Організація і методика аудиту розрахунків з покупцями та замовниками СТОВ «Куяльник» Котовського району Одеської області

Процес проведення аудиторської перевірки дебіторської заборгованості має певну послідовність.

В. І. Подольський вважає, що при проведенні аудиту певних пасивів і активів підприємства існують деякі особливості щодо етапів їх проведення, а саме під час здійснення аудиту розрахунків з покупцями та замовниками виділяють такі етапи:

1) організаційний;

2) безпосередньо здійснення аудиту;

3) завершальний етап.

В ході організаційного етапу аудиту розрахунків з покупцями та замовниками відбувається процес укладання угоди між аудиторською фірмою та підприємством – клієнтом, планування аудиторської перевірки та визначення процедур, які повинні проводитись на даному етапі з врахуванням попереднього тестування системи внутрішнього контролю розрахунків з покупцями та замовниками.

В ході аудиту розрахунків з покупцями та замовниками застосовуються прийоми фактичного та документального прийому. При проведенні фактичного контролю здійснюється інвентаризація або звірка стану розрахунків з дебіторами.

Обов’язковість проведення інвентаризації розрахунків з покупцями та замовниками передбачено Інструкцією № 69 з метою підтвердження достовірності даних бухгалтерського обліку і звітності. Загальний порядок проведення інвентаризації розрахунків викладено в пп. 11.11 п. 11 цієї Інструкції:

•   усім дебіторам підприємства кредитори передають виписки про їхню заборгованість, які пред’являються інвентаризаційній комісії для підтвердження реальності такої заборгованості;

Дебітори зобов’язані протягом 10 днів від одержання виписки підтвердити заборгованість або заявити заперечення.

•   на рахунку обліку розрахунків з покупцями та замовниками повинні лишитись лише узгодженні суми.

В процесі здійснення документального контролю розрахунків з покупцями та замовниками аудитором перевіряється наявність всіх договорів. Накладних, рахунків-фактур тощо що засвідчують виникнення розрахункових відносин між підприємством та його дебіторами, їх дотримання вимогам чинного законодавства при оформленні, арифметична точність проведених в них розрахунків, також звіряються залишки по регістрах обліку, первинних документах та звітності, стан обліку резерву сумнівних боргів.

Для полегшення своєї роботи аудитор має ознайомитись з класифікацією типових порушень, що їх можна виявити в ході перевірки розрахунків з покупцями та замовниками. Виявлені помилки та порушення аудитор фіксує в робочому документі фіксованої форми. При виявленні порушень аудитор не повинен повідомляти про ці порушення контролюючі органи, так як ніяким чином не може розголошувати інформацію, яка стосується цього клієнта. Аудитор має надати рекомендації  підприємству для усунення виявлених посилок та недопущення їх в обліку в подальшому.

По закінченню аудиту розрахунків з покупцями та замовниками має складати аудиторський звіт та аудиторський висновок. При цьому аудиторський звіт є документом з більш розгорнутою інформацією про стан обліку розрахунків з покупцями та замовниками, а аудиторський висновок є білиш стислим та надається для інформування всіх користувачів, а не тільки для керівництва підприємства. (    )

На думку Бутинця Ф. Ф. під час перевірки необхідно встановити, чи правильно відображені за статтями балансу відповідні залишки заборгованості. Для цього порівнюють залишки за кожним видом розрахунків на одну і ту саму дату за даними аналітичного обліку із залишками за синтетичним рахунком 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками", Головною книгою і балансом. За наявності розходжень слід перевірити реальність і документальну обґрунтованість заборгованості за кожним покупцем чи замовником. Такі розходження - наслідок занедбаності обліку розрахункових операцій або результат зловживань.

Кожна сума дебіторської заборгованості на окремих рахунках розглядається з погляду виникнення боргу, причини і давності створення заборгованості, реальності її одержання. Під час аудиту дебіторської заборгованості розрізняють такі її категорії: поточну (або нормальну); неоплачену в строк; заборгованість за строком давності, що минув; спірну; безнадійну.

Під час перевірки розрахунків із покупцями встановлюють, чи укладені договори поставки продукції, чи правильно вираховуються суми, належні підприємству за прийняту покупцем продукцію. Перевіряють повноту і своєчасність розрахунків покупців за прийняту ними продукцію. З цією метою проводять інвентаризацію розрахунків, висилають копії картки аналітичного обліку розрахунків (контокорентні виписки) при розрахунках з іногородніми покупцями (організації-кредитори висилають організаціям-дебіторам). Підприємство-дебітор повертає картку протягом 10 днів із дня одержання. З покупцями з цього самого міста складається акт взаємозвірки.

До типових порушень, що зустрічаються під час перевірки дебіторської заборгованості А. Кузьминський відносить такі:

1. списання недостач та крадіжок за рахунок збільшення дебіторської заборгованості;
2. заміна виписок банку іншими або виправлення сум, що свідчать про погашення дебіторської заборгованості;
3. зарахування отриманих сум дебіторської заборгованості на погашення заборгованості невідповідних дебіторів;
4. неправомірне здійснення бартерних операцій для погашення дебіторської заборгованості;
5. неправильний розрахунок резерву сумнівних боргів, навмисне завищення суми резерву або сум прямого списання дебіторської заборгованості (по поточній дебіторській заборгованості, не пов'язаній з реалізацією продукції, послуг) з метою завищення величини ви трат звітного періоду і як наслідок — зменшення суми оподатковуваного прибутку,
6. неправильне оформлення або відсутність договорів, що стали підставою для відвантаження продукції і виникнення дебіторської заборгованості;
7. неправильна кореспонденція рахунків при відображенні в обліку дебіторської заборгованості;
8. запис дебіторської заборгованості по фіктивних рахунках неіснуючих покупців або по фіктивних нетоварних операціях [       ].
2. ПРИРОДНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА

 

СТОВ «Куяльник» знаходиться в селі Куяльник Котовського району Одеської області. Відстань до районного центру (м. Котовськ) становить 3 км, відстань до обласного центру — м. Одеси — 200 км, відстань до найближчої залізничної станції – 5 км.

Підприємство створене на основі АКС «Куяльник», частково СВК «Заря» в лютому 2000 року у відповідності з Наказом Президента України від 03.12.1999 року, відповідно до рішення загального збору членів АКС «Куяльник» членів СВК «Заря» від 23.02.2000 року.

Поверхня підприємства являє собою хвилясту степову рівнину, порізану ярами і балками. У відповідності з географічним положенням території характеризується помірним континентальним кліматом.Сума активних середньодобових температур - головний показник ресурсів тепла для сільського господарства -  досягає 260000-290000. Середньорічна температура коливається від +8,6°С.

 Клімат характеризується, як помірно континентальний з  нестійким зволоженням. Зима помірно  м’яка, середня температура січня -10°С. Літо дуже тепле, посушливе, середня температура липня +22°С. Вегетаційний період в залежності від метеорологічних умов складає 210 днів, в тому числі з температурою вище +10°С  - 160-170 днів.

Сніговий покрив стійкий. Тривалість безморозного періоду коливається від 160-170 днів з відхиленням у окремі роки. Помірно теплі зими бувають рідше, ніж суворі чи м’які. Весняні приморозки тривають в середньому до 24 квітня, а перші осінні починаються 16-19 листопада. Абсолютний мінімум температури досягає +36...+38°С.

Кількість днів з опадами за рік в середньому становить 204. Середньорічна сума опадів змінюється в межах від 450 до 600 мм. Найбільш тривалі опади взимку.

Підприємство розташоване у лісостеповій зоні з помірним континентальним кліматом та представляє собою підняту горбкувату рівнину з коливаннями висоти від 280 до 400 метрів над рівнем моря. У різних напрямках рівнина розсічена річковими долинами, балками та ярами.

Отже, СТОВ «Куяльник» має всі необхідні природно-кліматичні та економічні умови для розвитку сільського господарства.

Ефективність виробництва в аграрних підприємствах залежить не лише від розміру галузей, які є провідними, а й від того як розвинені інші галузі, що мають товарний характер. Чим більше в господарстві таких галузей, тим, як правило, менші їх розміри і нижча концентрація виробництва. Це інколи негативно відбивається на кінцевих результатах господарювання. Щоб розрахувати ступінь розвитку усіх товарних галузей на підприємстві, необхідно визначити і проаналізувати коефіцієнт спеціалізації підприємства або коефіцієнт зосередження товарного виробництва (Кз):

Кз = ;

де Пві – питома вага і-ї галузі в структурі товарної продукції, %;

Nі– порядковий номер і-ї галузі в ранжируваному ряду, побудованої за спадаючою ознакою: перше місце присвоюється галузі з найбільшою питомою вагою в структурі товарної продукції, а останнє – з найменшою.

Кз =  =0,4

Даний коефіцієнт дозволяє судити про рівень спеціалізації аграрного підприємства з урахуванням всіх його товарних галузей. Отже, робимо  висновок, що підприємство має середній рівень спеціалізації.

Для подальшого дослідження треба дізнатися про розміри сільськогосподарського підприємства. Оскільки саме розмір сільськогосподарського підприємства є одним з факторів, що впливають на ефективність виробництва. Тому необхідно мати раціональні розміри підприємств, що в найбільшій мірі на сучасному етапі розвитку продуктивних сил сприяють підвищенню ефективності виробництва

Розмір СТОВ «Куяльник» Котовського району Одеської області розглянемо на прикладі таблиці 2.1.

 

Таблиця 2.1

Розміри сільськогосподарського підприємства СТОВ «Куяльник» Котовського району Одеської області

Показники	2011р.	2012р.	2013р.	2012 р. в % до 2010 р.
Наявність сільськогосподарських угідь, га	2456,55	2461,35	2464	100,3
з них орендовано, га	2456,55	2461,35	2464	100,3
із них ріллі	2145,35	2331,84	2333	108,7
Вартість основних виробничих фондів,  тис. грн.	4075,5	4853,5	6248	в 1,5 рази
Наявність необоротних активів, тис. грн.	4353,5	5046,0	6481	148,7
Авансований капітал, тис.грн	7963,0	8913,5	10871	136,5
Вартість валової продукції (в постійних цінах 2010 р.), тис. грн..	5798,0	5069,2	6134,6	105,8
Вартість чистого доходу, тис. грн.	5204,0	7400,0	8373,0	в 1,6 рази
Середньорічна кількість робітників, чол.	66	65	58	87,9
в рослинництві	40	51	49	122,5
в тваринництві	26	14	9	34,6
Об'єми виробництва, ц:
Зерно	31963,0	28824,0	56260,0	в 1,8 рази
Насіння соняшника	3638,0	2160,0	6804,0	в 1,9 рази
Молоко	1152,0	818,0	848,0	73,6
Приріст живої маси великої рогатої худоби, ц	132,0	110,0	68,0	51,5
Приріст живої маси свиней, ц	88,0	65,0	40,0	45,5
Виробничі витрати, тис. грн.	5968,0	9140,0	9368,0	в 1,6 рази
Великої рогатої худоби – всього, в т.ч.	155	129	106	68,4
Корів	61	43	71	116,4
Поголів'я свиней	130	86	46	35,4

 

СТОВ «Куяльник» має у своєму розпорядженні 2464 га сільськогосподарських угідь, площа яких у звітному році порівняно з базисним збільшилась на 0,3% або на 7,35 га, в т.ч. площа ріллі склала 2333 га. Всі сільськогосподарські угіддя на підприємстві орендовані.

Що стосується основних виробничих фондів, відмітимо, що їх вартість на підприємстві щороку збільшується і у звітному році порівняно з базисним зросла в 1,5 рази, відповідно на 48,7% зросла і вартість необоротних активів та в 36,5% авансований капітал.

Крім того,  на 5,8% або на 336,6 тис грн. зросла вартість валової продукції та в 1,6 рази або на 3169 тис. грн. чистий дохід (виручка) від реалізації продукції. Проте, однією з негативних тенденцій, яку спостерігаємо на підприємстві є щорічне скорочення чисельності середньорічних працівників, кількість яких у звітному році порівняно з базисним зменшилась на 8 осіб. Але зменшення простежується лише в тваринництві на 17 осіб, в той час коли чисельність працівників рослинництва збільшилось на 9 осіб. Порівнюючи звітній рік з базисним можна дійти до висновку, що об’єми виробництва на підприємстві СТОВ «Куяльник» значно збільшились. Так, в 1,8 рази  збільшилось виробництво зерна та в 1,9 рази – соняшника. Але прослідковується й значне зменшення молока на 26,4%, в той час коли поголів’я корів збільшилось на 10 голів, на 48,5% - приросту живої маси ВРХ і на 54,5% зменшились об’єми виробництва продукції свинарства та саме поголів’я свиней. Разом з тим, незважаючи на зменшення об’ємів виробництва в тваринництві, виробничі затрати на підприємстві зросли в 1,6 рази, що є негативним фактором для досліджуваного підприємства.Крім того, спостерігаємо стрімке скорочення умовного поголів’я тварин на 49 ум. голови. Такі зміни відбулися в основному за рахунок скорочення фізичного поголів’я свиней на 84 голови.

 

 

 

Таблиця 2.2

Вартість і структура чистого доходу в СТОВ «Куяльник»

Котовського району Одеської області

Види продукції	2 011р.		2 0121р.		2 013р.		В середньому за 2013-2011 рр.
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис.  грн.	%	тис. грн.	%
Зернові та зернобобові-всього	2525,0	48,52	4480,0	60,54	5479,0	65,44	4161,33	58,17
оз. пшениця	939,0	18,04	2949,0	39,85	2828,0	33,78	2238,67	30,56
кукурудза на зерно	608,0	11,68	84,0	1,2	913,0	10,90	535,0	7,93
ячмінь озимий	572,0	10,99	696,0	9,4	1517,0	18,12	1541,57	12,83
ячмінь ярий	404,0	7,76	750,0	10,1	220,0	2,63	458,0	6,83
горох	2,0	0,04	1,0	0,01	1,0	0,01	1,33	0,02
Соняшник	844,0	16,22	1388,0	18,8	1326,0	15,84	1186,0	16,95
Ріпак озимий	927,0	17,81	311,0	4,2	972,0	11,61	736,67	11,21
Овочі відкритого грунту	35,0	0,67	1,0	0,01	-	-	-	0,23
Інша продукція рослинництва	209,0	4,02	437,0	5,9	149,0	1,77	265,0	3,9
Всього по рослинництву	4617,0	88,72	7033,0	95	7926,0	94,66	6525,33	92,80
Продукція скотарства	430,0	8,26	178,0	2,40	54,0	0,64	220,67	3,77
молоко	179,0	3,44	97,0	1,31	143,0	1,71	139,67	2,15
приріст живої маси худоби	251,0	4,82	79,0	1,06	35,0	0,42	121,67	2,1
Приріст живої маси свиней	77,0	1,48	99,0	1,33	19,0	0,23	65,0	1,01
Інша продукція тваринництва	20,0	0,38	32,0	0,43	188,0	2,25	80,0	1,02
Всього по тваринництву	527,0	10,13	307,0	4,14	385,0	4,60	406,33	6,20
Реалізація іншої продукції, робіт та послуг	60,0	1,15	60,0	0,81	62,0	0,74	60,67	0,90
Разом по сільському господарству	5204,0	100,0	7400,0	100,0	8373,0	100,0	6992,33	100,0