Автор работы: Пользователь скрыл имя, 14 Апреля 2013 в 21:15, реферат
Актуальність розглядаємої теми зумовлюється розвитком ринкових відносин, що потребують якісного інформаційного забезпечення стосовно результатів діяльності суб’єктів ринку.
Сутність звітності як елементу та методу бухгалтерського обліку полягає досягненні завершального етапу фінансового, податкового, виробничого та статистичного обліку. Вона призначена для використання як зовнішніми (держава, власники, партнери по бізнесу, інвестори), так і внутрішніми користувачами і є джерелом різноманітної інформації для прийняття рішень на внутрішньому і зовнішньому рівнях.
Вступ 3
1. Завдання аудиту з перевірки фінансової 4
2. Мета та загальні принципи аудиторської перевірки фінансових звітів. Об'єкти, послідовність аудиту фінансової звітності 7
3. Методика аудиту наявності і стану фінансової звітності 11
4. Зміст фінансової звітності 18
5. Порядок виявлення помилок під час перевірки фінансової звітності 23
6. Інша інформація в документах, що містять перевірені фінансові звіти 26
Висновок 29
Список літератури 30
Зміст
Вступ
1. Завдання аудиту
з перевірки фінансової
2. Мета та загальні принципи
аудиторської перевірки фінансових звітів.
Об'єкти, послідовність аудиту фінансової
звітності
3. Методика аудиту наявності і стану фінансової звітності 11
4. Зміст фінансової звітності
5. Порядок виявлення помилок під час перевірки фінансової звітності 23
6. Інша інформація в документах, що містять перевірені фінансові звіти 26
Висновок
Список літератури
Вступ
Метою даної роботи є розгляд теоретичні та практичних аспектів методики та організації обліку, аналізу та аудиту фінансової звітності підприємства.
Завданням роботи є: 1) визначення форм звітності як засобів задоволення інформаційних потреб у повній, правдивій та неупередженій інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства; 2) розгляд та аналіз теоретичних та практичних аспектів методики та організації обліку, аналізу та аудиту фінансової звітності підприємства; 3) дослідження методики і техніки складання, аналізу та аудиту фінансової звітності
Актуальність розглядаємої теми зумовлюється розвитком ринкових відносин, що потребують якісного інформаційного забезпечення стосовно результатів діяльності суб’єктів ринку.
Сутність звітності як елементу та методу бухгалтерського обліку полягає досягненні завершального етапу фінансового, податкового, виробничого та статистичного обліку. Вона призначена для використання як зовнішніми (держава, власники, партнери по бізнесу, інвестори), так і внутрішніми користувачами і є джерелом різноманітної інформації для прийняття рішень на внутрішньому і зовнішньому рівнях.
Предметом дослідження є методика і техніка складання, аудит фінансової звітності.
Одним із найбільш відповідальних моментів під час проведення аудиту є перевірка фінансової звітності. До фінансової звітності відносять: комплекс документації, в якій відображають фінансово-господарську діяльність підприємства. Дана документація є об'єктом перевірки під час аудиту. Основні завдання витікають з того, що випливають більш реальні результати роботи об'єкта.
Виходячи зі структури фінансової звітності, можна зробити висновок про те, що основними завданнями з її перевірки є:
* виявлення наявності фінансової звітності;
* виявлення відповідності форм звітності встановленим вимогам;
* перевірка взаємозв'язку різних даних, показаних у формах фінансової звітності;
* детальне вивчення показників
звітності за окремими
Наприклад, до завдань перевірки форми № 1 "Баланс" включають:
- належність та величину активів і пасивів;
- ліквідність підприємства;
- платоспроможність та ін.
Під час перевірки форми № 2 "Звіт про фінансові результати" вивчають:
* виручку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
o величину податку на додану вартість і акцизний збір;
o валовий прибуток;
o фінансові результати від операційної діяльності;
o фінансові результати від звичайної діяльності;
o чистий прибуток (збиток);
o порівнювані елементи операційних витрат.
Під час перевірки форми № 3 "Звіт про рух грошових коштів" установлюють:
- рух коштів у результаті операційної діяльності;
- рух коштів у результаті інвестиційної діяльності;
- рух коштів у результаті фінансової діяльності.
Під час перевірки форми № 4 "Звіт про власний капітал" виявляють результати руху власного капіталу: статутного, пайового, додаткового, іншого додаткового, резервного, нерозподіленого прибутку, неоплаченого та вилученого.
Основними завданнями перевірки форми № 5 "Примітки до річної фінансової звітності" є вивчення:
o руху нематеріальних активів та нарахування амортизації за даною групою;
o руху основних засобів
та інших необоротних
- руху капітальних та фінансових інвестицій;
o утворення доходів і витрат;
o залишків грошових коштів;
o руху забезпечення резервів;
o зміни вартості запасів;
o наявності дебіторської заборгованості;
o розміру нестач і втрат від псування цінностей.
За даними статистичної звітності (форми № 50 с.-г.) "Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств" визначають обсяг виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції, витрати на основне виробництво, вартість активів і середню облікову чисельність працівників, наявність сільськогосподарських угідь, структуру виробничої собівартості за видами сільськогосподарської продукції.
Під час аналізу спеціалізованої форми статистичної звітності сільськогосподарських підприємств № 50 с.-г. вивчають:
- повноту заповнення форми;
- наявність усіх необхідних
розділів ("Виробництво і реалізація
сільськогосподарської
"Вартість активів і
середньооблікова чисельність
Виходячи з обумовленої направленості показників даної форми, вивчають і окремі завдання щодо їх перевірки.
За формою № 50 с.-г. можна
вивчити обсяг виробництва
За формою № 50 с.-г. можна встановити обсяг реалізації сільськогосподарської продукції за видами. При цьому в таблицях 1 і 2 вказується кількість продукції в натурі, виробнича собівартість сільськогосподарської продукції, виручка від реалізації.
За даними форми № 50 с.-г. визначають собівартість продукції рослинництва і тваринництва для подальшого аналізу. У формі № 50 с.-г. у розділі "Продукція рослинництва" показники представлені в такій послідовності:
o назва продукції;
o зібрана площа, га;
o виробництво продукції, ц;
o виробнича собівартість, тис. грн;
o прямі затрати праці на продукцію усього (тис. люд.-год.);
o реалізація продукції (робіт, послуг).
Аналогічні показники представлені у формі № 50 с.-г. "Продукція тваринництва".
Міжнародний стандарт аудиту № 120 "Концептуальна основа Міжнародних стандартів аудиту" передбачає мету та загальні принципи аудиторської перевірки фінансових звітів. Згідно з цим стандартом метою такої перевірки є можливість аудитора висловлювати свої міркування щодо відповідності підготовлених фінансових звітів установленим умовам та вимогам. Для визначення висновків застосовують вислів: "справедливо й достовірно відображає" або "відображає достовірно в усіх суттєвих аспектах".
Позитивні висновки аудитора про достовірність фінансової звітності впливають на подальшу, більш упевнену роботу підприємства-замовника.
Аудитор під час перевірки звітності повинен дотримуватися Кодексу етики професійних бухгалтерів, розробленого Міжнародною Федерацією бухгалтерів.
Тобто під час перевірки необхідно спиратися на принципи незалежності, чесності, об'єктивності, професійної компетентності та належної ретельності, конфіденційності, професійної поведінки та дотримання технічних стандартів.
Аудитор повинен проводити аудиторські перевірки, враховуючи вимоги міжнародних стандартів аудиту, і використовувати рекомендовані принципи та процедури. При цьому необхідно знати, що під час перевірки можуть виникати різноманітні ситуації та будь-які значні викривлення.
Особливо важливим є обсяг аудиторської перевірки. Це стосується процедури аудиту, яка є необхідною для того, щоб більш повно і правильно оформити висновки за об'єктами перевірки. Для того, щоб вибрати процедуру, аудитор повинен користуватися міжнародними стандартами аудиту та іншими законодавчими та нормативними актами.
По закінченні аудиторської перевірки аудитор має бути впевненим, що фінансова звітність не містить жодних невиявлених помилок. Це важливо, оскільки аудитор повинен обрати найоптимальніший варіант аудиторського висновку.
На практиці можуть виникати труднощі в процесі виявлення деяких помилок у звітності. На це можуть впливати прийоми і способи, які використовує аудитор під час перевірки і які не сприяють знаходженню всіх неточностей у звітності, тобто не розкривають повноту викладеної інформації. Також на це впливають господарські операції та умови їх здійснення.
До таких прийомів і умов можна віднести:
o використання тестування;
o індивідуальне застосування системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю;
o застосування малоефективних аудиторських доказів.
У цьому випадку потрібно застосовувати ті аудиторські докази, на основі яких можна розкрити повну суть звітності і виявити всі недоліки. За правильну перевірку даних і висловлення думки стосовно фінансових звітів аудитор несе повну відповідальність. Такі вимоги ставляться перед аудитором незалежно від того, на яких підприємствах проводиться аудиторська перевірка ,-у приватному чи в державному секторі.
До об'єктів аудиту фінансової
звітності відносять форми
У зв'язку з прийняттям Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 29 "Фінансова звітність за сегментами", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.05.2005 р. № 412, інформація про звітні сегменти наводиться в Додатку до річної фінансової звітності "Інформація за сегментами" - форма № 6.
Для встановлення реальності показників звітності необхідна додаткова тотожна інформація. Тому до об'єктів перевірки фінансової звітності можна віднести Головну книгу, Журнали-ордери (при журнально-ордерній формі обліку), машинограми, а також регістри аналітичного обліку. Така інформація буде необхідна для уточнення окремих показників звітності.
До об'єктів аудиту фінансової звітності можна також віднести документацію інвентаризації необоротних активів, запасів, коштів, розрахунків та інших активів власного капіталу та забезпечення зобов'язань, довгострокових зобов'язань, витрат за елементами, витрат діяльності та даних із позабалансових рахунків. До таких документів відносять:
* інвентаризаційні відомості;
* порівняльні відомості;
* акти контрольної перевірки інвентаризації цінностей;