Організація, планування, техніка проведення, документальне забезпечення інвентаризації господарських засобів та облік її результатів в с

По розрахунках з робітниками і службовцями перевіряється реальність дебіторської і кредиторської заборгованості по розрахункових відомостях, підсумки яких порівнюються з Головною книгою, а також виявляються суми, що підлягають перерахуванню на рахунок депонентів.

По заборгованості із заробітної плати працівникам повинні бути виявлені суми, що своєчасно не вимагались і підлягали перерахуванню на рахунок депонентів, а також суми і причини виникнення переплат (дебіторської заборгованості).

Дебіторська заборгованість, по якій минув строк позовної давності, списується за рішенням керівника установи на збільшення витрат операційної діяльності.

При інвентаризації підзвітних сум перевіряють представлені звіти підзвітних осіб по виданих авансах з урахуванням їх цільового використання, а також суми виданих авансів по кожній підзвітній особі, дати їх видачі і цільового призначення.

Інвентаризація підзвітних сум дає можливість встановити, чи не обліковуються підзвітні суми за працівниками, які звільнились і які не входять до штату підприємства.

Якщо підзвітні особи до встановленого комісією строку не відзвітуються по своїй заборгованості, комісія складає акт про недостачу підзвітних сум і вживає заходи щодо відшкодування збитку із заробітної плати, а в окремих випадках стягнення проводиться в судовому порядку.

При інвентаризації розрахунків інвентаризаційні описи складають в розрізі кожного виду заборгованості: нормальна, спірна, безнадійна, - та за кодами бухгалтерських рахунків (додаток Ж).

 

3.4. Відображення  результатів інвентаризації в  бухгалтерському обліку.

 

За наслідками проведення технологічної стадії інвентаризаційного процесу визначаються кількісні та вартісні характеристики об'єкту, який інвентаризується. Проте цим інвентаризаційний процес не закінчується, оскільки необхідно проаналізувати та узагальнити отриману інформацію, визначити характер виявлених недостач, втрат і псування майна, а також причини виникнення лишків. Виявлені недостачі та лишки майна, а також позитивні і негативні сумарні різниці повинні знайти відповідне відображення в бухгалтерському обліку.

Послідовність визначення, регулювання та відображення результатів інвентаризаційного процесу схематично можна відобразити таким чином (рис. 4.).

Рис.4. Визначення, регулювання та відображення результатів інвентаризації.

При визначенні попереднього результату може бути виявлено:

1. відповідність фактичних і бухгалтерських даних;
2. недостачу - фактичний залишок менше облікового;
3. лишки - фактичний залишок більше облікового.

Саме 2-й та 3-й факти в бухгалтерському обліку отримали назву інвентаризаційних різниць. Під інвентаризаційними різницями слід розуміти розбіжності між даними про фактичну наявність та стан майна і зобов'язань, що виявлені після проведення інвентаризації та даними бухгалтерського обліку. Інвентаризаційні різниці можна визначити лише шляхом порівняння фактичних і облікових даних.

Як водиться, нестача основних засобів можлива через псування, руйнування, непридатність для подальшого використання, розкрадання, а також не відображення в обліку вибуття основних засобів. Незалежно від причин нестачі, правила роботи з виявленим фактом однакові.

 У бухгалтерському обліку ПАФ «Обрій» нестачу основних засобів одразу списують із балансу і відображають проводкою Дт 947 Кт 10, а при коригуванні податкового кредиту з ПДВ вносять записи: Дт 641 Кт 644 (методом "сторно") і Дт 947 Кт 644. Водночас суму нестачі фіксують позабалансом — на рахунку 072 "Невідшкодовані нестачі та втрати від псування цінностей", де вона "мешкає" до визначення винного. Тільки-но винуватця виявлено, нестачу "вішають" на нього, а на позабалансовому 072-у вже не ведуть. У цій ситуації роблять проводку Дт 375 Кт716, а на суму відшкодування державі: Дт 375  Кт   642.

Так при інвентаризації основних засобів в ПАФ «Обрій» у 2009 році було виявлено нестачу ксерокса його первісна вартість 2000 грн., сума зносу – 500 грн. ця ситуація була відображена в обліку таким чином:

Зміст господарської операції	Дт	Кт	Сума, грн.
Списано на витрати залишкову вартість ксерокса	947	109	1500
Списано суму зносу	131	109	500
Відображено суму нестачі  на позабалансовому рахунку( 1500 грн.+300 грн)	072	-	1800

 

Знахідкою іноді може виступити й основний засіб, наприклад верстат, стіл тощо. За результатами інвентаризації виявляють, що обладнання не значиться в обліку. Звісно, неправильно відразу ж розглядати його як подарунок. Можливо, стіл (верстат) просто забули поставити на баланс. Отже, необхідно знайти, відновити документи щодо цього об'єкта основних засобів та облікувати.

І

Після того, як документи відновили, заповнили акт введення в експлуатацію основних засобів, можна зробити бухгалтерський запис: Дт 10 Кт 15. На суму розрахованої амортизації передбачено проводку: Дт 91, 92,93 Кт 13.

В іншому випадку, якщо документи, що підтверджують наявність надлишкового об’єкта відсутні тоді така операція з оприбуткування безоплатно одержаних основних засобів буде оформлена такими записами в бухгалтерії:

Зміст господарської операції	Дт	Кт
Зараховано на баланс об'єкт основних засобів	15	424
Введено в експлуатацію об’єкт основних засобів	10	15
Нарахована амортизація	91,92,93	13
Відображено ходод на суму амортизації	424	745

У бухгалтерському обліку будь-які нестачі ТМЦ відносять до інших витрат операційної діяльності — на субрахунок 947 "Нестачі та втрати від псування цінностей". Одночасно (до встановлення винних осіб) ці суми показують на позабалансовому рахунку 072 "Невідшкодовані нестачі та втрати від псування цінностей". Після визначення винуватців на суму, що підлягає відшкодуванню, складають проводку: Дт 375 Кт 716. При нестачі товарів, які обліковують за цінами продажу, їх первинну вартість списують проводкою Дт 947 Кт 282.

Коли ж винну особу не встановлено,суму нестачі треба обліковувати на забалансовому субрахунку 072 не менше строку позовної давності (З роки) з моменту встановлення факту нестачі. Але при цьому інвенткомісія має навести вичерпні пояснення причин, через які нестачу понад норми природного убутку не можна покласти на винних осіб (абз. "б" п. 11.12 Інструкції № 69).

Надлишки ТМЦ обліковують у загальному порядку, як і решту запасів відповідно до П(С)БО 9 «Запаси». Тому їх первісна вартість залежить від того, як вони утворювалися на підприємстві.

Отже, якщо надлишки "паперові", тобто виникли в результаті помилок, допущених при відображенні в регістрах бухобліку, первинних документах, то вони, не призводять до фактичних надлишків. Тоді підприємство виправляє погрішності за допомогою бухгалтерської довідки

Щоб відновити зайве списання, можна використовувати такі проводки:

Дт 20 Кт 44 (якщо помилка сталася торік) або Дт 901 Кт 20 і Дт 791 Кт 901 методом "сторно" — якщо в поточному році.

В тому випадку, якщо комісії все-таки не вдалося з'ясувати причини виникнення надлишків і жодних документів на їх появу в підприємства немає. Тоді просто визнають доход. І для таких випадків у бухобліку використовують субрахунок 745 "Доходи від безоплатно одержаних активів". Тут відображають доходи, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною та фінансовою діяльністю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. ОХОРОГА ПРАЦІ

 

Охорона праці це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, направлених на збереження здоров'я та працездатності людини в процесі праці.

Покращення умов праці - важлива соціальна та економічна проблема, рішення якої можливе лише при належній організації охорони праці на підприємстві та при наявності у керівників та спеціалістів сільськогосподарського виробництва глибоких теоретичних знань та практичних навичок в області охорони праці.

Повністю безпечні умови праці на кожній виробничій ділянці створити поки що нереально. Тому задача охорони праці зводиться до того, щоб шляхом здійснення різноманітних заходів звести до мінімуму вплив на людину небезпечних та шкідливих виробничих факторів, що виникають на робочих місцях, максимально зменшити ймовірність нещасних випадків і захворювань працівників, забезпечити комфортні умови праці, що сприяли б високій продуктивності праці.

Охорона праці вивчає умови виникнення та причини виробничих травм і хвороб працівників, аварій, вибухів, пожеж, розробляє заходи по їх попередженню, створенню здорових та безпечних умов праці.

Нормативними документами з охорони праці є: Конституція України, Закон України „ Про охорону праці" від 21.11.2002р. №229-ІУ, Кодекс законів про працю, Закон України „ Про обов'язкове державного страхування праці від нещасного випадку", Положення, інструкції, інші підзаконні акти, зокрема Типове положення про службу охорони праці, затверджене наказом ДНАОП від 15.11.2004 р. № 255.

Згідно ст.13 Закону "Про охорону праці" роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці (СУОП).

Система управління охороною праці сільськогосподарських підприємств е складовою загальної системи управління виробництвом, для функціонування якої створюється служба охорони праці.

Система управління охорони праці (СУОП) являє собою регламентовану законодавчими актами, нормативами та організаційно-розпорядчими документами сукупність взаємозв'язаних соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, методів і засобів, спрямованих на забезпечення безпеки, збереження здоров'я і працездатності працюючих в процесі їх трудової діяльності.

Для розробки  і впровадження СУОП створено координаційну раду під

керівництвом керівника господарства за участі представників служби охорони праці. В організації охорони праці у ПП «Нове життя» беруть участь керівник підприємства, головні спеціалісти, керівники виробничих дільниць, інженер з охорони праці.

Основними функціями управління охороною праці у ПАФ «Обрій» є:

організація та координація робіт з охорони праці;

облік та аналіз стану умов і безпеки праці;

планування та фінансування робіт, пов'язаних з охороною праці;

контроль за функціонуванням системи управління охороною праці;

стимулювання охорони праці.

Основні завдання служби управління охороною праці:

• в разі відсутності впровадженої системи якості відповідно до ІSО 9001 опрацювання ефективної системи управління охороною праці на підприємстві та сприяння удосконаленню діяльності у цьому напрямку кожного структурного підрозділу і кожного працівника. Забезпечення фахової підтримки рішень роботодавця з цих питань;
• організація проведення  профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози життю або здоров'ю працівників;
• вивчення та сприяння впровадженню у виробництво досягнень науки і техніки, прогресивних і безпечних технологій, сучасних засобів колективного та індивідуального захисту працівників;
• контроль за дотриманням працівниками вимог законів та інших нормативно - правових актів з охорони праці;

інформування та надання роз'яснень працівникам підприємства з питань охорони праці.

Відповідно до ст. 13 Закону України „ Про охорону праці" роботодавець повинен забезпечити функціонування системи управління охороною праці (СУОП). Він очолює роботу з управління охороною праці та несе безпосередню відповідальність за її функціонування в цілому на підприємстві. З цією метою на підприємствах всіх форм власності розробляються відповідні положення. Служби охорони праці підприємств повинні систематично перевіряти ефективність функціонування СУОП.

У ПАФ «Обрій» у відповідності зі статтею 15 Закону України „ Про охорону праці" та Типовим положенням № 255 від 15.11.2004 р. створена служба охорони праці, яка здійснює координацію і методичне керівництво охороною праці в господарстві. Типове положення про цю службу затверджується Державним комітетом України по нагляду за охороною праці. Дану службу в господарстві представляє інженер з охорони праці. На нього покладена координація діяльності всіх структурних підрозділів господарства і організація контролю роботи за створенням безпечних умов праці. Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо керівнику підприємства і прирівнюється до основних виробничо-технічних служб.