Суть та структура грошового ринку

Зокрема, протягом 2012 р. спостерігався від’ємний приріст грошових агрегатів М2 – - 5,42 % та М3 – - 5,51 %.

Наочне відображення коливань ланцюгових темпів приросту грошових агрегатів  показано на рис. 2.1.

Як видно з рис. 2.1. відбувається помітне відхилення темпів приросту агрегату М0 від траєкторії агрегату М3 у 2011 р. – майже на 10 %, що свідчить про відчутне зростання грошей, які знаходяться поза банками. Практично синхронна зміна темпів приросту спостерігається у грошових агрегатів М1, М2 та М3. При цьому темпи приросту грошових агрегатів М2 та М3 практично ідентичні.

Загальні зміни грошової маси у середньому складають 38,4 %, а в 2011 р. її приріст становив приблизно 30%.

Однак в 2012 р. відбувається значне падіння темпів приросту усіх грошових агрегатів, тобто грошової маси України взагалі. Проте при цьому можемо спостерігати відхилення траєкторії агрегату М1 в позитивну сторону від траєкторії зміни грошової маси.

 

Рис. 2.1. Динаміка ланцюгових темпів приросту грошових агрегатів протягом 2008 – 2012 рр.

 

Проаналізуємо річні темпи приросту складових грошових агрегатів (табл. 2.3).

Як бачимо, найменші середньорічні  темпи приросту протягом досліджуваного періоду демонструють готівка (31,1 %) та кошти на розрахункових і поточних рахунках у національній валюті (27,1%).

 

 

Таблиця 2.3

Річні темпи приросту складових  грошових агрегатів

(%)

Роки	Гроші поза банками (готівка) (М0)	Кошти на розрахункових  і поточних рахунках у національній валюті (М1 – М0)	Строкові кошти в  національній валюті та валютні кошти (М2 – М1)	Кошти клієнтів у довірчому  управлінні (М3 – М2)
2008	42,24	54,94	61,96	191,7
2009	24,49	25,95	43,95	78,34
2010	48,19	46,08	53,97	195,95
2011	39,27	-0,25	37,11	-34,47
2012	1,4	9,0	-12,7	-21,1
Середнє значення	31,1	27,1	36,8	82,1

 

При цьому, 2011 р. характеризується високими темпами приросту готівки, та від’ємним приростом коштів на розрахункових і поточних рахунках у банках. Тобто відбувся значний відтік коштів із банківського сектору економіки. Однак, вже в 2012 р. можемо спостерігати протилежну тенденцію – темп приросту готівкових грошей знизився в 28 раз, а приріст коштів на розрахункових і поточних рахунках в банках становив більше 9%.

Найбільший же середньорічний темп приросту характерний для коштів клієнтів, які знаходяться у довірчому  управлінні – 82,1 %. Хоча при цьому  амплітуда коливань річних темпів приросту є доволі великою (рис. 2.2).

Упродовж усього досліджуваного періоду  спостерігається широкий розмах варіації ланцюгових показників, що вказує швидше на спонтанні, некеровані, ніж  на цілеспрямовані, усвідомлені зміни  у грошовому вираженні компонента «кошти клієнтів у довірчому управлінні». Характер цих змін може сприйматися як цілком логічний наслідок недосконалості ринку цінних паперів.

Таким чином, незважаючи на те, що характер зміни інтенсивності темпів річного  приросту готівки визначаються Національним банком, закономірних зв’язків між річними змінами компонентів грошових агрегатів не спостерігається.

 

Рис. 2.2. Динаміка зміни сум коштів клієнтів у довірчому управлінні

 

Узагальнення отриманих статистичних показників показує, що динамічні зміни  річних темпів приросту компонентів грошових агрегатів (за винятком цінних паперів) не містять характерних ознак, які б указували на відмінність поведінки Національного банку від поведінки суб’єктів господарювання. Кризові явища в економіці України, що посилилися з вересня 2011 р., дають підстави для висновку про високий ступінь невпевненості щодо впливу монетарної політики на економічний розвиток держави в цілому. Тобто, можемо зробити припущення, що у зрушеннях грошових агрегатів значну роль відіграють такі інституційні впливи, що не мають ознак системності.

Для узагальненого уявлення про  комплексні зміни в монетарній політиці України проведемо аналіз динамічних зрушень у структурі компонентів  грошових агрегатів. Зміни у структурі  грошового агрегату М3 упродовж досліджуваного періоду (табл. 2.4) відбивають сутність відмінностей у річних темпах приросту кожного з його системоутворюючих компонентів.

Таблиця 2.4

Структура грошової маси України протягом 2008 – 2012 рр.

(%)

Роки	М0/М3	(М1-М0)/М3	(М2-М1)/М3	(М3-М2)/М3
2008	31,04	19,76	48,73	0,48
2009	28,72	18,50	52,15	0,63
2010	28,05	17,81	52,91	1,23
2011	30,01	13,64	55,73	0,62
2012	32,22	15,74	51,51	0,52

 

Як видно з даних табл. 2.4, протягом досліджуваного періоду найбільш вагомим  компонентом у структурі грошової маси України є строкові кошти в національній валюті та валютні кошти, що свідчить про наявний потенціал інвестиційної активності.

На другому місці за вагомістю  знаходяться готівкові кошти, тобто  таким чином підтверджуються  зроблені нами висновки про відсутність ефективної монетарної політики Національного банку України.

Що ж до питомої ваги показника  «кошти клієнтів у довірчому управлінні», то вона становить фактично протягом всього періоду менше 1 %. При цьому  фактичне зниження питомої ваги даного показника в структурі грошової маси протягом 2011 – 2012 рр. становить 57,7 %. Даний факт свідчить про дійсні наслідки монетарної політики держави у такому важливому питанні економічного розвитку, як стимулювання залучення коштів до довірчого управління.

Конфігурація монетарних важелів повинна переорієнтовувати грошово-кредитну політику на спрямування заощаджень у реальний сектор економіки та на розвиток ринку цінних паперів. При цьому орієнтирами моніторингу відповідних заходів є відносне вирівнювання пропорцій компонентів грошових агрегатів за рахунок зростання структурних часток коштів на розрахункових і поточних рахунках у національній валюті та коштів клієнтів у довірчому управлінні. Однак реалії економіки України визначаються не використанням цього потужного компоненту, а намаганням отримати зовнішні запозичення.

Усереднені структурні складові грошового  агрегату М3 демонструють різну динаміку змін за періодами (табл. 2.5).

 

Таблиця 2.5

Усереднена структура грошового  агрегату М3 за періодами, (%)

Роки	М0/М3	(М1-М0)/М3	(М2-М1)/М3	(М3-М2)/М3
2007 – 2008 рр.	32,35	19,71	47,58	0,36
2009 – 2010рр.	28,39	18,15	52,53	0,93
2011 – 2012 рр.	31,12	14,69	53,62	0,57

 

Частка коштів на розрахункових  і поточних рахунках знижується, частка готівки залишається майже незмінною, частка строкових коштів у національній валюті та валютних коштів зростає, а частка коштів клієнтів у довірчому управлінні змінюється доволі нерівномірно – протягом 2009 – 2010 рр. вона зросла майже в 2,5 рази, а протягом 2011 – 2012 рр. – знизилася на 38,7 %.

Структурна динаміка демонструє вкрай  нерівномірні та навіть протилежні за знаком (від періоду до періоду) відносні й абсолютні відхилення (табл. 2.6).

 

Таблиця 2.6

Зміна структурних складових М3 за періодами

(%)

Структурна складова Роки		М0	М1 – М0	М2 – М1	М3 – М2
2007 – 2008 рр.	абсолютні	-7,11	-2,29	10,16	-0,76
	відносні	-18,02	-10,39	27,14	-67,54
2009 – 2010 рр.	абсолютні	-3,96	-1,56	4,95	0,57
	відносні	-12,25	-7,92	10,41	156,43
2011 – 2012 рр.	абсолютні	2,73	-3,46	1,09	-0,36
	відносні	9,62	-19,05	2,08	-38,92

Детальний аналіз грошової пропозиції в Україні, дослідження змін її структурних  складових довели, що гроші в 2007 – 2008 рр. принципово відрізняються від грошей у 2009 – 2010 рр. Через різні ролі та призначення агрегати надають різні імпульси та забезпечують різну ефективність грошово-кредитної політики. Емітовані готівкові кошти не перемістилися в реальний сектор економіки, а поступово перетворилися на строкові кошти в національній валюті та валютні кошти. Продемонстроване зменшення частки коштів клієнтів у довірчому управлінні вказує на скорочення економічної активності в реальному секторі економіки. У загальному випадку це виглядає як процес перетікання більшості грошової маси у заощадження, механізми прямування яких у реальний сектор економіки наразі відсутні, зокрема ринок цінних паперів так і не розгорнуто. Таким чином, можна стверджувати, що монетарний важіль управління економікою в Україні не задіяний.

Для розуміння специфіки грошово-кредитного регулювання в Україні проведемо  аналіз платіжного балансу країни за 2011 – 2012 рр. (додаток А).

У 2012 р. зниження зовнішнього попиту та світових цін внаслідок глобальної кризи обумовили суттєве зменшення надходжень від експорту товарів і послуг – на 36,7%. Але відсутність зовнішнього фінансування, скорочення внутрішнього попиту та девальвація обмінного курсу гривні наприкінці 2011 р. визначили ще більше падіння імпорту – на 43,1 %. Як наслідок, в цілому за 2012 р. дефіцит поточного рахунку суттєво скоротився – до 1.9 млрд. дол. США (близько 1.7 % від ВВП) порівняно з 12.8 млрд. дол. США в 2011 р. (7.0 % від ВВП) (рис. 2.3).

У той же час сальдо фінансового  рахунку платіжного балансу сформувалось від’ємним (11.8 млрд. дол. США), що було обумовлено насамперед чистим погашенням накопиченої  у попередні роки зовнішньої заборгованості приватним і державним секторами економіки (9,0 млрд. дол. США).

У грудні ситуація з платіжним балансом стала нагадувати події попередніх років, коли зростаючий дефіцит поточного  рахунку фінансувався приторком  капіталу, насамперед позикового. Так, уперше в 2012 р. фінансовий рахунок було сформовано з профіцитом (363 млн. дол. США) через додатне сальдо за статтею «Кредити та облігації» (676 млн. дол. США).

 

Рис. 2.3. Поточний і фінансовий рахунки  платіжного балансу

 

Певне відновлення внутрішнього попиту та стабілізація на валютному ринку сприяли розширенню від’ємного сальдо поточного рахунку до 585 млн. дол. США. Але зведений платіжний баланс залишився все ще з дефіцитом – 222 млн. дол. США, хоча його значення в грудні було найменшим за рік.

Також уперше в 2012 р. кумулятивний (за останні 12 місяців) дефіцит поточного рахунку продемонстрував розворот висхідного тренду (у грудні підвищився до 1,9 млрд. дол. США порівняно з 1,6 млрд. дол. США в листопаді). Тобто вперше в 2012 р. дефіцит поточного рахунку за місяць виявився вищим, ніж рік тому.

Головний внесок в таке розширення дефіциту поточного рахунку мало формування максимального за рік  від’ємного сальдо торгівлі товарами – 830 млн. дол. США (порівняно з 582 млн. дол. США в листопаді) (рис. 2.4 – 2.5).

 

Рис. 2.4. Динаміка балансу товарів  та рахунку поточних операцій протягом 2012р.

 

Окрім стандартної сезонності основними  чинниками такого розширення дефіциту товарного балансу наприкінці року стало відновлення внутрішнього попиту та стабілізації на валютному ринку. Також суттєвий вплив на розширення дефіциту поточного рахунку мало й традиційне для кінця року скорочення додатного сальдо торгівлі послугами.

 

Рис. 2.5. Рахунок поточних операцій та баланс товарів кумулятивно за 4 квартали 2012 р.

 

Додатне сальдо торгівлі послугами протягом 2011 – 2013 рр. продовжувало скорочуватися і у IV кварталі 2012 р. становило 605 млн. дол. США переважно за рахунок збільшення імпорту послуг на 34,2 %.

Зниження світового попиту, падіння  цін на товарних ринках, загострення конкуренції та підвищення протекціонізму обумовили суттєве зменшення обсягів експорту товарів у 2012 році – на 40,3% порівняно з 2011 роком до 40,4 млрд. дол. США.

Більш значне падіння внутрішнього попиту та відносне подорожчання імпортованих товарів обумовили ще вищі темпи падіння обсягів імпорту в 2012 році – 45,4% до 45,7 млрд. дол. США. Найбільш значних скорочень зазнав імпорт машинобудівної продукції (в 2,9 рази).

Вперше з жовтня 2008 р. в Україні  поновився притік боргового капіталу в значних обсягах – додатне сальдо за статтею «Кредити та облігації» у грудні становило 676 млн. дол. США, тоді як за перші 11 місяців відтік склав 9.4 млрд. дол. США. Такий чистий притік був обумовлений, з одного боку, покращенням ситуації з ліквідністю в світовій фінансовій системі, а з іншого, певним відновленням довіри до вітчизняних позичальників внаслідок стабілізації на українському фінансовому ринку, зокрема на його валютному сегменті, та зростання цін на світових сировинних ринках, що позитивно впливало на висновки іноземних кредиторів щодо перспектив української економіки, а також дуже низькими обсягами погашень зовнішніх зобов’язань.