Державний бюджет як головний фінансовий план країни

 

План

Вступ

 

Розділ 1. Державний бюджет як головний фінансовий план країни.               5

1. Особливості фінансових систем країн світу                                        5
2. Державний бюджет та його роль в сучасній                                   економічній системі                                                                                12

Висновки до першого розділу                                                                                15

 

Розділ 2. Державний бюджет України: стан, проблеми

наповнення і можливості вдосконалення.                                                            17                                                                                                 

          2.1 Принципи формування державного  бюджету України                       17 

          2.2 Державний борг України і  можливості його 

усунення в сучасних умовах                                                                                   21                                                                                                               

          2.3 Аналіз видатків та доходів  державного 

бюджету України за 2011-2012 роки                                                                      26                                                                                                                 

Висновки до другого розділу                                                                                  35

 

Висновки                                                                                                                  37

Список використаних джерел                                                                                  39

              

Вступ

 

Одним з основних інструментів державного регулювання економіки є бюджетна система, яка суттєво впливає на соціально-економічний розвиток адміністративно-територіальних одиниць та держави в цілому. Від якості та своєчасності прийняття рішень з питань формування дохідної частини бюджету, проведення податкової політики, державних видатків та міжбюджетних відносин залежить збалансованість державних фінансів, рівень ефективності державного регулювання економічних процесів.

Державний бюджет – це головний фінансовий план країни, який віддзеркалює суспільно-економічний стан  у  державі. За його допомогою уряд концентрує у своїх руках значну частину національного доходу, що перерозподіляється фінансовими методами. Саме в цій ланці фінансової системи зосереджуються найбільші доходи та найважливіші у політичному та економічному відношенні загальнодержавні видатки. Бюджетна система та реалізація ефективної політики у сфері державних фінансів займають достатньо важливе місце у процесі регулювання економічного розвитку держави.

Бюджет тісно пов’язаний з іншими ланками фінансової системи, виступає координуючим центром і  надає їм необхідну допомогу у формі бюджетних дотацій, субсидій, гарантій, забезпечуючи більш-менш нормальне функціонування інших ланок фінансової системи. Економічний зміст бюджету та його складових розкривається в процесах формування та розподілу грошових ресурсів, які за своєю сутністю дуже різноманітні й охоплюють усі рівні державного управління. Рух валового внутрішнього продукту на всіх стадіях - від створення до споживання здійснюється за допомогою грошових фондів. Тому залежно від того, як відбувається процес мобілізації та використання бюджетних коштів, як це впливає на формування в кінцевому підсумку фондів споживання та нагромадження, визначається роль бюджету в управлінні економікою.

Актуальність даної теми обумовлюється необхідністю всебічного наукового дослідження бюджетного процесу в цілому та фінансових основ зокрема, адже саме за допомогою бюджету держава надає суспільству унікальні блага й послуги, які істотно впливають на рівень добробуту та якість життя: оборона країни, національна безпека й правопорядок, благоустрій, захист довкілля, освіта, охорона здоров'я, наука, культура тощо.

Саме тому ця робота є  актуальною. Мета роботи полягає в  системному дослідженні діяльності бюджетної системи країни.

У відповідності з поставленою  метою визначені такі задачі дослідження:

• дослідити суть, функції та структуру державного бюджету;
• визначити основні поняття фінансової системи;
• визначити роль бюджетної системи в економіці;
• дослідити проблеми та перспективи розвитку державного бюджету України;
• аналізувати видатки та доходи державного бюджету за 2011-2012 роки.

Об’єктом дослідження  є процес формування та функціонування сучасної бюджетної системи.

Предметом  дослідження виступає механізм функціонування бюджетної системи України.

Курсова робота складається  із вступу, основної частини та висновків. У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначаються задачі, предмет, об’єкт і методи дослідження. Основна частина  присвячена вивченню поставленої проблеми. У висновках сформульовано основні  результати дослідження. При написанні роботи використовувалась наукові роботи українських економістів, підручники, та електронні ресурси.

 

Розділ 1. Державний бюджет як головний фінансовий план країни

 

1. Особливості фінансових систем країн світу

 

Фінансова система — це сукупність урегульованих фінансово-правовими нормами окремих ланок фінансових відносин і установ, за допомогою яких  держава формує, розподіляє і використовує централізовані і децентралізовані грошові фонди. Фінансова система виникла разом з появою держави і нерозривно зв'язана з її функціонуванням. За допомогою даної системи держава нагромаджує та використовує кошти для утримання свого апарату, а також спрямовує їх на виконання своїх функцій. Фінансова система охоплює грошові відносини між державою і підприємствами та організаціями, державою і населенням, між підприємствами і всередині них.

Основними елементами фінансової системи  є:

• загальнодержавні фінанси;
• місцеві;
• фінанси суб'єктів господарювання усіх форм власності;
• невиробничої сфери діяльності;
• фінанси населення; 
• фінансовий ринок;
• фінансова інфраструктура.

Державні фінанси — сфера грошових відносин, що виникла у зв'язку з розподілом і перерозподілом вартості валового внутрішнього продукту і частини національного багатства, пов'язана з формуванням фінансових ресурсів і підпорядкування держави й підприємств і використанням державних коштів на витрати з розширення виробництва, задоволення соціально-культурних потреб населення, оборони країни й державного управління. Державні фінанси функціонують на загальнодержавному, регіональному й місцевому рівнях і включають бюджет, позабюджетні фонди, державний кредит, фінанси державних і муніципальних підприємств.

У структури фінансів як цілісної категорії входить декілька взаємопов'язаних ланок, у кожній з  яких здійснюється утворення і використання відповідних грошових фондів. Фінансова  ланка - це група однорідних економічних відносин, що регулюються правом і взаємопов'язані за формами і методами залучення, розподілу і використання грошових коштів. 
Фінансову систему держави можна розглядати у кількох аспектах. У широкому розумінні фінансова система - це сукупність фінансових інститутів, кожний з яких сприяє утворенню та використанню фондів грошових коштів для здійснення фінансової діяльності держави. 
В організаційному аспекті систему можна розглядати як сукупність органів державної влади та місцевого самоврядування, які здійснюють у межах своєї компетенції керівництво фінансовою діяльністю держави та підприємств, установ, організацій, що беруть у ній участь.

Фінансова система (як предмет дослідження фінансового права) включає такі фонди грошових коштів і відповідні їм правові інститути:

• бюджетна система;
• позабюджетні цільові фонди;
• фінанси державних підприємств, об'єднань, організацій, установ, галузей;
• фінанси страхування;
• кредит.

Центральне місце в  фінансовій системі належить бюджетній  системі, з допомогою якої утворюються  фонди грошових коштів відповідних  адміністративно-територіальних одиниць.

За внутрішньою будовою  фінансова система являє собою  сукупність відносно відособлених взаємозв’язаних  сфер і ланок фінансових відносин, які відображають специфічні форми й методи розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту[1]. Сфера характеризує узагальнену за певною ознакою сукупність фінансових відносин. В основу виділення сфер покладено рівень економічної системи:

• рівень мікроекономіки — фінанси суб’єктів господарювання;
• рівень макроекономіки — державні фінанси;
• рівень світового господарства — міжнародні фінанси;
• забезпечуюча сфера — фінансовий ринок.

Ланка фінансової системи є відособленою частиною фінансових відносин. Її виокремлення проводиться за ознакою наявності  або відособленого фонду фінансових ресурсів, або специфічних форм і  методів фінансових відносин.

Західна фінансова наука трактує  поняття фінансової системи більш  звужено. Зокрема, Зві Боді та Роберт К. Мертон (Нобелівський лауреат з економіки 1997 р.) у підручнику з курсу фінансів, що вивчається при підготовці спеціалістів за програмою МВА, зазначають, що «фінансова система включає ринки, посередників, фірми, що надають фінансові послуги, та інші інституції, з допомогою яких домогосподарства, приватні компанії та урядові організації реалізують фінансові рішення, які вони приймають»[2]. Фінансові системи держав можуть відрізнятися за своєю структурою, оскільки вони є відображенням існуючої моделі економіки, але у всіх них є загальна ознака — це різноманітні фонди фінансових ресурсів, які різняться методами мобілізації і напрямами використання. Нині у світі налічується понад 20 різних моделей фінансових систем окремих держав.

Структура фінансової системи динамічна. У державах із перехідною економікою фінансові системи характеризуються тим, що окремі їхні ланки перебувають  на стадії формування. Це насамперед фінансовий ринок, страхові фонди і страховий  ринок, державний кредит, місцеві  фінанси.

Базовою ланкою фінансової системи  є фінанси підприємницьких структур, до якої належать фінанси як виробничої, так і невиробничої сфер. Вони обслуговують створення валового внутрішнього продукту — основного джерела фінансових ресурсів. Нині підприємницькі структури  володіють 25—30 % всіх фінансових ресурсів держави.

Фінанси виробничої сфери залежно  від форми власності поділяються  на державні, акціонерні, колективні, індивідуальні, орендні, спільні тощо, а залежно  від виду діяльності суб’єкта господарювання — на фінанси машинобудування, будівництва, сільського господарства, транспорту тощо.

Фінанси соціальної сфери, яка поділяється  на фінанси освіти, охорони здоров’я, культури, оборони й інших підрозділів, характеризуються особливостями створення  й використання фондів та фінансових ресурсів, зокрема наявністю поряд  із власними джерелами бюджетного фінансування.

Провідне місце належить підприємствам  державної форми власності, хоча із розвитком ринкових відносин питома вага підприємств недержавної форми  власності зростає.

У процесі своєї діяльності підприємства вступають у взаємовідносини  з іншими суб’єктами господарювання, з фізичними особами, з різними  ланками фінансової системи. Фінанси  підприємницьких структур пов’язані  з розподільними і перерозподільними  відносинами, які можна об’єднати  у три групи: внутрішні, внутрішньо корпоративні й зовнішні.