Автор работы: Пользователь скрыл имя, 28 Сентября 2015 в 14:37, курсовая работа
Метою курсового дослідження є розкриття сутності та аналіз сучасної банківської системи України та її ролі у сучасній економіці країни.
Відповідно до мети у курсовій роботі поставлені наступні завдання :
1. Розкрити загально –теоретичні основи діяльності банківської системи України.
2. Проаналізувати фінансову діяльність банків в Україні.
3. Розкрити проблеми функціонування банківської системи України та дослідити шляхи їх розв’язання.
Вступ………………………………………………………………………….3
Розділ 1. Загально –теоретичні основи діяльності банківської системи України…………………………………………………………………………….5
1.1 Поняття, функції та структура банківської системи України………...5
1.2. Методи та прийоми аналізу банківської діяльності…………………11
Розділ 2. Аналіз фінансової діяльності банків в Україні………………...15
2.1. Аналіз стану та динаміки кредитної діяльності банків України…...15
2.2 Сучасний стан депозитної діяльності банків України……………….21
Розділ 3. Проблеми функціонування банківської системи України та шляхи їх подолання……………………………………………………………...29
Висновки……………………………………………………………………34
Список використаних джерел……………………………………………..36
Отже, обсяг кредитів, наданих банками України за 2009 рік зріс на 307155 млн грн або на 72% і навпаки знизився за 2010 рік на 10727 млн грн або на 1,5%, спостерігаємо зростання кредитів за 2011 рік на 9528 млн грн або на 1,3% та за 2012 рік – на 68986 млн грн або на 9,4%.
Структуру кредитів вивчають за цільовим призначенням, формами власності, територіями, категоріями позичальників, економічними секторами, строками погашення, видами залишків заборгованості й іншими ознаками.
Особливу увагу в статистиці надають показникам довгострокових кредитів: за залишками заборгованості, сумами виданих позик, їх складом і динамікою. Самостійним об’єктом у статистиці кредиту є вивчення прострочених кредитів за їх обсягом, структурою і динамікою (табл. 2.2).
Обчислені дані показують, що найбільша частка прострочених кредитів, наданих не фінансовим корпораціям у національній валюті становить 53,6%. Частка прострочених короткострокових кредитів в основному в національній валюті – 65,4%. Найбільша питома вага довгострокових кредитів в іноземній валюті – 70,1%.
Відомо, що вагомою причиною, виникнення кризи в Україні, є залучення банками зовнішніх запозичень в іноземній валюті з метою подальшого кредитування в Україні. Це підтверджують статистичні дані. За оцінками агентства Standard&Poor’s, на кінець першого півріччя 2008 року зовнішній борг українських банків сягнув 35,7 млрд дол. або майже 30% їхніх сукупних зобов’язань.
Таблиця 2.2
Структура прострочених кредитів, наданих не фінансовим корпораціям за видами валют і строками погашення на кінець грудня 2012року, млн грн[24]
Кредити |
обсяг |
структура, % |
за строками погашення | |||||
до 1 року |
від 1 року до 5 років |
більше 5 років | ||||||
обсяг |
структура, % |
обсяг |
структура, % |
обсяг |
структура, % | |||
у національній валюті |
29355 |
5306 |
12563 |
65,4 |
15225 |
50,3 |
1567 |
29,9 |
в іноземній валюті |
25394 |
46,4 |
6657 |
34,6 |
15061 |
49,7 |
3676 |
70,1 |
усього |
54749 |
100 |
19220 |
100 |
30286 |
100 |
5243 |
100 |
Постійна недостатність ресурсної бази українських банків спричинила їх фінансову залежність від міжнародних ринків капіталів через накопичення боргів. Кредити в іноземній валюті здебільшого надавалися на тривалий строк – 5-7 років для авто й 20-30 років для нерухомості, причому, закордонні кредити банки залучали на незначний термін – 3-5 років за розрахунком подальшого перекредитування. За оцінками тієї ж рейтингової компанії, станом на кінець червня 2008 року обсяг зовнішніх зобов’язань українських банків, які підлягають погашенню до середини 2009 року, перевищував 15 млрд дол. І як результат – більшість банків мали та мають від’ємні розриви короткострокової ліквідності і суттєву залежність від припливів нових вкладів клієнтів.
На думку Асоціації українських банків, важливим є те, що здійснювалося переважно споживче кредитування населення комерційними банками відповідно до поставленої економічної політики Уряду впродовж останніх років, яка мала за мету покращити добробут населення за рахунок споживання в борг. Саме у січні-вересні 2008 року продовжували нарощуватись диспропорції між кредитуванням населення та реального сектора економіки. Станом на 1.10.08 р. надано кредитів юридичним особам на суму 358,1 млрд грн (63,3%).
Із загального обсягу таких кредитних ресурсів, у розрізі видів економічної діяльності, направлено на торгівлю та операції з нерухомістю майже половина кредитів, а підприємствам промисловості – 28,8%, при цьому на інвестиційну діяльність спрямовано 16,7% залучених кредитних коштів, а решта – на поточну діяльність, тобто не в реальний сектор економіки.
Кредити фізичним особам зростали більшими темпами, ніж юридичним (на 1,8 %) і склали на 01.10.08 207,8 млрд гривень. Питома вага споживчого кредитування в загальному обсязі цих кредитів склала більше 70%, або 147,4 млрд грн і лише 30% (60,4 млрд грн) – іпотечні кредити. З іншого боку, з отриманих фізичними особами у звітному періоді кредитних коштів майже дві третини (130,3 млрд грн) номіновані в іноземній валюті. Частка довгострокових кредитів населення у іноземній валюті сягає 95% – автокредити й іпотека.
Розглянемо структурні зрушення споживчих кредитів за видами валют (табл.2. 3).
Таблиця 2.3
Динаміка споживчих кредитів за видами валют на кінець року, млн грн [24]
Споживчі кредити |
2008 |
2012 |
Структурні зрушення, +, | ||
Обсяг |
Структура, % |
Обсяг |
Структура, % | ||
у доларах США |
113773 |
61,1 |
67033 |
54,5 |
-6,6 |
в євро |
3708 |
2,0 |
1873 |
1,5 |
-0,5 |
у гривнях |
66693 |
35,8 |
52478 |
42,7 |
6,9 |
в інших валютах |
1915 |
1,1 |
1557 |
1,3 |
0,2 |
Разом |
186088 |
100 |
122942 |
100 |
0 |
Отже, в посткризовий період, тобто на кінець 2012 року, частка споживчих кредитів в доларах США зменшилась на 6,6 процентних пунктів порівняно з початковим періодом фінансово- економічної кризи в Україні 2008 року. Основну масу кредитів (53%) було видано банками в доларах США завдяки привабливості відсоткових ставок для населення та стабільності національної валюти. Отже, продуктова кредитна політика комерційних банків була направлена на її «доларизацію».
В умовах глобальної фінансової кризи парламенти та уряди майже всіх країн спрямовують величезні обсяги коштів саме на підтримку банківського сектора як гаранта недопущення фінансового падіння. Подальша підтримка здійснюється шляхом участі урядів у капіталі банків, викупу їх знецінених внаслідок кризи активів, наданні фінансової допомоги певним категоріям позичальників для забезпечення обслуговування ними кредитів.
2.2 Сучасний стан депозитної діяльності банків України
Банк – юридична особа, яка має виняткове право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати в сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб. Станом на 01.01.13 р. в Україні зареєстровано 195 банків, з них 175 мають ліцензію НБУ на здійснення банківських операцій [26].
Розглядаючи депозитні вклади юридичних осіб у банківській системі України, можемо спостерігати суттєві зміни в період 2008–2012 рр. (рис. 2.1).
У 2008 р. вклади юридичних осіб у банках України складали 86 429,4 млн грн. З них строкові депозити перевищували суму коштів «до запитання» на 9 062,0 млн грн. За 2009 р. вклади зросли майже вдвічі і становили 140 726,9 млн грн. За цей період зростання кількості строкових депозитів відбувалося більшими темпами, ніж зростання вкладів «до запитання». Обсяги строкових депозитів перевищують кошти «до запитання» на 16 775,2 млн грн.
2008 2009 2010 2011 2012
Рисунок 2.1 Аналіз депозитних вкладів юридичних осіб за період 2008–2012 рр. [26]
У 2012 р. спостерігаємо поліпшення становища, сума вкладів юридичних осіб у банках склала 196 096,5 млн грн. Але обсяги вкладів у 2012 р. не досягли рівня 2010 р. Так, сума вкладів 2008 р.
За 2010 р. відбулося значне збільшення депозитів юридичних осіб, вони склали 222 848,5 млн грн. Необхідно зазначити, що сума коштів на рахунках «до запитання» зросла незначно, а сума строкових депозитів збільшилася майже вдвічі. За 2011 р. відбулося зменшення депозитних вкладів до 177 731,7 млн грн.
У 2012 р. спостерігаємо поліпшення становища, сума вкладів юридичних осіб у банках склала 196 096,5 млн грн.
Але обсяги вкладів у 2012 р. не досягли рівня 2008 р. Так, сума вкладів 2010 р. була більшою за суму вкладів 2010 р. на 26 752 млн грн. Слід відзначити, що строкові депозити і кошти «до запитання» становлять майже однакову частку.
Розглядаючи вклади фізичних осіб, спостерігаємо подібну тенденцію (рис. 2.2).
2008 2009 2010 2011 2012
Рисунок 2.2 Аналіз депозитних вкладів юридичних осіб за період 2008–2012 рр. [26]
У 2006 р. вклади фізичних осіб склали 91 191,7 млн грн. З них строкові депозити перевищували суму коштів на рахунках «до запитання» втричі. За 2007 р. вклади зросли і становили 151 505,9 млн грн. За цей період значними темпами зросли строкові депозити, які склали 117 398,3 млн грн.
У 2008 р. також відбулося зростання депозитних вкладів, вони становили 202 702,2 млн грн. Сума коштів на рахунках «до запитання» майже не зросла, а сума строкових депозитів збільшилася і перевищила суму коштів на рахунках «до запитання» на 130 523,3 млн грн.
У 2009 р. відбулося зменшення вкладів до 197 910,3 млн грн. При цьому сума коштів на рахунках «до запитання» зросла, а строкові депозити зменшилися.
У 2010 р. вклади фізичних осіб зросли і склали 246 818,8 млн грн, від-булося зростання строкових депозитів.
Таким чином, спостерігається поступове відновлення довіри населення до банківської системи.
У цілому за результатами аналізу вкладів юридичних та фізичних осіб за період 2006–2010 рр. по банківській системі України динаміка змін булла така: з 2006 по 2009 рр. спостерігається зростання вкладних операцій, а з початку 2009 р. спостерігається їх зниження. Так, станом на кінець 2009 р. вкладні операції становили 177 731,7 млн грн, а у 2008 р. – 222 848,5 млн грн, що порівняно з 2009 р. в 1,3 раза менше.
За результатами аналізу можна сказати, що в період спаду в 2009 р. перевагу клієнти надавали депозитам «до запитання». Однією з причин такого явища можна назвати світову фінансово-економічну кризу, яка розпочалася в 2007 р. у США, а відчутною для банківської системи України стала вже у 2008 р. Як показав проведений нами аналіз, погіршення стану депозитних операцій найбільш відчутним було у 2009 р. і, на нашу думку, це було викликано рядом причин, основними з яких є:
– спад вітчизняного виробництва;
– підвищення рівня безробіття, зокрема економічного безробіття;
– недовіра вкладників до стабільності та надійності роботи банків.
Ситуації, в яких працюють сьогодні фінансові установи, в тому числі й банки, досить не прості. Особливо це відчутно в умовах фінансової нестабільності країни. Виникає безліч зовнішніх та внутрішніх ризиків, які в умовах стабільного функціонування фінансових установ більш стримані та менше впливають безпосередньо на результати їхньої діяльності.
Однією з проблем, яку ми визначили за результатами дослідження динаміки вкладних операцій юридичними та фізичними особами, є недовіра клієнтів до стабільності та надійності роботи банків, тобто можна стверджувати, що в цих умовах присутній моральний ризик.
Ситуації, в яких виникає моральний ризик, характеризуються поєднанням певних умов:
– інтереси виконавця і замовника не збігаються, виконавець переслідує свої власні інтереси на шкоду інтересам замовника;
– виконавці застраховані від несприятливих наслідків своїх дій;
– замовник не в змозі здійснювати повний контроль.
Отже, моральний ризик – це дії економічних агентів з максимізації їх власної корисності на шкоду іншим внаслідок нерівності інформації та відмінності інтересів, що проявляються в зміні поведінки однієї зі сторін контракту.
Усі моральні ризики в банківській діяльності можна поділити на дві великі групи:
1) моральні ризики, що виникають усередині банку;
2) моральні ризики, що генеруються зовнішнім середовищем банку.
Кожна з цих груп включає набір конкретних ситуацій, що містять у собі ризикову складову, яка є проявом моральних ризиків.
Розглянемо моральні ризики, що виникають у діяльності банку в результаті його взаємодії із зовнішнім середовищем або генеруються зовнішніми об’єктами.
Прикладом моральних ризиків, пов’язаних із зовнішнім середовищем банків, є наявність фонду гарантування вкладів населення та збільшення мінімальної суми внеску, яка гарантовано відшкодовується.
Депоненти банку можуть сприяти виникненню морального ризику, якщо страхування депозитів означатиме, що вони більше не вважають за свій обов’язок оцінювати кредитний ризик, пов’язаний з депонуванням грошей у конкретний банк. У подібній ситуації депоненти можуть обирати банк без урахування його фінансового становища. Це означає, що вкладники, очевидно, обиратимуть банки, керуючися тільки розміром пропонованих процентних ставок. Відповідно, нормальна дія ринкових сил, що забезпечує розумну економічну поведінку, скорочується, і банки невисокої надійності можуть залучити додаткові депозити.
Як свідчать результати проведенного нами аналізу, за 2010 р. в Україні окреслилася тенденція збільшення середнього розміру внеску по банківській системі. А при визначенні суми гарантування Фонд орієнтується саме на цей показник. Водночас завищена сума компенсацій підвищує моральний ризик. Вкладник стає менш розбірливим при виборі банку. Для нього питання надійності банку вже не є першочерговими, а основним критерієм для відкриття депозиту стає розмір процентних ставок, тоді як у ринковій економіці ризики мають бути поділені між всіма учасниками ринку.
Информация о работе Сучасна банківська система України та її роль у сучасній економіці країни