Організація, планування, техніка проведення, документальне забезпечення інвентаризації господарських засобів та облік її результатів в с

Одиницею запасів для цілей бухгалтерського обліку вважається вид запасів. Оцінку запасів (матеріалів, сировини, палива, комплектуючих виробів) при випуску у виробництво чи іншому вибутті здійснюють за методом первісної ціни придбання. Оцінку запасів (купованих товарів для торгівлі) здійснюють за цінами продажу.

На підприємстві застосовують норми та методи нарахування амортизації основних засобів, що передбачені податковим законодавством, а зокрема звичайний метод амортизації. Податковий облік ведуть у відповідності до вимог чинного законодавства України.

До малоцінних необоротних активів відносять відповідно до п. 5.1. П(С) БО 7 активи з терміном корисного використання не більше одного року та вартістю до 1000 грн. Амортизацію по таких активах нараховувати в першому місяці використання об'єктів у розмірі 100% їх вартості.

Для узагальнення інформації про витрати підприємства за видами витрат застосовують бухгалтерськи рахунки класу 9 плану рахунків. Затверджена систему оплати праці:

• за штатним розкладом - для інженерно-технічних працівників та службовців адміністративного апарату;
• за відрядними розцінками - для робітників основного та допоміжного виробництва.

Резервування коштів на забезпечення оплати відпусток, додаткове пенсійне забезпечення, забезпечення гарантійних зобов'язань, інших витрат і платежів не проводиться.

До системи оплати праці включають перелік витрат на виплату основної та додаткової заробітної плати й інших видів заохочень та виплат за виконання робіт (послуг) згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати у грошовій або натуральній формі, які можуть бути встановлені за домовленістю сторін.

Контроль за виконанням даного наказу про облікову політику покладаються на головного бухгалтера.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. ПРОВЕДЕННЯ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ ТА ОБЛІК ЇЇ РЕЗУЛЬТАТІВ НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ.

 

3.1. Проведення інвентаризації основних  засобів

 

При інвентаризації основних засобів перевіряється  наявність і стан будівель, споруд, незавершеного будівництва, інвентар та устаткування, а також земельні ділянки. Така перевірка проводиться в наступних розрізах: власні основні засоби на відповідальному зберіганні, в ремонті, передані або прийняті в оренду (лізинг) основні засоби.

Проведення інвентаризації на підприємстві розпочинається з видачі наказу (Додаток Г) , що є внутрішнім документом і регламентує порядок проведення та об’єкти інвентаризації, строки її проведення, склад інвентаризаційної комісії та оформлення необхідної документації.

Наказ вручається голові інвентаризаційної комісії перед початком проведення інвентаризації.

До початку проведення інвентаризації в ПАФ «Обрій» перевіряють: наявність та стан інвентарних карток, описів та інших регістрів аналітичного обліку, а також технічних паспортів, іншої технічної документації. При відсутності документів необхідно забезпечити їх отримання та оформлення.

Після детального вивчення зазначеної інформації члени комісії проводять огляд об' єктів у натурі з метою перевірки їх фактичної наявності у місцях експлуатації та встановлення їх придатності для подальшого використання за прямим призначенням.

При інвентаризації основних засобів слід чітко визначити, що є інвентарним об'єктом (табл. 1).

 

 

 

Таблиця 9.

Інвентарні об’єкти основних засобів ПАФ «Обрій»

№ п/п	Основні засоби	Інвентарний об’єкт
1	Будівлі	Кожна окрема будівля разом з надвірними добудовами. Якщо надвірні добудови і споруди обслуговують дві і більше будівель, їх слід вважати самостійними інвентарними об'єктами
2	Споруди	Кожна окрема споруда з усіма зручностями, які складають з нею єдине ціле
3	Передавальні пристрої	Кожний окремий пристрій, який мас самостійне значення, за допомогою якого здійснюється: передача електричної і теплової енергії; передача механічної енергії від машин-двигунів до робочих машин; переміщення рідких або газоподібних речовин від одного інвентарного об'єкта до іншого
4	Транспортні засоби	Кожний окремий об'єкт з включенням всіх пристосувань, які відносяться до нього
5	Силові машини і устаткування	Кожна окрема машина, включаючи деталі, які входять до її складу, прилади, а також трубопроводи, які відносяться до неї, кабелі, електропроводи, індивідуальна огорожа, фундамент
6	Робочі машини і устаткування	Кожна окрема машина, апарат, агрегат-установка, включаючи двигуни, які входять до її складу, пристосування, прилади, інструменти, електроустаткування, а також індивідуальна огорожа і фундамент
7	Вимірювальні і регулюючі прилади та пристрої	Предмети, які не є складовою частиною будь-якого іншого інвентарного об'єкта, а мають своє самостійне призначення
8	Інструменти	Ріжучі, ударні, давлячі інструменти, в тому числі ручні, механізовані (гідравлічні), ті, які працюють за допомогою електроенергії, а також різного роду пристосування (робочі зажими, тиски тощо)

 

В ході проведення інвентаризації будинків, споруд та іншої нерухомості комісія перевіряє наявність документів, які підтверджують знаходження вказаних об'єктів у власності підприємства.

Також перевіряється наявність документів на земельні ділянки, водоймища та інші об'єкти природних ресурсів, що знаходяться у власності підприємства.

На дату інвентаризації повинна бути підтверджена наявність рухомих інвентарних об'єктів. Таким підтвердженням може бути квитанція про останню орендну плату, якщо вона була складена не раніше встановленого договором останнього терміну платежу.

Дані про наявність основних засобів із зазначенням номеру по порядку, назви об’єкта, року випуску, інвентарного номера, ціни і кількості фактично виявлених натуральних одиниць записують до інвентаризаційного опису (додаток Д).

На останній сторінці інвентаризаційного опису зазначається: кількість порядкових номерів; загальна кількість одиниць, фактично. Також, в інвентаризаційному описі підписуються всі члени комісії та матеріально-відповідальна особа, яка підтверджує, що всі матеріальні цінності облічені й відображені в інвентаризаційному описі правильно і повністю, жодних пропусків і не включених до опису предметів немає. Один примірник опису залишається у матеріально-відповідальної особи, другий перелається до бухгалтерії, де бухгалтер перевіряє виявлені і відображені в обліку результати інвентаризації.

При не виявленні розбіжностей між фактичними даними і даними бухгалтерського обліку, бухгалтер підписує, що в описі дійсно всі дані перевірив, і вказує дату перевірки.

 

 

 

3.2. Інвентаризація  запасів

 

В попередньому підрозділі курсової роботи було досліджено порядок проведення інвентаризації основних засобів у ПАФ «Обрій». Метою даного підрозділу є інвентаризація запасів, тому зупинимося детальніше на цьому аспекті бухгалтерського обліку.

Запаси відповідно до П(С)БО 9 " Запаси" - це активи, що утримуються для продажу за умови звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу; використовуються в процесі виробництва продукції, робіт, послуг, а також діяльності підприємства.

При проведені інвентаризації виробничих запасів, вони повинні бути розсортовані та укладені за найменуваннями, сортами, розмірами на складах і в коморах. Також виробничі запаси мають мати присвоєні їм ярлики з докладними відомостями, які їх характеризують із зазначенням якості, кількості, ваги або міри.

При перевірці запасів інвентаризаційна комісія дотримується наступних вимог:

1. переважування, обмірювання, підрахунок запасів проводиться в порядку їх розміщення у цьому приміщенні, не допускаючи безладного переходу комісії від одного виду запасів до іншого;
2. інвентаризаційні описи складаються окремо на запаси, що перебувають у дорозі, неоплачені у строк запаси відвантажені покупцями, ті що знаходяться на складі інших підприємств (на відповідальному зберіганні, на комісії, в переробці);
3. у випадках надходження або витрачання запасів під час проведення інвентаризації матеріально-відповідальною особою в присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови на видаткових та прибуткових документах робиться позначка "після інвентаризації" з посиланням на дату опису, де записано такі записи.

При інвентаризації виробничих запасів одночасно перевіряють наявність тари за її видами та проводиться інвентаризація готової продукції, яка знаходиться на складі підприємства. До початку проведення інвентаризації матеріально-відповідальна особа всі видаткові та прибуткові документи на товарно-матеріальні цінності, разом із звітом про останні проведені операції та описом документів під розписку здає в бухгалтерію.

Масу грубих і соковитих кормів знаходять за даними обміру скирт, кагатів, силосних сінажних траншей і порівнюють з актами приймання скирт. Окрім того за допомогою зважування в ПАФ «Обрій» встановлюють масу 1м3 корму.

Кількість кормів у прямокутній траншеї підраховують, перемноживши ширину, довжину та глибину траншеї, а отриманий результат множать на масу 1м3 корму.

Для визначення об’єму кормів у стогах використовують спеціальну формулу:   V = (0.04*П – 0,012*С)*С2

де: П – відстань від основи до основи через вершину стогу;

С – довжина окружності стогу на висоті 1 м. від землі.

Для визначення об’єму кормів у скиртах використовують спеціальну формулу:   V = (0.52*П – 0,46*Ш)*Ш*Д

де: П – відстань від основи до основи через вершину скирти;

Ш – ширина скирти;

Д – довжина скирти.

Так у ПАФ «Обрій» під час інвентаризації кормів було встановлено, що 1м3 сіна важить 63 кг. Розміри одного зі стогів: відстань від основи до основи через вершину стогу – 7,4 м., окружність – 11,8 м. Об’єм стогу за підрахунками становить V = (0,04*7,4-0,012*11,8)*11,82 =21,5 м3, а маса стогу за підрахунками становить 21,5 * 63 = 1354,5 кг.

Інвентаризаційний опис підписується усіма членами інвентаризаційної комісії та матеріально-відповідальною особою, яка своїм підписом підтверджує, що всі цінності перелічені в даному інвентаризаційному описі комісією перевірені і занесені в опис, і ніяких прирікань з боку інвентаризаційної комісії не має. Один примірник опису залишається у матеріально-відповідальної особи, а другий передається у бухгалтерію, де бухгалтер співставляє фактичні дані з даними бухгалтерського обліку та виявляє розбіжності.

Якщо розбіжностей не виявлено, то бухгалтер підписується про те, що вказані у даному описі дані і підрахунки перевірив, і проставляє дату перевірки.

 

3.3 Порядок  проведення інвентаризації зобов’язань

 

При інвентаризації розрахунків інвентаризаційна комісія на основі бухгалтерських документів перевіряє залишки сум, які знаходяться на відповідних рахунках. Потім визначається строк визначення заборгованості по рахунках дебіторів і кредиторів і встановлюються особи, винні в недотриманні сплати і пропущенні строків позикової давності.

Інвентаризаційна комісія шляхом документальної перевірки повинна також визначити:

• правильність розрахунків з банками, фінансовими, податковими органами, позабюджетними фондами, вищестоящою установою, іншими установами, а також зі структурними підрозділами установи, виділеними на окремі баланси;
• правильність і обґрунтованість сум дебіторської, кредиторської та депонентської заборгованості, включаючи суми кредиторської і депонентської заборгованості, щодо якої минув термін позовної давності. Суми кредиторської і депонентської заборгованості, що знаходяться на балансі, щодо яких минув термін позовної давності, підлягають внесенню до доходу бюджету, з якого фінансується установа, не пізніше десятого числа місяця, наступного за тим, в якому минули терміни позовної давності. За неможливості внесення до бюджету цих сум через відсутність фінансування вони відображаються поза балансом протягом п'яти років;
• реальність заборгованості робітникам і службовцям по заробітній платі, розрахунків з робітниками і службовцями по безготівкових перерахунках;
• чи вжито заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості у встановленому порядку.

Для перевірки розрахунків з постачальниками, покупцями та іншими дебіторами і кредиторами підприємство повинно обмінятись виписками з особових рахунків. Виписки надсилають підприємства-кредитори своїм дебіторам. Дебітори зобов'язані перевірити одержані виписки в десятиденний термін, підтвердити суму заборгованості чи повідомити кредиторам свої мотивовані заперечення. Таким чином, в результаті взаємної перевірки заборгованості на рахунках повинні залишатися погоджені суми.

Якщо при звірці розрахунків виникли розбіжності чи нез'ясовані розходження в розрахунках, які не вдалося усунути до кінця звітного періоду, кожна з сторін залишає в своєму балансі ті суми заборгованості, які підтверджуються документами і вважаються нею правильними.