Облік операцій на рахунках в банку

 

Відсутність грошових потоків на рахунку підприємства свідчить про послаблення фінансової стійкості підприємства оскільки є доказом значного дефіциту грошових коштів і може призвести до банкрутства підприємства. Як правило, подібна ситуація викликана значною (як за обсягом, так і за часом існування) негативного різницею чистого грошового потоку, коли обсяг надходження коштів дорівняє або менше обсягу повернених позикових коштів. У цьому випадку нові суми позикового капіталу не повністю використовуються для розвитку підприємства, а плата за них знижує ефективність його діяльності.

Розбалансування структури  грошового потоку також свідчить про погіршення фінансової стійкості  підприємства. Зростання негативного  потоку від операційної діяльності протягом тривалого періоду, як правило, призводить до різкого погіршення платоспроможності підприємства, навіть якщо грошові потоки від інвестиційної та(або) фінансової діяльності є позитивними.

Аналізуючи грошові  потоки будь-якого підприємства на базі Звіту про рух грошових коштів, структурованого в розрізі різних видів діяльності, потрібно мати на увазі наступне:

1. Величина грошового потоку від операційної діяльності в динаміці в фінансовій звітності повинна наводитися з такими показниками як приріст, зниження доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) і прибутку.

Позитивне сальдо, тобто  чисте надходження грошових коштів у результаті операційної діяльності, забезпечує стабільність існування  підприємства в довгостроковій перспективі. Грошові кошти, використані на виплату  дивідендів, поповнення оборотних засобів, підприємство вже не зможе спрямувати на здійснення нових інвестиційних проектів і погашення своєї кредиторської заборгованості. У таких випадках грошовий потік від операцій1ної діяльності не можна розглядати в перспективі як резерв ліквідності, а тільки як деяку суму фінансових коштів, яку у певній мірі можна задіяти у фінансовому та інвестиційному розвитку підприємства. Це, безумовно, ускладнює порівняльний аналіз діяльності підприємств.

Негативний грошовий потік у результаті операційної діяльності покривають за рахунок скорочення інвестиційних вкладень та(або) джерел зовнішнього фінансування. Якщо підприємство має задовільні значення коефіцієнт ліквідності і негативну величину грошового потоку від операційної діяльності, це означає, що результатом операційної діяльності є витрачання грошових коштів, а приріст коштів за період забезпечується за рахунок фінансової або інвестиційної діяльності. Подібна ситуація у довгостроковому періоді може призвести до того, що підприємство буде не в змозі погашати свої зобов’язання, оскільки основним стабільним джерелом їх погашення є надходження грошових коштів від операційної діяльності.

2. Аналіз грошового  потоку від інвестиційної діяльності  дозволяє прослідкувати інвестиційну  політику підприємства, і виявити розмір тих інвестицій, які в майбутньому викличуть надходження або витрачання грошових коштів. Крім того, визначається надходження ліквідних коштів за рахунок скорочення інвестицій, вивільнення фінансових коштів, заморожених в окремих видах майна.

3. Окремий розгляд  показників фінансової діяльності  дає можливість не тільки проаналізувати  фінансову політику та фінансові  можливості підприємства, але й  спрогнозувати майбутні дивіденди  власників капіталу.

Отже, вихідним моментом аналізу грошових потоків є аналіз результату зміни грошових коштів від операційної діяльності. Розрізняють два способи визначення потоку грошових коштів у результаті основної діяльності: прямий і непрямий.

При прямому способі  грошовий потік  розраховують як різницю  між надходженням грошових коштів та витратами, пов’язаними з їх виплатою. (Рис.4.1.)

Рисунок 4.1. Прямий спосіб визначення грошового потоку

 

Надходження грошових коштів

Доходи  звітного періоду

 

Виключення не грошових доходів 

Прибуток

Зміна грошових коштів

 

 

Витрати звітного періоду

Вибуття грошових коштів

 

           Виключення не грошових витрат

 

 

Перевагою прямого способу  є те, що він дозволяє оцінити  загальні суми надходження і витрачання грошових коштів підприємства, виявити  ті статті, які формують найбільші надходження і витрачання грошових коштів у розрізі трьох видів діяльності. Інформація, отримана при використанні прямого методу, використовується для прогнозування грошових потоків.

Аналіз структури позитивного  грошового потоку здійснюється за кожним джерелом надходження грошових коштів (від продажу продукції, необоротних активів тощо) відповідно негативного потоку за напрямами використання (оплата придбаних товарів, робіт, послуг, необоротних активів, виплати працівникам тощо).

Не прямий спосіб базується на основному положенні бухгалтерського обліку, що активи повинні дорівнювати сумі зобов’язань і власного капіталу (складовою якого є прибуток), і полягає у коригуванні суми прибутку на величину зміни поточних активів, зобов’язань та інших балансових рахунків. Перевагою непрямого способу є те, що він дозволяє провести оцінку грошових потоків лише на основі звітності та пов’язати отриманий фінансовий результат і зміни грошових коштів за період, а також здійснити розрахунок показників зміни грошових коштів від операційної, інвестиційної, фінансової діяльності, практично не використовуючи дані аналітичного обліку.   

Для виявлення причин відхилення залишку грошових коштів (чистого залишку грошових коштів) від чистого фінансового результату, отриманих підприємством за один і той же період часу, важливо аналізувати не тільки грошові потоки як такі, але й їх взаємозв’язок з фінансовим результатом, що залишається у розпорядженні підприємства.

 

 

 

 

                                  5. Висновок

В сучасних умовах гроші є невід’ємним атрибутом господарського життя. Тому всі угоди, які пов’язані з поставкою матеріальних цінностей і наданням послуг, завершуються грошовими розрахунками. Останні можуть приймати, як готівкову, так і безготівкову форму розрахунку.

Організація грошових розрахунків з використанням безготівкових грошей є більш переважливою, на відміну від розрахунків із застосуванням готівкових, грошей, оскільки в першому випадку досягається значна економія.

Таким чином безготівкові розрахунки - це грошові розрахунки шляхом запису по рахункам в банках, коли гроші списуються з рахунку платника і зараховуються на рахунок отримувача.

Безготівкові  розрахунки - розрахунки, що проводяться  без готівки, тобто в сфері  безготівкового грошового обігу. Безготівкові розрахунки здійснюються за двома основними грошовими потоками. Це по-перше, надходження грошових коштів на рахунок; по-друге, витрачання коштів з рахунку.

У сучасних умовах використовуються такі основні  форми безготівкових розрахунків:

—  платіжне доручення;

—  платіжні вимоги - доручення;

—  чеки;

—  акредитив;

—  платіжні вимоги;

—  векселя;

—  інкасові доручення (розпорядження).

Форми безготівкових розрахунків розрізняють  залежно від характеру і змісту відповідних розрахункових документів.

Народногосподарське значення безготівкових розрахунків полягає у прискорені обігу грошових і фінансових коштів, забезпеченні в максимально короткий час грошової компенсації виробникам-власникам поставленої продукції, виконаних робіт і наданих послуг.

Отже,  питання розрахункових документів, є досить актуальним на сьогоднішній час. Воно є дуже важливим для розвитку національної економіки, і потребує більш чіткої законодавчої регламентації. На мою думку в законодавстві треба більше уваги приділяти таким формам безготівкових розрахунків як чеки, акредитив і вексель.

Стабільність  фінансової системи України і  національної економіки безпосередньо пов’язана зі стабільністю розрахункової системи, тобто з наявністю надійного механізму платежів, що дозволяють безперебійно здійснювати розрахункові операції.

 

6. Список використаної літератури

1. Закон України "Про банки і банківську діяльсть".
2. Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” № 996-XIV від 16.07.99.
3. Закон України „Про підприємства в Україні”, з наступними змінами і доповненнями.

4.   Інструкція “Про  організацію роботи з готівкового  обігу установами банку України”  затв. Пост НБУ від 19.02.2001р. №69

5.   ”Про порядок  здійснення розрахунків в іноземній  валюті”, Закон України  №  187\94-ВР,  23.09.94 Київ ,Верховна Рада\\Відомості Верховної ради.

6.    Порядок заповнення  граф ВМД № 380 від 30.06.98.\\ “Бухгалтерський  облік та аудит”, № 13, 12.05.98.

7.  Аудит і ревізія  підприємницької діяльності. Навчальний  посібник/ Ф.Ф. Бутинець, та ін.; За  ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. — Житомир: ПП „Рута”, 2001. — 416 с.

8.   Павлюк І.М. “Рекомендації з бухгалтерського обліку валютних операцій”, Коломия,1998.

9.    Ткаченко  Н.М.” Бухгалтерський облік на  підприємствах з різними формами  власності” Київ: А.С.К.\\ 1998.

10.  “Організація бухгалтерського  обліку” Ф.Ф. Бутинець, С.М. Лайчук, О.В. Олійник, М.М. Шигун.

11. “Бухгалтерський облік  і фінансова звітність в Україні” навчальний посібник.

12.    Ф.Ф. Бутинець “Бухгалтерський і фінансовий контроль” 2000р

 

 

Додатки

1. Платіжне доручення
2. Об’ява про внесення готівки
3. Чек