Аудит з метою підтвердження правильності відображення в обліку грошових коштів

Під час перевірки  фактичної наявності грошових документів встановлювалась сума, автентичність  кожного документа і правельність його оформлення.

При перевірці була виявлена наявність укладеного договору про  повну матеріальну відповідальність з касиром; наявність наказу керівника про виконання функцій касира іншим працівником.

Була проведена перевірка  правильності оформлення на підприємстві касових документів. Під час перевірки  звіту касира і доданих до нього  документів аудитор зіставляля номери останніх прибуткових і видаткових касових ордерів із записами в журналі реєстрації для переконання у повноті обліку останніх касових операцій. Розбіжності у сумі або нумерації ордерів, не були виявлені.

Під час перевірки  дотримання підприємством ліміту залишку готівки в касі визначався встановлений установою банку розмір ліміту; з'ясовувалось, як підприємство дотримується ліміту залишку готівки, строків і порядку здавання виторгу, своєчасності повернення в банк невитрачених у строк коштів, які видані на оплату праці та інші виплати. Понадлімітні залишки готівки в касі визначалися за способом порівняння залишків на кінець дня у звіті касира з встановленим лімітом за кожний день.

Перевищення ліміту аудитор  не виявив.

Для перевірки дотримання цільового використання грошових коштів аудитор звіряв дані звітів касира, касової книги, виписок банку, видаткових і прибуткових касових ордерів, розрахунково-платіжні відомості. Факти нецільового використання готівки не було встановлено.

Під час перевірки оприбуткування надходжень готівки здійснюється аналіз касових оборотів надходження готівки з банку, а також торгового виторгу. Оприбуткування є повним і своєчасним, що підтверджується звірянням даних касової книги, банківських виписок (за сумами і датами грошових коштів, отриманих з рахунків у банку), прибуткових касових ордерів (за сумами і датами грошових коштів, отриманих з виторгу).

У ході аудиту грошових коштів у касі перевірялося дотримання порядку видачі підприємствами готівки під звіт (дотримання вимог, встановлених термінів подання до бухгалтерії авансових звітів та своєчасності поверненняневикористаних залишків авансових сум, цільове їх витрачання). Було здійснено перевірки звітів касира, видаткових касових ордерів, авансових звітів підзвітних осіб і доданих до них підтверджувальних документів. Всі суми були повернуті своєчасно підзвітною особою у касу підприємства.

 

2. Перевірка грошових  документів та грошових коштів  у дорозі

 

У касах підприємства можуть зберігатися, крім готівки, грошові документи. Грошовими документами є поштові марки, путівки на санаторно-курортне лікування, проїзні квитки тощо, їх особливістю вважається те, що вони не можуть бути використані в якості засобів платежу, а виконують роль грошових документів вузького і спеціального призначення.

Для обліку грошових документів Планом рахунків передбачено рахунок 331 "Грошові документи в національній валюті" та 332 "Грошові документи в іноземній валюті".

Необхідним методичним прийомом під час перевірки грошових документів є інвентаризація, за результатами якої був складений відповідний акт. Отримані результати порівнювалися із даними синтетичного й аналітичного обліку, а також перевірялася  відповідність їх інформації. Важливим об'єктом аудиту грошових документів є організація аналітичного обліку грошових документів. Аналітичний облік грошових документів повинен вестися за їх видами. Перевіряючи відображення в обліку операцій з грошовими документами, аудитор звертала увагу на джерела їх надходження та дотримання порядку списання. Так, під час перевірки операцій щодо придбання і видачі путівок у санаторії, будинки відпочинку тощо з'ясовувалося, за рахунок яких джерел ці путівки були придбані, яку частину їхньої вартості не оплачують отримувачі, чи вчасно і у повному обсязі надходять у касу гроші від отримувачів путівок.

Наступним напрямом була перевірка грошових коштів у дорозі. До них належить виторг підприємства, що надійшов до каси від покупців і  замовників за реалізовані товари, який внесено в банк, але ще не зараховано на рахунок банку. Крім того, рахунки грошових коштів у дорозі можуть використовуватися для відображення операцій, пов'язаних з продажем іноземної валюти.

Під час перевірки  цього виду операцій встановлювалось: правомірність віднесення грошових коштів на субрахунки 333 "Грошові кошти в дорозі в національній валюті" та 334 "Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті"; повнота та своєчасність зарахування грошових коштів у дорозі на відповідні рахунки в банках, розраховують тривалість перебування коштів у дорозі. Неправильного списання грошових коштів у дорозі або фактів приховування чи розкрадання коштів не було виявлено.

На рахунку 333 "Грошові  кошти в дорозі в національній валюті" враховується грошовий виторг від реалізації товарів, переведений у банк через інкасаторів, пошту або Ощадбанк. Кошти, здані безпосередньо в банк, на вищезгаданому рахунку враховують тільки в тому випадку, коли вони здані у вечірню касу наприкінці робочого дня, а зараховані на рахунок підприємства у перший день наступного місяця.

Основою записів зазначених операцій у дебет рахунка 333 "Грошові кошти в дорозі в національній валюті" є квитанції установ банку "Аваль", Ощадбанку, поштового відділення, копії супровідних відомостей про здавання виторгу інкасаторам банку, а у кредит — виписки банку.

Основним завданням  аудитора є перевірка повноти  і своєчасності зарахування на рахунки в банках кожної суми виторгу.

Для встановлення можливих зловживань за кожною сумою на рахунку 333 "Грошові кошти в дорозі в національній валюті" (з минулим терміном перерахування) дебет рахунка було зіставленно з документами, що підтверджують відправлення грошей, а кре дит — із випискою банку або прибутковим касовим ордером. Несвоєчасності чи неповноти зарахування грошей на рахунок у банку не виявлено. У інкасаторських сумках не виявлено нестачу чи надлишки грошей.

 

3. Перевірка  операцій з еквівалентами грошових  коштів

 

Еквіваленти грошових коштів — короткострокові високоліквід-ні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості.

Для ведення обліку еквівалентів грошових коштів Планом рахунків передбачено рахунок 351 "Еквіваленти грошових коштів".

Під час перевірки операцій з еквівалентами грошових коштів розглядалася правомірність віднесення фінансових інвестицій до цієї категорії активів, тобто визначався термін, на який вони придбані, чи можуть вони вільно конвертуватись у готівку, який ризик зміни їх вартості. Перевіряли наявність документів, які підтверджують право власності на еквіваленти грошових коштів.

Об'єктами перевірки операцій з еквівалентами грошових коштів були: ідентифікація фінансових інвестицій як еквівалентів грошових коштів; організація аналітичного обліку еквівалентів грошових коштів; оцінка еквівалентів грошових коштів під час придбання та на дату складання балансу; терміни погашення еквівалентів грошових коштів і правильність відображення їх в обліку; документи про право власності на еквіваленти грошових коштів.

Порушень в обліку еквівалентів грошових коштів підприємства відображують не було виявлено.

 

4. Перевірка  грошових коштів на поточному  рахунку в банку

 

Об'єктами аудиту грошових коштів на поточному рахунку в  банку та банківських операцій є: наявність у підприємства поточних та інших рахунків у банках; законність операцій, які здійснюються на цих рахунках; правильність документального оформлення банківських операцій; повнота і відповідність сплачених коштів виставленим рахункам; відповідність сум, вказаних у виписках банку сумам, відображеним у первинних розрахункових документах; достовірність і доцільність здійснення банківських операцій; правильність відображення банківських операцій на бухгалтерських рахунках тощо.

Під час аудиту аудитор  впевнився у наявності всіх виписок банку з рахунків підприємства.

Вірогідність виписок  визначалася як за їх зовнішніми ознаками (наявність необхідних реквізитів, підписів, штампів банку тощо), так і з зустрічної перевірки, на всіх виписках був присутній штамп банку.

Виправлення у виписках засвідчувалися підписом головного  бухгалтера і гербовою печаткою. Зустрічній перевірці обов'язково підлягали виписки з підчистками і виправленнями, не підтвердженими банком.

Насамперед, були звірені  залишки коштів, відображені у  виписках з залишками коштів, які  зазначаються в облікових даних. При цьому перевірялися не лише суми залишків, а й відповідність оборотів за випискою і обліковими регістрами.

Перевірялася повнота  і достовірність банківських  виписок і прикладених до них документів. Повноту встановлювалася за їх нумерацією по сторінках і переносом залишку коштів на рахунку. Залишок коштів на кінець періоду в попередній виписці банку дорівнював залишку коштів на початок періоду в наступній виписці.

Крім того, аудитор  упевнився, що всі здійснені через  банк операції є вірогідними і підтверджені відповідними документами. Одночасно виявляли правильність кореспонденції рахунків і записів в облікових регістрах. Складання неправильних бухгалтерських проводок, не підтверджених документами, а також сторонніх записів без документальних підтверджень і без дійсної необхідності, або неправильним підрахунком чи переносом підсумків з однієї сторінки регістру на іншу не було виявлено.

Обов'язком аудитора є  також перевірка правильності й  обґрунтованості перерахування коштів за товарно-матеріальні цінності, для чого порівнювались суми, вказані в платіжних документах, з даними виписки банку і записи на рахунках 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками", 37 "Розрахунки з різними дебіторами". Тут за прибутковими документами перевіряли повноту і правильність оприбуткування товарно-матеріальних цінностей. Помилок не виявлено.

Перевіряючи видаткові  банківські документи, було згруповано в окремій відомості всі оплачені штрафи, неустойки та інші платежі, пов'язані з порушенням договірних умов, що дозволили потім перевірити повноту відображення їх на відповідних рахунках і вжиті підприємством заходи щодо відшкодування за рахунок винних осіб суми заподіяної шкоди. Перевіркою банківських документів за суттю встановлювалося, чи не допускаються неправильність перерахування авансів і платежів за безтоварними рахунками або оплата рахунків інших організацій, які не мають відношення до підприємства, яке перевіряють.

Під час перевірки  операцій за акредитивами слід звірялтся  залишки сум і обороти за виписками банку з записами в регістрах бухгалтерського обліку. Водночас з'ясовували, які операції викликали розрахунки за акредитивною формою, чи передбачена ця форма розрахунків договором, або, може, вона застосовується як санкція з боку постачальників за несвоєчасні платежі.

Потім перевіряєлася  повнота і своєчасність використання і повернення невикористаних акредитивів, а також повнота оприбуткування матеріальних цінностей, які надійшли від постачальників.

Операції з чековими книжками аналізуюавлися з точки  зору їх правильності, характеру і повноти оплати. З'ясовували, чи не проводилась оплата лімітованими чеками видатків, які не вносилися в авансові звіти підзвітних осіб, які здійснені готівкою.

Об'єктом контролю аудитора були також операції з переказами грошей з поточного рахунку на рахунки в ощадних банках, тому що вони можуть бути пов'язані з передачею грошей підставним особам, з крадіжками коштів.

Особлива увага зверталася на повноту зарахування на транзитні  рахунки валютного виторгу, який поступив підприємству, а також на правильність створення власних валютних фондів.

Ретельно вивчалася  обґрунтованість списання грошей з  рахунків підприємства в банках в  дебет рахунків витрат виробництва (обігу), прибутків, збитків, видатків майбутніх періодів.

 

5. Перевірка дебіторської заборгованості

 

Підприємства  у процесі діяльності ведуть розрахунки з постачальниками, підрядниками, покупцями, замовниками, підзвітними особами, бюджетом, дебіторами та кредиторами. Дебіторська заборгованість є важливою складовою частиною цих розрахунків, оскільки має суттєвий вплив на фінансову стабільність підприємства, є найважливішим показником, який характеризує фінансовий стан підприємства.

У формі річної фінансової звітності № 1 "Баланс" дебіторська заборгованість представлена цілою низкою статей: "Довгострокова дебіторська заборгованість" (050), "Векселі одержані" (150), "Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги" (160—162), "Дебіторська заборгованість за розрахунками": з бюджетом (170), за виданими авансами (180), з нарахованих доходів (190), із внутрішніх розрахунків (200), "Інша поточна дебіторська заборгованість" (210). Для обліку дебіторської заборгованості Планом бухгалтерських рахунків передбачено рахунок 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками" (для обліку дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги), рахунок 37 "Розрахунки з різними дебіторами" (для обліку розрахунків за виданими авансами, з підзвітними особами, за претензіями та ін.), рахунок 38 "Резерв сумнівних боргів", рахунок 16 "Довгострокова дебіторська заборгованість".