Облік використання виробничих запасів

Гаджинський А.М. вважає, що матеріальні запаси - це вироби народного споживання та інші товари, які очікують вступ в процес особистого або виробничого споживання і знаходяться на різних стадіях виробництва і обороту продукції виробничо-технічного призначення. Крім того до виробничих запасів  він відносить сировину, матеріали, комплектуючі вироби, купівельні напівфабрикати, моторне паливо, запасні частини, малоцінні швидкозношувані предмети, включаючи ріжучий і вимірювальний інструмент, інвентар, спецодяг.

Беляєв Ю.Я. під запасами розуміє "предмети праці, які в процесі виробництва перетворюються в ті чи інші продукти, або готову продукцію,  призначену для особистого чи виробничого споживання". Далі він пропонує "в більш широкому розумінні під запасами розуміти виробничі потужності і запасне устаткування, обслуговуючий персонал і транспортні засоби, готівку і бібліотечні фонди, рівень технічної і практичної підготовки спеціалістів, надійність технічних засобів і т.д. .

Так Саблук П.Т. під виробничими  запасами розуміє запаси засобів виробництва, які знаходяться в складах суб′єкта господарювання і необхідні для забезпечення безперервного виробничого процесу, причому це лише ті предмети праці, які ще не задіяні у процесі виробництва і зберігають свою натурально-речову форму.

Сучасні українські вчені  та практики до товарно-матеріальних запасів (або матеріально-виробничих) відносять "товари, які були куплені підприємством  і зберігаються на складі для наступної  реалізації; готова продукція, напівфабрикати та незавершене виробництво; різні матеріали, що зберігаються на складі і призначені для переробки в процесі виробництва або для забезпечення виробничого процесу".

Безруких П.С. виробничі  запаси характеризує як "різні речові елементи виробництва, які повністю споживаються в кожному циклі і всю свою вартість переносять на вартість виробленої продукції, виконаних робіт і наданих послуг". До виробничих запасів відносить сировину і основні матеріали, допоміжні матеріали, купівельні напівфабрикати, відходи (зворотні), паливо, тару і тарні матеріали, запасні частини, малоцінні швидкозношувані предмети.

Найбільш оптимальним, на нашу думку, є наступне визначення виробничих запасів. Виробничі запаси - це складова частина предметів  праці, які приймають участь у  виготовленні продукції, але безпосередньо ще не задіяні у виробничому процесі,  споживаються протягом одного виробничого циклу і всю свою вартість переносять на вартість кінцевого продукту.  

 

ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ

      Запаси є вагомою частиною активів підприємства, вони займають особливе місце у складі майна та домінуючі позиції у структурі витрат підприємств різних сфер діяльності; при визначенні результатів господарської діяльності підприємства та при висвітленні інформації про його фінансовий стан. Це, в свою чергу, вимагає повної, достовірної інформації про наявність та рух виробничих запасів, яку може надати бухгалтерський облік, який в даному випадку слід розглядати як елемент господарської інформаційної системи, що генерує та інтерпретує всю базу інформаційного потоку, надану різними ринковими системами для ефективного управління.

   Зміни необхідні насамперед у частині підвищення оперативності інформаційного забезпечення управління виробничими запасами підприємства. Одним напрямом вирішення даних проблемних питань є запровадження на підприємстві інформаційних технологій обробки економічної інформації .

Основою напряму удосконалення  організації обліку виробничими  запасами є:

- узагальнення теоретико-методичних  основ обліку, аналізу і контролю виробничих запасів, визначення їх суті та класифікації;

- удосконалення методико-організаційних  основ фінансового та управлінського  обліку виробничих запасів, а  також їх контролю;

- проектування системи  економічного аналізу та контролю  ефективності використання виробничих запасів;

- розробка системи  автоматизації обліково-аналітичних  робіт в управлінні виробничими  запасами.

   Дані методи ґрунтуються на діалектичному методі наукового пізнання, який охоплює загальнонаукові та методичні прийоми дослідження економічних процесів, а також емпіричні прийоми обліку та контролю виробничих запасів. У процесі дослідження можна застосовувати такі методичні прийоми, як аналіз і синтез; абстрагування (для визначення чинників, що впливають на поведінку запасів); документалістики (для встановлення достовірності досліджуваної інформації, удосконалення документообігу); розрахунково-аналітичні прийоми (при побудові таблиць та проведенні розрахунків); узагальнення та реалізація результатів (при формуванні висновків та пропозицій); інформаційних технологій ПЕОМ та інші методичні прийоми.

   У наш час існує необхідність й одночасно можливість нових організаційних і методичних підходів у вирішенні проблем обліку запасів, пов’язаних, з однієї сторони, з переходом на ринкові відносини й міжнародні стандарти, з іншої – з широким впровадженням комп’ютерних технологій .

   Поліпшенню ресурсопостачання сприяє впорядкування первинної документації, широке впровадження типових уніфікованих форм, підвищення рівня автоматизації обліково-обчислювальних робіт, забезпечення строгого порядку приймання, зберігання й витрат сировини, матеріалів, комплектуючих виробів і т.п. Для забезпечення зберігання виробничих запасів, правильного приймання, зберігання й відпущення цінностей важливе значення має наявність на підприємстві в достатній кількості складських приміщень, оснащених ваговими і вимірювальними приладами, мірною тарою й іншими пристосуваннями. Необхідно також впроваджувати ефективні форми попереднього й поточного контролю за дотриманням норм запасів і витрати матеріальних ресурсів, приділяти більше уваги підвищенню вірогідності оперативного обліку руху напівфабрикатів, комплектуючих виробів, деталей і вузлів у виробництві.      Дані бухгалтерського обліку повинні містити інформацію для знаходження резервів зниження собівартості продукції в частині раціонального використання матеріалів, зниження норм витрат, забезпечення належного зберігання.

   Важливим напрямом удосконалення організації оперативного й складського обліку запасів є раціоналізація форм документів, документообігу й всієї системи оформлення, реєстрації й обробки документів.

   Розмаїтість форм облікових документів, у тому числі лімітно-забірних карток, істотно ускладнює роботу з обліку матеріальних ресурсів на заводських складах виробничих підрозділів, у групах відділів матеріально-технічного постачання.

   Лімітно-забірні картки, як правило, оформляються на підприємствах нерегулярно і надходять у відділи матеріально-технічного постачання і у бухгалтерію у великій кількості й в основному під кінець місяця. Відповідно до правил систематичного споживання ресурсів відпущення матеріалів систематичного споживання у виробництві оформляється лімітно-забірними картками, а у всіх інших випадках матеріальними вимогами.

   Насамперед, повинні бути уніфіковані документи, на основі яких виробничі підрозділи одержують сировину, матеріали, покупні готові вироби із заводських складів (лімітно-забірні картки, забірні картки, вимоги і накладні і т.п.).

 

 

 

 

 

 

3. Облік  запасів на підприємстві ВАТ «Слов'янський механічний завод»

3.1 Коротка характеристика підприємства

   Об’єктом дослідження даної дипломної роботи було обрано Відкрите Акціонерне Товариство «Слов’янський механічний завод», скорочена назва якого: ВАТ «СМЗ».

   Товариство розташовано за такою адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Чубаря, 65.

ВАТ засновано відповідно до установчого договору між Фондом державного майна України та організацією орендаторів орендного підприємства шляхом акціонування майна ОП «Слов’янський орендний механічний завод».

   Метою діяльності Товариства є об’єднання матеріальних та фінансових ресурсів для здійснення господарської діяльності та отримання прибутку.

Предметом діяльності Товариства є:

– Виготовлення, ремонт та реалізація продукції виробничо-технічного призначення, зокрема, машинобудівельної, підйомно-транспортних машин, засобів  механізації та обладнання, металевих  конструкцій, агрегатів та запасних частин, устаткування та приладів для сільського господарства.

– Виготовлення та реалізація товарів народного споживання (з  металу, дерева, гуми, пластмаси та інших).

– Відкриття фірмових магазинів.

– Виконання будівельно-монтажних  робіт по ремонту та капітальному будівництву.

– Надання транспортних послуг організаціям та громадянам.

– Закупка, зберігання, переробка  і реалізація сільськогосподарських  продуктів.

– Комерційна діяльність, торгівельно-посередницька.

– Зовнішньоекономічна  діяльність в установленому Законодавством порядку.

Товариство є власником:

– майна, переданого засновниками у власність;

– продукції, виробленої в результаті своєї господарської  діяльності;

– одержаних доходів, як від виробничої діяльності, так  від інших видів діяльності в  межах чинного законодавства; 

іншого майна.

   Товариство має право продавати, передавати безкоштовно, обмінювати, передавати в оренду юридичним та фізичним особам засоби виробництва та інші матеріальні цінності.

   ВАТ експортує продукцію, товари та надає послуги, які користуються попитом на світовому ринку.

   ВАТ імпортує продукцію, товари (послуги) для продажу в Україні та для власної статутної діяльності, обладнання та інше майно для потреб трудового колективу Товариства.

  Учасниками Товариства є акціонери. Акціонерами ВАТ можуть виступати юридичні та фізичні особи України, інших країн, що набули права власності на акції Товариства в процесі приватизації та на вторинному ринку цінних паперів.

   Статутний фонд Товариства становить 2644330 грн. Статутний фонд Товариства поділено на 10577320 штук простих іменних акцій, номінальною вартістю 0,25 грн. кожна. Товариство має право збільшувати або зменшувати розмір Статутного фонду.

   Товариство здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів господарської діяльності, а також веде статистичну звітність і подає її в установленому обсязі органам статистики.

  Середньосписочна чисельність працюючих на заводі – 413 чоловік.

Директором ВАТ «Слов’янський  механічний завод» є Придворов В. А.

Трудовий колектив Товариства створюють усі громадяни, які своєю працею беруть участь у його діяльності на підставі трудового договору (контракту), а також інших форм погодження регулюючих трудові відношення робітника з Товариством.

3.2 Організація обліку нарахувань заробітної плати

   Синтетичний облік основної і додаткової оплати праці та її використання на ВАТ «Слов'янський механічний завод» ведеться на пасивному рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці», котрий має два субрахунки:

661 «Розрахунки за заробітною  платою»,

662 «Розрахунки з депонентами».

   Кредитове сальдо означає заборгованість підприємства робітникам по нарахованій, але не виданій їм заробітній платі. Оборот по дебету – це сума, виплачена готівкою або через перерахування, суми, утримані у вигляді податків в бюджет та інше; оборот по кредиту – суми, нараховані у звітному місяці у вигляді заробітної плати, премії та інші нарахування.

   Підприємство використовує журнально-ордерну форму обліку. Журнали-ордера є реєстрами аналітичного обліку. В кінці кожного місяця із журналів-ордерів загальну суму оборотів по дебету та оборотів по кредиту переносять до Головної книги, котра є реєстром синтетичного обліку. Облік підприємства ведеться за допомогою 9-го класу рахунків.

   Тож розглянемо типові господарські операції по організації обліку нарахувань заробітної плати за січень 2006 року на ВАТ «СМЗ».

   Наприклад, в журналі-ордері по рахунку 661 «Розрахунки за заробітною платою» (Додаток 16) відображені наступні господарські операції по нарахуванню заробітної плати.

– Нарахована заробітна плата працівникам основного і допоміжного виробництва, відображається наступним записом:

Дт 23 «Виробництво» 25155,84

Кт 661 «Розрахунки за заробітною платою»

– Нарахована заробітна  плата загальновиробничому персоналу:

Дт 91 «Загальновиробничі витрати» 1221,87

Кт 661 «Розрахунки за заробітною платою»

При виплаті із каси заробітної плати робиться наступний запис:

Дт 661 «Розрахунки за заробітною платою» 19597,82

Кт 30 «Каса».

На операцію виплати  грошових коштів із каси підприємства заповнюється «Видатковий касовий ордер» (Додаток 19).

Обороти із журналу-ордера по рахунку 661 «Розрахунки за заробітною платою» переносяться у Головну  книгу по рахунку 661 (Додаток 20).

В журналі-ордері по рахунку 651 «Розрахунки за пенсійним забезпеченням» (Додаток 16) були складені такі господарські операції:

– Нараховані 31,8% на зарплату працівникам основного і допоміжного  виробництва в пенсійний фонд:

Дт 23 «Виробництво» 8049,88

Кт 651 «Розрахунки за пенсійним  забезпеченням»

– Нараховані 31,8% на зарплату загальновиробничого персоналу в пенсійний фонд:

Дт 91 «Загальновиробничі витрати» 390,99

Кт 651 «Розрахунки за пенсійним  забезпеченням»

– Погашена заборгованість перед бюджетом по платежам в пенсійний  фонд:

Дт 651 «Розрахунки за пенсійним  забезпеченням» 7806

Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті»

Обороти із цього журналу-ордера переносяться у Головну книгу  по рахунку 651 (Додаток 20).

В журналі-ордері по рахунку 652 «Розрахунки за соціальним страхуванням» (Додаток 17) за січень 2006 року відображені  такі операції:

– Нараховані 2,9% на зарплату працівникам основного і допоміжного  виробництва в фонд соціального  страхування:

Дт 23 «Виробництво» 729,52

Кт 652 «Розрахунки за соціальним страхуванням»

– Нараховані 2,9% на зарплату загальновиробничого персоналу  в фонд соціального страхування:

Дт 91 «Загальновиробничі витрати» 35,43

Кт 652 «Розрахунки за соціальним страхуванням»

– Сплачені платежі з  фонду соціального страхування  в бюджет:

Дт 652 «Розрахунки за соціальним страхуванням» 882,54

Кт 311 «Поточні рахунки  в національній валюті».

В Головну книгу по рахунку 652 (Додаток 20) переносяться всі  обороти по дебету і загальна сума обороту по кредиту із журналу-ордера по Фонду соціального страхування.

В журналі-ордері по рахунку 653 «Розрахунки за страхуванням на випадок безробіття» (Додаток 17) за січень були складені наступні операції: