Довгострокові та короткострокові позики

4. Гарантії позичальника, які засвідчують, що вся надана інформація достовірна;

5. Відповідальність сторін за невиконання договірних зобов'язань, де міститься перелік випадків та опис юридичних дій і повноважень кожного учасника угоди [2].

До кредитного договору можуть бути внесені додаткові умови: можливість дострокового погашення, економічні санкції за нецільове використання кредиту, умови комісійної винагороди за додаткові послуги тощо.

На стадії документування кредитний договір, договір застави та інші документи (гарантії, підтвердження прав власності тощо) мають ретельно перевіряти юридичні служби та представники контролюючих підрозділів з метою недопущення помилок і зниження документального ризику [13].

Неточності, неконкретний опис дій, не передбачення певних обставин, нечітке формулювання обов'язків і відповідальності — усе це може призвести до підвищення кредитного ризику та виникнення проблемних кредитів. Так, у практиці американських банків виявлення прорахунків у кредитній угоді після надання позики є підставою для переведення її в категорію "спеціально згаданих", тобто кредитів більш ризикових порівняно зі стандартними, хоча інші умови не порушено.

Погашення кредиту і нарахованих відсотків здійснюється шляхом списання визначених сум з поточного рахунку позичальника на підставі його платіжних доручень у терміни, встановлені кредитним договором. Разом з тим банк має право на примусове стягнення коштів з рахунків клієнтів у разі невчасного погашення підприємством зобов'язань з кредитного договору (за умови, що такий порядок обумовлений в договорі) [16].

При виникненні у позичальника тимчасових фінансових труднощів внаслідок непередбачених обставин, за умови ухвалення позичальником відповідних заходів для їх усунення, погашення кредиту може бути відстрочено, але з підвищенням відсоткової ставки. Відстрочення оформляється додатковим договором між позичальником і банком.

Всі довгострокові зобов'язання, на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від умов і виду зобов'язань.

Теперішня вартість - це дисконтована сума наступних платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка буде необхідна для погашення зобов'язань у процесі звичайної діяльності підприємства.

Сума отриманого кредиту не включається в дохід підприємства, а сума погашення не включається до складу витрат. Сума нарахованих відсотків за користування кредитом є одним з видів зобов'язань, яке відображається у складі фінансових витрат [15].

В облікових регістрах операції з отримання і погашення кредиту відображаються:

- у розділі ІІ Журналу 2, де відображаються кредитові обороти в розрізі кореспондуючих рахунків з операцій, пов'язаних з отриманням кредиту;

- у розділі ІІІ Журналу 2, де у відповідних рядках ведеться аналітичний облік кредитів, зокрема відстрочених, за кредиторами у розрізі кожного кредиту і термінів їх погашення.

Крім того, у відповідних графах наводять:

- аналітичні дані про суми нарахованих відсотків за користуванням кожним з кредитів за поточний місяць і нарахованих відсотків з початку року до кінця поточного місяця;

- суми оборотів за рахунками за поточний місяць.

Записи в облікових регістрах здійснюють на підставі виписок банку із спецпозикових рахунків і рахунків, відкритих банком для зарахування сплачених позичальником відсотків за кредитами, а також доданих до них документів, що підтверджують рух кредитних засобів.

Суми оборотів за місяць з Журналу №2 переносять у Головну книгу [2].

 

2.2 Синтетичний та аналітичний  облік довгострокових та короткострокових  зобов’язань

 

У Плані рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій та Інструкції про його застосування для обліку зобов’язань передбачено два класи: клас 5 “Довгострокові зобов’язання” та клас 6 “Зобов’язання”

На рахунку 60 “Короткострокові позики” ведеться облік розрахунків у національній та іноземній валюті щодо кредитів банків, термін повернення яких не перевищує 12 місяців, починаючи з дати балансу, і щодо позичок, термін погашення яких минув. У підприємств, на яких звичайний операційний цикл більше року, на рахунку 60 також будуть відображатися кредити банків, термін повернення яких перевищуватиме 12 місяців, починаючи з дати балансу, але при цьому такі кредити мають бути погашені протягом одного операційного циклу підприємства. Це рахунок пасивний, балансовий, основний, призначений для обліку позикових джерел фінансування підприємства [9, 17].

Рахунок 60 “Короткострокові позики” має такі субрахунки:

• 601 “Короткострокові кредити банків у національній валюті”;
• 602 “Короткострокові кредити банків у іноземній валюті”;
• 603 “Відстрочені короткострокові кредити банків у національній валюті”;
• 604 “Відстрочені короткострокові кредити банків у іноземній валюті”;
• 605 “Прострочені позики в національній валюті”;
• 606 “Прострочені позики в іноземній валюті”.

Аналітичний облік ведеться за позикодавцями (банками) в розрізі кожного кредиту (позики) окремо та термінів їх погашення. Типова кореспонденція рахунків за рахунком 60 наведена в таблиці 2.1[11].

Довгострокові позики банку належать до довгострокових зобов'язань. Для обліку даних і узагальнення інформації про заборгованість підприємства банкам за одержаними від них кредитами, які не є поточними зобов'язаннями (заборгованість, що не підлягає погашенню протягом операційного циклу підприємства або протягом 12 місяців від дати балансу), передбачений рахунок 50 «Довгострокові позики». Це рахунок пасивний, балансовий, основний, призначений для обліку позикових джерел фінансування підприємства.

Облік розрахунків за короткостроковими позиками Таблиця 2.1

з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
			дебет	кредит
1	Отримано короткострокові позики: • в касу • на поточний рахунок у національній валюті • на поточний рахунок в іноземній валюті	301 311 312	601 601 602
2	Відкрито акредитив для розрахунків з постачальником за рахунок короткострокового кредиту банку: • у національній валюті • в іноземній валюті	313 314	601 602
3	Видано аванс постачальнику під поставку запасів за рахунок короткострокової позики	371	601
4	Оплачено рахунки постачальників за рахунок короткострокового кредиту	631	601
5	Нараховано відсотки за короткостроковими позиками	951	684
6	Погашено короткострокові позики: • з каси • з поточного рахунка в національній валюті • з поточного рахунка в іноземній валюті	601 601 602	301 311 312
7	Відображено суму відстроченого короткострокового кредиту (пролонговано кредит): • у національній валюті • в іноземній валюті	601 602	603 604
8	Погашено відстрочений короткостроковий кредит з поточних рахунків банку: • у національній валюті • в іноземній валюті	603 604	311 312
9	Не оплачений у термін короткостроковий кредит переведено у прострочену позику: • у національній валюті • в іноземній валюті	601 602	605 606

 

За кредитом рахунка 50 «Довгострокові позики» відображаються суми одержаних довгострокових позик, а також переведення короткострокових (відстрочених) кредитів в довгострокові, за дебетом — погашення заборгованості за ними та переведення до поточної заборгованості за довгостроковими зобов'язаннями.

Рахунок 50 “Довгострокові позики” має субрахунки:

501 “Довгострокові кредити банків у національній валюті”;

502 ‘Довгострокові кредити банків в іноземній валюті”;

503 “Відстрочені довгострокові кредити банків у національній валюті”;

504 “Відстрочені довгострокові кредити банків в іноземній валюті”;

505 “Інші довгострокові позики у національній валюті”;

506 “Інші довгострокові позики в іноземній валюті”; [9, 17]

На субрахунках 501, 502 відображаються суми довгострокової заборгованості банкам за наданий кредит відповідно в національній та іноземній валютах.

На 503, 504 відображаються суми відстроченої заборгованості банкам за кредит, термін погашення якого відстрочено, відповідно в національній та іноземній валютах.

На субрахунках 505, 506 відображуються суми довгострокової заборгованості щодо зобов’язань із залучення позикових коштів, відповідно в національній та іноземній валютах. Аналітичний облік ведеться за позикодавцями (банками) в розрізі кожного кредиту (позики) окремо та терміном погашення. Типова кореспонденція рахунків за рахунком 60 наведена в таблиці 2.1 [11].

Облік розрахунків за довгостроковими позиками Таблиця 2.2

з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
			дебет	кредит
1	Отримано довгострокову позику: • на поточний рахунок у національній валюті • на поточний рахунок в іноземній валюті	311 312	50 50
2	Здійснено поточні фінансові інвестиції за рахунок довгострокових позик	35	50
4	Погашено за рахунок довгострокових позик: • довгострокові векселі видані; • довгострокові зобов’язання за облігаціями;	51 52	50 50
5	Передано короткострокову позику у розряд короткострокових у зв’язку зі зміною умов кредитування	60	50
6	Відображено зміну теперішньої вартості кредиту	952	50
7	Відображено негативну курсову різницю за довгостроковим кредитом в іноземній валюті	974	50
8	Відображено частину довгострокової позики у складі поточної заборгованості за довгостроковими зобов’язаннями	50	61

 

 

2.3 Особливості обліку зобов’язань

 

Однією з основних проблем ведення обліку довготермінових зобов’язань та відображення їх у балансі є методика оцінки такого виду зобов’язань. Згідно з П(С)БО 11 “Зобов’язання” довготермінові зобов’язання, на які нараховуються відсотки, відображаються у балансі за їх теперішньою вартістю. Теперішня вартість зобов’язання – дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде необхідна для погашення зобов’язання у процесі звичайної діяльності підприємства [18].

Проблема оцінки довготермінових зобов’язань перш за все полягає в складному розрахунку теперішньої вартості таких зобов’язань. Розрахунки теперішньої вартості здійснюються за допомогою дисконтування. В свою чергу, дисконтування дозволяє привести вартість ресурсів підприємства, які будуть використані з метою погашення зобов’язань, до одного спільного часового знаменника. Необхідність в останньому пояснюється тим, що грошові ресурси, які є в наявності сьогодні, не будуть рівноцінними грошовим ресурсам, які очікується отримати в майбутньому, оскільки такі фактори, як інфляція, ризик, оборотність, призводять до зміни вартості грошей у часі. Таким чином, теперішня вартість довготермінових зобов’язань завжди буде менша їх майбутній вартості.

Дисконтуванню підлягають: суми довготермінових позик, довготермінових зобов’язань за облігаціями, довготермінових зобов’язань з оренди, довготермінових векселів [23].

Економічна сутність дисконтування полягає в припущенні, що сума коштів, яка буде отримана (витрачена) підприємством в майбутньому, менше суми коштів, отриманих (витрачених) підприємством сьогодні. Різниця виникає за рахунок можливості отримання економічної вигоди від грошових коштів, які є в наявності в теперішній час, в той час коли гроші, отримані в майбутньому, почнуть приносити економічні вигоди тільки після їх фактичного отримання.

Саме припущення про знецінення грошей з плином часу покладене в основу дисконтування. Терміни "майбутня вартість" та "теперішня вартість" позначають одну й ту ж фактичну суму коштів, що по-різному оцінюється для фінансової звітності у зв'язку з різницею в часі отримання (сплати) цих коштів. При цьому немає значення до якого моменту - нинішнього чи майбутнього - будуть приводитися грошові суми [2].

Дисконтована оцінка будь-якого зобов'язання представляє собою дисконтовану вартість майбутнього платежу. Оскільки поточні зобов'язання: погашаються зазвичай протягом короткого проміжку часу, то величина дисконту незначна та ігнорується, внаслідок чого короткострокові зобов'язання обліковуються у сумі, передбаченій до погашення майбутньому. Однак для довгострокових зобов'язань вплив часового фактору настільки суттєвий, що передбачені договором суми платежів по основному боргу і відсоткам мають бути продисконтовані.