Сутність, визнання та класифікація витрат на збут

1. Сутність, визнання та класифікація витрат на збут

Підприємство будь-якої форми власності під час своєї діяльності здійснює певні витрати (матеріальних, нематеріальних, грошових і трудових ресурсів), пов’язані з простим і розширеним відтворенням основних та оборотних засобів, виробництвом і реалізацією продукції,  наданням послуг, виконанням робіт, соціальним розвитком колективу тощо.

Витрати вважаються однією із найбільш невизначених категорій в фінансах і бухгалтерському обліку, яка часто вживається в різних смислових значеннях [21].

На даний період розвитку не існує єдиного підходу щодо трактування сутності поняття «витрати», тому доцільно проаналізувати різні підходи та думки.

М. Г. Грещак, О. С. Коцюба визначають «витрати» як обсяг використаних ресурсів у грошовому вимірюванні для досягнення певних цілей [22].

Л. А. Сухарева, С. Н. Петренко [40] вказують на те, що «витрати – це сума видатків, зазнаних підприємством на момент придбання товарів або послуг».

В. Г. Лебедєв, Т. Г. Дроздова, В. П. Кустарев та ін. дають наступне трактування поняття «витрати» – це обсяг ресурсів на визначений період, використаних на виробництво та збут продукції, і трансформуються у собівартість продукції, робіт і послуг [24].

В. П. Савчук вказує, що затрати (видатки, витрати) являють собою зменшення активів або збільшення зобов’язань (пасивів), або поєднання того чи іншого у зв’язку з виробництвом і постачанням товарів у рамках діяльності підприємства [25].

І. А. Бланк визначає витрати як виражені в грошовій формі видатки, які підприємства здійснює в процесі своєї господарської діяльності [26].

В. К. Скляренко, В.М. Прудников зазначають, що витрати підприємства – це  грошова оцінка вартості матеріальних, трудових, фінансових, природних, інформаційних та інших видів ресурсів на виробництво та реалізацію за певний період часу [27].

Є. В. Мних розглядає витрати як зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками)  [28].

Відповідно до НП(С)БУ 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" та П(С)БО 16 "Витрати" «витрати – це зменшення економічних вигід в результаті вибуття активів (грошових коштів, іншого майна) і (або) виникнення зобов’язань, що призводять до зменшення капіталу цієї організації, за винятком зменшення внесків за рішенням учасників (власників майна)» [12,13].

У МСФО «витрати – це зменшення економічних вигід протягом звітного періоду, що відбувається у формі відтоку або виснаження активів, або збільшення суми зобов’язань і резервів, що виражається в зменшенні капіталу, не пов’язаного з його розподілом між власниками» .

Таким чином, справедливо зазначити, що частина економістів стверджує, що головними причинами відсутності єдиного підходу до трактування сутності поняття «витрат» є поява на ринку нових продуктів, які повністю відрізняються від уже існуючих. Це впливає на появу нових витрат та їх постійну зміна під впливом різних груп факторів, як внутрішніх так і зовнішніх . Розглянувши різні підходи, можна констатувати, що відрізняється трактування сутності поняття «витрат» з економічної точки зору та бухгалтерського обліку. Визначення з економічної точки зору повніше розкривають власне економічний зміст категорії, а визначення з бухгалтерської позиції вказує на економічні наслідки здійснення витрат після закінчення виробничого процесу.

Отже, у рамках бухгалтерського підходу до витрат відносять усі реальні, фактичні витрати, що здійснюються в грошовій формі – заробітна плата, плата за оренду будинків та обладнання, оплата транспортних витрат, послуг банків, страхових компаній і т.д. З позицій економічного підходу витрати включають не тільки фактичні витрати, здійснювані в грошовій формі, але і не оплачувані витрати, пов’язані з упущеною можливістю оптимального застосування своїх ресурсів .

Варто зазначити, що і бухгалтери, і економісти включають у свої розрахунки фактичні витрати. Для бухгалтерів вони важливі, оскільки включають прямі виплати підприємства іншим юридичним і фізичним особам, з якими воно має справу. Однак ці витрати повинні враховувати і економісти, оскільки фактичні витрати – це ті кошти, які могли б бути використані на інші потреби з більш високою ефективністю .

Таким чином, проаналізувавши різні підходи до визначення сутності досліджуваного поняття, можна зазначити, що «витрати – це зменшення економічних вигід у вигляді відтоку активів у процесі фінансово-господарської діяльності підприємства».

  Питання класифікації  витрат з метою ефективного  управління витратами розглядається  багатьма авторами. Такими, як Л. Ю. Мельниченко, В. Р. Лещій, О. В. Карпенко, А. В. Шегда, З. Б. Живко.   У працях  цих авторів висвітлюється поділ витрат на певні види за відповідними ознаками класифікації, розглядаються напрями класифікації витрат та наводяться окремі аспекти щодо використання тієї чи іншої класифікації витрат для певних управлінських завдань. Класифікацію витрат доцільно розглядати з позицій системного підходу, оскільки поділ витрат на різні види використовується в управлінні різноманітними сферами 
(ланками) діяльності підприємства. Класифікація витрат є дуже важливою 
для розуміння того, як ними управляти. Класифікація витрат відповідно до П(С)БО 16 "Витрати" подана в додатку А [29].

Надзвичайні витрати - це витрати та втрати, пов’язані з подіями або операціями, які відрізняються від звичайної діяльності підприємства не очікується, що вони повторюватимуться періодично.

Фінансові витрати - витрати на проценти (по кредитах отриманих, облігаціях випущених, фінансовій оренді) тощо.

Втрати від участі в капіталі - збитки, отримані внаслідок інвестицій в асоційовані або спільні підприємства, які обліковуються методом участі в капіталі.

Матеріальні затрати – це сума витрачених на виробництво сировини, матеріалів, напівфабрикатів, палива, енергії.

Відрахування на соціальні заходи - це відрахування на пенсійне та  соціальне забезпечення, страхування на випадок безробіття, відрахування на індивідуальне страхування.

Витрати на оплату праці включається заробітна плата за окладами і тарифами, премії та заохочення, компенсаційні виплати, оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці.

Амортизація - систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Інші операційні витрати включають витрати на відрядження, оплату послуг банків, податки, збори та інші обов’язкові платежі та інші.

Собівартість  реалізованої  продукції   (робіт,   послуг)  складається  з виробничої собівартості продукції (робіт,  послуг), яка була реалізована  протягом  звітного  періоду,  нерозподілених постійних  загальновиробничих  витрат та наднормативних виробничих витрат.

     До виробничої    собівартості   продукції   (робіт,   послуг) включаються:

• прямі матеріальні витрати такі як вартість сировини та основних матеріалів,  що утворюють основу вироблюваної продукції,  купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших  матеріалів,  які  можуть  бути  безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.
• прямі витрати на оплату праці до яких включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції,  виконанні робіт або наданні послуг,  які  можуть  бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;
• інші прямі витрати до них належать всі  інші виробничі  витрати,  які  можуть  бути  безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта  витрат;
• змінні     загальновиробничі    та    постійні    розподілені  
  загальновиробничі  витрати [13]

Адміністративні витрати - загальні та корпоративні витрати, витрати на утримання адміністративно-управлінського персоналу тощо.

Інші операційні витрати - витрати на дослідження та розробки, собівартість реалізованої валюти, визнані штрафи та пені, безнадійні борги.  Витрати на збут - витрати на пакувальні матеріали та ремонт тари, оплата праці та комісійні продавцям, витрати на маркетинг тощо.

Класифікують витрати за місцем виникнення на виробництво продукції групуються за цехами, дільницями, службами й іншими адміністративно відокремленими структурами підрозділами виробництва.

Особливістю Національного Положення (стандарту) бухгалтерського обліку є те, що всі витрати, пов’язані зі звітним періодом, відносяться на витрати такого періоду. Навіть такі витрати, як крадіжка, сплачені штрафи відносяться на рахунок обліку витрат, оскільки ці та подібні витрати пов’язані зі зменшенням або збільшенням зобов’язань - зменшення прибутку (не оподаткований), а відповідно зменшують і власний капітал.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені. Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені. Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами. Не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати:

• Платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо;
• Попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг;
• Погашення одержаних позик;
• Інші зменшення активів або збільшення зобов'язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 Положення (стандарту) про бухгалтерський облік;
• Витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку;
• Балансова вартість валюти [13].

Витрати на збут - витрати, пов’язані зі збутом (реалізацією, продажем) продукції (товарів, робіт, послуг).

Витрати на збут включають такі витрати, що пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг):

1. витрати матеріалів для пакування готової продукції на складах готової продукції;
2. витрати на ремонт тари; 
3. оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; 
4. витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг) стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються підприємством:
• на розробку і видання рекламних виробів (ілюстрованих прейскурантів, каталогів, брошур, альбомів, проспектів, плакатів, афіш, рекламних листів, листівок тощо);
• на розробку і виготовлення ескізів етикеток, зразків фірмових пакетів і упаковки;
• на рекламу в засобах масової інформації (оголошення в пресі, передачі по радіо і телебаченню), витрати на світову, комп'ютерну та іншу зовнішню рекламу;
• на придбання, виготовлення, копіювання, дублювання і демонстрацію рекламних кіно-, відео- і діафільмів;
• на виготовлення стендів, муляжів, рекламних щитів, покажчиків тощо (в сумі амортизації, зносу щодо зазначеного інвентарю); 
  на зберігання та експедирування рекламних матеріалів; 
  на оформлення вітрин, кімнат-зразків, виставок-продажу, включаючи відрядження працівників підприємства на виставку продукції підприємства;
• на уцінку продукції, що повністю або частково втратила первинну якість за час експонування у вітринах; 
  на проведення інших рекламних заходів, пов'язаних з діяльністю підприємства;
• на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями;
• на придбання літератури інформаційного характеру для дослідження ринку.
5. витрати на передпродажну підготовку товарів; 
6. витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом
7. витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов'язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);
8. витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; 
9. витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;  
10. інші витрати, пов'язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг [13].