Аудит з перевірки фінансової звітності

* книги реєстрації контрольних перевірок інвентаризації;

* відомості результатів інвентаризації.

До перевірки фінансової звітності необхідно перевірити законність створення підприємства. У цьому випадку спочатку перевіряють установчу документацію: рішення про утворення суб'єкта (засновницький договір), статут (положення).

Враховуючи, що додаткова  інформація є важливим регулятором  фінансової звітності, аудиторську  перевірку, як правило, починають з вивчення цієї інформації, тобто встановлюють:

* законність утворення підприємства;

* належність активів підприємству;

* відповідність системи  бухгалтерського обліку діючим нормативним документам;

* відповідність системи  внутрішнього контролю, встановлену законодавством;

* перевірка наявності і стану фінансової звітності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Методика аудиту наявності і стану фінансової звітності

Під час аудиту наявності і стану фінансової звітності перелік виявленої звітності зрівнюється з вимогами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ, а також Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 29 "Фінансова звітність за сегментами", затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 19.05.2005 р. № 412.

Переліченими законодавчими  актами передбачено такий склад звітності:

* Баланс (ф. № 1);

* Звіт про фінансові результати (ф. № 2);

* Звіт про рух грошових коштів (ф. № 3);

* Звіт про власний капітал (ф. № 4);

* Примітки до річної фінансової звітності (ф. № 5);

* Додаток до річної фінансової звітності "Інформація за сегментами"(ф. № 6);

* Основні економічні показники  роботи сільгосппідприємств (ф.  № 50 с.-г.) (статистична звітність).

За спрощеною системою фінансова звітність сільськогосподарських  підприємств суб'єктів малого підприємництва складається за скороченим переліком  показників відповідно до ведення обліку та звітності за спрощеною системою: Баланс (форма № 1-м); Звіт про фінансові результати (форма № 2-м).

У разі виявлення повного  складу звітності встановлюють порядок  формування її показників відповідно до таких нормативних документів:

o Положення (стандарт) бухгалтерського обліку;

o План рахунків бухгалтерського  обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій та Інструкція щодо його застосування (Наказ Мінфіну України від 30.11.1999 р.№291);

o План рахунків бухгалтерського  обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій суб'єктів малого підприємництва (Наказ Мінфіну України від 19.04.2001 р. № 186);

o Порядок подання фінансової  звітності (Постанова Кабінету  Міністрів України від 28.02.2002 р. № 419);

o Перелік видів діяльності, щодо яких складається зведена фінансова звітність (Наказ Мінфіну України від 24.02.2000 р. № 37);

o "Про примітки до  річної фінансової звітності" (Наказ Мінфіну України від 29.11.2000 р. № 302);

o "Про внесення змін  до типової форми фінансової  звітності" (Наказ Мінфіну України від 28.10.2003 р. № 602);

o "Про затвердження  Методичних рекомендацій по застосуванню  регістрів бухгалтерського обліку" (Наказ Мінфіну України від 29.12.2000 р. №356) та ін.

Стан фінансової звітності  залежить від правильності її складання. У свою чергу, правильно складена звітність є відображенням аналітичного і синтетичного обліку. У такому випадку, щоб впевнитись у реальності звітних показників, необхідно перевірити:

- правильність заповнення первинних документів;

- правильність відображення господарських операцій;

- правильність ведення регістрів аналітичного обліку;

- правильність складання  регістрів синтетичного обліку;

- правильність складання Головної книги.

Реальність звітних показників залежить також від правильності перенесення даних з Головної книги й інших регістрів у бланки звітності.

Якщо аудитор встановлює, що показники звітності реальні, то другим етапом виявлення охоплення перевірки всіх сторін звітності передбачається складання програми аудиту. Спочатку визначають ціль перевірки, в якій вказують:

* вивчення правильності  заповнення форм фінансової звітності  і відповідності структури даних чинному законодавству;

* вивчення взаємозв'язків  показників різних форм фінансової звітності;

* вивчення повноти розкриття  інформації у примітках до річної фінансової звітності.

У програмі аудиту балансу  перелік аудиторських процедур буде відображати ціль перевірки, тобто:

- арифметичну перевірку даних балансу;

- вивчення відповідності  даних звітності даним Головної книги;

- вивчення виявлених виправлень у Головній книзі і звітності;

- вивчення наявності "червоного  сторно" в регістрах, Головній книзі;

- вивчення правильності  перенесення даних Головної книги  у фінансову звітність;

- встановлення правильності  розрахунку відстрочених податкових активів або зобов'язань.

Аналогічні програми складаються  для перевірки Звіту про фінансові  результати, Звіту про власний  капітал, приміток до річної фінансової звітності "Інформація за сегментами", додатків до річної фінансової звітності, основних економічних показників роботи сільгосппідприємств.

Правильність порядку  заповнення балансу (ф. № 1) перевіряють за існуючим алгоритмом (табл. 3.1).

Для встановлення відповідності  даних балансу даним інших  форм звітності проводять також  перевірку взаємозв'язків цих  показників.

Згідно з методичними  рекомендаціями складання бухгалтерської звітності підприємствами АПК за 2007 рік (За редакцією Ю.Я. Лузана і В.М. Жука, К.П. Дудки) взаємозв'язки показників можна показати в таблиці 3.2.

Для узагальнення завдань  з перевірки фінансової звітності аудитор складає програму аудиту.

Після проведення методичних заходів щодо виявлення стану фінансової звітності проводиться її аудиторський аналіз.

1. Аналітичні процедури в аудиті фінансової звітності

 

 

 

3.2. Алгоритм порівнянності  та взаємозв'язки показників основних  форм річної звітності підприємств АПК

4. Зміст фінансової звітності

Для підприємств і організацій фінансова звітність є відображенням діяльності за певний звітний період. Тому фінансову звітність за часом складання можна розподілити на місячну, квартальну і річну. На сучасному етапі дуже важливо, щоб при складанні звітності застосовувалася єдина методологія формування звітних показників. Враховуючи застосування міжнародних та національних стандартів у бухгалтерському обліку та аудиті, можна констатувати, що показники звітності єдині навіть у міжнародному плані. Для виявлення оперативних результатів роботи підприємств використовують місячну та квартальну звітність, а при виявленні діяльності підприємств за більш тривалий період та на перспективу використовують дані річної звітності.

Річна фінансова звітність, за виключенням звітності малих підприємств, складається з Балансу (форма 1), Звіту про фінансові результати (форма 2), Звіту про рух грошових коштів (форма 3), Звіту про власний капітал (форма 4), Приміток до річної фінансової звітності (форма 5), Додатку до приміток до річної фінансової звітності "Інформації за сегментами" (форма 6), форми № 50 с.-г. "Основні економічні показники роботи сільгосппідприємств", статистичної звітності.

У цілому інформацію, що підлягає аудиту, можна класифікувати на фінансову звітність, статистичну звітність, фінансову та внутрішню звітність, документацію бізнес-процесів, операції на позабалансових рахунках та інша звітність.

До об'єктів перевірки  бізнес-процесів відносять таку документацію з: процесу збуту готової продукції, технології процесу збуту, виробничої потужності, ступеня автоматизації, системи виробничого планування, організаційної структури, інформаційних потоків, складу собівартості, процесу постачання, фінансового управління.

До об'єктів аудиту на позабалансових рахунках відносять  елементи облікової політики, операції з обліку орендованих необоротних активів, записи в регістрах обліку і примітках до фінансової звітності, інформацію про порушення ведення обліку.

Звітність малого підприємства складається з Балансу (форма 1-м) і Звіту про фінансові результати (форма 2-м). Показники річної звітності відображаються наростаючим підсумком з початку звітного року. Дані звітності відображаються в тисячах гривень, а у звітності малих підприємств - у тисячах гривень з одним десятковим знаком.

Баланс (форма 1 і 1-м) складається  на основі початкового сальдо (графа 3) з урахуванням змін, які могли бути на підприємстві (вибуття, приєднання частин, структурних підрозділів, філій підприємства).

4.1. Вимоги до  річної фінансової звітності

Дані статей балансу на початок періоду повинні відповідати  даним балансу на кінець попереднього періоду. У разі зміни наступного балансу на початок року у порівнянні зі звітними даними за попередній рік повинні бути надані відповідні пояснення.

Дані статей балансу на кінець звітного періоду повинні бути обгрунтовані результатами інвентаризації.

Суми статей балансу за розрахунками з фінансовими органами, установами банків повинні бути звірені з ними і тотожними.

Дані кінцевого балансу  повинні відповідати оборотам і  залишкам за рахунками Головної книги  чи іншого аналогічного регістру бухгалтерського  обліку на кінець звітного року.

Дані балансів на початок і кінець року повинні бути порівняльними. Будь-які розбіжності в методології формування однієї і тієї ж статті вступного і кінцевого балансів повинні бути пояснені.

Крім наведених пропонувань до річних звітів можуть бути застосовані вимоги, які наведені на рисунку 4.1.

При цьому всі операції повинні бути зареєстровані і  подані належним чином: занесені в період завершення господарської операції, правильно оцінені, всі операції, які стосуються підприємства, занесені у відповідний рахунок, правильно подані у річних звітах.

У формі № 2 "Звіт про  фінансові результати" відображається: дохід (виручка) від реалізації готової  продукції (товарів, робіт, послуг), податок  на додану вартість, акцизний збір, чистий дохід, собівартість реалізованої продукції, валовий прибуток (збиток), фінансові результати від операційної діяльності та ін. У формі № 2 є таблиця II Елементи операційних витрат і таблиця III - Розрахунок показників прибутковості акцій. Загальні вимоги до розкриття статей форми № 2 визначаються П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати".

У Звіті про рух грошових коштів наведена інформація про суму чистого надходження або чистого  видатку грошової маси підприємства за рік у розрізі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Чистим надходженням грошових коштів визнається перевищення суми надходжень над сумою їх видатків у звітному році. Чистим видатком грошових коштів вважають перевищення суми видатків грошових коштів над сумою їх надходження за звітний рік.

Метою складання Звіту  про рух грошових коштів є надання  користувачам фінансової звітності  повної, правдивої та неупередженої  інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентів за звітний період.

Рух грошових коштів у результаті операційної діяльності визначається шляхом коригування прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування  на суми: змін запасів, дебіторської та кредиторської заборгованості, пов'язаної з операційною діяльністю, протягом звітного періоду наведені в статтях, які пов'язані з рухом грошових коштів у результаті інвестиційної та операційної діяльності. У формі № 3 показник рядка 010 має відповідати показнику рядка І 70 або 175 форми № 2.

Зміст та форма Звіту про рух грошових коштів визначається П(С)БО 4 "Звіт про рух грошових коштів".

Зміст і форма Звіту про власний капітал (форма № 4) і загальні вимоги до розкриття його статей визначається П(С)БО 5 "Звіт про власний капітал". Метою складання Звіту про власний капітал є розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

У формі 5 "Примітки до річної фінансової звітності" відображають дані про рух нематеріальних активів і основних засобів та їх знос на суму накопиченої амортизації. У розділі 3 "Капітальні інвестиції" форми 5 відображають рух капітальних інвестицій, а в розділі 4 "Фінансові інвестиції" - рух фінансових інвестицій. У розділі 5 даної форми вказують доходи і витрати. Рух грошових коштів відображають у розділі 5 "Грошові кошти". У розділі 7 "Забезпечення і резерви" вказують: забезпечення на виплату відпусток працівникам, забезпечення наступних витрат на додаткове пенсійне забезпечення, забезпечення наступних витрат на виконання гарантійних зобов'язань, забезпечення наступних витрат на реконструкцію, забезпечення наступних витрат на виконання зобов'язань щодо обтяжливих контрактів.