Контрольная работа по политэкономии

План

1. Вступ.

 

2. Організаційно-технічна, фінансово-кредитна, інформаційно-дослідницька інфраструктура ринку.

 

3. Види підприємств.

 

4. Висновки.

 

5. Список  використаної літератури.

                                                  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ 

   Проголошення України незалежною державою  відкрило  реальні  можливості переходу   її    до    ринку.    Подолання    деструктивного    тоталітарно-адміністративного режиму, корінна  перебудова  економічних  процесів  шляхом здійснення радикальних реформ, спрямованих  на  ринкову  трансформацію  всіх сфер господарського  життя  суспільства  –  основні  засади  економічної  та соціальної політики української держави.

    Побудова  розвинутого ринкового господарства  – процес досить складний  і

тривалий.    У    розвинутих    країнах    Заходу    він     відбувся     як

природний, взаємопов’язаний   з   економічним    і    соціальним    прогресом

суспільства.

    Ринок  - досягнення всього людства   на  всіх  етапах  його  розвитку  до

найвищих форм суспільного  прогресу.  Ринкове  господарство  є  середовищем, "атмосферою", в рамках , з допомогою яких відтворюються і панують  відносини і зв'язки товарного виробництва.

    Ринок  як самодостатній, автоматично  діючий, саморегульований механізм - це абстракція, яка деякою мірою відбиває реалії XIX ст. Сучасний  же  ринок - це один з феноменів, який зумовлює складну систему господарювання, в якій тісно  взаємодіють  ринкові  закономірності,  численні  регулюючі  інститути (передусім державні) і масова свідомість.

    Цивілізований   характер  ринку   в   промислових   розвинутих   країнах

визначається  широким арсеналом перевірених  часом і  господарською  практикою законодавчих і  моральних  норм,  багатоплановою  і  компетентною  політикою держави   щодо   розвитку   економіки    та    соціальної    інфраструктури, інформованістю і самостійністю керівників  господарських  структур  на  всіх рівнях, правовою свободою економічної самодіяльності людини.

    Звичайно,  Україна,  як  нова   самостійна  держава,  що   виникла   на

розколотому  терені  колишнього  народногосподарського  комплексу  СРСР   зі складною інфраструктурою, створеною за багато десятиріч, не  може  повторити за короткий час той шлях,  який  пройшов  ринок  Заходу.  Вона  може  тільки розумно скористатися певним досвідом цих країн, а шлях переходу до  ринкової системи   має  бути  свій,  з  урахуванням  усіх  національних,  політичних, економічних,  географічних  та  інших  особливостей   історичного   розвитку України.

    Однак  складність завдання полягає  в тому,  що  немає  у   світі  аналогів

переходу до ринку  великої  держави  з  такою,  як  в Україні,  спотвореною

тоталітарною  системою структурою господарства, високим рівнем  монополізму  в промисловості, залежністю тисяч промислових підприємств  від  постачальників окремих видів продукції, що залишилися за межами державних  кордонів. В  таких скрутних умовах, що склалися  в  Україні,  в  умовах  глибокої  економічної, фінансово-кредитної, паливно-сировинної, екологічної та інших криз  перехід до реального ринку надзвичайно утруднений.  Як і  всяка  об'єктивно  існуюча система, ринок має власну інфраструктуру.

      Ринкова економіка  базується   на  трьох  основних  «китах»:  правовій

системі (праві  власності), ринковій інфраструктурі і  підприємництві.   Вона

являє собою  неперевершений по ефективності господарський  механізм,  у  якому людина сприймається таким, яким він є: з одного боку, що  переслідує  власні інтереси, з іншого - творчою особистістю,  що  створює матеріальні цінності для інших.  Ще  Адам  Сміт  у  своєму  знаменитому  творі  «Дослідження  про природу і причини багатства народів», а також в інших  роботах  показав,  що власний інтерес кожної окремої людини як члена  товариства,  заснованого  на поділі праці, веде до одержання максимально можливих благ  усім  товариством у  цілому.   Передумови  для  цього: власність,  конкуренція,   ринок   і підприємницьке середовище.

Організаційно-технічна, фінансово-кредитна, інформаційно-дослідницька інфраструктура ринку 
 

Поняття і суть ринкової інфраструктури 

    Термін  "інфраструктура"  був уперше  використаний   ще   на   початку

теперішнього  сторіччя в  економічному  аналізі  для  позначення  об'єктів  і

споруджень, що забезпечують нормальну діяльність збройних сил.  У 40-і  роки на  Заході   під  інфраструктурою  стали  розуміти  сукупність  галузей,  що сприяють нормальному функціонуванню виробництва матеріальних благ і  послуг.

 У економічній  літературі колишнього СРСР  вивчення  проблем інфраструктури почалося  лише  в  70-і  роки.   Стосовно  до  ринку (ринкової   економіки), інфраструктура являє собою сукупність організаційно-правових  і  економічних відношень, що зв'язує ці відношення при всьому  їхньому різноманітті в  одне  ціле - ринкову економіку.

     Ефективне  функціонування сучасного ринку   безпосередньо  залежить  від

постійно відтворюваного ринкового  середовища.  Важливим  його  елементом  є ринкова  інфраструктура.  Це  система  підприємств   та   організацій,   які забезпечують рух товарів, послуг, грощей, цінних паперів, робочої  сили.  До таких установ  належать  біржі,  банки,  дилерські  та  брокерські  контори, служби зайнятості, інформаційно-комерційні,  оптові  та  постачально-збутові організації, пункти прокату та лізингу.

      Поняття «ринок» використовується  в різних значеннях.  Економісти  цей

термін  розуміють  насамперед  як  категорію  обміну,  його  характеристику.

Ринок ( це засіб  взаємодії  економічних  суб'єктів  заснований  на  ціновій

системі і конкуренції.  Це особливий механізм координації  економічних дій.

       Як  і  всяка  об'єктивно   існуюча   система,   ринок   має   власну

інфраструктуру. Економіка припускає створення товарів і їхнє доведення до споживачів. Останнє  потребує  організації  сфери  обертання  товарів.   Інфраструктура ринку - це сукупність інститутів, що  забезпечують  обертання  різноманітних товарів.   Обслуговування  взаємовідносин   виробників   товарів   і   їхніх безпосередніх споживачів - основне призначення інститутів інфраструктури. 

Функції ринкової інфраструктури 

      Продуктом інфраструктури  є   посередницька  послуга.   Послуга  -  це

особливий товар,  що  існує  тільки  в  момент  його  виробництва.   Роблячи

різноманітні посередницькі послуги підприємствам і  домашнім  господарствам, заснування інфраструктури виконують ряд важливих функцій, серед  яких  можна виділити такі:

1. Доведення товару до безпосереднього споживача.  Інститути     інфраструктури  допомагають  товару  знайти  свого   споживача.    Важливо   організувати виробництво продукції, але не менше важливо забезпечити її  реалізацію. Спеціалізація на  посередницьких  операціях  дозволяє  скоротити  час  на реалізацію товару, зменшити витрати обертання, прискорити  оборот  фондів підприємства, у більшому ступені врахувати запити споживачів.

2.  Забезпечення  зворотної зв'язок   між   виробництвом   і   споживанням.

 Інфраструктура відчуває на собі вплив як виробника  (пропозиція  товару),

 так і споживача (попит на нього).  Аналізуючи просування того або  іншого

 товару на ринку,  посередник  може  виявити тенденції,  урахування  яких

 дозволить краще орієнтувати виробництво на інтереси споживачів.

3. Перерозподіл ресурсів між різноманітними галузями й  усередині  них.   Ця

 функція  забезпечується  як  через  переорієнтування  на   випуск   нової

 продукції,  так і через обслуговування  ринку  цінних  паперів.   Мінливий

 курс акцій  призводить до переміщення капіталів  з однієї  галузі  в  іншу,

  підтримуючи  тим  самим  визначений  рівень  пропорційності  в   розвитку

  економіки.

4.  Акумуляція  тимчасово вільних коштів,  регулювання грошового   обігу.

 Банківські   заснування   інфраструктури   ринку,    зайняті    кредитним

 підприємництвом,  здійснюють  мобілізацію  вільних  коштів  населення   і

 підприємств.   У  результаті  формується   ринок   грошей,   розширюються

 інвестиційні можливості підприємств,  пришвидшується  товарообмін.   Крім того,  через  зміну  ставки  банківського   відсотка   фінансово-кредитні

заснування можуть впливати на структуру  інвестицій,  забезпечуючи  їхній перерозподіл  між   галузями,   пришвидшуючи   або   уповільнюючи   темпи економічного росту.

      У такий спосіб очевидно, що  ринкова  інфраструктура  робить  істотний

вплив на функціонування економічної системи в цілому. 
 

Основні елементи ринкової інфраструктури 

    Ринкова  інфраструктура містить такі елементи: аукціони, торгово-

промислові палати, торгові доми, ярмарки, маркетинг, біржі, брокерські,

страхові, аудиторські  фірми, холдингові компанії та ін. 

    Аукціони - форма продаж у визначений час і у визначеному місці товарів,

попередньо виставлених  для  ознайомлення.   На  аукціонах  реалізують  певні види товарів, які, як правило, користуються підвищеним попитом.   Наприклад, головними центрами аукціонної торгівлі хутром є Нью-Йорк, Монреаль,  Лондон, Копенгаген, Стокгольм, Санкт-Петербург,  Москва.   Особливістю  аукціонів  є обмежена відповідальність продавця за якість пропонованих товарів.

    Отже, аукціон  -  це  продажів  реальних  товарів  на  основі  конкурсу

покупців.  Міжнародні  аукціони  -  переважно  комерційні  організації,  які

мають приміщення, необхідне обладнання та кваліфіковані  кадри.   Аукціони  організують  також  спеціалізовані  брокерські фірми, які перепродують товари своїх клієнтів за комісійну винагороду.

    Торгово-промислові  палати  -  це  комерційні   організації,   головним

завданням яких є сприяння розвитку економічних  і  торговельних  зв'язків  з

партнерами зарубіжних країн.   Вони  є юридичними  особами,  які діють на

принципах повного комерційного  розрахунку  та  самофінансування.   Торгово-промислові палати надають цільові інформаційні послуги.

  Торгові доми - це торговельні фірми, що закуповують товари у виробників

або оптовиків  своєї країни і перепродують за кордон або  закуповують  товари за кордоном і  перепродують  місцевим  оптовим  та  роздрібним  торговцям  і споживачам у промисловості та інших галузях господарства.

    Торгові   доми  здійснюють  операції  за  свій  рахунок,  проте   можуть

виконувати також  функції комісіонера як для вітчизняних,  так і зарубіжних

підприємців, торговельних організацій та окремих осіб.

   Ярмарки - надзвичайно важливий елемент ринкової  інфраструктури.   Вони бувають  усесвітні,  міжнародні,  регіональні,   національні   та   місцеві. Ярмарки  -  це  торги,  ринки  товарів,  які  періодично   організовують   в установленому  місці.   Свого  часу  вони   відігравали   важливу   роль   в економічному  житті  країн  Західної  Європи.    З   розвитком   суспільного виробництва,   розширенням   торговельно-обмінних    операцій,    посиленням конкуренції з центрів  привозові  великих  партій  наявного  товару,  ярмарки перетворилися на ярмарки-виставки зразків товарів, які можна замовляти.