Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Ноября 2013 в 19:56, контрольная работа
Аудиторська діяльність у сфері фінансового контролю регулюється Господарським кодексом України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами та стандартами аудиту. У випадках, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містить ЗУ «Про аудиторську діяльність», то застосовуються правила міжнародного договору. Аудит - перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів.
| |за збереження основних засобів? | |
| |Чи укладені договори про матеріальну |перевірка документів |
| |відповідальність з особами, які відповідають | |
| |за збереження основних засобів? | |
| |Оснащені чи ні приміщення пожежно-охоронною |перевірка документів, |
| |сигналізацією?
| |
| |Чи організований порядок вивозу матеріальних |перевірка документів, |
| |засобів з території організації? |усне опитування |
| |
| |Чи проводилася інвентаризація основних |перевірка документів |
| |засобів, як оформлені її результати? | |
| |Правильність віднесення предметів до основних |перевірка документів |
| |засобів
| |Правильність нарахування амортизації по |перевірка документів та |
| |основним засобам, в тому числі прискореної |арифметичні розрахунки |
| |Правильність проведення переоцінки основних |перевірка документів |
| |засобів і оформлення її результатів | |
| |Правильність розділення основних засобів по |перевірка документів, |
| |призначенню ( виробничі, невиробничі) |усне опитування |
| |
| |
| |Правильність оцінки основних засобів |перевірка документів і |
| |
| |Правильність оформлення первинних документів, |перевірка документів і |
| |по надходженню та вибутті основних засобів |дотримання правил обліку|
| |Правильність нарахування ПДВ при безкоштовній |перевірка документів |
| |передачі основних засобів | |
| |Правильність нарахування податку на прибуток |перевірка документів |
| |при реалізації основних засобів | |
| |Чи застосовується індекс інфляції для цілей |перевірка документів |
| |оподаткування
прибутку при реалізації основних|
| |засобів, правильність його застосування? | |
| |Правильність відображення в обліку операцій, |перевірка документів і |
| |пов’язаних з орендою основних засобів |дотримання правил обліку|
| |Правильність відображення в обліку лізингових |перевірка документів і |
| |операцій
| |Правильність відображення в обліку витрат на |перевірка документів і |
| |ремонт основних засобів |дотримання правил обліку|
| |Правильність кореспонденції рахунків з обліку |відсліджування |
| |основних засобів
| |Відповідність записів аналітичного та |відсліджування |
| |синтетичного обліку записам в формах | |
| |бухгалтерської звітності по рахунку 10 | |
| |“Основні засоби”
Предмет аудит , його об"єкти
Із переходом економіки України до ринкових відносин у споживачів інформації об'єктивно виникла потреба у незалежному аудиторському контролі суб'єктів господарської діяльності. Це обумовлено такими причинами: можливістю надання адміністрацією підприємства (організації) інформації внутрішнім і зовнішнім споживачам; необхідністю спеціальних знань для перевірки інформації про фінансово-господарський стан господарського суб'єкта; залежністю результатів прийнятих рішень (власниками, інвесторами, кредиторами та іншими споживачами) від якості інформації тощо.
Аудиторська діяльність
регламентується Законом
аудиторські перевірки достовірності фінансової звітності;
консультації з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних та юридичних осіб.
До інших видів послуг належать: відновлення та ведення бухгалтерського обліку для підприємств і організацій; складання фінансової звітності; організація бухгалтерського обліку; автоматизація бухгалтерського обліку тощо. Цей перелік аудиторських послуг може бути розширений залежно від економічних і правових потреб суб'єктів господарської діяльності.
Виходячи з різновидностей аудиторських послуг, змінюються об'єкти аудиту, а отже, і його предмет.
Розгляд спеціальної економічної літератури з аудиту підтверджує неоднаковий підхід вчених і практиків до визначення поняття предмета і об'єктів аудиту, аудиторського контролю [32; 57; 74; 81; 92; 96; 130; 131; 153]. Детальний аналіз вищерозглянутих джерел показує, що при визначенні предмета обліку і контролю переважають в основному три концепції: 1) стан господарських засобів і господарські процеси; 2) кругообіг господарських засобів; 3) розширене відтворення.
Прибічник першої концепції — Р.Я. Вейцман, який у своїй праці визнав, що предметом обліку і контролю є стан господарських засобів та господарських процесів [57, с. 5].
До авторів другої концепції, котрі трактують предмет обліку і контролю як кругообіг господарських засобів, належать В.Г. Макаров, [96, с. 34-35].
Прихильником третьої концепції, що трактує предмет через призму розширеного відтворення, є М.Т. Білуха [48, с. 94-96].
Вищенаведені підходи щодо визначення предмета обліку і контролю досить аргументовано у своїх працях критикує проф. Я.В. Соколов [130, с. 293-294; 131, с. 373-375].
Зупинимося детальніше на працях тих економістів, які стверджують, що предметом аудиту є процес розширеного відтворення. Зокрема, проф. М.Т. Білуха характеризує предмет аудиторського контролю, як "процес розширеного відтворення суспільно-необхідного продукту і додержання його економіко-правового регулювання в умовах ринкової економіки" [48, с. 96]. Наведене визначення М.Т.Білуха мотивує тим, що на всіх стадіях розширеного виробництва, яке охоплює виробництво, розподіл, обмін і споживання продукту в суспільстві, аудиторський контроль вивчає продуктивні сили і виробничі відносини з метою виявлення протиріч та їх своєчасного регулювання зі сторони суспільства [43, с. 25]. Він пояснює, що на стадії виробництва аудиторський контроль визначає ефективність використання праці як доцільної діяльності людини, що включає працю, предмети і засоби праці, відповідності їх чинному законодавству, нормативно-правовим актам. Зокрема, перевіряють організацію і технологічну підготовку виробництва, планування і ефективність праці, витрачання заробітної плати, дотримання технологічної і трудової дисципліни, якості праці та її оплати тощо.
На стадії розподілу суспільно-необхідного продукту аудиторський контроль, як вважає М.Т. Білуха, перевіряє його використання на задоволення різноманітних потреб суспільства — відшкодування витрат використаних засобів виробництва, розподілу та перерозподілу створеного продукту в умовах ринкових відносин. Контролюються виробничі відносини в частині відтворення норм засобів праці й предметів праці, витрачання коштів на оплату живої праці відповідно до її кількості і якості, відтворення й поповнення суспільних фондів нагромадження й споживання, відрахувань коштів державному бюджетові, соціальному страхуванню.
На стадії обліку суспільного продукту предмет аудиторського контролю включає договірні відносини, виконання договорів поставок із збуту і заготівель, задоволення купівельного попиту на засоби матеріально-технічного забезпечення народного господарства і населення на товари народного споживання шляхом насичення ринку товарами. При цьому в товарному обміні перевіряються натуральні й вартісні відносини в процесі обміну [43, с. 26].
На нашу думку, не зовсім вдалим є твердження проф. М.Т. Білухи, що на стадії споживання суспільно-необхідного продукту аудиторський контроль "виявляє диспропорції в задоволенні матеріальних і культурних потреб членів суспільства, а також протиріч, викликаних порушенням нормативно-правових актів у процесі задоволення особистих потреб" [43, с 26].
Ми поділяємо думку проф. Я.С. Соколова, що вибір розширеного відтворення як предмета бухгалтерського обліку є невдалим рішенням [130, с 293]. Цей вислів стосується і предмета аудиту, оскільки дані бухгалтерського обліку є основною інформаційною базою аудиту. Крім цього, особисте споживання аудит не охоплює.
Дещо інше тлумачення предмета аудиту дає проф. Б. Валуєв. Так, він вважає, що предметом аудиторської діяльності є стан економічних, організаційних, інформаційних й інших характеристик системи, що перебувають у сфері аудиторської оцінки [32, с. 18]. Аналогічної думки притримуються економісти І.Й. Яремко, Р.М. Сиротяк [153, с. 23].
На наш погляд, у наведеному визначенні опущено важливий елемент функціонування господарської системи — це правову характеристику. Крім цього, аудит, як і інші галузі економічної думки, має свій предмет та метод. Тому доцільно розглядати не предмет аудиторської діяльності, а предмет аудиту, бо нікому не спадає на думку розглядати предмет діяльності бухгалтерського обліку, економічного аналізу або ревізії. Для аудиторської діяльності характерним є своє організаційне й методичне забезпечення, практичне виконання аудиторських перевірок та інших послуг, що виявляються через конкретні аудиторські процедури.
Заслуговує уваги нетрадиційна думка проф. В.В. Сопка щодо визначення предмета обліку і контролю. Зокрема, він стверджує, що предметом бухгалтерського обліку в широкому розуміння виступає процес розширеного відтворення у тій його частині, яка може бути представлена й узагальнена у вартісному (грошовому) вимірі в межах відособлених господарств. Що стосується предмета бухгалтерського обліку у вузькому розумінні (як сукупності продуктивних сил), то в цій якості виступають господарські факти — явища або процеси, а також результат діяльності конкретної ланки [129, с. 9]. До подібного висновку щодо визначення предмета обліку і контролю прийшов проф. Я.В. Соколов: "Предметом рахункознавства виступають факти господарського життя. Таке трактування відрізняється від традиційного великим ступенем узагальнення і дозволяє конкретизувати саме поняття предмета" [131, с. 373].
Разом із тим Я.В. Соколов у цій же праці наводить окреме визначення предмета рахунковедення. "Предметом рахунковедення виступають документи тобто, інформація про факти господарського життя" [131, с. 373]. Таким чином, Я.В. Соколов відділяє окремо предмет теорії бухгалтерського обліку (рахункознавства) від предмета його практики (рахунковедення).
На нашу думку, такий підхід є досить проблематичним і не зовсім вдалим. Кожна наука має єдину теорію і практику.
З одного сбоку, теорія не може розвиватися без практики, і навпаки, практика — без теорії. Отже, нерозривність зв'язку між теорією й практикою підтверджує наявність єдиного предмета. Ми погоджуємося з твердженням проф. Я.В. Соколова, що "в практичному бухгалтерському обліку ми відтворюємо не самі цінності і не самі факти, а інформацію про них, відображену в первинних документах" [131, с. 373].
Підсумовуючи наше дослідження, щодо визначень предмета обліку і контролю у джерелах різних авторів, можна зробити наступні висновки:
а) предмет аудиторського контролю змінюється залежно від зміни об'єктів аудиту;
б) об'єкти аудиту залежать
від укладеної угоди між аудиторською
фірмою та суб'єктом підприємницької діяльності
і характеру його
виробництва;
в) предмет аудиторського контролю є єдиним для теорії і його практики;
г) при формуванні визначення предмета аудиту слід відрізняти поняття "аудит" від поняття "аудиторська діяльність";
д) процес розширеного відтворення суспільного продукту не може бути предметом аудиту, бо аудит не повністю охоплює стадію розподілу і споживання;
е) основою для визначення предмета аудиту є не кругообіг господарських засобів та процес розширеного виробництва, а інформація про факти (явища і процеси) господарської діяльності.
Таким чином, предмет аудиту — це інформація про факти (явища й процеси) господарської діяльності суб'єкта аудиторського контролю, яка відображена в системі бухгалтерського обліку та інших джерелах інформаційної системи і підлягає кількісній та вартісній оцінці.
У загальному теоретичному
плані предмет аудиту — це сукупність
об'єктів аудиторського
У конкретних випадках предмет аудиту характеризується наявністю певних об'єктів аудиту, виходячи з умов роботи суб'єктів перевірки та здійснених господарських фактів (явищ або процесів) тощо. Разом із тим, не всі наявні на підприємстві (організації) факти господарської діяльності є об'єктами аудиту. В кожному конкретному випадку вибір тих чи інших об'єктів аудиторського контролю залежить від мети і завдання аудиту, що обумовлюються в договорі між аудитором (аудиторською фірмою) і замовником (суб'єктом перевірки).