Аудит розрахунків з оплати праці

До складу основних засобів  відносяться:  земельні  угіддя,  будівлі,

споруди, машини і обладнання, транспортні засоби, інструменти, виробничий  і

господарський  інвентар,   робочий   та   продуктивний   скот,   багатолітні

насадження та інші основні засоби.

       До  основних  засобів відносять також капітальні   вкладення   для

поліпшення земель.

       Основним завданням і метою  аудиту основних засобів є:

1)  встановлення  правильності  документального оформлення  і   своєчасного

   відображення в обліку операцій  з основними засобами,  їх  надходження,

   внутрішнє переміщення і вибуття;

2)  перевірка  правильності  розрахунку,  своєчасного   відображення   зносу

   основних засобів;

3) перевірка доцільності  проведення ремонту основних  засобів,  контроль  за

   витратами на капітальний ремонт, за правильністю їх відображення;

4) перевірка правильності  відображення в обліку фінансових  результатів  від

   вибуття (в т.ч. ліквідації) основних засобів;

5) контроль за  збереженням основних засобів;

6) перевірка правильності  проведення індексації основних  засобів;

7)  підтвердження  законності  і правильності  відображення   на   рахунках

   бухгалтерського обліку операцій з основними засобами;

8)  встановлення  своєчасності  і правильності  списання  недоамортизованої

   частини основних засобів на фінансові результати;

       Джерелами інформації для аудиту  основних засобів є:

- Баланс (форма №  1);

- Звіт про фінансові  результати та їх використання (форма № 2);

- Звіт про фінансово-матеріальний  стан підприємства (форма № 3);

- Синтетичні регістри  обліку основних засобів (головна  книга,  журнал-ордер

  № 13);

- Первинні документи  з обліку основних  засобів:  інвентарні  картки,  акти

  приймання-передачі,  введення  в експлуатацію,   ліквідації,   відомості

  індексації балансової вартості основних засобів.

       При перевірці операцій по  обліку основних засобів аудиторам  на основі

первинних даних і даних аналітичного і синтетичного обліку основних  засобів

звертається увага на наступні основні питання:

- своєчасність і  правильність документального оформлення  і  відображення  в

  облікових регістрах надходження, переміщення і вибуття основних засобів

-  правильність  розрахунку  амортизаційних  сум   і   віднесення   їх   на

  собівартість продукції, а також відображення її на рахунках  синтетичного

  обліку

- своєчасність і  правильність списання недоамортизованої  частини  основних

  засобів на фінансові результати підприємства

- правильність і  своєчасність нарахування орендної  плати за основні  засоби

  і віднесення на собівартість продукції

- правильність віднесення  до  основних  засобів тих,  що  знаходяться на

  балансі підприємства

- правомірність  списання витрат на проведення  ремонту основних засобів

- своєчасність і  правильність  проведення  інвентаризації  і відображення

  результатів на рахунках

- достовірність  індексації вартості основних  засобів і  віднесення  сум на

  рахунки бухгалтерського обліку

-  правомірність  реалізації  основних  засобів,  а також їх  оцінка  при

  реалізації як підприємством , так і приватною особою

       Щоб реалізувати всі ці задачі  необхідно переконатися  в  правильності

організації аналітичного обліку; вияснити чи всі основні засоби  закріплені

за матеріально відповідальними особами;  правильність  проведення  останньої

інвентаризації,  які  її  результати  і чи  відображені вони   в   обліку;

проконтролювати достовірність облікових даних про наявність і рух основних

засобів.

Глава 2. Нормативно-правове  регулювання аудиту основних засобів

 

       Аудит як  форма  інтелектуальної діяльності  має деякі особливості

організації та методики  проведення.  Міжнародні  асоціації  бухгалтерів та

аудиторів узагальнили досвід організації та  методики  обліку  й аудиту  в

країнах з різними формами власності та господарювання у вигляді міжнародних

норм  аудиту  (МНА),  які у визначеній  мірі  можуть  виконувати   функції

стандартів з обліку та аудиту.

       Стандарти  аудиту  — це  загальні  керуючі матеріали для допомоги

аудиторам у виконанні їхніх обов’язків з аудиту. В них  наведено  професійні

вимоги до якості (компетентність, незалежність, об’єктивність)  аудитора  та

аудиторських висновків і доказів.  Метою  складання  стандартів  аудиту  є

встановлення загальних правил  аудиторської  діяльності  з організації та

методики проведення. В практиці аудиторської діяльності в Україні  необхідно

користуватися  міжнародними  та  національними   стандартами,   нормативними

документами  з  організації та  методології   бухгалтерського   обліку   та

фінансово-господарського  контролю,  що   використовуються   у   вітчизняній

практиці.

       До основних принципів норм  аудиту належать:

- цілісність, об’єктивність  та незалежність,  конфіденційність,  знання  та

  компетентність;

- правила використання  результатів роботи інших аудиторів;

- документальне  оформлення, планування, отримання  доказів аудитором;

- перевірка систем  внутрішнього контролю та обліку;

- аналіз висновків  аудитора та складання ним  звіту.

       Аудиторська палата України з  метою регламентування правил  та  порядку

проведення аудиту і виконання аудиторських  послуг  розробляє національні

стандарти аудиту. Вони базуються на законодавстві  України  про аудиторську

діяльність та міжнародних нормах аудиту, а також професійній термінології,

прийнятій у світовій практиці.

       Правові та організаційні основи  аудиторської  діяльності  в Україні

регламентуються   законодавством,   а   також   нормативними   актами    про

сертифікацію спеціалістів з аудиту та ліцензування їхньої діяльності.

       Проводячи аудит основних засобів  необхідно  користуватися  наступними

основними  нормативними  документами,  діючими в Україні,  і які повинні

застосовувати на всіх підприємствах при організації бухгалтерського обліку:

1. Закон України  «Про бухгалтерський облік и  фінансову звітність» № 996-XIV

   від 16.07.99 — визначаються загальні  принципи  ведення бухгалтерського

   обліку.

2.  План  рахунків  бухгалтерського обліку  підприємств,   організацій   і

   закладів, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 291  от

   30.11.99.

3. Положення  (стандарт)  бухгалтерського  обліку  1  «Загальні  вимоги  до

   фінансової звітності», затверджені наказом Міністерства фінансів України

   №87 від 31.03.99.

4. Положення (стандарт) бухгалтерського  обліку  2  «Баланс»,  затверджений

   наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.99.

5. Положення  (стандарт)  бухгалтерського  обліку  3  «Звіт  про  фінансові

   результати», затверджений наказом Міністерства фінансів України № 87 від

   31.03.99.

6.  Положення  (стандарт)  бухгалтерського  обліку  7   «Основні   засоби»,

   затверджений наказом Міністерства фінансів України № 92 від 27.02.2000.

7. Інструкція по  інвентаризації основних засобів,  нематеріальних  активів,

   матеріальних  цінностей,  грошових  коштів  і документів,  розрахунків,

   затверджена наказом Міністерства фінансів України № 69 овід 11.08.94 р.

8. Положення  про  документальне забезпечення  записів в бухгалтерському

   обліку, затверджене наказом міністерства  фінансів  України № 88  від

   24.05.95.

9. Наказ міністерства  статистики України  «Про  затвердження  типових  форм

   первинного обліку» № 352 от 29.12.95.

10. Інструкція  «Про  порядок  визначення  розмірів  збитків  від  крадіжок,

   недостачі, знищення (пошкодження) матеріальних  цінностей»,  затверджена

   постановою Кабінету Міністрів України № 116 від 22.01.96.

       Правові і організаційні  основи  аудиторської  діяльності  в Україні

регламентуються   законодавством,   а   також   нормативними   актами    про

сертифікацію фахівців з аудиту  і ліцензування  їхньої  діяльності.  Норми

аудиту передбачають основні принципи виконання аудиторських робіт, але не  є

методиками  чи  інструкціями  до   застосування   методичних   прийомів   та

притаманних їм процедур аудиту.

       Застосування міжнародних  і  національних  норм  аудиту  (стандартів)

сприяє  поліпшенню  якості  контролю  та  активізації діяльності  суб’єктів

підприємства та достовірності відображення її  в бухгалтерському обліку  і

звітності.

Глава 3. Аудит облікової  політики підприємства стосовно основних засобів

 

       Найперше, що підлягає перевірці  при  аудиті  основних  засобів — це

облікова  політика  підприємства.  Тому  що,  перед тим як  перевіряти  як

здійснюється  облік  треба перевірити  як   цей   облік   на   підприємстві

організований. В обліковій політиці у відповідності з П(С)БУ  №  7  “Основні

засоби”  повинно  бути  вказано   методи   оцінки   основних   засобів,   їх

класифікація на підприємстві, методи амортизації, ознаки включення об’єктів

до складу основних засобів та інше.

       Аудитор повинен перевірити відповідність  облікової  політики  чинному

законодавству та  бухгалтерським  вимогам у відношенні  основних  засобів.

Аудитор  перевіряє,  наскільки доцільно  застосовувати ту  чи  іншу  форму

організації бухгалтерського обліку, чи  відповідає  вона  конкретним  умовам

роботи підприємства. Перевірці підлягає також  стан  синтетичного  обліку  і

його зв’язки з даними аналітичного обліку.

       Бухгалтерський облік основних  засобів організується у відповідності  з

типовими класифікаціями основних засобів. Ці типові класифікації  призначені

для  встановлення  єдиного їх  групування  в обліку.  У  відповідності  до

існуючої системи обліку в Україні діє наступний порядок класифікації:

1) за галузевою  ознакою;

2) за характером  участі в процесі виробництва  — виробничі і невиробничі;

3) за видами —  земельні ділянки,  будівлі  і споруди,  транспортні засоби,

   машини і обладнання, продуктивний і робочий скот, багаторічні насадження

   та ін.

4) по належності  — власні та орендовані;

5)  за  ознакою  використання  — ті,  що  знаходяться в експлуатації,  на

   реконструкції, в запасі, на консервації;

 

       Основні засоби в бухгалтерському  обліку  обліковуються  по  первісній

вартості, яка визначається на основі таких фактичних витрат:

- сум, сплачених  у відповідності з договором;

-  сум,  сплачених  організаціям  за  здійснення  робіт по  договорам,  за

  інформаційні та консультативні послуги;

- сплачення податків, мита, реєстраційних зборів, державного  мита та  інших

  платежів, пов’язаних з придбанням основних засобів;

- витрат на страхування  ризиків, пов’язаних з доставкою;

- витрат на установку,  монтаж, налагодження основних засобів.

       Історично для обліку основних  засобів  завжди  використовувались три

види оцінки:

1) первісна вартість  — використовується в обліку  на  протязі  всього  строку

   служби об’єкта на даному підприємстві;

2) переоцінена вартість  — переоцінена первісна вартість;

3) залишкова вартість  — первісна вартість за мінусом  зносу;

       Безкоштовно  отриманні  основні засоби  оцінюються  за  справедливою

вартістю на дату отримання.

       Первісна вартість основних засобів  отриманих  в  обмін на  придбаний

об’єкт, прирівнюється до залишкової  вартості  переданого  об'єкта  основних

засобів.

       Справедлива вартість — це  сума, по якій можуть бути  здійснені  обмін

активу або оплата обов'язків в результаті  операцій  між зацікавленими та

незалежними сторонами.

       Різниця між справедливою і  залишковою  вартістю  переданого  об’єкта

включається до складу витрат звітного періоду.

       Первісна вартість  основних  засобів збільшується  на  суму  витрат,

пов’язаних з покращенням об’єкта (модернізація, реконструкція, та ін.),  які

приводять до збільшення майбутніх економічних вигод.

       Аналітичний облік ведеться по  кожному інвентарному  об’єкту.  Окремим

інвентарним об’єктом є завершений механізм з усіма приладами і пристроями,

який призначений для виконання визначених самостійних функцій.

       В  обліковій  політиці  повинен бути   вказаний   конкретний   метод

амортизації для конкретного виду основних засобів.  Ним  може  бути  один  з

методів:

- прямолінійний;

- зменшення залишкової  вартості;

- прискорене зменшення  залишкової вартості;

- кумулятивний;

- виробничий;

- податковий.  Програма  аудиту операцій з основними  засобами включає  такий  перелік

питань, які необхідно перевірити, і процедур:

 

|№ |Перелік питань                                |Процедури               |

|п/|                                              |                        |

|п |                                              |                        |

|  |Чи назначені матеріально-відповідальні особи  |перевірка документів    |