  ліквідності), видів доходів, витрат  і прибутків. Статті можуть бути  згруповані також за ступенем  ліквідності, економічної сутності  банківських операцій, рівнем прибутковості (за активом) і вартості (за пасивом).

5. Балансовий метод слугує головним  способом для визначення співвідношень, пропорцій двох груп взаємозалежних  та урівноважених економічних  показників, підсумки яких мають  бути тотожними. Цей метод допомагає  зрозуміти економічний зміст  функціонування банку. Правильно  розуміючи («читаючи») баланс банку, можна охарактеризувати його  поточний фінансовий стан (через  показники платоспроможності і  ліквідності), а також ефективність  активно-пасивних операцій (через  показники прибутковості).

6. Графічний метод. Графіки є  масштабним зображенням показників  за допомогою геометричних знаків (ліній, прямокутників, кіл) або умовних  художніх фігур і мають велике  ілюстративне значення. Завдяки  їм досліджуваний матеріал стає  зрозумілішим.

7. Метод табличного відображення  аналітичних даних. Результати аналізу  звичайно подаються у вигляді  таблиць. Це найбільш раціональна  і зручна для сприйняття форма  уявлення аналітичної інформації  про досліджувані явища за  допомогою цифр, розташованих у  певному порядку. Аналітична таблиця  є системою суджень, виражених  мовою цифр. Вона набагато виразніша  і наочніша, ніж словесний текст. Показники в ній розташовуються  у більш логічній і послідовній  формі порівняно з текстовим  викладом, займають менше місця, і пізнавальний ефект досягається  набагато швидше. Табличний матеріал  дає змогу охопити аналітичні  дані в цілому як єдину систему. За допомогою таблиць легше  простежуються зв'язки між досліджуваними  показниками [16, с. 328-329].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Аналіз фінансової діяльності банків в Україні

 

2.1. Аналіз стану та  динаміки кредитної діяльності  банків України

 

Кредитування виробництва та товарообігу є найбільш важливою і відмінною рисою діяльності банків порівняно з іншими фінансовими та не фінансовими організаціями. Тому перед українськими комерційними банками при збільшенні конкурентної боротьби за потенційних позичальників виникла необхідність планування своєї кредитної діяльності. Банки повинні навчитися управлінню кредитними операціями таким чином, щоб вони приносили максимально можливу прибутковість, але водночас банки повинні прагнути знизити кредитні ризики, які безпосередньо пов’язані з проведенням кредитних операцій.

Незначний вітчизняний досвід у сфері кредитної діяльності банків у період світової фінансово-економічної кризи та посткризовий період пояснює науковий інтерес до розв’язання проблем, що виникають у процесі управління кредитними операціями.

У механізмі функціонування кредитної системи держави велика роль належить комерційним банкам. Вони є багатофункціональними організаціями, що діють в різних секторах ринку позичкового капіталу. Банки акумулюють основну частку кредитних ресурсів і надають своїм клієнтам повний комплекс фінансових послуг, включаючи кредитування, прийом депозитів, розрахункове обслуговування, купівлю-продаж і зберігання цінних паперів, іноземної валюти та ін.

Підвищення економічної ролі комерційних банків нині виявляється і в розширенні сфери їх діяльності й розвитку нових видів фінансових послуг. Сьогодні комерційні банки окремих країн здатні надавати клієнтам до 300 послуг.

Банки всіляко стимулюють кредитом ініціативу підприємств, організацій і кооперативів у підвищенні технічного рівня виробництва, в збільшенні випуску нових високоефективних видів продукції, наданні різноманітних послуг населенню, виробництву товарів для населення і на експорт.

Банківська діяльність піддається численним ризикам і саме тому в більшості країн ця діяльність є найбільш регульованим видом підприємництва.

При цьому регулювання має яскраво виражені національні особливості, що відображають специфіку формування національної банківської системи. Ефективність банківської діяльності істотно впливає на розвиток економіки країни. Кредитна діяльність банку є одним із основоположних критеріїв, який відрізняє його від небанківських установ. У світовій практиці саме з кредитуванням пов’язана значна частина прибутку банку.

Одночасно неповернення кредитів, особливо великих, може привести банк до банкрутства, з огляду на його положення в економіці, до цілої низки банкрутств, пов’язаних з ним підприємств, банків і приватних осіб. Тому управління кредитними операціями є необхідною частиною стратегії і тактики виживання й розвитку будь-якого комерційного банку.

Портфель банківських позик схильний до всіх основних видів ризику, які супроводжують фінансову діяльність: ризику ліквідності, ризику процентних ставок, кредитному ризику.

Управління кредитним ризиком вимагає від банкіра постійного контролю за структурою портфеля позик та його якісним складом. У рамках дилеми «прибутковість-ризик» банк змушений обмежувати норму прибутку, страхуючи себе від зайвого ризику. Він повинен проводити політику диверсифікації ризику і не допускати концентрації кредитів у декількох великих позичальників, що загрожує серйозними наслідками у разі непогашення позики одним з них. Банк не повинен ризикувати коштами вкладників, фінансуючи спекулятивні (хоча і високоприбуткові) проекти.

За цим уважно спостерігають банківські контрольні органи в ході періодичних ревізій.

Якість кредитного портфеля банку і розумність його кредитної політики є тими аспектами діяльності банку, на які особливу увагу звертають контролери при перевірці банку [26].

Кредитні операції комерційних банків вивчають з використанням низки статистичних методів. Серед них велике значення має метод групування: класифікація міжбанківського, банківського кредиту, отримання кредиту у вигляді цінних паперів, групування за термінами надання кредиту. Крім перерахованих групувань використовуються й інші. Серед них групування кредитів виданих за галузями економіки, які використовуються для вивчення структури кредитного портфеля банку в динаміці.

До найбільш важливих показників вітчизняної статистики банківського кредиту належать: загальний розмір кредитування банками не фінансових корпорацій за видами економічної діяльності та домашніх господарств за цільовим спрямуванням, строками погашення та видами валют; частка короткострокових і довгострокових кредитів у загальній сумі наданих кредитів; прострочена заборгованість не фінансових корпорацій за кредитами банків за видами економічної діяльності, строками погашення та видами валют; процентні ставки за кредитами.

Кредити банку групують за категорією позичальників і вивчають за допомогою структурного групування. Одним із принципів кредитування є забезпеченість кредиту. Для його характеристики використовують групування кредитів за формами його забезпечення. Видача кредиту може здійснюватися як в національній, так і в іноземній валюті. Банки, що видають кредити не тільки в гривнях, але й в іноземній валюті визначають структуру кредитного портфеля за видами валют у динаміці. Для характеристики кредитних відносин статистика використовує показники розміру, складу, динаміки кредитних вкладень, вивчає взаємозв’язок кредитних вкладень з показниками обсягу виробництва, капітальних вкладень, розміру товарно-матеріальних цінностей.

Для аналізу інтенсивності динаміки можна використовувати ланцюгові і базисні, середньорічні темпи зростання і приросту, коефіцієнти прискорення (уповільнення), випередження та еластичності (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Динаміка кредитів, наданих банками України на кінець року [24]

Роки

Кредити, млн

грн

Абсолютний приріст, млн

грн

Темп зростання, %

Темп приросту, %

ланцюговий

базисний

ланцюговий

базисний

ланцюговий

базисний

2008

4256867

-

-

-

100

-

-

2009

734022

307155

307155

172,0

172,0

72,0

72,0

2010

723295

-10727

296428

98,5

169,4

-1,5

69,4

2011

732823

9528

305956

101,3

171,7

1,3

71,7

2012

801809

68986

374942

109,4

187,8

9,4

87,8

Информация о работе Сучасна банківська система України та її роль у сучасній економіці країни