Облік адміністративних витрат

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

 

 

 

 

 

 

 

Кафедра обліку і аудиту

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

з дисципліни «Особливості управлінського обліку в галузях харчової промисловості» на тему

«Облік адміністративних витрат»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконав студент ______________________      __________________________

                                                                                        (Прізвище, ім`я, по-батькові)

Науковий керівник ____________________      __________________________

                                               (підпис)                                            (Прізвище, ім`я, по-батькові)

 

Робота подана на кафедру_____    __________      ________________________

                                              (дата)        (підпис)                                  (Прізвище, ім`я студента)

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2014

 

ЗМІСТ

 

 

	Стор.
ВСТУП	3
РОЗДІЛ І. СУТЬ ТА ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ВИТРАТ ПІДПРИЄМСТВА	4
РОЗДІЛ ІІ. МІСЦЕ АДМІНІСТРАТИВНИХ ВИТРАТ У СКЛАДІ ТА ЗАГАЛЬНІЙ КЛАСИФІКАЦІЇ ВИТРАТ	6
РОЗДІЛ ІІІ. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА КЛАСИФІКАЦІЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ ВИТРАТ	16
РОЗДІЛ IV. ВІДОБРАЖЕННЯ В ФІНАНСОВОМУ ОБЛІКУ ТИПОВИХ ОПЕРАЦІЙ ЗА РАХУНКОМ 92 “АДМІНІСТРАТИВНІ ВИТРАТИ”	18
ВИСНОВОК	23
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ	25

 

 

 

 

ВСТУП

 

Україна, нажаль, поки що належить до країн з слабо розвинутою ринковою економікою. Саме це є однією з причин того, що власники і менеджери вітчизняних підприємств постійно відшукують шляхи зниження ціни на свою продукцію з метою збільшення попиту на неї серед населення з низькою платоспроможністю. Логічним і дієвим заходом для виконання цього завдання є пошук можливостей для зниження собівартості виготовлення продукції чи надання послуг. Тобто – чіткий контроль та зниження рівня виробничих та інших витрат на продукування майбутнього товару.

Особливого значення набувають у даному випадку непрямі витрати, вірний облік та списання яких може оптимізувати грошові потоки, уникнути зайвих витрат і врешті отримати певний, а іноді і значний економічний ефект [20].

Метою написання курсової роботи є вивчення сучасної та оптимальної процедури обліку та списання адміністративних витрат на вітчизняних підприємствах.

Об’єктом дослідження виступає господарська діяльність та фінансовий облік підприємствах різних галузей.

Курсова робота складається з вступу, чотирьох основних частин, висновку та списку використаної літератури.

 

 

РОЗДІЛ І. СУТЬ ТА ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ВИТРАТ ПІДПРИЄМСТВА

 

Основні поняття, процедура обліку та списання витрат підприємства регламентуються державою і на сьогодні викладені у “Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку №16 “ВИТРАТИ”.

Дане Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.

Норми Положення застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім банків і бюджетних установ).

Стандарт не поширюється на витрати з виконання будівельних контрактів та надання послуг для їх виконання. Положення дає визначення наступним термінам:

Елемент витрат - сукупність економічно однорідних витрат.

Непрямі витрати - витрати, що не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об'єкта витрат економічно доцільним шляхом.

Нормальна потужність - очікуваний середній обсяг діяльності, що може бути досягнутий за умов звичайної діяльності підприємства протягом кількох років або операційних циклів з урахуванням запланованого обслуговування виробництва.

Об'єкт обліку витрат - продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов'язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат [2].

Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Ті витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

Не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати:

• Платежі  за  договорами комісії,  агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на  користь  комітента,  принципала  
  тощо.
• Попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг.
• Погашення  одержаних позик.
• Інші зменшення активів або збільшення зобов'язань, що не  
  відповідають   ознакам,  наведеним  у  пункті  6  цього  Положення  
  (стандарту).
• Витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу  
  відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
• Балансова вартість валюти.[2]

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ. МІСЦЕ АДМІНІСТРАТИВНИХ ВИТРАТ У СКЛАДІ ТА ЗАГАЛЬНІЙ КЛАСИФІКАЦІЇ ВИТРАТ

 

Собівартість реалізованих товарів визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси".

Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

• прямі матеріальні витрати;

• прямі витрати на оплату праці;

• інші прямі витрати;

• загальновиробничі витрати.

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством [6].

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат [7].

До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат [17].

До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація тощо [7].

До складу загальновиробничих витрат включаються:

1. Витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо; відрахування на соціальні заходи й медичне страхування апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо).

2. Амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення.

3. Амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення.

4. Витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.

5. Витрати на вдосконалення технології й організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології й організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів, купівельних комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій тощо).

6. Витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень.

7. Витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничого персоналу; відрахування на соціальні заходи, медичне страхування робітників та апарату управління виробництвом; витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг).

8. Витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього природного середовища.

9. Інші витрати (втрати від браку, оплата простоїв тощо). [7]

 

Загальновиробничі витрати поділяються на постійні і змінні. До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування і управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. Змінні Загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо ), виходячи з фактичної потужності звітного періоду.

До постійних загальновиробничих витрат відносяться витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Постійні виробничі накладні витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо)»при нормальній потужності. Нерозподілені постійні Загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у, періоді їх виникнення. Загальна сума розподілених та нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичну величину.

Приклад розподілу загальновиробничих витрат [2]:

Приклад 1. Розподіл транспортно-заготівельних витрат на підприємствах, що застосовують окремий субрахунок обліку транспортно-заготівельних витрат.

Зміст	Вартість запасів, тис. грн.  (рахунки 20, 22, 28)	Транспортно-заготівельні витрати, тис. грн. (окремий субрахунок)
1. Залишок на  початок місяця	150	25
2. Надійшло за  місяць	300	50
3. Вибуло за місяць (витрачено, реалізовано та інше вибуття - природний убуток, нестачі, псування, уцінка, безоплатна передача тощо)	400	67*
4. Залишок на  кінець місяця (ряд. 1 + ряд. 2 - ряд. 3)	50	8

 

*Сума транспортно-заготівельних  витрат, що за розподілом припадає  на запаси, які вибули у звітному місяці, становить:  (25+50/150+300)*400=67

Приклад 2. Розподіл транспортно-заготівельних витрат на підприємствах роздрібної торгівлі, що застосовують оцінку товарів за цінами продажу, та окремий субрахунок обліку транспортно-заготівельних витрат.

Зміст	Субрахунок 282 "Товари в торгівлі",   тис. грн.	Субрахунок 289 "Транспортно-заготівельні витрати",   тис. грн.	Субрахунок 285 "Торгова націнка", тис. грн.	Продажна вартість (гр. 2 + гр. 3),   тис. грн.
1	2	3	4	5
1. Залишок на  початок місяця	227	25	77	252
2. Надійшло за  місяць	460	50	160	510
3. Вибуло за місяць (витрачено, реалізовано та інше вибуття - природний убуток, нестачі, псування, уцінка, безоплатна передача тощо)	487**	53	168	540
4. Залишок на  кінець місяця (ряд. 1 + ряд. 2 - ряд. 3)	200	22	69	222