Управління формуванням доходів і витрат підприємства

2. Аналіз обсягу та джерел  формування валового доходу (від  реалізації товарів) торгового  підприємства. Цей етап аналітичної  роботи передбачає вивчення основних  джерел формування валового доходу (реалізація товарів, дрібний  опт, операції з тарою, операції  з перемірюванням тканин, платні  послуги тощо), обсяг формування  доходів від кожного джерела,  питому вагу в загальному обсязі  доходів.

3. Аналіз зміни рівня валового  доходу. На цьому етапі визначається  рівень валового доходу та  розраховується його зміна порівняно  з попереднім періодом. Об'єктом  аналізу може бути також рівень  торговельної надбавки у відсотках  до ціни закупівлі товарів;

4. Оцінка рівня доходності інших  видів діяльності підприємства. На цьому етапі аналітичної  роботи розраховуються та аналізуються  в динаміці відносні показники  отримання доходів від інших  видів діяльності підприємства: інвестиційної, посередницької, кредитної,  орендної тощо. Рівень доходності  інших видів діяльності порівнюється  з рівнем валового доходу для  визначення пріоритетних напрямів  розвитку підприємства, його диверсифікації. Порівняння та оцінка здійснюються  за допомогою розрахунків доходності  витрат (співвідношення між сумами  доходів та витрат) та доходності  активів (обсяг формування доходів  на одиницю активів, що використовуються) різних видів діяльності підприємства.

5. Кількісна оцінка факторів, що  обумовлюють зміну обсягу формування  валового доходу. Цей етап дослідження  передбачає:

—вивчення впливу на величину доходу таких факторів, як обсяг товарообороту (у фактичних та зіставних цінах) та середній рівень доходу шляхом застосування методу ланцюгових підстановок або  індексного методу;

—кількісну оцінку впливу на середній рівень валового доходу структурних  зрушень, а саме: асортиментної структури  товарообороту, складу товарообороту  за формою продажу, складу постачальників (каналів отримання товарів) шляхом застосування методу відсоткових чисел.

Залежність між обсягом та рівнем доходів торгового підприємства та фактори, що їх обумовлюють, можуть бути встановлені також на базі проведення кореляційно-регресивного аналізу. На завершення факторного аналізу результати окремих розрахунків узагальнюють.

6. Оцінка невикористаних можливостей  з отримання доходів. Для виконання  цього етапу аналітичної роботи  потрібна інформація про ціни  продажу окремих видів та різновидів  товарів на підприємствах-аналогах  та конкурентних або інформація  про ціни придбання за альтернативними  каналами товаропостачання. При  наявності такої інформації розраховуються  невикористані можливості зростання  доходів підприємства за рахунок  удосконалення політики товаропостачання (зменшення ціни закупівлі) або  цінової політики використання  можливостей збільшення цін реалізації. Оцінка невикористаних можливостей  з отримання доходів проводиться  вибірково, за товарними групами,  що мають для підприємства  найбільш вагоме значення.

7. Аналіз достатності формування  доходів. Достатність формування  доходів оцінюється в цілому  за підприємством на основі  аналізу напрямів використання  отриманих доходів (на оплату  податків, покриття постійних та  змінних витрат, формування чистого  прибутку). Для цього визначаються  обсяги, динаміка та питома вага  кожного напряму використання  доходів у загальному обсязі  їх формування, аналізуються показники  доходності витрат та прибутковості  доходів. Оцінка достатності формування  доходів дозволяє зробити висновок  щодо виконання вимог самоокупності  та самофінансування розвитку  торгового підприємства [12].

На практиці здійснюють зовнішній  і внутрішній аналіз доходів. Зовнішній  аналіз базується на звітних даних  і тому містить обмежену частину  інформації про діяльність підприємства. Метою такого аналізу є оцінка рентабельності роботи підприємства, ефективності використання фондів (капіталу), фінансового положення підприємства загалом. Підсумки такої оцінки враховуються у взаємовідносинах підприємства з  акціонерами, кредиторами, податковими  органами і служать основою визначення положення цього підприємства на ринку, в галузі. Зрозуміло, що опублікована звітність не стосується всіх сфер діяльності підприємств, містить узагальнені  дані, в основному про їх фінансову  діяльність, і з тієї причини значною  мірою знижує і вуалює негативні  явища, що мають місце в діяльності підприємства. А тому потрібні ще додаткові  відомості про діяльність підприємства [12].

 

Остаточне оцінювання доходу від надання  послуг вимагає зіставлення його  з витратами, які здійснюються для  отримання доходу, і визначення результату даної операції: прибутку або збитку.

Витрати є другим важливим чинником утворення прибутку підприємства.

Проводячи аналіз структури витрат підприємства особливу увагу звертають  на ті витрати, які складають найбільшу  питому вагу в їх загальній вартості, а також ті, за якими відбулись  суттєві зміни.

Крім того, необхідно порівняти  загальну величину отриманих доходів  із загальною величиною отриманих  витрат та запропонувати заходи щодо покращення фінансових результатів  діяльності підприємства [13].

Ефективність  фінансово-господарської діяльності значною мірою залежить від здатності  фінансового аналізу досліджувати та передбачати фінансові результати як наслідок руху різноспрямованих грошових потоків, розподілених у часі. Отже, забезпечення ефективного управління діяльністю підприємства вимагає визначення місця і ролі етапів аналітичного процесу не тільки відповідно до етапів облікового процесу за рівнями електронної  системи обробки інформації, але  і виходячи з причинно-обумовлених  зв’язків між здійсненням конкретних операцій і отриманням відповідних  прибутків або збитків.

Розрізняють численні показники, які  характеризують ефективність фінансово-господарської  діяльності підприємства, а використання кожного з них залежить від характеру оцінки та інтересів користувачів цієї інформації. Від цього, в першу чергу, залежить вибір оцінюваного показника (прибутку), використаного в розрахунку; найбільш поширені є такі показники: валовий прибуток, операційний прибуток, прибуток до оподаткування, чистий прибуток [7].

 

 

3. Особливості управління формуванням доходів і витрат підприємства в сучасних умовах

 

В період становлення ринкових відносин суттєво підвищується роль менеджменту, одним із значущих показників якого є система управління доходами, застосування якої дозволяє приймати обґрунтовані ефективні рішення щодо покращення результатів діяльності, фінансового стану та забезпечення конкурентоспроможності [15].

Справжнім доходом є чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), який розраховується шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), податку на додану вартість, акцизного збору, інших зборів або податків з обороту та інших вирахувань з доходу.

Якщо доход від операції неможливо  достовірно оцінити і немає впевненості  у відшкодуванні понесених витрат, доход не визнається, а витрати  визнаються як витрати звітного періоду [16].

Важливим  завданням фінансового менеджменту  на підприємстві є забезпечення стабільності формування його доходів у розмірі, не меншому за розмір його витрат, що дає змогу забезпечити беззбитковість діяльності підприємства.   Ефективність  та  результативність   формування   доходів суб'єкта господарювання

як складової моделі управління його прибутком безпосередньо залежить від адекватності фінансового забезпечення цінової політики  суб'єкта  господарювання  реаліям  ринку,  на  якому  працює підприємство.

Цал-Цалко  Ю.С. проаналізував та показав схеми  формування доходу підприємства (рис.1.1) [17].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 1.1 – Формування доходу підприємства

 

Формування доходу (виручки) підприємства від реалізації за об’єктами господарської  діяльності складається з:

• дохід (виручка) від реалізації продукції;
• дохід (виручка) від реалізації товарів;
• дохід (виручка) від виконаних робіт;
• дохід (виручка) від наданих послуг.

Формування чистого доходу (виручки) підприємства  можна показати за формулою:

                                             (1.1)

 

де  ЧД – чистий дохід;

      Д – дохід;

      АЗ – акцизний  збір;

      ІВ – інші вирахування  з доходу.

 

Кілька складових включають  до формування чистого доходу (виручки) підприємства, а саме:

• чистий дохід (виручка) від реалізації продукції;
• чистий дохід (виручка) від реалізації товарів;
• чистий дохід (виручка) від виконаних робіт;
• чистий дохід (виручка) від наданих послуг.

Дохід підприємства від операційної  діяльності визначається за формулою:

                                             (1.2)

 

де Дод – дохід від операційної  діяльності;

     ЧД – чистий дохід  від реалізації продукції (товарів,  робіт, послуг);

      ІД – інші операційні  доходи.

Операційні витрати, що не відображаються на інших рахунках класу 8, обліковуються  на рахунку № 84 "Інші операційні витрати". Ці витрати є витратами  звітного періоду, якщо не входять до складу виробничої собівартості продукції, робіт, послуг.

Формування інших операційних  доходів підприємства включає:

• дохід від реалізації іноземної валюти;
• дохід від реалізації інших оборотних активів;
• дохід від операційної курсивної різниці;
• дохід від списання кредиторської заборгованості;
• дохід від операційної оренди активів;
• відшкодування раніше списаних активів;
• одержані штрафи, пені, неустойки;
• одержані гранти та субсидії;
• інші доходи від операційної діяльності.

Розрахунок доходу підприємства від  звичайної діяльності має такі складові:

• дохід від операційної діяльності;
• дохід від участі в капіталі;
• інші фінансові доходи;
• інші доходи.

Рахунок № 72 "Дохід від участі в капіталі" призначено для узагальнення інформації про доходи від інвестицій, які здійснені в асоційовані, дочірні або спільні підприємства та облік яких ведеться за методом  участі в капіталі, він має такі складові:

• дохід від інвестицій в асоційовані підприємства;
• дохід від спільної діяльності;
• дохід від інвестицій в дочірні підприємства.

Для обліку доходів, які виникають  у ході фінансової діяльності підприємства, зокрема дивідендів, відсотків та інших доходів від фінансової діяльності, які не обліковуються  на рахунку 72 "Дохід від участі в капіталі" призначено рахунок 73 "Інші фінансові доходи".

Інші фінансові доходи складаються  з:

• дивіденди одержані;

 

• відсотки одержані;
• інші доходи від фінансових операцій.

Для обліку доходів, які виникають  в процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною  та фінансовою діяльністю підприємства, призначено рахунок 74 "Інші доходи".

Формування інших доходів підприємства має такі складові:

• дохід від реалізації фінансових інвестицій;
• дохід від реалізації необоротних активів;
• дохід від реалізації майнових комплексів;
• дохід від не операційної курсової різниці;
• дохід від безоплатно одержаних активів;
• інші доходи від звичайної діяльності.

Для відображення доходів, які виникли  внаслідок надзвичайних подій застосовується рахунок 75 "Надзвичайні доходи".

Формування надзвичайних доходів  підприємства включає такі складові:

• відшкодування збитків від надзвичайних подій;
• інші надзвичайні доходи.

Формування доходу від господарської  діяльності:

• дохід від звичайної діяльності;
• дохід від надзвичайної діяльності [17].

З переходом до ринкових умов в економіці України набирає  силу конкуренція, як основний механізм регулювання господарських процесів. В сучасних економічних умовах діяльність кожного підприємства є предметом  уваги широкого кола учасників ринкових відносин, зацікавлених в результатах  його функціонування. Всіх учасників  ринкових відносин характеризує прагматизм: кожний із ділових партнерів переслідує близькі йому інтереси, а тому кожний з них розглядає цінності, які  відносяться до цієї сфери з точки  зору їх корисності для досягнення своїх інтересів. У ділових колах  розглядається перш за все можливість одержання економічних вигод  з найменшими втратами. Цього підприємство може досягти вміло упроваджуючи системи управління витратами.

В умовах конкурентного середовища основним фактором підвищення прибутковості  виробничо-господарської діяльності вітчизняних підприємств, забезпечення їхньої стабільності у ринковому  середовищі є створення ділової  системи управління витратами.