Облік виробничих запасів

 

Зміст

 

ВСТУП

1. ТЕОРИТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ.

1.1. Економічна сутність обліку  виробничих запасів

1.2. Критичний огляд законодавчо-нормативної  бази та спеціальних літературних  джерел що до обліку виробничих  запасів.

2. ОБЛІК ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ

2.1 Документальне оформлення обліку  виробничих запасів.

2.2. Характеристика рахунків призначених  для обліку виробничих запасів.

2.3. Синтетичний і аналітичний  облік виробничих запасів.

3.ВІДОБРАЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ, ПРО  ОБЛІК ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ У  ФІНАНСОВІЙ ЗВІТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА.

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Нові економічні відносини проникають у всі сфери господарської діяльності підприємств України. Відбувається інтенсивний перехід діяльності економічних суб'єктів на ринкові відносини, в цих умовах у підприємств виникає необхідність активніше використовувати фінансовий облік, контроль та аналіз, щоб контролювати та удосконалювати свою роботу. Ринкові відносини, які склалися, об'єктивно вимагають зміни фінансового обліку, контролю та аналізу, наблизив його максимально до міжнародних стандартів.

Необхідною умовою підтримання виробничого процесу на підприємстві  є наявність достатньої кількості виробничих запасів. Так, щоб здійснювати процес виробництва, підприємство повинно мати необхідні запаси сировини, матеріалів, палива, будматеріалів, запасних частин, інших виробничих запасів. У ході їх використання збільшуються витрати на виробництво. Результатом процесу виробництва є створення готової продукції, унаслідок чого предмети праці переходять у форму готової продукції.

Отже, запаси є вагомою частиною активів підприємства, вони займають особливе місце у складі майна та домінуючі позиції у структурі витрат підприємств різних сфер діяльності; при визначенні результатів господарської діяльності підприємства та при висвітленні інформації про його фінансовий стан. Це в свою чергу вимагає повної, достовірної інформації про наявність та рух виробничих запасів, яку може надати бухгалтерський облік, який в даному випадку слід розглядати як елемент господарської інформаційної системи, яка генерує та інтерпретує всю базу інформаційного потоку, надану різними ринковими системами для ефективного управління.

Запаси — матеріальні ресурси (засоби виробництва, предмети споживання, інші цінності), необхідні для забезпечення розширеного відтворення, обслуговування сфери нематеріального виробництва та задоволення потреб населення, які зберігаються на складах або в інших місцях з метою їх наступного використання.

Принципи формування в фінансовому обліку інформації про запаси та розкриття її у фінансовій звітності встановлено П(С)БО 9 «Запаси», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20. 10. 1999 р. № 246 .

Згідно з П(С)БО 9 під запасами розуміють активи, які:

—  утримують для наступного продажу за умови ведення звичайної господарської діяльності;

—  перебувають у процесі виробництва з метою наступного продажу продукту виробництва;

—  утримують для використання у процесі виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг, управління підприємством.

Багатьох економістів турбують проблеми розвитку та удосконалення обліку та контролю виробничих запасів. Загальні питання обліку виробничих запасів висвітлені у працях відомих вітчизняних учених – економістів. Значну увагу їм приділяли Бутинець Ф. Ф., Валуєв Б.І., Голов С. Ф., Жилкіна Л. В., Гуцайлюк З. В., Кужельний М.В., Єфіменко В.І., Кірейцев Г.Г., Лінник В.Г., Рудницький В.С., Ткаченко Н.М., Сопко В.В., Смоленюк П.С.

Зокрема, Поплюйко А.М. аналізував облік виробничих запасів на підприємствах машинобудування[вступ]; Рибалко О.М. та Болдуєва О.В. досліджували вдосконалення обліку виробничих запасів на підприємствах загалом [вступ1]. Проте питання обліку виробничих запасів на підприємствах залишаються актуальними та потребують нагального вирішення.

Проте питання обліку і виробничих запасів не втрачають своєї актуальності й потребують подальшого дослідження.

Тому обрана тема дослідження є актуальною, має велике значення для підприємства вцілому.

 

 

1. ТЕОРИТИЧНІ Основи ФІНАНСОВОГО ОБЛІКУ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ

1.1. Економічна сутність виробничих запасів

Під виробничими запасами розуміють активи, які використовуються для подальшого продажу, споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

У процес цесі використання матеріальні ресурси переходять з одного стану в інший, що знайшло відображення в класифікації запасів.

Як правило, запаси надходять на підприємство у вигляді сировини, матеріалів і комплектуючих виробів, призначених для виробництва, а також товарів, придбаних для перепродажу. Потрапляючи у виробничий процес, вони переходять до категорії незавершеного виробництва, після чого стають готовою продукцією. Крім того, для забезпечення виробництва підприємство утворює запаси малоцінних та швидкозношуваних предметів.

Для забезпечення надходження товарно-матеріальних цінностей до споживача, тобто постачання певного товару необхідної якості у необхідній кількості в певне місце своєчасно та з мінімальними витратами, бухгалтер повинен володіти логістикою. Логістичне управління - це процес формування стратегії, планування, керування і контролю за переміщенням і складуванням сировини, матеріалів, виробничих запасів, готової продукції та формування даних від пункту виникнення до пункту споживання для найбільш ефективного задоволення потреб клієнта.

Класифікація До виробничих запасів відносяться предмети праці, виробничих запасів призначені для використання у виробництві продукції (виконанні робіт, наданні послуг) та господарських потреб, придбані для подальшого продажу або використовуються для обслуговування виробництва (виконання робіт, надання послуг), а також для потреб управління. Класифікація виробничих запасів необхідна для раціональної організації складського господарства, ведення аналітичного обліку, а також для нормування, планування, обліку, аналізу, управління запасами та інших потреб підприємства. Зупинимося детальніше на найбільш типовій класифікації виробничих запасів, яка пропонується переважною більшістю авторів.

Сировина — добуті, вироблені власними силами або придбані на стороні оборотні ресурси, які на момент придбання не пройшли жодної стадії промислової обробки та призначені для споживання власним виробництвом як необхідний компонент майбутнього продукту цього виробництва.

Матеріали - придбані на стороні оборотні ресурси, призначені для використання у власному виробництві як необхідний компонент майбутнього продукту цього виробництва або для обслуговування технологічного процесу й управління. Матеріали за способом включення до собівартості продукції (робіт, послуг) умовно поділяють на основні та допоміжні.

Основні матеріали - це матеріали, які становлять основу продукту виробництва. Допоміжні матеріали - матеріали, які використовуються для обслуговування процесу виробництва й управління.

До групи допоміжних матеріалів, у зв'язку з особливістю використання, відносяться паливо, тара та тарні матеріали, запасні частини.

Паливо виділяють в окрему групу запасів з огляду на його економічне значення та специфіку споживання. Паливо поділяють на технологічне, моторне (пальне) та господарське (на опалення).

Тара - оборотні матеріальні активи, призначені для транспортування, зберігання і продажу продукції.

Тарні матеріали - оборотні матеріальні активи, призначені для виготовлення і ремонту тари.

До тари і тарних матеріалів належать предмети, які використовуються для пакування, транспортування.

Запасні частини - оборотні матеріальні активи, призначені для використання під час проведення ремонту, реконструкції, модернізації обладнання та машин (у тому числі транспортних засобів), ремонту обладнання та машин за замовленнями сторонніх осіб і для використання з метою гарантійного ремонту таких засобів.

Будівельні матеріали - матеріальні активи, призначені для використання у капітальному будівництві об'єктів, що зводяться господарським або підрядним способом.

Матеріали, передані в переробку, - оборотні матеріальні активи, тимчасово передані на безоплатній основі підприємством-власником суб'єктам - переробникам для доведення їх до стану, придатного для використання підприємством-власником у запланованих цілях.

Матеріали сільськогосподарського призначення - виробничі запаси сільськогосподарського підприємства або підприємства, що займається вирощуванням сільськогосподарської продукції у межах своєї звичайної діяльності.

Число ознак, за якими класифікується сировина й матеріали, - як зазначає проф. М.С. Пушкар, - може доповнюватися головним бухгалтером залежно від інформаційних потреб апарату управління. Так, проф. М.С. Пушкар, окрім наведених вище ознак, пропонує наступну класифікацію: за групами матеріалів -лісові, текстильні, чорні метали, кольорові метали, електротовари, лаки й фарби тощо; за вартістю - дорогоцінні, високої, середньої та низької вартості; за способом зберігання - відкритого та закритого зберігання; за частотою використання - масові, часто - й маловикористовувані.

Напівфабрикати - це сировина і матеріали, які пройшли певні стадії обробки, але ще не є готовою продукцією. У виготовленні продукції вони виконують таку ж роль, як і основні матеріали, тобто утворюють її матеріальну основу.

Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби - придбані на стороні оборотні матеріальні активи, призначені для використання у власному виробництві як матеріальна основа або необхідний додаток до матеріальної складової майбутнього продукту цього виробництва

Цей поділ має умовний характер і часто залежить лише від кількості матеріалу, використаного на виробництво різних видів продукції.

В окрему групу виділяють оборотні малоцінні та швидкозношувані предмети, які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року.

1.2. Критичний огляд законодавчо-нормативної  бази та спеціальних літературних  джерел.

Таблиця 1.2.1

Перелік законодавчо-нормативної бази щодо обліку  виробничих запасів

№ з/п	Нормативний документ	Короткий зміст
1	Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні": Закон України від 16.07.1999,  № 996-XIV, із змінами та доповненнями.	Визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. (це написано у самому Законі)
2	П(С)БО 9 «Запаси» - П(С)БО 9 «Запаси», затверджене Наказом МФУ від 20.10.1999р. №246.	Положення  визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності.
3	Метод.рекомендації № 2 - Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджені Наказом МФУ від 10.01.2007 р. № 2.	Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів можуть застосовуватися підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім банків та бюджетних установ).
4	Наказ № 120/190 - Спільний Наказ Мінекономіки і МФУ від 10.09.1996 р. № 120/190 «Про затвердження Положення про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалася, з групи товарів широкого вжитку і продукції виробничо-технічного призначення» (зі змінами та доповненнями).	За цим  Положенням  проводиться  уцінка  товарів  широкого   вжитку і продукції виробничо-технічного призначення, що залежалися (не мають збуту більше трьох місяців) і не користуються попитом  у споживачів,  а  також  таких  товарів  та продукції,  які частково втратили свою первісну  якість  (далі  -  товари,  продукція),  та надлишкових     товарно-матеріальних     цінностей (матеріалів, комплектуючих виробів,  інших матеріальних  цінностей,  що  більше трьох місяців не можуть бути використані на виробництво продукції, оскільки таку продукцію виробляти недоцільно за відсутності попиту на неї як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках).
5	Інструкція № 291 - Інструкція про використання Плану рахунків бухгалтерського обліку, активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена Наказом МФУ від 30.11.1999 р. № 291.	Ця Інструкція   встановлює   призначення  і  порядок  ведення   рахунків   бухгалтерського   обліку   для   узагальнення   методом   подвійного   запису   інформації  про  наявність  і  рух  активів,   капіталу,  зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності   підприємств,  організацій  та  інших  юридичних осіб (крім банків,   бюджетних  установ та підприємств, які відповідно до законодавства   складають   фінансову   звітність   за   міжнародними  стандартами   фінансової    звітності)    незалежно    від    форм    власності,   організаційно-правових  форм і видів діяльності, а також виділених   на   окремий   баланс   філій,  відділень  та  інших  відособлених   підрозділів   юридичних   осіб   (далі  -  підприємства).
6	НАКАЗ №73 від 07.02.2013 Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЛОЖЕННЯ (СТАНДАРТ)   бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»	Цим Національним положенням (стандартом) визначаються мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів.

 

 

Таблиця 1.2.2

Перелік спеціальних літературних джерел  щодо обліку виробничих запасів

№ з/п	Джерело	Зв’язок з курсовою роботою
1	Фінансовий та управлінський облік за національними стандартами   - Огійчук М.Ф. Вид-во 2011 р	Висвітлено організацію фінансового і управлінського обліку за діючим Планом рахунків, затвердженим Міністерством фінансів України на засадах міжнародних і національних стандартів та Податкового кодексу України. На базі нових методичних концепцій викладено організацію бухгалтерського обліку: активів (Фінансовий облік - 1) - грошових коштів, фінансових інвестицій, розрахунків з дебіторами, запасів, поточних біологічних активів, необоротних активів, капітальних інвестицій; капіталу і зобов'язань (Фінансовий облік-II) - розрахунків за виплатами працівникам, доходів і результатів діяльності, складання фінансової звітності та Управлінського обліку - бюджетування, виробництва, бюджетний контроль і аналіз виконання бюджетів, калькуляція. (Розділ 5. Облік виробничих запасів, готової продукції і товарів)
2	Фінансовий облік - Сук Л.К. Вид-во 2012 р	Навчальний посібник підготовлено відповідно до програми курсу "Фінансовий облік". У ньому висвітлено особливості ведення фінансового обліку на підприємствах. Окремі розділи присвячені обліку грошових коштів, розрахункових операцій, запасів, необоротних активів, праці та заробітної плати, інвестицій, власного капіталу, витрат, доходів, результатів діяльності. Враховано вимоги чинного законодавства, Положень (стандартів) бухгалтерського обліку України та інших нормативних документів. (Тема 7. ОБЛІК МАТЕРІАЛЬНИХ ЗАПАСІВ)
3	Фінансовий облік за міжнародними та національними стандартами - Жолнер І.В. Вид-во 2012 р	У навчальному посібнику висвітлено основні теоретичні та практичні проблеми фінансового обліку у країнах з розвиненою ринковою економікою та Україні, проаналізовано трансформацію теоретичних абстракцій у схеми та моделі управління підприємства. Розглядається коло питань, що стосуються управління підприємствами і прийняття фінансових рішень: ведення фінансового обліку, узагальнення інформації та складання фінансової звітності та ін (Розділ V. Запаси)
4	Гетьман, Оксана Олександрівна. Економіка підприємства: навчальний посібник / О.О. Гетьман, В. М. Шаповал. - 2-ге вид. - К.: Центр учбової літератури,2010.-488 с.	В навчальному посібнику розглянуто закономірності та проблеми розвитку вітчизняних підприємств в конкурентному ринковому середовищі. Охарактеризовано нормативно-правові засади їх функціонування та здійснення всіх виробничо-господарських процесів як в межах внутрішнього економічного механізму, так і при формуванні інтеграційних зв'язків із суб'єктами зовнішнього по відношенню до конкретного підприємства середовища. Докладно розглянуто питання ресурсного забезпечення, напрямки ефективної організації управління, планування та регулювання діяльності підприємств. Визначено передумови застосування прогресивних методик щодо визначення результативності господарювання вітчизняних підприємств. Наведено конкретні приклади та розглянуто практичні ситуації в діяльності вітчиз няних підприємств.  Навчальний посібник призначений для студентів економічних спеціальностей, слухачів шкіл бізнесу, викладачів, підприємців та читачів, яких цікавлять проблеми функціонування вітчизняних підприємств в ринкових умовах господарювання (ГЛАВА 8. ОБОРОТНІ КОШТИ ПІДПРИЄМСТВ)
5	Бабіч В.В.,Сагова С. В. Фінансовий облік (облік активів): Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2006. — 282 с.	Посібник написано відповідно до програми навчальної дисципліни «Фінансовий облік», затвердженої Міністерством освіти і науки України. У ньому викладено методику бухгалтерського фінансового обліку активів. Він є першою частиною загального курсу «Фінансовий облік». Основна увага приділена документальному оформленню господарських операцій та методиці їх відображення в системі рахунків і регістрах бухгалтерського обліку.  Посібник підготовлено з урахуванням вимог Національних стандартів бухгалтерського обліку.  Навчальний посібник призначений для студентів вищих навчальних закладів за спеціальністю «Облік і аудит» та для підготовки фахівців з фінансів, економіки, аудиту, податкової системи та інших спеціалістів, які вивчають бухгалтерський облік. Може бути використаний працівниками бухгалтерії і інших підрозділів підприємств різних галузей. (ТЕМА 6. ОБЛІК ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ)