Малий бізнес у структурі сучасної ринкової економіки

Найбільш активно розвиток малого бізнесу відбувався у 1992-1993 роках, коли темпи зростання кількості  малих підприємств та кооперативів становили відповідно 143,8% і 125,1%, тобто  після прийняття законів України  «Про підприємництво» і «Про підприємства в Україні», які дозволили на законних підставах започатковувати власну справу. Одним із головних позитивних факторів при цьому були пільги в  оподаткуванні новостворених малих  підприємств. Зміна державної податкової політики (перехід від сплати податку  з прибутку до сплати податку з  доходів), погіршення загальної економічної  ситуації в країні, відсутність реальної державної підтримки суб’єктів  малого бізнесу, скасування податкових пільг спричинило зменшення їх активності у виробничій діяльності і вплинуло на кількість суб’єктів малого бізнесу. Протягом 1994—1996 років темпи розвитку цих структур уповільнилися і  становили відповідно у 1994 р. — 101,2%, 1995 р. — 119,9%, 1996 р. — 100,2%. Дії уряду  щодо стимулювання розвитку підприємництва у 1997 р. дещо поліпшили умови діяльності малих підприємств, в результаті чого їх кількість зросла порівняно  з попереднім роком більше ніж  на 43 тис. (або на 146,3%). Проте, фінансова  криза, яка охопила економіку  України і посилилася у другому  півріччі 1998 р., не сприяла подальшому активному розвитку малого бізнесу. Починаючи з 1998 р. темпи зростання  кількості малих підприємств  уповільнюються (у 1998 р. — 127,3%, 1999 р. — 113,7%, 2000 р. — 114,7%).

Сучасний потенціал малого бізнесу в Україні, за даними офіційної  статистики, характеризують такі показники:

— станом на 01.01.2001 р. в Україні  діяло 217,9 тис. малих підприємств (85% від загальної кількості підприємств  в Україні) з чисельністю постійно зайнятих понад 1,7 млн осіб. З урахуванням працівників, що виконують роботи за договорами, сумісників, а також підприємців, що працюють без утворення юридичної особи, в малому підприємництві зайнято понад 2,8 млн осіб, або осіб 10% працездатного населення України;

— обсяг виробленої малими підприємствами продукції (робіт, послуг) за 2000 рік становив 19,4 млрд. грн., або 6,9% від загального обсягу виробництва  по економіці;

— за 2000 рік малими підприємствами одержано фінансовий результат від  звичайної діяльності до оподаткування  в сумі понад 1 млрд. грн. При цьому  протягом року збитково працювало 36,6% малих підприємств, рівень рентабельності у цьому секторі економіки  становив в середньому лише 1,6%.

Важливе значення мають також  і структурні характеристики малого бізнесу. Аналіз галузевої структури (табл. 3) свідчить, що малий бізнес зорієнтований  переважно на діяльність у сфері  оптової та роздрібної торгівлі. Підприємства цього виду економічної діяльності складають майже половину (46,4%) всіх малих підприємств. Це пояснюється  відносно незначними витратами на створення  таких підприємств та швидким  обігом вкладеного капіталу. Разом  із тим за обсягом виробленої продукції (робіт, послуг) цей вид діяльності поступається промисловості. Слід також  зазначити, що у виробничій сфері  на сьогодні працює лише 27,8% малих підприємств (частка підприємств промисловості  становить 15,8%, будівництва — 8,4% і  сільського господарства — 3,6%). Займатися бізнесом у виробничій сфері сьогодні зовсім невигідно: в цілому в промисловому секторі малого бізнесу за 2000 рік збитки перевищили прибутки на 69 млн грн. Для свого виживання виробничі фірми або доповнюють основну діяльність комерційною, або згортають виробництво. Частка малих підприємств виробничої сфери в загальній їх кількості не тільки не підвищується, а навпаки, зменшується. Так за період 1992—2000 років питома вага малих промислових підприємств зменшилася з 22 до 16%, а малих будівельних підприємств — з 23 до 8%. Отже, привабливість найважливіших для економіки країни виробничих видів діяльності зменшується.

Характеризуючи розвиток малого бізнесу у регіональному  аспекті, слід зазначити, що Україна  являє собою сукупність дуже неоднорідних територій, кожна з яких має унікальні  особливості. Цей фактор і накладає відбиток на територіальну структуру  малих підприємств. Наведена у табл. 4 інформація дозволяє зробити висновок про нерівномірний розподіл малих  підприємств по території України. Так, найбільша кількість малих  підприємств сконцентрована в індустріальних регіонах: в Києві (30691), Донецькій  (24807), Дніпропетровській (13494), Харківській (13392) та Львівській (13612) областях. Разом із тим, за критерієм рівня зайнятості на малих підприємствах у процентах до кількості населення у працездатному віці позиції лідерів дещо інші. Вищими ніж у середньому по Україні ці показники є у Києві (12%), Львівській області (8%), Севастополі (6,6%), Харківській (6,4%), Миколаївській (6,3%) і Полтавській (6,1%) областях. В усіх інших областях ці показники нижчі проти середнього по Україні.

Таблиця 3

ПОКАЗНИКИ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ  УКРАЇНИ ЗА ВИДАМИ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У 2000 році*

*Складено за даними  Держкомстату України.

1 Без фермерських господарств  з чисельністю зайнятих до 50 осіб

2 Включаючи штатних та  позаштатних працівників

3 Відношення фінансового  результату від операційної діяльності  до витрат операційної діяльності

Таблиця 4

ПОКАЗНИКИ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ  ЗА РЕГІОНАМИ УКРАЇНИ У 2000 році*

* Складено за даними  Держкомстату України

1 Без фермерських господарств  з чисельністю зайнятих до 50 осіб

2 Включаючи штатних та  позаштатних працівників

Продовження табл. 4

Особливо актуальною проблема розвитку малого бізнесу є для  депресивних регіонів, де його слід розглядати як базову структуру економічної  системи, що спроможна створити нові робочі місця для місцевого населення. Проте в регіонах з найвищим в  Україні офіційно зареєстрованим рівнем безробіття (Житомирська обл. — 8,1%, Рівненська обл. — 7,2%, Тернопільська  обл. — 7,0%), рівень зайнятості на малих  підприємствах нижчий проти середнього по Україні.

Ринкові трансформаційні  процеси в економіці сприяли  і змінам у формах власності малих  підприємств. За офіційними статистичними  даними, частка малих підприємств  з державною формою власності  становила у 1999 році лише 5% від їх загальної кількості (табл. 5), тобто  зменшилася у чотири рази порівняно  з 1992 роком.

Таблиця 5

ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ МАЛИХ  ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ ЗА ФОРМАМИ  ВЛАСНОСТІ У 1999 р.

Джерело [8, с. 325].

Серед малих підприємств  упродовж 1999 року спостерігалися певні  організаційні зміни. Так, із загальної  кількості малих підприємств 9,6% — новостворені, 5,3% зазнали структурних  змін та 12% — припинили діяльність.

У процесі аналізу малого бізнесу необхідно зважувати, що офіційна статистика не відбиває достатньо  точно реального стану речей  у сфері малого бізнесу і не дозволяє на необхідному рівні оцінити  якісні параметри його розвитку. З  огляду на це важливого значення набувають  результати спеціальних обстежень  малих підприємств.