Видатки місцевих бюджетів та напрями їх реструктуризаці

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені  Вадима Гетьмана»

 

КАФЕДРА ФІНАНСІВ

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «ФІНАНСИ»

 

ТЕМА: «Видатки місцевих бюджетів та напрями їх реструктуризації»

 

 

 

ВИКОНАЛА: Студентка Приходько Анастасія Володимирівна (прізвище, ім’я, по батькові) Курс 3, спеціальність 6508 Група 20 форма навчання денна   НАУКОВИЙ КЕРІВНИК:  Кондратенко Мирослава Борисівна

 

 

 

 

Київ – КНЕУ – 2012

Зміст

Вступ……………………………………………………………………3

Розділ 1: Теоретичні підходи до розкриття сутності та призначення видатків місцевих бюджетів……………………………………………………..5

Розділ 2: Аналіз ефективності планування і здійснення видатків місцевих бюджетів в Україні…………………………………………………….11

Розділ 3: Напрями оптимізації видаткової частини місцевих бюджетів в Україні………………………………………………………………….18

Висновки……………………………………………………………….23

Список використаної літератури……………………………………..25

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Для  економічного розвитку регіонів перспективним є  використання такого важеля, як видатки місцевих бюджетів. Але на сьогодні існує ряд проблем з їх ефективного використанням. Аналіз даної теми є дуже актуальним в наш час, тому що потрібно відповідально поставитись до проблем і розробки основних направлень реформування місцевих видатків України.

Метою курсової роботи є визначення економічного змісту видатків місцевих бюджетів, їх склад  та структуру та роль в соціально-економічному розвитку регіонів, їх класифікацію, розкрити можливі напрями оптимізації задля вдосконалення фінансування видатків місцевих бюджетів в Україні.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

• Визначити сутність та призначення видатків місцевих бюджетів;
• Розглянути їх класифікацію;
• Проаналізувати склад та структуру видатків місцевих бюджетів;
• Визначити нові підходи до планування видатків місцевих бюджетів згідно Бюджетного кодексу України;
• Оцінити ефективність планування і здійснення видатків місцевих бюджетів України;
• Розкрити можливі напрями оптимізації видатків місцевих бюджетів в Україні.

Предметом дослідження курсової роботи є сукупність економічних відносин щодо планування та фінансування видатків місцевих бюджетів.

Об’єктом дослідження  є видатки місцевих бюджетів.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти з питань реалізації фінансово-бюджетної політики в Україні, матеріали Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, органів державної влади та місцевого самоврядування, Інституту бюджету та соціально - економічних досліджень, вітчизняна та зарубіжна література.

Анотація даної  роботи включає в себе три розділи, вступ та висновки.

У першому розділі  розкриті сутність видатків місцевих бюджетів та їх роль в соціально-економічному розвитку територій, дана їх характеристика. Узагальнено зарубіжний досвід фінансування видатків місцевих бюджетів.

У другому розділі  проведено аналіз складу та структури  видатків місцевих бюджетів, розкриті особливості їх фінансування та виконання, освітлена їх класифікація. У третьому розділі розглянуті нові підходи до планування видатків місцевих бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу та перспективи розвитку їх фінансування в Україні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1:Теоретичні підходи до розкриття сутності та призначення видатків місцевих бюджетів

Видатки місцевих бюджетів мають певний економічний  зміст, зумовлений суспільним способом виробництва, природою та функціями  держави. Вони відіграють вирішальну роль у задоволенні потреб соціально-економічного розвитку країни.

Видатки бюджету - кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум. Спрямування видатків здійснюється відповідно до завдань, що стоять перед державою та органами місцевого самоврядування у конкретний період. Розмір видатків бюджетної системи перебуває у тісному взаємозв'язку з її доходами, оскільки влада не може дозволити витратити більше, ніж планує отримати. Оскільки доходи бюджету завжди обмежені, держава фінансує пріоритетні видатки і лише за наявності залишків коштів може фінансувати інші потреби. Відповідно, у процесі виконання бюджетів відбувається коректування показників доходної та видаткової частин[12 ].

Як зазначають науковці, поняття видатків місцевого бюджету значно ширше, ніж процес включення до відповідних бюджетів видатків на утримання конкретних галузей та установ і відпуску їм коштів - бюджетного фінансування. До інституту видатків місцевого бюджету слід віднести цільове, доцільне та ефективне використання (касові та фактичні видатки) коштів розпорядниками бюджетних кредитів.

Законодавчі акти передбачають, що доходи, додатково одержані при виконанні місцевих бюджетів, а також суми перевищення доходів над видатками, що утворилися внаслідок перевиконання доходів або економії у видатках, залишалися в розпорядженні відповідних місцевих рад, вилученню не підлягали і використовувалися на їхній розсуд.

Більш деталізоване правове регулювання видатків місцевих бюджетів було запроваджено лише в 1995 р. з прийняттям Закону України “ Про бюджетну систему України ”[3]. Згідно із ст.18 цього Закону кошти республіканського бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів могли витрачатися лише з тією метою і в тих межах, які затверджені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та місцевими радами. Уперше видатки всіх бюджетів було поділено на поточні та на видатки розвитку.

 

 

 

 

  Рис. 1.1 «Територіальний  розподіл видатків місцевих бюджетів»

*Прим. «Побудовано  автором на основі[12] »

  Всього 12 111 місцевих бюджетів

Згідно із Законом, поточні видатки - це видатки з  бюджетів на фінансування мережі підприємств, установ, організацій та органів, яка  діє на початок бюджетного року, а також на фінансування заходів із соціального захисту населення, тощо. Встановлено також, що у складі поточних видатків окремо виділяються видатки бюджету, зумовлені зростанням мережі перелічених щойно об’єктів.

Видатки розвитку - це видатки бюджетів на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності. Це також фінансування капітальних вкладень виробничого й невиробничого призначення, структурної перебудови народного господарства субвенції та інші видатки, пов’язані з розширеним відтворенням[5].

Отже, тільки після прийняття Бюджетного кодексу було законодавчо закріплений склад видатків місцевих бюджетів. Згідно із ст. 70 Бюджетного кодексу видатки місцевих бюджетів включають встановлені рішенням про місцевий бюджет бюджетні призначення на конкретні цілі, пов'язані з реалізацією відповідних програм[8].

Видатки бюджету  класифікуються за:

1. Функціями, з якими пов'язані видатки (функціональна класифікація видатків).

Функціональна класифікація видатків визначає видатки  бюджетних коштів на здійснення функцій  держави чи місцевого самоврядування (освіта, охорона здоров'я, культура тощо). Функціональна класифікація дає змогу відстежувати й аналізувати динаміку зміни видатків різного функціонального призначення та прогнозувати видатки на наступні періоди. Функціональна класифікація видатків має два рівні деталізації: перший - розділи, другий - підрозділи га групи. У розділах визначаються видатки бюджетів на здійснення загальних функцій (наприклад, освіта), в підрозділах та групах конкретизується спрямування бюджетних коштів (наприклад, підрозділом є вища освіта, а групою - вищі навчальні заклади різних рівнів акредитації).

2. Економічною характеристикою операцій, які потребують здійснення певних видів видатків (економічна класифікація видатків).

Економічна  класифікація видатків деталізує використання коштів за їх предметними ознаками (заробітна плата, нарахування, виплати населенню тощо). За економічною класифікацією видатки бюджету поділяються на поточні видатки, капітальні видатки та кредитування. Поточні видатки забезпечують фінансування поточної діяльності підприємства, установи та організації (оплата праці працівників бюджетних установ, нарахування на заробітну плату, оплата послуг, видатки на відрядження, представницькі видатки, оплата комунальних послуг тощо). Капітальні видатки - це платежі з метою придбання активів тривалого використання.

3. Ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків).

Відомча класифікація видатків бюджету визначає перелік  головних розпорядників бюджетних  коштів, вона ж є основою реєстру всіх розпорядників бюджетних коштів у Державному казначействі.

Завданням відомчої класифікації є оптимізація кількості  головних розпорядників бюджетних  коштів, поліпшення бюджетного планування.

4. За бюджетними  програмами (програмна класифікація видатків).[16]

Програмна класифікація видатків бюджету застосовується при  формуванні бюджету програмно-цільовим методом.

Для реального  забезпечення принципів самостійності  щодо складання і використання бюджетів усіх рівнів управління необхідно, щоб кожна ланка бюджетної системи мала чітку, визначену законом доходну базу, а взаємовідносини між державним і регіональним бюджетом будувались з урахуванням специфіки і перспектив соціально-економічного розвитку регіонів.

Видатки місцевих бюджетів включають бюджетні призначення, встановлені рішенням про місцевий бюджет, на конкретні цілі, пов´язані з реалізацією програм за переліком, визначеним Бюджетним кодексом.

Бюджетним кодексом України  передбачено критерії розмежування видів видатків між місцевими бюджетами, що здійснюється на основі принципу субсидіарності з урахуванням критеріїв повноти надання послуги та наближення її до безпосереднього споживача.[8] Відповідно до цих критеріїв усі видатки поділяються на такі групи:

1. Видатки на фінансування бюджетних установ і заходів, які забезпечують необхідне першочергове надання соціальних послуг, гарантованих державою, і які розташовані найбільш наближено до споживачів. Ці видатки здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст та їх об´єднань.

2. Видатки на фінансування бюджетних установ і заходів, які забезпечують надання основних соціальних послуг, гарантованих державою для громадян України. Вони здійснюються з бюджетів міст республіканського значення Автономної Республіки Крим і міст обласного значення, а також районних бюджетів.

3. Видатки на фінансування бюджетних установ і заходів, які забезпечують гарантовані державою соціальні послуги для окремих категорій громадян, або фінансування програм, потреба в яких існує в усіх регіонах України. Ці видатки здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів.

Видатки всіх трьох груп здійснюються із бюджетів міст Києва  та Севастополя.

Новий підхід запроваджено щодо класифікації видатків, який дозволяє визначити не лише сам факт використання міністерствами та відомствами бюджетних коштів, а й пов'язати ці видатки з виконанням програмних завдань держави та мірою відповідальності у цьому кожного відомства. 
Запровадження нової функціональної класифікації видатків бюджету викликане необхідністю приведення її у відповідність до міжнародних стандартів статистики державних фінансів з метою забезпечення міжнародної порівнянності показників бюджету. 
Нова класифікація видатків бюджету розроблена на основі класифікації функцій управління (КФУ), опублікованої статистичним відділом Організації об'єднаних націй. Класифікація має три рівні категорії (від 1 до 10), групи та класи. Категорії - це загальні цілі державного управління, а групи і класи описують засоби досягнення цих загальних цілей. 
Державний бюджет на 2002 рік сформовано із застосуванням програмної класифікації видатків державного бюджету, кожен код якої відповідає коду нової функціональної класифікації видатків.

Отже ми бачимо, що розмір видатків бюджетної системи перебуває у тісному взаємозв'язку з її доходами, оскільки влада не може дозволити витратити більше, ніж планує отримати. Розмір видатків чітко планується по усім показникам на кожний рік. Видатки місцевих бюджетів мають досить широку класифікацію і кожна з них є невідємною ланкою цілісної системи.

Видатки місцевих бюджетів мають конкретне призначення  і конкретні цілі визначені Бюджетним  кодексом. Одним із головних завдань по вдосконаленню фінансування видатків місцевих бюджетів в Україні є перерозподіл функцій між місцевими і державним бюджетом, поступовий перехід до децентралізації державних фінансів, повинні фінансуватись лише ті видатки, які пов'язані із виконанням загальнодержавних потреб.

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2: Аналіз ефективності планування і здійснення видатків місцевих бюджетів в Україні

Визначивши  сутність та призначення видатків місцевих бюджетів, та розглянувши їх класифікацію ми можемо провести аналіз показників складу та структури видатків місцевих бюджетів.

На основі Рис. 2.1 проаналізуємо динаміку місцевих видатків бюджетів з 2007 по 2011 рік.

 

Рис. 2.1 «Динаміка видатків місцевих бюджетів»