Облік необоротних активів

Міністерство  освіти і науки України

Академія муніципального управління

 

Кафедра обліку і аудиту

КУРСОВА РОБОТА

 

з «Бухгалтерського обліку»

 

на тему:

 

« Облік необоротних активів»

 

 

 

Студентa 2 курсу,   групи ОА-21 Денного відділення напрям підготовки 6.030509 «Облік і аудит»

Лойко Максима Миколайовича ______________________ (підпис)

Керівник:

Стрибуль Оксана Вікторівна   ______________________ (підпис)

 

Київ 2013

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП…………………………………………………………………………….…..4

РОЗДІЛ 1 ОБЛІК НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ…………………………………..…6

1. Нормативне регулювання обліку необоротних активів………………..…..…..6
2. Визнання та класифікація необоротних активів…………………….………….8
3. Документування операцій з обліку необоротних активів……….……………13
4. Синтетичний та аналітичний облік необоротних активів……………..….…..17

РОЗДІЛ 2 ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА РОБОТИ…………………………........……28

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ……………………………………………….......…..39

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………….…41

ДОДАТКИ………………………………………………………………….……...…43

 

ВСТУП

 

 

На сучасному етапі  розвитку продуктивних сил основні засоби (необоротні активи) , як і раніше, залишаються чи не найголовнішим фактором виробництва. Від рівня технічної озброєності залежать і якість продукції, і продуктивність праці, і навіть показники рентабельності. Сьогодні будь-яке виробниче підприємство використовує досить широку номенклатуру основних засобів. Розвиток основних засобів як знарядь праці, засобів виробництва, призвів до необхідності класифікації їх за спільними ознаками. Основні засоби вимагають чіткого і точного обліку, причому відображаються вони не лише у бухгалтерських реєстрах, а й у фінансовій звітності.

Актуальність  даної теми курсової роботи є те, що облік необоротних активів та малоцінних й швидкозношуваних предметів – це важливі питання в бухгалтерському обліку. Вивчення цих питань дає змогу краще прослідкувати господарські процеси, які відбуваються на підприємствах.

Необоротні активи являють собою сукупність матеріально-речових і нематеріальних цінностей та об’єктів, які належать установі, забезпечуючи її функціонування, і мають очікуваний термін корисної дії чи експлуатації понад один рік. До складу необоротних активів належать земельні ділянки, капітальні витрати на поліпшення земель, будинки, споруди, частини будинків, які на правах власності належать установі, передавальні пристрої, робочі, силові машини й обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади, столовий, кухонний та господарський інвентар, обчислювальна техніка, робоча та продуктивна худоба, багаторічні насадження, музейні цінності, експонати зоопарків, виставок, бібліотечні фонди, знаряддя риболовлі, спеціальні інструменти та спеціальні пристосування, білизна, постільні речі, одяг та взуття, тимчасові нетитульні споруди, природні ресурси, інвентарна тара, матеріали довготривалого використання для наукових цілей, авторські та суміжні з ними права, права користування природними ресурсами, майном, об’єктами промислової власності, інші матеріальні та нематеріальні активи довготривалого використання.

Метою курсової роботи є вивчення законодавчої та нормативної бази, що існує в Україні та стосується питань необоротних активів, дослідження організаційно–економічної характеристики та фінансово–господарських показників діяльності підприємств, аналізу ефективності використання основних засобів та методів нарахування амортизації.

Завданням курсової роботи є визначення та класифікація необоротних активів, документування операцій з обліку необоротних активів, синтетичний та аналітичний облік необоротних активів.

 

РОЗДІЛ 1

ОБЛІК НЕОБОРОТНИХ  АКТИВІВ

 

 

1. Нормативне регулювання обліку необоротних активів

 

Будь-яка діяльність підприємства повинна здійснюватись відповідно до чинного законодавства України. Це ж саме стосується і організації  бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік  – це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

 

Таблиця 1.1

 

Облік необоротних активів  ведеться за допомогою нормативно-правових документів які наведенні в таблиці 1.1

№	Найменування документа	Зміст документа
1	2	3
1	Закон України  «Про бухгалтерський облік та фінансову  звітність України»	Цей Закон  визначає правові засади регулювання,  організації,  ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.
2	Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби"	Визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (далі - основні засоби), а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності.
3	Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи»	Визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи і незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи та розкриття інформації про них у фінансовій звітності.

 

Продовження таблиці 1.1

1	2	3
4	Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 "Біологічні активи"	Визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про біологічні активи і  про одержані в процесі їх біологічних  перетворень додаткові біологічні активи й сільськогосподарську продукцію  та розкриття інформації про них у фінансовій звітності.
5	Інструкція про застосування Плану  рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських  операцій підприємств і організацій	Інструкція встановлює призначення  і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов’язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (крім банків, бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділень та інших відособлених підрозділів юридичних осіб (далі — підприємства). Ведення позабалансових рахунків здійснюється за простою системою (без застосування методу подвійного запису).

 

Положення (стандартів) бухгалтерського  обліку – це нормативно-правові акти, що регулюють ведення обліку окремих його об’єктів, зокрема: основних засобів, запасів, нематеріальних активів, витрат, доходів, зобов’язань, дебіторської заборгованості, фінансових інвестицій тощо. В Національних П(С)БО дотримано вимоги міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО) з урахуванням економічних, правових, податкових особливостей та традицій нашої держави.

Структура стандарту визначається обсягом та змістом питань, які  він розглядає. Проте кожен стандарт включає: загальні положення, які пояснюють його мету, сферу застосування та містять визначення всіх основних термінів, які використовуються в стандарті, порядок оцінки та деталізації інформації відповідних об’єктів у фінансовій звітності.

Отже, при організації обліку на підприємстві необхідно керуватись нормативними документами, основним з яких є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Саме він регулює ведення обліку та відображення результатів господарської діяльності у фінансовій звітності.

 

 

1.2. Визнання та класифікація необоротних активів

 

Необоротні активи - це матеріальні і нематеріальні ресурси, що належать установі і забезпечують її функціонування і термін корисної експлуатації яких, як очікується, становить більше одного року.

Необоротні активи відображають у балансі за статтями:

• нематеріальні активи – вартість прав користування природними ресурсами, промисловими зразками, знаками для товарів і послуг, місцем на товарній і фондовій біржі, вартість програмного забезпечення обчислювальної техніки, об'єктів промислової та інтелектуальної власності, ноу-хау, гудвілу, прав користування будинками, спорудами, внесених вкладів у статутний фонд, а також придбаних у процесі діяльності підприємства, вартість прав на здійснення окремих видів діяльності й оренду будівель (споруд, помешкань);
• незавершене будівництво – вартість незавершеного будівництва (включаючи устаткування для монтажу), що здійснюється для власних потреб підприємства, а також авансові платежі для фінансування такого будівництва;
• основні засоби – вартість власних і одержаних на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, що належать до складу основних засобів згідно з відповідними положеннями (стандартами). У цій статті також наводиться вартість інших необоротних матеріальних активів;
• довгострокові фінансові інвестиції – фінансові інвестиції на період понад один рік, а також усі інвестиції, що не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. У цій статті виокремлюють фінансові інвестиції, які згідно з відповідними положеннями (стандартами) обліковують методом участі в капіталі;
• довгострокова дебіторська заборгованість, яка включає заборгованість фізичних і юридичних осіб, що не виникає в процесі нормального операційного циклу і буде погашена після 12 місяців від дати балансу;
• відстрочені податкові активи – сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних періодах внаслідок тимчасової різниці між обліковою і податковою базами оцінки;
• інші необоротні активи – наводяться суми необоротних активів, що не можуть бути включені до наведених вище статей розділу "Необоротні активи".

Таким чином, термін корисної експлуатації є основним визначальним критерієм віднесення матеріальних і нематеріальних ресурсів до складу необоротних активів. Більшість установ самостійно визначає термін корисної експлуатації необоротних активів. Відбувається це, як правило, у момент їхнього придбання (зарахування на баланс) і надалі не переглядається.

Визначення терміну  корисної експлуатації здійснюється комісією, створеною за наказом керівника, з урахуванням технічних характеристик об’єкта, зазначених у його паспорті практики використання аналогічних об’єктів, передбачуваної інтенсивності експлуатації об’єкта в даній устінові й інших факторів.

Визначившись  з тим чи є той чи інший об’єкт необоротним активом, переходимо до складу необоротних активів.

До складу необоротних активів входять:

- земельні ділянки

- капітальні  витрати на поліпшення земель

- будинки, споруди

- передавальні  пристрої

- робочі силові машини і обладнання

- транспортні  засоби

- інструменти,  прилади

- столовий, кухонний  і господарський інвентар

- обислювальна  техніка

- робоча та  продуктивна худоба

- багаторічні  насадження

- музейні цінності

- експонати зоопарків,  виставок

- бібліотечні  фонди

- знаряддя лову

- спеціальні  інструменти і спеціальні пристосування

- білизна, постільні  речі, одяг і взуття

- тимчасові не  титульні споруди

- природні ресурси

- інвентарна  тара

- матеріали довготривалого  використання для наукових цілей

- авторські і  суміжні з ними права

- права користування  природними ресурсами, майном, об’єктами  промислової власності

- інші матеріальні та нематеріальні активи довготривалого використання.

Усі вони розділені  на три групи:

- основні засоби

- інші необоротні  матеріальні активи

- нематеріальні активи.

Склад необоротних  активів (назва і кількість групи) цілком збігається з переліком рахунків 1 класу Плану рахунків (рахунок 10,11,12). Відсутня тільки група, яка б відповідала 13 рахунку «Знос», але це і зрозуміло. Адже рахунок 13 не призначений для відображення матеріальних чи нематеріальних ресурсів, тих що відносяться до необоротних активів, він відображає їхню суму зносу, причому по кожній групі окремо .

Як визначається належність матеріального чи нематеріального  ресурсу до необоротних активів ми з’ясували- по терміну експлуатації. А як визначити, до якої групи повинен бути віднесений конкретний необоротний актив? По перше, необхідно оцінити – чи є актив матеріальним. Якщо ні маси, ні об’єму актив не має ( нова технологія, літературний твір і т.п., причому маса паперу (дискети), що містить опис, текст не враховується, оскільки це не сам актив, а носій на якому нематеріальний актив розміщений.), то це нематеріальний актив і він відноситься до третьої групи і відповідно до 12 рахунку. Якщо актив має масу і обсяг, то він матеріальний. Залишається тільки визначити, чи відноситься він до основних засобів чи до інших необортних матеріальних активів. Для цього скористаємося критерієм, зазначеним у пункті 4 Інструкції №64: