Организация учета производства продукции зерновых культур

Одночасно завідувач током фактичну масу прийнятого зерна записує до Реєстру приймання зерна від водія, підтверджує своїм підписом та передає шоферу.

Після закінчення робочого дня завідувач током підраховує в Реєстрі приймання зерна загальну масу прийнятого зерна за день та окремо від кожного комбайнера. Шофер на підставі свого реєстру зерна записує щоденно кількість перевезеного зерна в Дорожній лист вантажного автомобіля та здає наприкінці дня або наступного дня диспетчеру або в бухгалтерію господарства. Комбайнер після закінчення зміни передає завідувачу током (вагарю) всі талони, отримані від водіїв, а від нього в обмін отримує виписку з реєстру про намолот зерна зібраного на скошеній площі. На підставі цих даних комбайнер заповнює Обліковий лист тракториста-машиніста і здає його бригадиру або в бухгалтерію.

Талони комбайнера і талони шофера, здані наприкінці робочого дня завідувачеві током, разом з Відомістю руху зерна та іншої продукції  та прикладеними до них Реєстрами приймання зерна вагарем щодня передаються в бухгалтерію. На підставі цих документів роблять подальші записи в бухгалтерських регістрах СТОВ «Більшовик». У бухгалтерії щодня звіряють дані регістри (ф. № 78а і ф. № 71а) та талони комбайнерів, шоферів прийняті від комбайна кожного бункера зерна і здані на тік. Після цього талони можуть бути видані в підзвіт комбайнерам та шоферам для повторного використання. Талони, на яких створені позначки про відвантаження неповних бункерів зерна, повторному використанню не підлягають. Метод обліку врожаю зернових за допомогою талонів є в даний час найбільш прогресивним. Однак, він вимагає чіткої організації роботи всіх осіб, зв'язаних з урахуванням руху зерна та, відповідно, суворого дотримання документообігу.

Зерно, що надійшло від комбайнерів на тік, у більшості випадків вимагає додаткового сортування та сушіння. Кожну партію зерна, відпущену для очищення, сортування та сушіння, зважують. По закінченні сортування та очищення визначають кількість і якість отриманої зернової продукції та встановлюють відсоток усушки і не використовуваних відходів. Результати процесу сортування відбивають в Акті на сортування і сушіння продукції рослинництва (ф. № 32). Акт складають в одному екземплярі на кожну партію відсортованої продукції. Його підписує завідувач током, бригадир, вагар, агроном. Не пізніше наступного дня після сортування акт передають у бухгалтерію підприємства.

У СТОВ "Більшовик" значна частина зернової продукції відправляється безпосередньо з току на хлібоприймальні пункти або до зерносховища, виписують товарно-транспортну накладну на відправлення-приймання зерна, насіння і трав. Товарно-транспортні накладні в місці їхньої виписки реєструють у Реєстрі документів на вибуття продукції (ф. № 79). При відправленні зернової продукції на склади господарства, на кожну партію, що відправляється, виписують Накладну внутрішньогосподарського призначення (ф. № 87) [13].

Зведеним документом про надходження та витрати продукції на току є Відомість руху зерна та іншої продукції. Її складає завідувач током щодня після закінчення робочого дня по кожній культурі і сорту окремо. Відомість руху зерна разом з первинними документами, на підставі яких вона складена, наприкінці робочого дня передають у бухгалтерію. Однак, перед здачею в бухгалтерію вагар відбиває всі дані про рух зернової продукції в Книзі складського обліку. Це дає можливість систематично контролювати рух зернової продукції на току та звіряти його з даними бухгалтерського обліку.

У бухгалтерії перевіряють усі документи, що надійшли, та звіряють їх з даними бухгалтерського обліку, а також враховують рух продукції по кожному току. Для цього складають Накопичувальну відомість руху зерна по кожній культурі.

На кожну партію  зерна,  що  відправляється  на заготівельні  пункти,  виписують  Товарно-транспортну  накладну спеціалізованої форми № 1-сг (зерно) в чотирьох примірниках, а при  його  перевезенні  транспортом  зі  сторони  —  в  п’яти.  При цьому перший примірник накладної залишається в господарстві з  підписом  водія,  три  наступних  вручаються  водію.  Після  приймання  зерна  другий  примірник  залишається  на  хлібоприймальному  пункті,  третій  повертається  в  господарство  з  поміткою про приймання вантажу, четвертий залишається у водія як підстава для заповнення Дорожнього листа вантажного автомобіля.  При транспортуванні зерна транспортом зі сторони четвертий і п’ятий примірники залишаються у водія транспортної організації. Товарно-транспортна накладна має фіксований номер і серію. У  ній  зазначають  гаражний  номер  автомобіля;  автопідприємство; товаровідправник; вантажоодержувач і платник; назва зернових  культур;  сорт  і  клас;  масу (брутто, тара, нетто); ціну, суму.

Заготівельна  організація  на  кожну  культуру,  прийняту  за день  від  сільськогосподарського  підприємства,  складає  Реєстр товарно-транспортних накладних, в якому зазначають кількість зерна у фізичній масі, прийнятого по кожній накладній; результати  лабораторного  аналізу;  залікову  масу  і  грошовий  розрахунок. На підставі Реєстру товарно-транспортних накладних виписують  приймальну  квитанцію  (ПК-10)  на  кожну  культуру,  прийняту протягом дня. В ній вказують номери всіх складених реєстрів накладних, фізичну і залікову масу зерна, суму до виплати з урахуванням якості зерна.

Перший  примірник  реєстру  передають  господарству  разом  з квитанцією, другий — залишається на хлібоприймальному підприємстві. При доставці на хлібоприймальний пункт (підприєм-ство) одиничних партій зерна реєстр накладних  не  складають,  а  на  кожну  партію  виписують  приймальну квитанцію (ф. ПК-9), аналогічну Приймальній квитанції за формою ПК-10. Документом,  що  підтверджує  здавання  фуражу  державі,  є Приймальна квитанція за формою ПК-27, яку складають на підставі  актів  на  здавання  фуражу  безпосередньо  споживачем  за дорученням хлібоприймальних пунктів.

Що стосується оплати за відвантажену продукцію, то на підприємстві вона проводиться:

• надходженням коштів на розрахунковий та валютний рахунки підприємства;
• внесенням грошових коштів в касу підприємства;
• заліком взаємних вимог за виконані роботи та надані послуги підприємству [12].

3.2 Організація бухгалтерської обробки облікової інформації з обліку виробництва зернових культур

Аналітичний облік в рослинництві ведуть по об'єктах, якими є сільськогосподарські культури чи їх групи, роботи, внутрішньогосподарські підрозділи тощо. Об'єкти обліку рослинництва визначають у кожному господарстві, виходячи з конкретних умов господарювання.

Об’єктами обліку витрат у рослинництві є окремі сільськогосподарські культури, а також виконані роботи в незавершеному виробництві. Сільськогосподарські підприємствах, в яких добре налагоджені планування і облік , можуть вести облік виробничих витрат по групах культур або в цілому по структурних підрозділах. Об'єкти обліку рослинництва визначають у кожному господарстві, виходячи з конкретних умов господарювання.

Аналітичний облік витрат та виходу продукції рослинництва в СТОВ «Більшовик» ведеться у Виробничому звіті по рослинництву, що складають один раз на місяць у розрізі бригад або інших підрозділів на підставі перевірених первинних документів. У СТОВ «Більшовик» тільки одна бригада з рослинництва тому складається лише один виробничий звіт. Аналітичні рахунки відкривають у виробничому звіті або книзі обліку виробництва. Витрати обліковують за місяць та наростаючим підсумком з початку року. Також на підприємстві застосовують Зведену відомість по рахунку 26 «Готова продукція». Вона складається  з двох частин: надходження та витрати. Складається один раз на місяць. В ній відображається рух продукції рослинництва та подальша її переробка.

Для обліку витрат і виходу продукції основного виробництва використовують рахунок 23 «Виробництво». Рахунок балансовий, активний, операційний, калькуляційний. По дебету цього рахунка враховують витрати на виробництво, а по кредиту вихід продукції. При здійсненні витрат дебетують рахунок 23, а кредитують різні рахунки в залежності від видів витрат (20 «Запаси», 22 «МШП», 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва», 66 «Розрахунки за виплатами працівникам»). У СТОВ «Більшовик» до рахунку 23 «Виробництво» відкрито субрахунок 231 «Рослинництво». Сальдо (дебетове) рахунку 231 «Рослинництво» та його аналітичних рахунків показує незавершене виробництво на кінець року.

Готову продукцію оприбутковують з кредиту рахунку 23 «Виробництво» в дебет рахунку 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва". Продукцію оприбутковують протягом року за плановою собівартістю, яка коригується в кінці року до фактичної. Якщо фактична собівартість була менша за планову, то сторнується дебет 27 і кредит 23 рахунку на суму перевищення. А коли фактична собівартість була більшою за планову, то робиться запис за дебетом 27 і кредитом 23 рахунків на суму, яка зрівняє планову собівартість з фактичною [16].

Таблиця 3.2

Господарські операції по рахунках 23 «Виробництво» та 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва»

Облік витрат в рослинництві здійснюють за встановленою номенклатурою статей. Згідно з положеннями Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств сюди відносять такі статті:

• витрати на оплату праці;
• відрахування на соціальні заходи;
• насіння та посадковий матеріал;
• паливо та мастильні матеріали;
• добрива;
• засоби захисту рослин;
• роботи та послуги;
• витрати на ремонт необоротних активів;
• інші витрати на утримання основних засобів;
• інші витрати;
• непродуктивні витрати (в обліку);
• загальновиробничі витрати.

До статті "Витрати на оплату праці" відносять основну та додаткову оплату праці працівників, безпосередньо зайнятих в технологічному процесі виробництва. На цю ж статтю відносять витрати на заохочення за якість виконаних робіт, своєчасне і якісне збирання врожаю, надбавки трактористам за класність та інші доплати. За цією статтею враховують також натуральну оплату працівникам рослинництва. Дебетують субрахунок 231, кредитують рахунок 66.

На статті «Відрахування на соціальні заходи» відображають внески в установленому розмірі органам соціального страхування і до Пенсійного фонду від оплати праці працівників. зайнятих на вирощуванні сільськогосподарських культур і на роботах незавершеного виробництва. Дебетують субрахунок 231, кредитують рахунок 65.

На статті «Насіння і садивний матеріал» відображають витрати на насіння і садивний матеріал власного виробництва і куповані. Дебетують субрахунок 231 і кредитують рахунок 20. Витрати на підготовку насіння до сівби (протруювання, навантаження тощо) та транспортування його до місця сівби не включають у вартість насіння, а відносять на культури за відповідними статтями витрат.

За статтею "Паливо і мастильні матеріали" відображають комплексну ціну палива, в яку входять його вартість і вартість мастил.