Організація і методика аудиту розрахунків з покупцями та замовниками СТОВ «Куяльник» Котовського району Одеської області

 

Проводячи аналіз вартості та структури чистого доходу в СТОВ «Куяльник» відмітимо, що на підприємстві найбільша частка від реалізації продукції припадає на галузь рослинництва і складає в середньому за три роки 92,80% (або 6525,33 тис. грн.), в той час на як на галузь тваринництва припадає лише 6,20% (або 406,33 тис. грн.).

Найбільший доход (виручку) від реалізації продукції рослинництва в середньому за 2011-2013 рр. приносять зернові та зернобобові культури –4161,33 тис. грн. (або 58,17%), в т.ч. озима пшениця –2238,67тис. грн. (30,56%), ячмінь озимий – 1541,57 тис. грн. (12,83%), ячмінь ярий – 458,0тис. грн. (6,83%), кукурудза на зерно – 535,0 тис. грн. (7,93%) та технічні культури – 1922,67 тис. грн. (або 28,16%), в т.ч. соняшник – 1186,0 тис. грн. (16,95%), ріпак озимий – 736,67тис. грн. (11,21%).

Що стосується тваринництва в СТОВ «Куяльник», відмітимо, що ця галузь на підприємстві представлена скотарством та свинарством, чистий дохід (виручка) від реалізації продукції якихв середньому за три роки склав 482,01 тис. грн. та 65,0 тис. грн. відповідно. Так, у звітному році порівняно з базисним виручка від реалізації скотарства зменшилася на 124,0 тис. грн., від реалізації приросту живої маси ВРХ – на 44,0 тис. грн., і від реалізації приросту живої маси свиней – на 80,0 тис. грн.. Однак спостерігаємо збільшення виручка від реалізації молока  на 46,0 тис. грн., що є позитивною динамікою для підприємства, оскільки дає можливість стверджувати, що галузь тваринництва у вигляді молочної продукції в господарстві розвивається, на відміну від багатьох інших підприємств району та області, де спостерігаємо її знищення.

Доля та чистий дохід (виручка) від реалізації іншої продукції, робіт та послуг в СТОВ «Куяльник» є незначними та склали в середньому за три роки 0,9% або 60,67тис. грн.

Проводячи аналіз загального економічного розвитку СТОВ «Куяльник» відмітимо, що вартість валової продукції на досліджуваному підприємстві  у звітному році порівняно з базисним зросла на 5,8% або на 336,3 тис. грн., в т.ч. в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь її вироблено у 2013 році на 5,5% більше, ніж у 2011 році, на 100 грн. основних фондів її припадає на 31% менше, а на 1 середньорічного працівника – на 20,7% більше у звітному році порівняно з базисним, в т.ч. за рахунок збільшення вартості валової продукції та за рахунок скорочення середньорічної чисельності працівників. Проте, збільшення обсягу виробництва валової продукції не сприяло зростанню окупності виробничих витрат, яка знизилась на 33%.

Таблиця 2.3

Загальний рівень економічного розвитку СТОВ «Куяльник» Котовського району Одеської області

Показники	2011 р.	2012 р.	2013 р.	2013 р. в % до 2011 р.
Вартість валової продукції (в постійних цінах), тис. грн.	5798,00	5069,2	6134,6	105,8
Вартість чистого доходу, тис. грн.	5204,00	7400,0	8373,0	в 1,6 рази
Окупність виробничих затрат (ВП/ВЗ), грн.	0,97	0,55	0,65	67
Вироблено валової продукції в розрахунку на:
- 100 га сільгоспугідь, тис. грн.	236,02	205,95	248,97	105,5
- 100 грн. основних фондів  с.-г. призначення, грн.	142,26	104, 44	98,19	69
- 1-ого робітника зайнятого  в с.-г., тис. грн.	87,85	78,0	105,77	120,4
Припадає валового прибутку в розрахунку на:
- 100 га сільгоспугідь, тис. грн.	59,03	35,26	108,84	в 1,8 рази
- 100 грн. основних фондів с.-г. призначення, тис. грн.	35,58	17,88	42,93	120,7
- 1-ого робітника зайнятого  в с.-г., тис. грн.	21,97	13,35	46,24	в 1,9 рази
Рівень рентабельності, %	3,78	13,29	24,72	в 6,5 рази
Рівень рентабельності продажу, %	27,86	11,73	16,8	60,3
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, послуг), тис. грн.	6245,00	8880,0	10048,0	в 1,6 рази
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, послуг), тис. грн.	5204,00	7400,0	8373,0	в 1,6 рази
Валовий прибуток (збиток), тис. грн.	1450,00	868,0	2682,0	в 1,8 рази
Фінансові результати від операційної діяльності, тис. грн.	825,00	69,0	2035,0	в 2,5 рази
Чистий прибуток (+), збиток (-), тис. грн.	142,00	530,0	1407,0	в 9,9 рази

За досліджуваний період доход (виручка) від реалізації продукції та чистий дохід (виручка) від реалізації  продукції в СТОВ «Куяльник» зросли в 1,6 рази, це вплинуло на валовий прибуток, який збільшився на 1232,0 тис. грн., в т.ч. в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь його стало припадати в 1,8 рази більше ніж в базисному році (або на 49,81 тис. грн.), на 100 грн. основних виробничих фондів – на 20,7% (або на 7,35 тис. грн.) більше. Крім того, якщо у 2011році підприємство отримало 142,0 тис. грн. чистого прибутку, то у 2013 році –  1407,0тис. грн., що в 9,9 рази більше у звітному році порівняно з базисним.  А рівень рентабельності СТОВ  знизився з 27,86% до 16,8%.

Отже, фінансовий стан СТОВ «Куяльник» за період з 2011 по 2013 рік покращився , адже валова продукція збільшилася на 336,6 тис. грн., а  чистий дохід – на 3169,0 тис. грн., а чистий прибуток – на 1265 тис. грн.. Також спостерігається тенденція збільшення  рівня рентабельності в 6,5 рази порівняно з базисним роком.

На підприємстві СТОВ «Куяльник» Котовського району Одеської області не проводиться  ні зовнішній ні внутрішній аудит. Виходячи з цього буде проведений самостійно аудит на підприємстві.

Внутрішній аудит - організована на економічному суб'єктові на користь його власників і регламентована його внутрішніми документами система контролю над дотриманням встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку і надійності функціонування системи внутрішнього контролю. 
Внутрішній аудит проводиться всередині самої організації за вимогою керівництва підприємства аудиторами, які працюють у цій організації, і тією чи іншою мірою виконання їхніх функцій залежить від впливу керівництва підприємства. Тому внутрішній аудит не можна вважати незалежним і об'єктивним. Тим не менш, це не зменшує значення і важливості внутрішнього аудиту як невід'ємної частини контролю.

Взаємодія внутрішнього контролю та зовнішнього аудиту 
Відповідно до вимог Національного нормативу аудиту України № 12 "Оцінка системи внутрішнього контролю підприємства та ризику, пов'язаного з ефективністю її функціонування", аудитор, проводячи перевірку, повинен упевнитися у функціонуванні системи внутрішнього контролю й аудиту, оцінити її як основу для складання фінансової звітності. Метою аналізу оцінки внутрішнього контролю та аудиту є встановлення ступеня довіри до нього, що, в свою чергу, використовується для встановлення характеру, обсягів та тривалості виконання процедур перевірки на відповідність і суттєвість. У світовій практиці існує два основні підходи до оцінювання внутрішнього контролю й аудиту при проведенні зовнішнього аудиту:

• системно орієнтований (традиційний) підхід;
• ймовірнісний підхід.

Аудиторський ризик (ризик аудиту) — це ризик того, що аудитор може висловити неадекватну думку у тих випадках, коли в документах бухгалтерської звітності існують суттєві перекручення, інакше кажучи, за невірно підготовленою звітністю буде представлено аудиторський висновок без зауважень.

Властивий ризик — це здатність залишку на певному бухгалтерському рахунку або у певній категорії операцій до суттєвих перекручень, або здатність до перекручень по цих показниках у комплексі з перекрученнями по інших рахунках чи операціях, з припущенням, що до них не застосовувалися заходи внутрішнього контролю підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3 РОЗДІЛ. ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА АУДИТУ РОЗРАХУНКВ З ПОКУПЦЯМИ ТА ЗАМОВНИКАМИ

 

3.1 Мета, завдання, джерела  інформації, нормативна база і  послідовність аудиту розрахунків  з покупцями та замовниками

 

У даний час, коли дебіторська заборгованість за розрахунками з покупцями та замовниками досягла величезних сум, проведення аудиту дебіторської заборгованості має велику актуальність, оскільки це стимулює підприємство до більш ретельного і регулярного проведення інвентаризації дебіторської заборгованості, до активного проведення заходів щодо стягнення заборгованості з неплатників.

Варто зазначити, що вплив на процеси зростання дебіторської заборгованості здійснює політика підприємства у розрахунках з покупцями: неправильне встановлення строків і умов надання товарних кредитів, невраховані ризики, ненадання знижок при достроковій оплаті покупцями рахунків, що також призводить до різкого зростання дебіторської заборгованості, а несвоєчасне погашення дебіторської заборгованості призводить до платіжної кризи.

Мета аудиту полягає в одержанні аудиторських доказів, що підтверджують суми дебіторської заборгованості за розрахунками з покупцями та замовниками.

Мета аудиту заборгованості за розрахунками з покупцями та замовниками:

- перевірка наявності  і правильності оформлення первинних  документів, що є підставою для  записів по розрахункам з покупцями  та замовниками;

- оцінка синтетичного  та аналітичного обліку, правильності  використання рахунків Плану  рахунків;

- оцінка стану розрахунків  з покупцями та замовниками  за встановленими критеріями;

- перевірка правильності  розрахунків з покупцями та  замовниками (оплата коштами, векселями, застосування бартерних операцій, розрахунки іншими матеріальними  цінностями);

- правильність оцінки  заборгованості, розрахунок величини  резерву сумнівних боргів;

- перевірка належної класифікації  заборгованості і розкриття необхідної  інформації в примітках до  фінансової звітності;

- оцінка стану внутрішнього  контролю заборгованості.

Головними завданнями аудиту розрахунків з покупцями та замовниками є:

- оцінка законності виникнення  дебіторської заборгованості за  розрахунками з покупцями та  замовниками;

- установлення реальності  заборгованості та простроченої  заборгованості (за якої минув  строк позовної давності);

- перевірка достовірності  відображення в обліку розрахунків  з покупцями та замовниками  залежно від прийнятого методу  визначення реалізації;

- перевірка правильності  та обґрунтованості списання  заборгованості;

-дослідження правильності оформлення і відображення в обліку заборгованості за розрахунками з покупцями та замовниками;

- оцінка внутрішнього  стану контролю за розрахунками  з покупцями та замовниками.

Джерелами інформації для аудиту розрахунків з покупцями та замовниками є:

2. Первинні документи з обліку розрахунків (договори, рахунки-фактури, накладні, касові ордери, банківські виписки, авансові звіти, комерційні акти та інші документи).
3. Облікові реєстри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку розрахунків з покупцями та замовниками (Відомість аналітичного обліку по рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» ф. № 6.6 с.-г.; журнал-ордер ф. № 6 с.-г.; журнал – ордер ф. № 3Б с.–г. по рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів»).
4. Акти та довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю.
5. Головна книга.
6. Звітність.

При плануванні та здійсненні аудиторських процедур, оцінці отриманих матеріалів і представлені результатів перевірки аудитор повинен враховувати, що невиконання клієнтом вимог законодавчих та нормативно-правових актів України може стати причиною перекручування фінансової звітності підприємства і істотно вплинути на фінансові результати діяльності клієнта.

Встановлення факторів невиконання вимог нормативних актів, не залежно від їх значення, вимагає поставлення і обговорення питань про чесність керівництва і робочого персоналу клієнта, а також вплив такого невиконання на інші напрями аудиту.

Для проведення аудиту розрахунків з покупцями та замовниками нормативною базою є:

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України» від 16.07.99р. № 996 – ХІУ.
2. Закон України «Про аудиторську діяльність».
3. Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755 – VI.
4. Про результати суцільної інвентаризації дебіторської та кредиторської заборгованості і заходи щодо її скорочення: Постанова КМУ від 29.04.99р. №750.
5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності».
6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід»: затверджене Мінфіном України від 08.10.99р. №237.
7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість»: затверджене Мінфіном України від 08.10.99р. №237.
8. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій: затверджене Мінфіном України від 30.11.99р. №291.
9. Про затвердження Інструкції про застосування Порядку викупу кредиторської і погашення дебіторської заборгованості держави з використанням казначейських векселів: Інструкція Мінфіну України від 16.06.99р. №151;
10. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій: затверджене Мінфіном від 30.11.99р. №291;
11. Про затвердження форми державної статистичної звітності №1-Б термінова (місячна) «Звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість» та Інструкції щодо її заповнення: наказ Держкомстату України від 31.07.2000р. №258;
12. Про порядок віднесення та відшкодування безнадійної заборгованості: лист ДПАУ від 04.01.2000р. № 10/6/15 – 1116;
13. Про порядок оформлення векселями дебіторської заборгованості перед банком: лист НБУ від 20.04.2000р. № 18 – 211/1009 – 2283.

Порядок проведення аудиту розрахунків проводиться в кілька етапів. На першому - необхідно встановити, чи не є відображена в балансі заборгованість простроченою, на другому етапі розглядається дебіторська і кредиторська заборгованості, щодо якої минув термін позиву, списання заборгованості та правильності ведення обліку.